Характеристика ДСП, що випускаються промисловістю України

Формат, мм	2750 х 1830, 2440 х 1830, 3060 х 1220, 3060 х 610
Товщина, мм	8.0, 10.0, 12.0, 16.0, 18.0, 25.0, 26.0
Допуск по товщині	+/- 0,2 мм
Сорт ДСП (якість поверхні)	1, 2
Кількість шарів	Трьохшарова структура
Шерохуватість	Не більше 32 мк
Водостійкість	Звичайна,підвищена
Вологість	5-6%

В залежності від наявних дефектів ДСП поділяють на 1 та 2 сорти.(табл.2.2.).

Таблиця 2.2 Сорти ДСП

Дефект ДСП	Сорт
Заглибини чи царапини на поверхні	не допускаються	допускаються заглибини d ≤ 20 мм, 2 шт/м^2, глибиною до 0,3 мм чи подряпини довжиною до 200 мм 2 шт/м^2
Парафінові і масляні плями	не допускаються	2 шт/м^2 площиною не більше 1 см^2
Пилесмоляні плями	не допускаються	≤ 2% поверхні плити
Сколи кромок	не допускаються (одиничні глибиною ≤ 3 мм протяжністю по кромці ≤ 15 мм не враховуються)	допускаються в межах відхилень по довжині (ширині) плити
Вифарбовування кутів	не допускаються (довжиною по кромці ≤ 3 мм не враховуються)	допускаються в межах відхилень по довжині (ширині) плити
Дефекти шліфування	не допускаються	допускаються площиною ≤ 10% площини плити
Окремі включення частин кори на плиті розміром, мм, ≤
Окремі включення крупної стружки:	5 шт/м^2 плити розміром 10-15 мм	5 шт/м^2 плити розміром 16-35 мм

 

Таблиця 2.3

Вага плити ДСП(кг) в залежності від розмірів

товщина,	формат, мм
Мм	2440х1830	2750х1830	3060х1830	3060х1220	3060х610
	26,0	29,4	32,7	21,8	10,9
		32,6	36,7	40,8	27,2	13,6
		39,1	44,0	49,0	32,7	16,3
		52,1	58,7	65,3	43,5	21,8
		58,6	66,0	73,5	49,0	24,5
		84,6	95,4	106,1	70,8	35,4

 

Технічні характеристики:

Ø Експлуатаційні властивості деревостружкової плити залежать, в основному, від їх щільності, форми і розміру стружки, а також кількості та якості в’яжучого компонента. Бувають плити з дуже малою (350–450 кг/м³), малою (450–650 кг/м³), середньою (650–750 кг/м³) та високою (700–800 кг/м³) щільністю. Розрізняють одно -, три- та п’ятишарові плити.

Ø Фізичні властивості ДСП характеризуються наступними показниками. Водопоглинанняпроходить швидше, чим водопоглинання натуральної деревини. Так, поглинання 100% вологи натуральною деревиною в середньому проходить за 6 діб, а ДСП з об'ємною вагою 0,7 — за 28 діб.

Набряканняпо товщині, довжині і ширині плити залежить від способу пресування. Плити плоского пресування набухають в основному по товщині; набрякання по довжині в 10—20 разів менше.

Формозмінюваністьпід впливом вологості повітря коливається в досить широких межах в залежності маси стружки і ступеня пресування. Плити з грубих стружок (з об'ємною вагою 600 кг/м³) розбухають значно швидше і нерівномірно, даючи помітне короблення поверхні. Плити високоякісні об'ємною вагою > 500 до 700 кг/м³ практично не коробляться.

Ø Механічні властивості ДСП обумовлюють широку сферу їх застосування. Вони добре піддаються механічній обробці (пилянню, струганню, свердлінню, фрезеруванню), їх легко склеювати та фарбувати, а деякі властивості навіть перевершують натуральну деревину.

Міцність плит на згинання і розтягування залежить від виду використовуваної стружки. Межа міцності трьохшарових плит на згинання при об'ємній вазі 700 кг/м³ більш ніж у 2 рази вище за даний показник для одношарових плит з грубої стружки.

Міцність на розтягування поперек плити характеризує внутрішній зв'язок між стружками. Для напівважких плит з об'ємною вагою 450—750 кг/м³ межа міцності на розтягування по товщині плити складає від 4 до 9 кгс/см ², межа міцності на стиск у площині плити при тій же об'ємній вазі коливається від 60 до 140 кгс/см². Межа міцності на зріз перпендикулярно площині плити дорівнює приблизно 150- 200 кгс/см². Воно більш ніж у 10 разів вище в порівнянні з міцністю на зріз паралельно площині плити. Опір напівважких ДСП ударному згинанню лежить в межах від 4 до 14 кгс/см³. Опір висмикуванню цвяхів, забитих у товщину плити (по ребру), знаходиться приблизно в межах від 3 до 17 кгс/см³, а перпендикулярно площині плити від 8 до 30 кгс/см². Опір висмикуванню шурупів в значному ступені залежить від щільності плити і коливається в широких межах.

Без спеціальної обробки стружок плити з них не цілком біостійкі. Поверхня стружки, з якої пресуються плити, покривається тонкою плівкою синтетичної смоли, що підвищує біостійкість стружки, але не виключає можливості ураження грибками.

Аналогічно плівка смоли, що обволочує стружку, перешкоджає горінню ДСП, особливо у випадку використання формальдегідних смол, тому ДСП являються більш вогнестійкими в порівнянні з натуральною деревиною. Під дією вогню ДСП загорається, але вже через декілька хвилин після видалення полум'я загасають, а потім досить швидко припиняється і тління. Тому ДСП можна розглядати як важкогорючий матеріал.

Для надання плитам вогнестійкості до їх складу вводять спеціальні речовини – антипірени. Сьогодні в Україні спеціалізоване виробництво вогнестійких плит відсутнє.

А для поліпшення водостійкості перед пресуванням у стружкову масу додають спеціальну парафінову емульсію або розплавлений парафін. Плити підвищеної водостійкості бажано використовувати для виготовлення меблів для кухонь, для ванних кімнат, а також спеціальних будівельних цілей.

Показником водостійкості є розбухання плити у товщину (за 24 години):

• водостійка ДСП – не більше 15%;

• звичайна ДСП, марка А ~ 22%;

• звичайна ДСП, марка Б ~ 33%.

Марка А відрізняється від марки Б кращими показниками на згинання і розтягування та нижчими показниками розбухання, деформації поверхні й жорсткості поверхні.

Види ДСП:

· Поверхня. ДСП буває шліфованою, і ламінованою.Шліфована ДСП майже не використовується в твердих меблях через свій зовнішній вигляд та контакт з повітрям, і може використовуватись у м’яких – як конструктивний елемент, що оббивається м’якими елементами. Саме ламінована ДСП, яку правильніше буде назвати ЛДСП, широко використовують у виробництві меблів. ЛДСП – це шліфована ДСП, покрите декоративною плівкою.ЛДСП виготовляють різної товщини, як правило це 10 мм, 16 мм, 18мм, 22 мм, 25 мм, та 28 мм. Також є велика гама декорів – як імітація деревини різних порід дерева, так і фантазій.

· За класом емісії ДСП - по вмісту вільного формальдегіду на 100 грамів сухої плити. ДСП, що використовують у меблевій промисловості, можна розділити на класи E-1 – до 10 мг формальдегіду на 100 г плити, та Е-2 – до 30 мг формальдегіду на 100 г плити.

· Плити бувають звичайної та підвищеної вологостійкості. Зовні вони нічим не відрізняються, але якщо торець у звичайної плити світлокоричневого кольору, то у вологостійкої – зеленуватий.

На сьогоднішній день ДСП – найпоширеніший конструктивний матеріал для виготовлення меблів. У кожному великому місті є хоча б один постачальник ДСП. Як правило, це фірми, що торгують меблевими матеріалами та фурнітурою. Вони ж надають послуги по порізці плити.

ДВП (дерево - волокниста плита) - це матеріал, який отримують шляхом гарячого пресування маси, яка складається з целюлозних волокон, води, синтетичних полімерів і спеціальних добавок. Волокна отримують шляхом пропарювання та розмелу деревної сировини. Сировиною служать відходи деревообробної промисловості. Для покращення механічних властивостей в масу додають речовини, що зміцнюють її – синтетичні смоли, парафін, церезин, антисептики та інші.

Плити ДВП відрізняються своєю високою екологічністю, тому що у їх виготовленні не включаються синтетичні добавки. Спектр застосування плит ДВП дуже широкий, застосовується у всіляких варіантах обробки - з різною фактурою, колірної коліровкой і рельєфним покриттям.

По виду поверхні ДВП буває не оброблена або з декором. Декор в свою чергу може наноситись як плівка - ламінована, або це може бути фарба – фарбована. Товщина найбільш популярного ДВП – 3,5 мм. Взагалі, виробляється ДВП товщинами від 3 до 5 мм.

В меблевій промисловості ДВП використовується для не несучих конструкцій. Це можуть бути декоративні та огороджуючі елементи: задні стінки шаф та тумб, дно шухляди, і т.д.

МДФ – найпопулярніший матеріал для виготовлення меблевих фасадів, молдінгів, рам, карнизів. Це плитний матеріал, котрий виготовляється з сухих деревних волокон, що оброблені синтетичними зв’язуючими матеріалами і сформовані у вигляді килиму з подальшим пресуванням. Основним зв’язуючим компонентом є лигнин, котрий виділяється при нагріванні деревини.

Механічні властивості. Щільність МДФ – 700 = 870 кг/м³. В цілому, МДФ є міцним та екологічним матеріалом – набагато міцнішим за ДСП. Також МДФ має високу вологостійкість – саме тому його використовують для виробництва корпусних меблів. При цьому він легко піддається механічній обробці. Можливе виготовлення гнутих деталей.

МДФ буває: листовий та у вигляді готового виробу. Листовий буває не ламінований, ламінований білою плівкою з одного боку, або ламінований з двох боків. Товщини – 8 мм, 10 мм, 12 мм, 14 мм, 17 мм, 19 мм, 22 мм. В готовому виробі – фасади, карнизи, молдинги, накладки, різні профілі. В цьому випадку вироби ламінюються різноманітними плівками, або фарбуються.

Листовий МДФ використовується для виробництва фасадів – не ламінований, або односторонній товщ. 17-19 мм, для виготовлення конструктивних та декоративних елементів, як наповнення для рамкових фасадів (розсувні двері, рамковий МДФ-фасад - товш. 8-10 мм. В готовому виробі використовується як двері, шухляди та декоративні елементи.

Постформінг – це те шліфоване ДСП (ЛДСП), яке використовується для кухонних стільниць. Тому над звичайним ЛДСП має ряд переваг:

• Більша щільність;
• Товстіший та твердіший ламінат, стійкий до царапання та температур;
• Товщина плити 28-38 мм;
• Один довший торець, а іноді – два, заокруглені і оброблені тим же ламінатом, що запобігає потраплянню вологи в середину плити;
• Виготовляється у вигляді подовгастих листів, при ширині 600, 800 та 1200 мм, і довжині 2700, 3100 та 4100 мм.
• Є також у вологостійкому виконанні (так само – зелена тирса).

Софтформінг - фасадний матеріал, виготовлений на основі ламінованої ДСП. ДСП нарізають смугами, з шириною, що відповідає ширині стандартних фасадів. Довжина листа відповідає стандартній довжині листа ЛДСП (2750, 2800), що дає змогу виробнику коригувати висоту майбутніх дверей довільно. Краї цих смуг фрезеруються, і обклеюються меблевим пластиком. Практикується об’єднання різних декорів основного полотна та країв. Типи фрезерування бувають різні.

Штучний камінь. Використовується в основному як кухонну стільницю. Ні в чому не поступаються природним аналогам, а часто і перевершують їх по практичності. Бувають різні штучні камені:

· Полімер - бетон – бетонна плита з синтетичним армуванням, товщиною 20, 30, 40 мм і більше. З цього матеріалу також виготовляють підвіконники. Практично «вічна» поверхня, так як не боїться ні ударів, ні царапин, ні температур (кухонних), ні води.

· Коріан. Суть цього покриття а тому, що плиту ДСП покривають полімером, товщиною 10 мм. Властивості практично ті ж, що у попереднього, але стільниця з такого матеріалу легша, і має акуратніший вигляд. Тому і коштує цей матеріал значно дорожче.

Штучний камінь, не зважаючи на свої характеристики, не відноситься до надто популярних матеріалів по причині своєї високої ціни.

Для виробництва кухонних меблів застосовують більше 40 порід деревини. Її ретельно сушать і обробляють спеціальними складами для захисту від впливу навколишнього середовища.Дерево – матеріал натуральний, воно відрізняється міцністю, та естетичним зовнішнім виглядом.

Відомі породи дерева це - дуб, клен, горіх, сосна, ялиця, яловець, бук і каштан. Екзотичні породи привозять з Африки, Австралії, Центральної Америки. Найпоширеніші: зебрано, венге, махагони, мовінга, амарант, макассар, макаре. Вони мають деревину різних червоних відтінків, і незвичайну текстуру малюнка. Різні технології дозволяють змінювати відтінки кольору, облагороджувати дерево і надавати йому вигляд старовини. Малюнок при цьому залишається природним, і стає ще більш виразним. Дуже красиво виглядають меблі, виготовлені під антикваріат. Спеціальною обробкою дерево роблять як би потертим, потемнілим і вицвілим від часу. Кожен елемент кухонних шаф стає особливим, і при цьому зберігається оригінальність і неповторність кожного фасаду. Особливий шарм меблів надається декоративними гвіздками і ручками з зістареної бронзи.

До недоліків можна віднести гігроскопічність і значні деформації при набиранні або втраті вологості. Продається щитами, переважно розмірами 600х3000 м, товщиною 20-40 мм.

Фанера. З дерева знімають шпон – тоненькі листи товщ. 1 мм – і наклеюють їх один на другий, утворюючи багатошаровий дерев’яний листовий матеріал. Завдяки тому, що волокна кожного наступного шару лягають перпендикулярно до попереднього, виходить дуже міцний матеріал – міцніший за масив дерева аналогічних розмірів.

Фанера буває різної товщини, від 3 до 20 і більше мм. Також фанера буває ламінованою, та вологостійкою.Найпопулярніші розміри листа – 1500х1500, але випускаються і інші формати. Тонку фанеру (3-5 мм) використовують, як ДВП – для задніх стінок та днищ шухляд. Товстішу – 10 – 20 мм – можна використовувати як конструктивний матеріал. Для надання фанері більш привабливого вигляду, її можна фарбувати, лакувати, а також обклеювати меблевими пластиками.