Дані про такого пацієнта передають у найближчий відділ міліції,

 

1. Заносять відповідні дані у " Журнал реєстрації осіб, направлених

на стаціонарне лікування", який пронумерований, прошитий і

скріплений підписом головного лікаря і круглою печаткою закладу

з тим, щоб із перших джерел були занесені достовірні дані і не допущені

перекручення,

2.У деяких випадках пацієнтові можуть відмовити у госпіталізації

із-за відсутності показань, відсутності вільних місць. Іноді пацієнт

сам категорично відмовляється від госпіталізації із-за тієї чи іншої

причини (сімейні обставини, стан алкогольного сп'яніння та ін.).

У такому випадку паспортні дані пацієнта заносять у " Журнал реєстрації

відмов від госпіталізації ", який пронумерований, прошитий і

скріплений підписом головного лікаря і круглою печаткою закладу.

Лікар обов'язково записує дані об'єктивного обстеження пацієнта,

у разі потреби результати лабораторного, рентгенологічного дослід-ження та ін., діагноз, причину відмовлення, відповідні рекомендації

або подальші дії по відношенню до пацієнта (лікування в амбулаторних

умовах, направлення у приймальне відділення відповідного за

профілем захворювання лікувального закладу та ін.).

У разі відмови пацієнта від запропонованого йому стаціонарного

лікування консиліум у складі трьох лікарів складає акт про те, що

хворий(а) категорично відмовляється від необхідної йому(їй) госпіталізації та стаціонарного лікування у відділенні. Проводять співбесіду з хворим(ою) про необхідність стаціонарного лікування і можливих наслідків у випадку його(її) відмови.

Вказують, що хворий(а) категоричнвідмовляється від госпіталізації навіть після проведеної спільної бесіди і що хворий(а) попереджений про наслідки відмови. Підписується

хворий(а), лікарі, проставляють дату. Такий акт підшивають до відповідного запису в ≪ Журналі реєстрації відмов від госпіталізації≫.

 

У разі потреби пацієнтові при надхоженні здійснюють повне або

часткове санітарне оброблення в санпропускнику.

Повне санітарне оброблення проводять у ванній або під душем. Для миття пацієнта у ванній її заповнюють на 2/3 об'єму водою температури 35—36 °С.

У разі потреби необхідно допомогти пацієнтові роздягнутись.

Ослабленого хворого супроводити до ванної кімнати та підтримувати його

під пахви, коли він сідає у ванну та підводиться з неї. Якщо хворий

не може митися сам, йому допомагають. Спочатку потрібно вимити

голову, потім тулуб, руки і, нарешті, ноги. Після миття шкіру витирають сухим рушником.

Якщо є можливість, то краще мити хворих під душем. Вагітних,

роділь необхідно мити тільки під душем.

У разі погіршення самопочуття хворого (запаморочення, серцебиття,

біль у ділянці серця, блідість) треба:

1. припинити миття;

2. допомогти хворому вийти з ванни;

3. покласти на кушетку з трохи підняти ножним кінцем;

4. накрити простирадлом;

5. піднести до носа тампон, змочений нашатирним спиртом;

6. розтерти скроні;

7. до голови прикласти рушник, змочений холодною водою;

8. викликати лікаря.

 

 

Часткове оброблення здійснюють поступовим протиранням окремих

ділянок тіла зволоженим водою (у разі потреби намиленим)

рушником, розпочинаючи з обличчя і закінчуючи нижніми кінцівками.

Кожну оброблену анатомічну ділянку тіла одразу висушують

сухим рушником. Часткове оброблення здійснюють тяжкохворим,

а також хворим із порушенням цілості шкірних покривів.

При загрозливих для життя станах спочатку надають пацієнтові

невідкладну допомогу, а потім здійснюють часткове санітарне оброблення.

При надзвичайно загрозливих для життя станах пацієнта відразу

транспортують в операційний блок або реанімаційне відділення.

Зараз, коли є можливість швидко зв'язатися по телефону з відповідними

відділеннями стаціонару, на етапі надання першої невідкладної

допомоги сповіщають у відділення і зразу за сигналом

готується бригада для проведення реанімаційних заходів чи операційних

втручань. Таким чином, не втрачається жодна хвилина для

підготовки операційної та бригади лікарів і медичних сестер, що

дуже важливо для своєчасного надання невідкладної лікарської допомоги.