Вимоги до виробничого шуму та вібрації

 

Таблиця Д.1 – Допустимі еквівалентні рівні звукового тиску ДСН 3.3.6.037-99, ГОСТ 12.1.003-89)

Робоче місце	Рівень звуку, дБ А
Приміщення конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, лабораторій для теоретичних та дослідних робіт
Приміщення керування, робочі кімнати
Кабіни спостережень і дистанційного керування: - без мовного зв’язку - з мовним зв’язком по телефону
Постійні робочі місця і робочі зони у виробничих приміщеннях і на території підприємств

Таблиця Д.2 - Коефіцієнти звукопоглинання матеріалів [2, 18]

Матеріал	Коефіцієнт звукопоглинання α за частотою шуму 1000 Гц
Бетонна плита	0,02
Звичайна штукатурка	0,03
Штукатурка акустична (10мм)	0,11
Перфорировані панелі	0,50
Лінолеум (5мм)	0,03
Паркет	0,06

 

Таблиця Д.3 – Звукоізоляція матеріалів [2, 18]

Матеріал	Маса 1 м^2, кг	Звукоізоляція, дБ
Фанера 3,2 мм	2,2–2,5	17–19
Фанера 6,42 мм	4,5
Дерево 5 см	27,5	18,5
Сталь листова 0,7 мм	5,6
Сталь листова 2 мм	15,7
Стекло 3–4 мм	8–10
Стекло 6 мм
Пластик із скла11,5 мм	–
Повсть 15 мм	2,8
Картон 5 мм

Таблиця Д.4 – Допустимі величини параметрів вібрації (ДСН 3.3.6.039-99, ГОСТ 12.1.012-90)

Локальна вібрація	Загальна вібрація
Середня геометрична частота, Гц	Рівень віброшвидкості, дБ	Середня геометрична частота, Гц	Рівень віброшвидкості, дБ
		31,5

Додаток Е

Вимоги до роботи на ПЕОМ

Таблиця Е.1 – Рівень іонізації повітря приміщень при роботе на
ПЕОМ (ДСанПіН 3.3.2-007-98)

Рівень	Кількість іонів в 1 см^3 повітря
n+	n-
Мінімально необхідний
Оптимальний	1500 - 3000	300 - 5000
Максимально допустимий

 

Таблиця Е.2 – Вимоги до освітлення робочих місць з ПЕОМ

(НПАОП 0.00-1.31-99)

Найменування параметра	Значення параметра
Коефіцієнт природної освітленості	Не нижче 1,5 %
Освітленість на робочому столі	300 – 500 лк
Яскравість світильників загального освітлення	Не більше 200 кд/м^2
Захисний кут світильників	Не більше 40^о
Коефіцієнт пульсації	Не більше 5 %
Яскравість світних поверхонь	Не більше 200 кд/м^2
Яскравість відблисків на екрані	Не більше 40 кд/м^2
Відношення яскравості робочих поверхонь	Не більше 3: 1
Відношення яскравості робочих поверхонь и навколишніх предметів	Не більше 5: 1

 

Таблиця Е.3 – Допустимі та еквівалентні рівні шуму при роботе на

ПЕОМ (ДСанПіН 3.3.2-007-98)

Рівень звукового тиску, дБ	Еквівалентний рівень звука, дБ×А
Середньо геометричні частоти октавних смуг, Гц
31,5
-

 

 

Таблиця Е.4 – Допустимі параметри електромагнітних випромінювань та електростатичних полій (ДСанПіН 3.3.2-007-98)

Вид поля	Допустимі параметри поля	Допустима густина потоку енергії, Вт/м^2
Електрична складова, В/м	Магнітна складова, А/м
Напруженість ЕМП: 60 кГц – 3 МГц 3 кГц – 30 МГц 30 кГц – 50 МГц 30 кГц – 300 МГц 300 кГц – 300 ГГц	-	- 0,3 - -	- - - -
ЕМП в ультрафіолетової части спектра: УФ-С (220-280 мм) УФ-В (280-320 мм) УФ-А (320-400 мм)	- - -	- -	0,001 0,01
ЕМП в видимої части спектра 400-760 мм	-	-
ЕМП в інфрачервоної части спектра 0,76-10 мкм	-	-	35 – 70
Напруженість електричного поля ВДТ, кВ/м	-	-

 

Таблиця Е.5 – Допустимі рівні вібрації при роботе на ПЕОМ

(ДСанПіН 3.3.2-007-98)

Середньо геометрична частота октавних смуг, Гц	Допустимі значення по осям x, y, z
Рівень віброприскорення, дБ	Рівень віброшвидкості, дБ
31,5
Еквівалентний рівень

 

Таблиця Е.6 – Вимоги до розміщення робочих місць з ПЕОМ [9,14]

Найменування параметра	Значення
Мінімальна ширина проходів, м: – при однорядному розташуванні ЕОМ – при дворядному розташуванні ЕОМ	1,2
Відстань від стін, м	≥ 1,0
Відстань між робочими місцями, м	≥ 1,5
Відстань між бічними поверхнями моніторів, м	≥ 1,2
Відстань між тильною поверхнею одного ЕОМ та екраном іншого, м	≥ 2,5
Площа приміщення на одного робітника, м^2
Об’єм приміщення на одного робітника, м^3

Примітка. Площа та об’єм приміщення наведені з урахуванням максимальної кількості одночасно працюючих людей у зміну.

 

Таблиця Е.7 – Висота стола для роботи на ПЕОМ [9,14]

Зріст людини у взутті, см	Висота над підлогою, мм
Поверхня стола	Простір для ніг, не менше
131...145
146...160
161...175
Понад 175

Примітки:

1 Оптимальний розмір робочої поверхні 1600 х 900 мм. На поверхні стола має бути спеціальна підставка для документів, відстань до якої від очей дорівнює відстані від очей до клавіатури.

2 Ширина та глибина простору для ніг визначаються конструкцією стола. Розміри простору для ніг за висотою не менше 600 мм, за шириною 500 мм, за глибиною 650 мм.

Таблиця Е.8 – Основні розміри стільця [9,14]

Параметр стільця	Зріст людини, см
146...160	161...175	Понад 175
Висота сидіння, мм
Ширина сидіння, мм
Глибина сидіння, мм
Висота нижчого краю спинки, мм
Висота верхнього краю спинки, мм
Кут нахилу сидіння, ^о	0...4
Кут нахилу спинки, ^о	95...108

Таблиця Е.9 – Вимоги до розміщення обладнання [9]

Найменування параметра	Значення параметра
Відстань від екрану до ока працівника при розмірі екрану по діагоналі, мм
35/38 см (14’’/15’’)	600-700
43 см (17’’)	700-800
48 см (19’’)	800-900
53 см (21’’)	900-1000
Кут нахилу екрану від лінії зору працівника	- 30^о...+30^о
Кут нахилу клавіатури	5...15^о
Відстань від краю робочої поверхні до клавіатури	100-300 мм

 

Таблиця Е.10 – Коефіцієнти відбивання поверхонь [9]

Орієнтація вікон приміщення	Найменування кольору (поверхні)	Коефіцієнт відбивання, %
Південь	Зелено-голубий (стіни)	62...76
Світло-голубий (стіни)	57...71
Зелений (підлога)	22 – 36
Північ	Світло оранжевий (стіни)	64...78
Оранжево-жовтий (стіни)	60...74
Червоно-оранжевий (підлога)	3...17
Схід	Жовто-зелений (стіни)	60...74
Зелений (підлога)	22...36
Червоно-оранжевий (стіни)	3...17
Захід	Світло-жовтий (стіни)	63...77
Блакитно-зелений (стіни)	60...74
Зелений (підлога)	22...36
Червоно-оранжевий (підлога)	3...17

 

Примітки:

1 Стеля в усіх приміщеннях має бути білою.

2 Коефіцієнт відбиття для стін повинен дорівнювати 0,4...0,5; для стелі – 0,7...0,8; для підлоги – 0,2... 0,3.

Таблиця Е.11 – Тривалість регламентованих перерв (ДСанПіН
3.3.2-007-98)

Категорія роботи з ПЕОМ	Загальний час регламентованих перерв
При 8-годинній зміні	При 12-годинній зміні
Розробка програм із застосуванням ЕОМ	15 хвилин через кожну годину	У перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній роботі, а протягом останніх 4-х годин - 15 хвилин через кожну годину
Оператори із застосуванням ЕОМ	15 хвилин через кожні 2 години
Оператори комп’ютерного набору	10 хвилин після кожної години

Додаток Ж

Вимоги до електробезпеки

Таблица Ж.1 – Значення питомого опору ґрунтів і води та
кліматичного коефіцієнту

Грунт, вода	Питомий опір, Ом×м	Кліматичний коефіцієнт
При вологості 10-12% до маси ґрунту	Межі коливань	Рекомендоване для приблизних розрахунків	φ1	φ 2	φ 3
Глина		8-70		1,6	1,3	1,2
Гравій, щебінь	–	–		–	–	–
Кам’яний грунт	–	500-800		–	–	–
Пісок		400-2500		2,4	1,56	1,2
Садова земля		30-60		–	1,3	1,2
Суглинок		40-150			1,5	1,4
Супесок		150-400			1,5	1,4
Торф		10-30		1,4	1,1
Чернозем		9-53		–	1,32	1,2
Вода:	–	–	–	–	–	–
- у струмках	–	10-60	–	–	–	–
- грунтовая	–	20-70	–	–	–	–
- морська	–	0,2-1	–	–	–	–
- ставкова	–	40-50	–	–	–	–
- річна	–	10-100	–	–	–	–

 

Примітка. φ ₁ -при великій вологості ґрунту; φ ₂ – при середній вологості ґрунту; φ ₃ – при сухому грунті.

 

Таблиця Ж.2 – Коефіцієнти сезонності

Характеристика кліматичних зон	Кліматичні зони
I	II	III	IV
Середня багаторічна нижча t° (січень)	Від -20°С до -15°С	Від -14°С до -10°С	Від -10°С до -0°С	Від 0°С до +5°С
Середня багаторічна вища t° (липень)	Від +16°С до +18°С	Від -+18°С до +22°С	Від +22°С до +24°С	Від +24°С до +26°С
Середньорічний рівень опадів, мм	≈ 400	≈ 500	≈ 5000	≈ 300–500
Тривалість замерзання вод (днів)	190–170
kс стержньових заземлювачів (l =2-3 м, глибина заземлення 0,5-0,8 м)	1,8 – 2	1,5 – 1,8	1,4 – 1,6	1,2 – 1,4
kс горизонтальних заземлювачів (l =2-3 м, глибина заземлення 0,5-0,8 м)	4,5 – 7,0	3,5 – 4,5	2,0 – 2,5	1,5 – 2,0
kс при довжині стержнів 5 м та глибині заземлення 0,7 - 0,8 м	1,35	1,25	1,15	1,1

 

 

Таблиця Ж.3 – Значення опору розтікання природних заземлювачів

№	Тип заземлювача	Схема	Формула	Додаткові вказівки
1	Трубчатий або стержневий біля поверхні ґрунту			ℓ>>d
	Трубчатий або стержневий в ґрунті			t > 5
	Горизонтальний круглого перерізу (труба, кабель і т.д.) на поверхні грунту			ℓ/H ≥ 5

Продовження таблиці Ж.3

 

	Горизонтальний круглого перерізу в ґрунті			ℓ/H ≥ 5
5	Горизонтальний смуговий на поверхні ґрунту			ℓ» d
	Горизонтальний – смуга в ґрунті			ℓ/h ≥ 5

Таблиця Ж.4 – Коефіцієнт використання заземлювачів, ή

Відношення відстані між трубами (стрижнями) до їх довжини	При розташуванні в ряд	При розташуванні по контуру
Кількість заземлювачів	ή	Кількість заземлювачів	ή
		0,84-0,87		0,66-0,72
	0,76-0,80		0,58-0,65
	0,67-0,72		0,52-0,58
I0	0,56-0,62		0,44-0,50
	0,51-0,56		0,38-0,44
	0,47-0,50		0,36-0,42
-	-		0,33-0,39
		0,90-0,92		0,76-0,80
	0,85-0,88		0,71-0,75
	0,79-0,83		0,66-0,71
	0,72-0,77		0,61-0,66
	0,66-0,73		0,55-0,61
	0,65-0,70		0,52-0,58
-	-		0,49-0,55
		0,93-0,95		0,84-0,86
	0,90-0,92		0,78-0,82
	0,85-0,88		0,74-0,78
	0,79-0,83		0,68-0,73
	0,76-0,80		0,64-0,69
	0,74-0,79		0,62-0,67
-	-		0,59-0,65

 

 

Таблиця Ж.5 – Коефіцієнт використання шини, _ш

Відношення відстані між заземлювачами до їх довжини	Кількість заземлювачів
При розташуванні шини в ряд стрижнів
	0,77	0,67	0,62	0,42	0,31	0,21
	0,89	0,79	0,75	0,66	0,46	0,36
	0,92	0,85	0,82	0,68	0,58	0,49
При розташуванні шини по контуру
	0,45	0,36	0,34	0,27	0,24	0,21
	0,55	0,43	0,40	0,32	0,30	0,23
	0,70	0,60	0,56	0,45	0,41	0,37

Таблиця Ж.6 – Значення номінального струму для деяких запобіжних

пристроїв

Тип запобіжного пристрою	Номінальний струм, А
НПИ 15	6, 10, 15
НПН 60М	20, 25, 35, 45, 60
ПН2-100	30, 40, 50, 60, 80, 100
ПН2-250	80, 100, 120, 150, 200, 250
ПН2-400	200, 250, 300, 350, 400
ПН2-600	300, 400, 500, 600
ПН2-1000	500, 600, 750, 800, 1000

 

Таблиця Ж.7 – Повній опір масляних трансформаторів

Потужність трансформатора, кВА	Опір трансформатора (Ом), при схемі з’єднання обмоток
зіркою	трикутником
	3,11	0,906
	1,949	0,562
	1,237	0,360
	0,799	0,226
	0,487	0,141
	0,312	0,090
	0,195	0,056
	0,129	0,042
	0,081	0,027

 

Таблиця Ж.8 – Найбільш припустимий час захисного автоматичного
відключення живлення

Номінальна фазна напруга U, В	Час відключення, с
	0,8
	0,4
	0,2
Більш 380	0,1

 

Додаток К

Вимоги до пожежної безпеки

Таблиця К.1 – Характеристика категорій приміщень і будівель за
вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорія приміщень	Характеристика речовин та матеріалів, що знаходяться (використовуються) в приміщенні
А Вибухонебезпечна	Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більш 28°С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа
Б Вибухопожежонебезпечна	Горючий пил чи волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більш 28 С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні чи парогазоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа
В Пожежонебезпечна	Легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем чи повітря один з одним тільки горіти за умови, що приміщення, у яких вони чи знаходяться (використовуються), не належать до категорій А чи Б

Продовження табл. К1

Г	Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному чи розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; пальні гази, рідини, тверді речовини, що чи спалюються утилізуються як паливо
Д	Негорючі речовини та матеріали в холодному стані

Таблиця К.2 – Класифікація пожеж

Клас пожежі	Характеристика речовин та матеріалів або об’єкта, що горить
А	Тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (дерево, текстиль, папір)
B	Горючі рідини чи тверді речовини, що розплавляються при нагріванні (нафтопродукти, спирти, каучук, стеарин, деякі синтетичні матеріали)
C	Пальні гази
D	Метали та їх сплави (алюміній, магній, лужні метали)
E	Обладнання під напругою

 

Таблиця К.3 – Пінні, порошкові, хладонові та вуглекислотні переносні
вогнегасники [15]

Категорія приміщення	Площа, м^2	Клас пожежі	Пінні ємністю 10 л	Порошкові ємністю 10 л	Хладонові ємністю 2 л	Вуглекислотні ємністю 5 л
А, Б		А	2++	1++	–	–
B	4+	1++	4+	–
C	–	1++	4+	–
D	–	1++	–	–
E	–	1++	–	2++
B		A	2++	1+	–	2+
D	–	1++	–	–
E	–	1+	2+	2++
Г		B	2+	1+	–	–
C	–	1+	–	–
Г, Д		А	2++	1+	–	–
D	–	1++	–	–
E	–	1+	2+	2++

 

Таблица К.4 – Повітряно-пінні, комбіновані, порошкові та вуглекислотні переносні вогнегасники [15]

Категорія приміщення	Площа, м^2	Клас пожежі	Повітряно-пінні ємністю 100 л	Комбіновані ємністю 100 л	Порошкові ємністю 100 л	Вуглекислотні ємністю 80 л
А, Б, В		А	1++	1++	1++	3+
B	2+	1++	1++	3+
C	–	1+	1++	3+
D	–	–	1++	–
E	–	–	1+	1++
B		A	1++	1++	1++	2+
B	2+	1++	1++	3+
C	–	1+	1++	3+
D	–	–	1++	–
E	–	–	1+	1+

Примітка. Знак "++" означає вогнегасники, що рекомендуються для оснащення об'єктів; знак "+" означає вогнегасники, використання яких дозволяється при відсутності рекомендованих вогнегасників; знак "-" означає вогнегасники, що не допускаються для оснащення об'єктів

ЛІТЕРАТУРА

 

1 Безопасность производственных процессов: Справочник / Под ред. С.В. Белова. - М.: Машиностроение, 1985. - 448 с.

2 Безопасность труда в промышленности: Справочник / К.Н. Ткачук, П.Я. Галушко, Р.В. Сабарно и др. - К.: Техника, 1982. – 231 с.

3 Вентиляция и отопление цехов машиностроительных заводов / М.И. Гримитлин, О.Н. Тимофеева, В.М. Эльтерман и др. – М.: Машиностроение, 1978. – 272 с.

4 Виноградов Б.В. Безопасность труда и производственная санитария в машиностроении: Сборник расчетов. – М.: Машиностроение, 1963. – 264 с.

5 Гажаман В.І. Електробезпека на виробництві: Навч. посібник. – К.: Охорона праці, 2002. – 272 с.

6 Глиняная Н.М. Охрана труда в литейном производстве / Н.М. Глиняная, А.Н. Фесенко. – Краматорск: ДГМА, 2004. – 168 с.

7 Дементій Л.В. Охорона праці в механічних та складальних цехах / Л.В. Дементій, С.А. Гончарова. – Краматорськ: ДДМА, 2005. – 312 с.

8 Дементий Л.В. Охрана труда в автоматизированном производстве. Обеспечение безопасности труда / Л.В. Дементий, А.Л. Юсина. – Краматорск: ДГМА, 2007. – 300 с.

9 Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів. - Львів: Афіша, 2000. – 176 с.

10 Інженерні рішення з охорони праці при розробці дипломних проектів інженерно-будівельних спеціальностей: Навч. посібник / За ред. В.В.Сафонова. – К.: Основа, 2000. – 336 с.

11 Коновалова С.А. Курс лекций по дисциплине «Охрана труда в отрасли» для студентов специальности ПТМ / С.А. Коновалова, Г.И. Чижиков, В.Г. Крупко. – Краматорск: ДГМА, 2006. – 232 с.

12 Лагунов Л.В. Борьба с шумом в машиностроении / Л.В. Лагунов, Г.Л. Осипов. – М.: Машиностроение, 1980. – 150 с.

13 Маньков В.Д. Защитное заземление и зануление электроустановок: Справочник / В.Д. Маньков, С.Ф. Заграничный. – СПб.: Политехника, 2005. – 400 с.

14 Навакатикян А.О. Охрана труда пользователей компьютерных видеодисплейных терминалов / А.О. Навакатикян, В.В. Кальниш, С.Н. Стрюков. – К.: Охрана труда, 1997. – 400 с.

15 Практикум із охорони праці: Навч. посібник / За ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.

16 Сивко В.Й. Розрахунки з охорони праці. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –152 с.

17 Справочная книга по охране труда в машиностроении / Под ред. О.Н. Русака. – Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1989. – 541 с.

18 Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование: Справочник / Под ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1989. – 368 с.

19 Чижиков Г.И. Краткий конспект лекций по курсу «Охрана труда в отрасли» для студентов специальностей ОМД и МТО / Г.И. Чижиков, И.Л. Марченко, Б.Е. Михайленко и др. – Краматорск: ДГМА, 2003. – 116 с.

20 Чижиков Г. І. Охорона праці в галузі: Курс лекцій для студентів спеціальності МО / Г. І. Чижиков, С.А. Гончарова, Ю.К. Доброносов. – Краматорськ: ДДМА, 2004. – 140 с.

21 Чижиков Г.И. Краткий конспект лекций по курсу «Охрана труда в отрасли» для студентов специальности «Сварочное производство» / Г.И. Чижиков, А.Г. Гринь, Ю.В. Менафова. – Краматорск: ДГМА, 2006. – 156 с.

22 Электробезопасность на промышленных предприятиях: Справочник / Р.В. Сабарно, А.Г. Степанов, А.В. Слонченко и др. – К.: Техника, 1985. – 288 с.

23 Электробезопасность при эксплуатации электроустановок промышленных предприятий / Ю.Д. Сибикин, М.Ю. Сибикин. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 240 с.

24 Эргономика: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В.В. Адамчук. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 254 с.

 

Навчальне видання

ЮСІНА Ганна Леонідівна,