Класифікація. Козлові, мостові та кабельні крани

 

Крани будівельні класифікують:

· за конструктивним рішенням,

· за вантажопідйомністю,

· за типом привода,

· за базою машиною.

Крани будівельні призначені для піднімання або переміщення, наведення та установлення конструкцій у проектне положення. Паралельно з монтажем конструкцій можливе використання кранів для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, а також при бетонуванні різноманітних наземних та підземних конструкцій з інтенсивністю робіт до 20 м³ на добу. При крановом способі подачі бетону суміш подають у баддях місткістю 0,5-3 м³. Баддя – це металева конструкція, яка має корпус, каркас, заслонку і важіль. Бадді конструктивно виконані поворотними й неповоротними, більш поширені поворотні бадді, які заповнюють бетонною сумішшю з транспортних засобів у горизонтальному положенні при підйомі краном така баддя займає вертикальне положення, в якому її переміщують до місця бетонування і вивантажують.

Залежно від технологічних особливостей вони можуть бути мобільними, обмежено мобільними, немобільними. Специфічну групу становлять літальні й плавучі монтажні крани.

Вибір типу крану для виконання будівельних робіт виконують з урахуванням конструктивної схеми і розмірів будівлі, споруд, маси елементів і їх розташувань на будинку, рельєфу будівельного майданчика.

До основних параметрів монтажних кранів відносяться: вантажопідйомність, швидкість підйому та опускання вантажу, пересування та обертання крану, продуктивність крану й висота підйому вантажу і глибина подавання.

Козлові, мостові та кабельні крани належать до кранів про­гонного типу. Вони характеризуються постійною вантажопідйом­ністю і більшою стійкістю, ніж баштові й стрілові.

 

5.2 Козлові крани, конструктивна схема. Основні механізми,
використання

 

Козлові крани мають широке застосування при навантажу­вально-розвантажувальних роботах на складах і як техноло­гічний транспорт на полігонах залізобетонних виробів, а також при монтажі споруд і приміщень. Відповідно розрізняють козлові крани загального призначення і монтажні. У перших ванта­жопідйомність до 32 т, прогін — до 32 м, висота піднімання — до 10 м, у других — вантажопідйомність до 100 т, прогін — 80 м, висота піднімання — до 80 м.

Козлові крани поділяються на безконсольні, одно- й двоконсольні. Довжина консолі може досягати 25—30% прогону.

Несучий елемент безконсольного козлового крана (рисунок 5.1, а) — міст 4, піднятий над рейками на опорах 2 і 6. Перша опора найчастіше кріпиться до моста міцно, а друга — шарнірно або виготовляється гнучкою (тобто із зниженою міцністю), що ком­пенсує температурні деформації моста та дефекти монтажу кра­нових шляхів.

У нижній частині опор закріплені візки 1, кожний з яких переміщується у кранів загального призначення однорейковою, а в монтажних — дворейковою колією. По мосту може рухатися вантажний візок 5. Схеми запасовки канатів піднімання вантажу та переміщення такого візка наведені на рисунок 5.1, б і в. Застосо­вують також крани із самохідним вантажним візком, на якому закріплений механізм піднімання вантажу. При вантажопідйом­ності до 5 т як вантажний візок може бути використаний тельфер. Візок може рухатися по верху моста і нижньому поясу двотавро­вої балки, прикріпленої до моста. У консольних козлових кранах, щоб пройти між опорами, візок повинен рухатися по нижньому поясу двотаврової балки.

Важкі монтажні козлові крани інколи мають два візки. Основ­ний рухається верхнім, а допоміжний (меншої вантажопідйом­ності) — нижнім поясом моста, отже при монтажу новобудова буде в прогоні між опорами. Монтажні козлові крани викорис­товуються лише для зведення довгих споруд із важкими елементами (корпуси теплових і атомних електростанцій), мон­тажу обладнання доменних і цементних випалювальних печей. Кабіна керування 3 закріплюється переважно на жорсткій опорі.

Більшість козлових кранів — самомонтовані. Для цього стрі­ловим краном укладають на шпальні клітки міст крана, встанов­люють на рейки ходові візки, з'єднують шарнірно стояки опор із візками і мостом, стягують за допомогою лебідок праві й ліві стояки і встановлюють кран у робоче положення. В нижній частині стояки опор з'єднуються міцними поперечинами 7. Коз­лові крани обладнують обмежувачами висоти піднімання ванта­жу, переміщення візка й самого крана.

Перекинутися козловий кран може лише у випадку, якщо його сильним вітром зірве з гальм і прокотить до тупикових упорів. Тому великі козлові крани оснащують автоматичним протиугонним пристроями. При великій швидкості вітру спрацьовує анемометр, який вмикає двигун протиугонних захватів.

 

 

 

Рисунок 5.1 – Безконсольний козловий кран (а), схеми запасовки канатів підніман­ня вантажу (б) та переміщення візка (в):

1 — ходові візки; 2, 6 — жорстка і гнучка опори, 3 — кабіна керування, 4 — міст; 5 — вантажний візок; 7— поперечина, б — схема запасовки каната піднімання вантажу; в — схема запасовки каната переміщення візка

5.3 Мостові й кабельні крани. Основні механізми,
використання

 

Мостові крани як технологічний транспорт поширені на заво­дах залізобетонних виробів, у цехах машинобудівних заводів тощо. Вони пересуваються по рейках, піднятих на будівельних кон­струкціях у верхню частину приміщення. Мостовий кран скла­дається з моста, оснащеного на кінцях ходовими візками з механізмом переміщення, і самохідного візка, що пересувається по мосту, з механізмом піднімання вантажу. Для монтажу будівельних конструкцій мостові крани, як правило, не використовуються, але при повній або частковій зупинці підприємств технологічні струмномостові крани можуть бути ефективно використаними при механізації будівельних або монтажних робіт. За їх допомогою демонтують тонелі, фундаменти, а також конструкції внутрішньоцехових приміщень. Особливу цікавість мають сучасні легкі дахові крани.

Кабельні крани застосовують при будівництві мостів, шлюзів, гребель та інших споруд, транспортуванні матеріалів через водні перешкоди тощо.

 

Лекція 6