Г- права та обов’язки заставодавця та заставодержателя

Права та обов'язки сторін за договором застави. Сторонами в заставному правовідношенні є заставодавець і заставодержатель. Заставодавець-особа, яка надає майно в заставу. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа. Особистість заставодержателя завжди збігається з особою кредитора.

Заставодавцем речі може бути її власник або особа, має на неї право господарського ведення. Нерухоме майно, належить підприємству на праві господарського ведення, може бути віддано у заставу тільки за згодою власника. Організації, які мають право оперативного управління майном, не можуть бути заставодавцями.

У всіх випадках, коли предмет застави, навіть якщо він знаходиться у заставодавця, але не може бути ним використаний, застава повинна визнаватися запорукою з передачею майна заставодержателю, тобто закладами. (П. 3 ст. 338 ЦК).
При заставі майнового права, посвідченого цінним папером, вона передається заставодержателю або в депозит нотаріуса, якщо договором не передбачено інше (п. 4 ст. 338 ЦК).
Предметом застави не можуть бути нерухомість і товари в обороті. Будівлі, споруди, квартири і космічні об'єкти здаються в заставу з залишенням майна у заставодавця.
Сторони при укладенні договору про заставу має право за своїм розсудом встановити, чи поширюється заставу лише на головну річ або також на її приналежність; чи знаходяться в заставі плоди і доходи, що приносять речі, і т.д. При відсутності спеціальних застережень про це діє загальне, правило про те, що право застави на річ, яка є предметом застави, поширюється і на її приналежності, але не стосується плодів продукції та доходів, отриманих в результаті використання заставленого майна (п. 1 ст. 340 ЦК).

При заставі з залишенням майна у заставодавця заставодержателю надається право, яке він може використовувати для контролю та збереження заставленого майна. Якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право перевірити за документами і фактично наявність предмета застави, його стан та умови поранення, має право вимагати від заставодавця вжиття заходів, необхідних для збереження заставленого майна, а також вимагати від будь-якої особи припинення посягань на заставлене майно, які загрожують його втратою або пошкодженням.

Д- звернення стягнення на предмет застави та його реалізація

Підстави звернення стягнення

Як відомо, якщо боржник не виконав або неналежним чином виконав зобов’язання, забезпечене заставою, кредитор має право звернути стягнення на предмет застави. Зробити це він може такими шляхами:

§ на підставі рішення суду або третейського суду;

§ на підставі виконавчого напису нотаріуса;

§ на підставі договору (позасудове врегулювання).

§ Нотаріус вчиняє виконавчий напис на договорі застави по пред’явленні кредитором документів, які підтверджують безперечність його вимог: оригіналу договору застави та кредитного договору; документа, що підтверджує прострочення виконання зобов’язання боржником.

§ У випадку з іпотекою мінімальний термін попередження боржника про те, що стягнення може бути звернено на предмет застави становить не менше 30 календарних днів. До закінчення цього часу нотаріус не має право здійснювати виконавчий напис на договорі.

Способи звернення стягнення

У перших двох випадках (на підставі рішення суду і на підставі виконавчого напису нотаріуса) реалізація предмета застави здійснюється державною виконавчою службою згідно Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче виробництво відкривається держвиконавцем на підставі виконавчого листа, виданого судом, або виконавчого напису нотаріуса. Надалі реалізація предмета застави відбувається на публічних торгах (аукціоні). За рахунок виручених від продажу заставного майна коштів погашається сума основного боргу перед кредитором, а також сума відсотків, пені, штрафних санкцій і т. д. і т. п. Якщо сума виручених від реалізації майна коштів перевищує розмір заборгованості, різниця повертається боржникові, якщо ж виручених коштів виявляється недостатньо для погашення всієї заборгованості, стягнення може бути звернено на інше майно боржника.

Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на майно виконанням забезпеченого заставою зобов’язання (виплатою боргу).

Якщо сторони домовилися про позасудовий порядок звернення стягнення на предмет застави, кредитор або стає власником такого майна (після державної реєстрації, якщо того вимагає закон) і може розпоряджатися ним далі на свій розсуд, або продає таке майно від свого імені покупцю, якого вибере сам. Переваги такого способу в тому, що обидві сторони економлять на судових витратах і не потрібно чекати, поки буде організований і проведений аукціон.

Е – припинення застави

Ст. 593 припинення права застави

- Право застави припиняється у разі: 1- припинення зобов’язання, забезпеченого заставою, 2- втрати предмета застави, якщо застоводавець не замінив предмет застави, 3- реалізації предмета застави, 4- набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

- У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

- У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов’язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов’язаний негайно повернути його заставодавцеві.