Спосіб закріплення привибійної зони свердловини

 

Експлуатація свердловин Свідницького родовища супроводжується запливанням вибою і НКТ в'язкою піщано-глинистою сумішшю, що є наслідком руйнування привибійної зони газоносних горизонтів і приводить до постійного зниження про­дуктивності і періодичних ремонтів свердловин.

Як вказувалось раніше, причиною руйнування привибійних зон газоносних пластів є набухання глинистої речовини цементу колекторів, головним компонентом якого є високонабуха­ючий монтморилоніт. Набухання глинистої речовини, яке викликане поступленням води у привибійну зону газоносного пласта, приводить до зниження його фільтраційних властивостей — (проникності) внаслідок зменшення розмірів пор і з’єднуючих їх каналів, зро­стання ролі капілярних сил, водна “блокада” мілких пор та ін., а також до зниження міцності самого цементу.

На основі проведених лабораторних досліджень, було рекомендовано проводити обробку привибійних зон газоносних гори­зонтів у свердловинах Свідницького родовища 5% розчинами ПЕПА у комбінації з 10% розчином КОН або 5% розчином СаСІ₂, які максимально зменшують гідратацію глинистої речовини колек­торів. Як показали дослідження глиниста речовина при взаємодії з цими хімреагентами стає менш гідрофільною і більш міцною.

При виборі рецептури і об’ємів нагнітання робочого розчину для обробки рекомендується дотримуватись наступних вимог:

— об’єм робочого розчину (суміш 5% розчину ПЕПА і 10% розчину КОН /0,5³ на 1 погонний метр перфорованого інтервалу при співвідношенні компонентів у суміші 1:1;

— загальна кількість робочого розчину для обробки розраховується у залежності від ефективної (або перфорованої) товщини відкритої пористості і необхідної глибини (радіуса) обробки зони пласта;

— об’єм буферного метанолу вибирається із співвідношення 0,5:1 від об’єму робочого розчину;

— при обробці у проміжку між метанольним буфером і робочим розчином необхідно створювати буфер із газоподібного азоту з розрахунку 0,5м³ рідкого азоту на 10м³ робочого розчину, а також проводиться аерація робочого розчину газоподібним азотом при ступені аерації 1:40.

Слід пам'ятати, що пластові тиски у газоносних горизонтах Свідницького родовища внаслідок тривалої розробки значно пони­зились, тому для успішного освоєння свердловин і найбільш повного очищення привибійної зони від відреагованого робочого розчину необхідно у процесі обробки вводити у пласт додаткову енергію (буферний об’єм стисненого азоту, аерацію буферного метанолу і робочого розчину газоподібним азотом (або сумішшю азоту і повітря). Для аерації метанолу і робочого розчину можна також використовувати твердий СО₂ (“сухий лід”). При аерації азотом використовується азотна установка АГУ-8к, а при аерації сумішшю повітря і азоту до нагнітальної лінії проводиться паралельне підключення азотної установки і компресора.

Технологічні прийоми обробки привибійної зони газоносного пласта розчинами ПЕПА і КОН проводяться у наступній послідов­ності:

1) до початку обробки провести газодинамічні дослідження, а також завезти на свердловину необхідне обладнання, засувки, вимірювальні прилади і матеріали;

2) провести огляд фонтанної арматури і агрегатів.

Після обв’язки гирла свердловини необхідним обладнанням опресувати нагнітальну лінію тиском, який не перевищує тиск опресовки експлуатаційної колони.

При закритому затрубному просторі через нагнітальну лінію і НКТ закачати у свердловину необхідний об’єм буферного метанолу.

Після закінчення подачі агрегатом аерованого азотом і повітрям буферного метанолу через нагнітальну лінію проводиться одночасна подача азоту у трубний і затрубний простір з метою продавки у пласт метанолу і створення стисненого газо­подібного буфера, з розрахунку 0,5м³ рідкого азоту на
8-10м³ робочого розчину.

Закачавши у свердловину необхідний об’єм газоподібного азот­ного буфера закінчують подачу азоту у затрубний простір і починають подачу у нагнітальну лінію газованого азотом і повітрям робочого розчину (суміш розчинів ПЕПА і КОН) для нагнітання його у пласт через НКТ.

Після закінчення закачування у нагнітальну лінію розрахованого об’єму робочого розчину подальше його протискування у пласт про­водиться сумішшю азоту і повітря спочатку по НКТ, а потім по затрубному просторі. Кінцем протискування робочого розчину слід вважати момент вирівнювання тисків на трубному і затрубному просторі.

Закрити свердловину для проходження реакції на 2 години.

Обв’язати затрубний простір із сепараційною установкою і освоїти свердловину на приплив газу за допомогою компресора і азотної установки.

Продукти реакції зібрати у цистерну і спалити.

Демонтувати нагнітальну і продувну лінії.

Після одержання припливу газу необхідно провести періодичні продувки свердловини до одержання “сухого” газу.

Запустити свердловину в експлуатацію і через 10 днів провести газодинамічні дослідження на продуктивність та визначення ефекту від обробки.