Які з нижченаведених видів робіт можуть виконувати страхові агенти?

1. Вдосконалення правил страхування

2. Пошук страхувальників і укладення договорів страхування +

3. Розрахунок страхових тарифів

4. Пошук страховиків

68.Формою соціального захисту і зміцнення матеріального добробуту населення є:

1. Соціальне страхування +

2. Майнове страхування

3. Страхування відповідальності

4. Добровільне страхування

 

69. Фізичні чи юридичні особи, що діють від імені і за дорученням страховика відповідно до наданих повноважень є:

1. Страхувальниками

2. Страховими організаціями

3. Страховими брокерами

4. Страховими агентами +

70. Фізичні чи юридичні особи, що діють від імені і за доручення страхувальника відповідно до наданих повноважень є:

1. Страхувальниками

2. Страховими організаціями

3. Страховими брокерами +

4. Страховими агентами

71. Спеціальні фонди, які утворюють зі страхових внесків і витрачають, в першу чергу, для здійснення страхових виплат страхувальникам, називаються:

1. Власними коштами страхової компанії

2. Резервним капіталом страхової компанії

3. Статутним капіталом страхової компанії

4. Страховими резервами +

 

72. Принципи побудови фінансової системи:

1. Єдність усіх ланок фінансової системи і їх функціональне призначення +

2. Єдність і централізм

3. Комерційний розрахунок і функціональне призначення

4. Централізм і функціональне призначення

 

73. Ринок цінних паперів включає:

1. Ринок грошей та ринок капіталів

2. Первинний та вторинний ринки цінних паперів +

3. Біржовий та «вуличний» ринки

4. Обліковий, міжбанківський та валютний ринки

74. Основою національної валютної системи є:

1. Установлена законом грошова одиниця держави +

2. Валютний курс

3. Конвертованість валют

4. Базисна валюта

75. В Україні функції валютного ринку виконує:

1. Міжбанківська валютна біржа +

2. Міністерство фінансів України

3. Фінансовий ринок

4. Національний банк

 

76. Валютні ринки поділяються на:

1. Національні, регіональні, світові +

2. Регіональні, територіальні

3. Адміністративні, фондові

4. Економічні, політичні

77. Плаваючий валютний курс – це:

1. Ринковий курс, що складається під впливом попиту і пропозиції +

2. Обмінний готівковий курс

3. Курс, що використовується під час здійснення міжнародних розрахунків

4. Офіційно зареєстрований курс

78. Фінансовими посередниками на кредитному ринку виступають:

1. Страхові компанії

2. Державні підприємства

3. Комерційні банки +

4. Інвестиційні фонди і компанії

79. Основною установою, що регулює функціонування ринку цінних паперів, є:

1. Міністерство фінансів України

2. Національний банк України

3. Фонд державного майна

4. Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку +

80. Фондова біржа виконує такі функції:

1. Посередницьку, індикативну, регулятивну +

2. Розподільчу, контролюючу

3. Самофінансування, самоокупності

4. Державну, соціальну, індикативну

81. Ринок капіталів включає:

1. Фондовий та валютний ринок

2. Ринок грошей та довгострокових банківських кредитів і депозитів

3. Обліковий, міжбанківський, валютний ринок

4. Ринок цінних паперів та довгострокових банківських кредитів +

82. Фінансовий ринок за інституційною ознакою поділяють на:

1. Ринок грошей та ринок капіталів

2. Фінансово-кредитні інститути +

3. Обліковий та міжбанківський ринок

4. Ринок позичкових зобов’язань та валютний ринок

 

83. За ознакою належності прав власника цінні папери розрізняють:

1. Іменні і на пред’явника +

2. Приватизаційні

3. Строкові і безстрокові

4. Бездокументарні й документарні

 

84. Ринок цінних паперів є складовою частиною:

1.Фінансового ринку +

2. Кредитного ринку

3. Ринку засобів виробництва

4. Ринку товарів і послуг

85. За роллю на фінансових ринках цінні папери поділяють на:

1. Короткострокові і довгострокові

2. Інвестиційні і ринкові +

3. Основні, допоміжні, похідні

4. Строкові і безстрокові

 

86. Суб’єкти фінансового ринку, що вкладають свої грошові кошти в цінні папери виключно в цілях отримання доходу – це:

1. Фінансові посередники

2. Емітенти

3. Індивідуальні інвестори

4. Портфельні інвестори+

87. Управління фінансами включає дві основні складові:

1. Фінансове забезпечення і фінансове регулювання +

2. Органи управління та форми і методи управлінської діяльності

3. Нормативне і правове забезпечення

4. Фінансовий і кредитний механізми

 

88. До складу власних джерел фінансових ресурсів входять:

1. Статутний капітал +

2. Короткострокові банківські кредити

3. Бюджетні субсидії

4. Страхові відшкодування

 

89. Види кошторисів:

1.Поточний, капітальний, зведений, загальний

2. Індивідуальний, зведений, на централізовані заходи, загальний +

3. На централізовані заходи, особовий, загальний, поквартальний

4. Постатейний та поквартальний

 

90. Прийняття Закону «Про Державний бюджет України»:

1. Не пізніше 1 грудня +

2. Не пізніше 1 листопада

3. Не пізніше 1 жовтня

4. Не пізніше 31 грудня

 

91. Законодавчо встановлена величина податку на одиницю оподаткування:

1. Податкова пільга

2. Податковий період

3. Податковий кредит

4. Ставка податку +

ІІ рівень

92. Найбільш повне визначення терміну «фінанси»:

1. Процес безперервного переміщення грошей між суб‘єктами господарювання

2. Економічні відносини, що пов’язані зі сплатою податків та інших платежів підприємствами до бюджету

3. Економічно-грошові відносини, в результаті яких утворюються, розподіляються і використовуються гроші +

4. Економічні відносини, що пов’язані зі створенням грошових фондів

 

93. Фінансові ресурси визначаються як:

1. Економічні відносини з приводу розподілу і перерозподілу грошових доходів суб’єктів господарювання

2. Товарно-матеріальні цінності, які використовує підприємство у процесі господарської діяльності

3. Основні і оборотні фонди суб’єкта господарювання

4. Грошові надходження і доходи, що формуються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і НД +

 

94. Суть розподільчої функції фінансів підприємств полягає у:

1. Розподілі та перерозподілі вартості національного доходу між різними суб’єктами господарювання та напрямами цільового використання +

2. Перетворенні вартості ВВП і НД в конкретні види доходів

3. Розподілі ВВП і НД в результаті кримінальних порушень

4. Формуванні централізованих фондів

 

95. Суть контрольної функції фінансів підприємств полягає у контролі за:

1. Формуванням і ефективним використанням як бюджетних коштів, так і фінансових ресурсів суб’єктів господарювання +

2. Доходами юридичних осіб

3. Формуванням централізованих фондів грошових коштів

4. Ефективністю використання банківського кредиту

.

96. Фінансова політика – це:

1. Сукупність заходів держави з організації та використання фінансів для забезпечення її економічного та соціального розвитку +

2. Абсолютна величина з приводу розподілу фінансових ресурсів

3. Залежність держави від економічних відносин з іншими державами

4. Сукупність форм і методів управління фінансами

97. Централізовані фінансові ресурси використовуються на:

1. Фінансування потреб розширеного відтворення

2. Фінансування державних органів влади та управління

3. Фінансування суспільних функцій і завдань

4. Фінансування загальнодержавних заходів у сфері економічної й політичної діяльності +

 

98. До децентралізованих фінансових ресурсів належать:

1. Кошти Пенсійного фонду, кошти статутного фонду, кошти фондів, утворених за рахунок прибутку

2. Прибуток, кошти статутного капіталу, кошти фондів, утворених за рахунок прибутку, стійкі пасиви +

3. Кошти фонду оплати праці, резервний фонд КМУ, прибуток

4. Кошти фондів, утворених за рахунок прибутку, кошти цільових державних фондів, резервний фонд КМУ

 

99. Відмінності між фінансами і кредитом полягають у наступному:

1.Фінанси носять нееквівалентний і поворотний характер, а кредит – еквівалентний та безповоротний

2. Фінанси носять еквівалентний і безповоротний характер, а кредит – еквівалентний та поворотний +

3. Фінанси носять нееквівалентний і безповоротний характер, а кредит – нееквівалентний і поворотний

4. Фінанси носять еквівалентний і поворотний характер, а кредит – нееквівалентний і безповоротний

 

100. Основним завданням Державної казначейської служби України є:

1. Міжнародне співробітництво у сфері оподаткування

2. Вироблення основ і напрямів фінансової політики держави та вжиття заходів щодо їх реалізації

3. Забезпечення повного і своєчасного виконання Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті +

4. Позавідомчий контроль за складанням і виконанням Державного бюджету

 

101. Джерелом кредитних ресурсів комерційних банків виступає:

1. Власний капітал, міжбанківські кредити, тимчасово вільні фінансові ресурси держави, суб’єктів господарювання, домогосподарств +

2. Доходи від цінних паперів, маржа, бюджетні асигнування

3. Податки, депозити, міжбанківські кредити

4. Тимчасово вільні кошти підприємств і домогосподарств, емісійний дохід, відсотки на депозити

 

102. Фінансові резерви – це:

1. Група фінансових фондів держави чи суб’єктів господарювання, які тимчасово не беруть участі в обороті коштів власника, однак продовжують рух у загальному грошовому обігу, зберігаючи потенційну можливість повернення в оборот свого власника за настання певних умов +

2. Фонди грошових коштів, що формуються суб’єктами господарювання, державою, домогосподарствами і використовуються на фінансування розширеного відтворення

3. Процес розподілу ВВП і національного доходу у вигляді формування фінансових фондів

4. Процес формування та використання централізованих фінансових фондів

 

103. Фінансова стратегія держави – це:

1. Довготривалий курс, що розрахований на перспективу, і передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічним і соціальним розвитком +

2. Напрями, форми і методи використання фінансових ресурсів

3. Система принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з рухом фінансових ресурсів

4. Процес визначення оптимальної структури капіталу

 

104. Фінансова тактика держави – це:

1. Довготривалий курс, що розрахований на перспективу, і передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічним і соціальним розвитком

2. Напрями, форми і методи використання фінансових ресурсів

3. Система принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з рухом фінансових ресурсів

4. Процес, спрямований на вирішення завдань конкретного етапу розвитку суспільства +

 

105. Головною метою фінансової політики є:

1. Оптимальний розподіл ВВП між галузями економіки, соціальними групами населення, територіями +

2. Оптимальний розподіл прибутку підприємств

3. Розподіл по галузях грошових надходжень

4. Надходження максимальної кількості податків і платежів до бюджетів

 

106. Фінансовий контроль – це:

1. Перевірка надходження та використання фінансових ресурсів держави

2. Вжиття заходів щодо стягнення податків та обов’язкових платежів до бюджетів

3. Діяльність за визначенням обсягів та джерел формування і напрямів використання фінансових ресурсів держави

4. Діяльність, спрямована на перевірку правильності вартісного розподілу та перерозподілу ВВП і НД через відповідні фонди грошових коштів та їх використання відповідно до цільового призначення +

 

107. Фінансова політика характеризується як:

1. Державна політика у сфері розподільчих і нерозподільчих відносин

2. Частина економічної політики держави, яку спрямовано на досягнення максимального соціально-економічного рівня розвитку суспільства

3. Сукупність заходів держави щодо забезпечення відповідними фінансовими ресурсами її економічного та соціального розвитку +

4. Сукупність фінансових заходів, які здійснює держава через фінансову систему

108. Фінансовий механізм – це:

1. Господарський розрахунок, який ґрунтується на принципі самоокупності

2. Сукупність форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів для забезпечення різноманітних потреб держави, суб’єктів господарювання та населення +

3. Порядок надання і погашення кредитів, контроль за ефективним їх використанням

4. Сукупність організаційно-технічних заходів, використовуваних на підприємстві для створення виробничого потенціалу

 

109. До фінансових важелів і стимулів належать:

1. Процес формування і використання фінансових ресурсів на мікро- і макрорівнях економіки

2. Нормативно-правове забезпечення господарсько-фінансової діяльності

3. Форми і методи формування і використання фінансових ресурсів, які одночасно виступають як система фінансових показників, норм, нормативів, використовуваних у фінансових відносинах +

4. Система керівництва фінансами

110. Фінансове планування – це:

1. Діяльність за визначенням обсягів та джерел формування, напрямів використання цільових централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів суспільства+

2. Фінансовий план формування і використання фінансових ресурсів.

3. Фінансові ресурси та методи їх формування

4. Процес управління формуванням і використання фондів фінансових ресурсів на рівні держави

 

111. Фінансові санкції – це:

1. Певне обмеження на витрати в інтересах держави, підприємця або громадянина

2. Повне або часткове звільнення від податків, застосування диференційованих ставок оподаткування, надання прав на застосування прискореної амортизації

3. Посилення матеріальної відповідальності суб’єктів господарювання у виконанні взятих зобов’язань +

4. Рівень забезпечення видатків, різних видів витрат фінансових ресурсів

112. Фінансова система – це:

1. Контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави

2. Сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв’язок між ними +

3. Грошово-кредитний механізм

4. Сукупність грошових фондів державних органів та державних підприємств

113. Внутрішній державний борг – це:

1. Сума заборгованості держави кредиторам в певній країні +

2. Заборгованість кредиторам за межами країни

3. Сума заборгованості, що підлягає погашенню у поточному році

4. Сума державних кредитів від міжнародних фінансових організацій

 

114. Зовнішній державний борг – це:

1. Загальна сума заборгованості всім кредиторам держави

2. Сума відсотків, що мають бути сплачені за позики

3. Сума заборгованості держави кредиторам за межами країни +

4. Заборгованість кредиторам держави в певній країні

 

115. Державні фінанси – це:

1. Доходи підприємств, що формуються в результаті їх господарської діяльності

2. Центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток країни +

3. Відносини, що включають загальнодержавні фінанси, фінанси підприємств, населення

4. Кошти державних органів та державних підприємств

 

116. За внутрішньою будовою фінансова система – це:

1. Сукупність фінансових органів та інститутів

2. Сукупність відносно відокремлених та взаємопов’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин +

3. Конкретні види фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні підприємств

4. Система замкнутих перерозподільних відносин

117. За організаційною структурою фінансова система – це:

1. Сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками в економіці та характеризують систему управління фінансами у країні+

2. Сукупність грошових фондів, що знаходяться у розпорядженні суб’єктів господарювання

3. Сукупність фінансово-кредитних установ

4. Апарат управління фінансовою діяльністю підприємства

 

118. Інфляція – це:

1. Знецінення грошей, яке супроводжується зростанням цін на товари і послуги +

2. Зниження курсу національної грошової одиниці щодо валют інших країн

3. Втрата певної маси грошей в результаті фінансової кризи

4. Знецінення валюти в результаті девальвації і дефіциту державного бюджету

 

119. Державні фінанси характеризуються як:

1. Сукупність процесів розподілу та перерозподілу вартості ВВП, що виникають під час формування і використання централізованих фондів, грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій +

2. Система грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для забезпечення властивих їй функцій

3. Система грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворення у рамках конкретного суб’єкта господарювання

4. Грошові фонди, що формуються з доходів громадян

120. Фінансові показники – це:

1. Показники платоспроможності підприємства

2. Абсолютні величини, які характеризують створення і використання фінансових ресурсів у економіці держави +

3. Показники індикативного плану або окремих програм

4. Централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій

 

121. Зміст фінансів підприємства складають такі грошові відносини:

1. З приводу мобілізації тимчасово вільних коштів підприємств і населення для фінансування державних видатків

2. З приводу розподілу ВВП і створення грошових фондів для держави

3. Які виражають формування, розподіл і використання грошових доходів і фондів суб’єктів господарювання у відтворювальному процесі +

4. Між суб’єктами господарювання і банківською системою

 

122. Фінансова діяльність підприємства – це:

1. Визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання

2. Використання різних прийомів і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства +

3. Управління фінансовими відносинами через фінансові важелі

4. Методи аналізу господарської діяльності підприємства

123. Суть самофінансування можна охарактеризувати як:

1. Принцип господарювання, за якого господарська самостійність тісно пов’язана із самостійністю у формуванні і використанні власних фінансових ресурсів +

2. Форму фінансового забезпечення, яка передбачає використання кредитів та інших позикових коштів

3. Форму фінансового забезпечення, яке проводиться винятково за рахунок коштів державного бюджету

4. Інструмент перерозподілу тимчасово вільних коштів суб’єктів господарювання і заощаджень населення

 

124. Кредитування як форма фінансового забезпечення полягає у:

1.Тимчасовому використанні позичених ресурсів на принципах поворотності, строковості, платності і забезпеченості +

2. Формуванні та використанні власних фінансових ресурсів

3. Колективному фінансуванні суб’єкта господарювання

4. Винятковому використанні коштів державного бюджету для фінансування підприємств

125. Заощадженнями населення є:

1. Кошти, які тимчасово не використовує населення

2. Сума грошового доходу, яка не використовується на поточне споживання і призначається для задоволення потреб у майбутньому +

3. Грошові фонди

4. Фінансові ресурси населення

 

126. Державний кредит – це:

1. Позика, яка надається від імені держави фізичним особам

2. Грошові відносини, що виникають між державою в особі органів влади й управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами − з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором і гарантом +

3. Грошові відносини між державою та фізичними і юридичними особами з приводу сплати податків

4. Заборгованість державних підприємств перед постачальниками

 

127. Державний кредит функціонує у формах:

1. Державних і місцевих позик, державного позикового фонду

2. Державних позик, страхування, ощадної справи

3. Державних позик, казначейських позик, гарантованих позик, запозичення коштів загальнодержавного позикового фонду +

4. Місцевих позик

 

128. Державний кредит містить такі елементи:

1. Державні позики, кошти населення в ощадних банках, грошово-речові лотереї +

2. Валюту певної країни та вільноконвертовану валюту

3. Державні резерви

4. Резерви НБУ та комерційних банків

129. Міжнародний кредит – це:

1. Валютні резерви НБУ

2. Відносини між державами з приводу передання валютних цінностей чи товарних кредитних ресурсів на умовах їх повернення та платності +

3. Вільноконвертовані валюти за їх використання при розрахункових операціях

4. Дотації, гранти та донорські внески міжнародних фінансових інституцій

 

130. Основними джерелами погашення державних позик є:

1. Доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти, емісії грошей, економія коштів від зменшення видатків, додаткові надходження від податків +

2. Тільки емісія грошей

3. Нові позики, які надають державним підприємствам

4. Зменшення надходжень податкових платежів

131. Внутрішні державні позики – це:

1. Розміщення цінних паперів серед вітчизняних юридичних і фізичних осіб +

2. Надходження від урядів інших держав

3. Надходження від міжнародних фінансових організацій

4. Емісія цінних паперів комерційними банками

 

132. Зовнішні державні позики – це:

1. Розміщення грошово-речових лотерей серед населення

2. Надходження коштів від розміщення цінних паперів серед фізичних і юридичних осіб інших держав, а також від міжнародних фінансових організацій +

3.Гранти міжнародних фінансових організацій

4. Прямі фінансові інвестиції

 

133. Субвенція – це:

1. Грошові кошти, які мають цільове призначення і виділяються з поточного бюджету вищого рівня бюджету нижчого рівня

2. Грошові кошти, які мають цільове призначення і виділяються з бюджету розвитку на засадах дольової участі в фінансуванні витрат, які передбачаються+

3. Грошові кошти підприємств, які постійно знаходяться в їхньому обігу й строк користування якими не встановлений

4. Грошові кошти, які виділяються з бюджету вищого рівня бюджету нижчого рівня і не мають цільового призначення

 

134. Державний борг – це:

1. Фінансові ресурси держави

2. Сума заборгованості держави перед внутрішніми і зовнішніми кредиторами +

3. Резервні бюджетні фонди

4. Розмір державного дефіциту