Суб’єктами цього ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей.

Тема 3. Грошовий ринок

 

 

1. Сутність та структура грошового ринку.

2. Попит на ринку грошей.

3. Пропозиція на ринку грошей.

4. Графічна модель ринку грошей. Рівновага на ринку грошей.

 

 

 

1. Сутність та структура грошового ринку.

 

Ринок – це система економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів. Він є сукупністю товарного і грошового обороту.

Сучасний ринок – у більш широкому розумінні – це система ринків, серед яких значна роль належить грошовому ринку.

( Визначення грошей )

Гроші є еквівалентом вартості товарів, засобом їх обміну. Виникає питання: в чому сенс купівлі - продажу грошей? Навіщо гроші обмінювати на гроші?

На товарному ринку гроші не є цільовим об’єктом відносин, вони виступають як інструмент обігу товарів. При цьому покупці товарів,віддаючи гроші, повністю втрачають право власності на них, а продавці товарів одержують у повну свою власність еквівалентну суму грошей.

На грошовому ринку гроші виступають зовсім в іншому статусі ніж на товарному ринку. Тому зовсім іншого значення набувають і такі ринкові явища як попит, ціна і пропозиція грошей.

На грошовому ринку гроші виступають у вигляді товару, тобто є об’єктом купівлі-продажу. А так як гроші товар специфічний, це зумовлює їх специфічне переміщення між суб’єктами грошового ринку і відповідно механізм функціонування такого ринку специфічний.

Грошовим ринком називають особливий сектор ринку, на яком у здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

 

Традиційні поняття “купівля”, “продаж”, які склалися на товарному ринку для грошового ринку не можуть бути прийнятні.

На грошовому ринку відбувається передача грошей від одного суб’єкта до іншого, яку тільки умовно можна назвати купівлею-продажем.

Ця умовність полягає в тому, що власник грошей (продавець), передаючи їх своєму контрагентові (покупцю), не втрачає права власності на відповідну суму грошей і може повернути їх у своє розпорядження на попередньо визначених умовах. Більше того, у момент передавання грошей контрагенту продавець не одержує їх реального еквівалента, тобто продаж грошей не є еквівалентною операцією, як на товарних ринках.

Відповідно покупець грошей не одержує на них права власності, а тільки право розпорядження ними як ліквідністю на певний період. Тому продавець грошей не отримує еквівалентну суму вартості у товарній формі.

 

 

На грошовому ринку вартість переміщується між його суб’єктами лише в грошовій формі, в односторонньому порядку, з поверненням до власника. А метою такого переміщення грошей стає одержання додаткового доходу, а не купівля-продаж товарної цінності.

Продавець грошей прагне одержати додатковий дохід, що називається процентом (процентним доходом), як плату за тимчасову відмову від користування цими грошима і передання цього права іншій особі.

Покупець грошей має намір одержати додатковий дохід від розширення виробничої чи комерційної діяльності, використавши отриману у своє розпорядження додаткову суму грошей.

Отже, на грошовому ринку

продаж грошей виступає у формі передачі цих грошей їх власниками у тимчасове користування покупцям в обмін на такі інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, тобто відновити право розпорядження ними та отримати процентний дохід;

купівля грошей – форма одержання суб’єктами ринку(фізичними та юридичними особами) у своє розпорядження певної суми грошей в обмін на фінансові інструменти (інструменти грошового ринку).

За своїм характером інструменти грошового ринку є певним зобов’язанням покупців перед продавцями грошей. Залежно від виду зобов’язання ї поділяють на неборгові і боргові.

Неборгові зобов’язання дають продавцю право участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах (акції).

Боргові зобов’язання - це зобов’язання за якими покупець грошей зобов’язаний повернути одержану суму і сплатити по ній дохід (депозитні зобов’язання; позичкові зобов’язання (кредитні угоди, облігації, векселі).

Інструменти грошового ринку, самі набувають певної вартості і можуть бути предметом купівлі-продажу у формі ЦП.

Ціна на грошовому ринку також має умовний характер. Ціна грошей має форму процента (процентного доходу) на позичені чи залучені кошти, що істотно відрізняє її від звичайної ціни на товарних ринках. Розмір процента визначається не величиною цінності, яку містять у собі куплені (позичені чи залучені) гроші, а їх здатністю приносити покупцеві додатковий дохід чи блага, необхідні для задоволення особистих чи виробничих потреб. Чим більшою буде ця здатність і чим довше покупець користуватиметься одержаними грошима, тим більшою буде його сума процентних платежів.

Незважаючи на істотні відмінності основних елементів грошового і товарного ринків, механізм їх взаємодії, зокрема попиту, пропозиції і ціни, на цих ринках однаковий.

На грошовому ринку, як і на товарному діють сили попиту і пропозиції, а механізм їх урівноваження забезпечує стабільність процента як ціни грошей.

Це й дало підстави назвати грошовим ринком ту специфічну сферу грошових відносин, де здійснюється переміщення грошових коштів на безеквівалентній, але зворотній основі.

Для розуміння сутності грошового ринку важливе значення має визначення його суб’єктів.

Структура грошового ринку

 

Грошовий ринок має складний механізм функціонування, який включає різноманітні інструменти та методи управління грошовими потоками.

Структуризація грошового ринку залежить від критеріїв.

1. Грошовий ринок за видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців які поділяють на:

- ринок позичкових капіталів;

- ринок цінних паперів;

- валютний ринок.

Ринок позичкових капіталів – ринок, на якому грошові кошти надаються у вигляді позик на умовах зворотності,строковості і платності.

Об’єктом операцій є не самі гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами.

Ринок цінних паперів – ринок, на якому позиковий капітал приводиться в рух за допомогою ЦП (акції, облігації, векселі, сертифікати).

Валютний ринок – ринок, на якому об’єктом купівлі –продажу є валюта та валютні цінності.

2. За економічним призначенням купівлі грошей – грошовий ринок поділяють на два сектори:

· ринок грошей;

· ринок капіталів.

 

На ринку грошей продаються ікупуються грошові кошти у вигляді короткострокових кредитів та фінансових зобов’язань на короткий строк (до одного року). Ці кошти використовуються в обороті позичальника (покупця) як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору.

Ринок грошей характерний тим, що він дуже чутливий до будь-яких змін в економіці та у фінансовій сфері. Тому попит і пропозиція тут надто мінливі, а процент як ціна грошей часто змінюються під їх впливом. Через це він є найбільш реальним індикатором кон’юнктури грошового ринку взагалі і слугує базою формування процентної політики в країні. Це дає підстави розглядати механізм формування попиту і пропозиції на грошовому ринку тільки на підставі ринку грошей.

На ринку капіталів купуються і продаються грошові кошти на тривалий (більше одного року) термін. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капіталів, зайнятих в обороті позичальників.

Класичними операціями ринку капіталів є операції з фондовими інструментами – акціями, середньо- та довгостроковими облігаціями, купленими для зберігання, довгострокові депозити та позички комерційних банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній тощо.

Характерною особливістю ринку капіталів є те, що попит і пропозиція тут є менш рухливими, рівень процентної ставки залишається більш стабільним, не так чутливо реагує на зміну кон’юнктури, як на ринку грошей. Це повинні враховувати банки у своїй процентній політиці, з тим щоб створити сприятливі умови для інвестування економіки.

Розмежування грошового ринку на ринок грошей і ринок капіталів має досить умовний характер.

Ринок грошей

Ринок капіталів

Валютний ринок

Ринок корот-кострокових банківських кредитів

Ринок цінних паперів

Ринок середньо- та довгостроко-вих банківських кредитів

Ринок корот-кострокових фінансових активів

 

Рис. Структура грошового ринку

 

1. Попит на ринку грошей

 

Центральне місце у структурі грошового ринку займає ринок грошей, в механізмі якого основну роль відіграє попит на гроші.

На відміну від звичайного попиту на товарному ринку, який формується як потік куплених товарів за певний період,

Швидкість обігу грошей.

При макроекономічному підході до аналізу попиту на гроші з’являється третій чинник – швидкість обігу грошей. Чим вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші, і навпаки. Тобто вплив цього показника на попит обернено пропорційний.

Рис. Графік кривої попиту на гроші

По вертикалі системи координат відображена норма (в процентах) очікуваного доходу на альтернативні грошам активи, у тому числі, норма депозитного проценту. По горизонталі відображений обсяг попиту на гроші у млрд. грн. Якщо норма доходу зростає, наприклад з 6% до 8%, то попит з точки А, яка відповідає обсягу 20 млрд. грн., переміститься в точку Б, яка відповідає обсягу 15 млрд. грн., тобто скоротиться на 5 млрд. грн. При зниження норми доходу, наприклад з 6% до 4%, обсяг попиту переміститься в точку В адекватну 25 млрд. грн., тобто зросте на 5 млрд. грн.

 

 

Потрібно мати на увазі, що розглянуті мотиви та фактори попиту на гроші проявляються найповніше в умовах стабільної і добре розвинутої банківської системи і взагалі в розвинутій ринковій економіці.

В умовах перехідної економіки України всі перелічені умови перебувають в процесі формування. Тому всі чинники діють у деформованому вигляді:

- високі темпи підвищення цін провокують зростання попиту на трансакційні запаси;

- високий рівень інфляції провокує зростання номінального процента;

- недостатньо розвинутий ринок цінних паперів та ринок банківських послуг.

Залежність попиту на гроші від класичних чинників істотно деформується також тіньовими процесами в економіці. З’являються нові мотиви накопичення грошей, зокрема, такі як утаювання доходів від оподаткування, відмивання тіньових грошей і т.д.

Тому зміна попиту на гроші може відбуватися незалежно від впливу класичних чинників, що знижує ефективність останніх.

 

Пропозиція на ринку грошей

Рис. Крива пропозиції грошей

 

Пряма вертикальна лінія проведена з точки 100,0 свідчить про те, що фактична пропозиція грошей склалася на рівні 100 млрд. грн.. і банківська система планує підтримувати її на цьому рівні незалежно від зміни процентної ставки.

Якщо буде прийнято рішення за таких же умов збільшити пропозицію грошей до 125 млрд. грн., то крива пропозиції зміститься вправо в точку, адекватну 125,0 млрд. грн., але залишиться у вертикальному положенні, що свідчить про її незалежність від зміни процентної ставки.

При збільшенні чи зменшенні маси грошей в обігу пряма зміститься вправо чи вліво залишаючи у вертикальному положенні (пропозиція грошей не залежить від % ставки) такий характер пропозиції грошей перетворює її у визначальний фактор формування рівноважної ставки %.

 

 

Рис. Графічна модель грошового ринку

 

 

Криві попиту (МГ) та пропозиції (М1) перетинаються в точці А, якій адекватні маса грошей в обороті на суму 100, 0 млрд. грн. та ставка очікуваного доходу (номінального процента) на рівні 8%.

Це значить, що економічні суб’єкти в даній ситуації бажають мати у своєму розпорядженні грошей на суму 100,0 млрд. грн., а ринок може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щоб урівноважити попит і пропозицію.

За цієї умови ставка процента (очікуваного доходу) стабілізується на рівні 8%. Цей рівень є рівноважною ставкою процента, яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, і будуть його тримати на руках, а продавці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за прийнятою ставкою процента.

На монетарному ринку рівень процентної ставки змінюється таким чином, щоб відновити рівновагу між попитом і пропозицією:

.- Менша пропозиція грошей спричинює надлишковий попит на гроші. Суб’єкти ринку починають продавати свої активи і збільшувати запас грошей. Процентні ставки зростають, доки не досягнеться нова рівновага.

- Зменшення попиту на гроші призводить до протилежних результатів, спостерігається надлишок пропозиції грошей. Нова рівновага буде досягнута при зниженні рівня процентної ставки.

 

 

Висновки.

 

1. Грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей, формується попит, пропозиція і ціна на гроші.

2. Механізм грошового ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку:

продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів;

попит на гроші – у формі бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату;

пропозиція грошей – у формі запасу грошей, який економічні суб’єкти можуть передати у тимчасове користування;

ціна грошей – у формі процента.

3. За видами фінансових інструментів грошовий ринок поділяється на: ринок позичкових зобов’язань, ринок ЦП, валютний1 ринок;

за призначенням купівлі грошей – на ринок грошей і ринок капіталів.

4. Визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, який має об’єктивний характер, оскільки визначається переважно дією чинників, що формуються у реальній економіці, - зміни обсягу ВВП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.

5. Пропозиція грошей полягає у тому запасі грошей, який економічні суб’єкти можуть надати в тимчасове користування позичальникам. Це більш екзогенне явище, ніж попит на гроші. Вона формується на базі наявної маси грошей в обороті і емісійної діяльності банків.

6. Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об’єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація кон’юнктури цього ринку.

7. Механізм ринку грошей і ринку капіталів мають помітні відмінності, що проявляються у відмінностях формування попиту і пропозиції, ціни грошей, механізмів впливу на виробництво та ін.

Тема 3. Грошовий ринок

 

 

1. Сутність та структура грошового ринку.

2. Попит на ринку грошей.

3. Пропозиція на ринку грошей.

4. Графічна модель ринку грошей. Рівновага на ринку грошей.

 

 

 

1. Сутність та структура грошового ринку.

 

Ринок – це система економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів. Він є сукупністю товарного і грошового обороту.

Сучасний ринок – у більш широкому розумінні – це система ринків, серед яких значна роль належить грошовому ринку.

( Визначення грошей )

Гроші є еквівалентом вартості товарів, засобом їх обміну. Виникає питання: в чому сенс купівлі - продажу грошей? Навіщо гроші обмінювати на гроші?

На товарному ринку гроші не є цільовим об’єктом відносин, вони виступають як інструмент обігу товарів. При цьому покупці товарів,віддаючи гроші, повністю втрачають право власності на них, а продавці товарів одержують у повну свою власність еквівалентну суму грошей.

На грошовому ринку гроші виступають зовсім в іншому статусі ніж на товарному ринку. Тому зовсім іншого значення набувають і такі ринкові явища як попит, ціна і пропозиція грошей.

На грошовому ринку гроші виступають у вигляді товару, тобто є об’єктом купівлі-продажу. А так як гроші товар специфічний, це зумовлює їх специфічне переміщення між суб’єктами грошового ринку і відповідно механізм функціонування такого ринку специфічний.

Грошовим ринком називають особливий сектор ринку, на яком у здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

 

Традиційні поняття “купівля”, “продаж”, які склалися на товарному ринку для грошового ринку не можуть бути прийнятні.

На грошовому ринку відбувається передача грошей від одного суб’єкта до іншого, яку тільки умовно можна назвати купівлею-продажем.

Ця умовність полягає в тому, що власник грошей (продавець), передаючи їх своєму контрагентові (покупцю), не втрачає права власності на відповідну суму грошей і може повернути їх у своє розпорядження на попередньо визначених умовах. Більше того, у момент передавання грошей контрагенту продавець не одержує їх реального еквівалента, тобто продаж грошей не є еквівалентною операцією, як на товарних ринках.

Відповідно покупець грошей не одержує на них права власності, а тільки право розпорядження ними як ліквідністю на певний період. Тому продавець грошей не отримує еквівалентну суму вартості у товарній формі.

 

 

На грошовому ринку вартість переміщується між його суб’єктами лише в грошовій формі, в односторонньому порядку, з поверненням до власника. А метою такого переміщення грошей стає одержання додаткового доходу, а не купівля-продаж товарної цінності.

Продавець грошей прагне одержати додатковий дохід, що називається процентом (процентним доходом), як плату за тимчасову відмову від користування цими грошима і передання цього права іншій особі.

Покупець грошей має намір одержати додатковий дохід від розширення виробничої чи комерційної діяльності, використавши отриману у своє розпорядження додаткову суму грошей.

Отже, на грошовому ринку

продаж грошей виступає у формі передачі цих грошей їх власниками у тимчасове користування покупцям в обмін на такі інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, тобто відновити право розпорядження ними та отримати процентний дохід;

купівля грошей – форма одержання суб’єктами ринку(фізичними та юридичними особами) у своє розпорядження певної суми грошей в обмін на фінансові інструменти (інструменти грошового ринку).

За своїм характером інструменти грошового ринку є певним зобов’язанням покупців перед продавцями грошей. Залежно від виду зобов’язання ї поділяють на неборгові і боргові.

Неборгові зобов’язання дають продавцю право участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах (акції).

Боргові зобов’язання - це зобов’язання за якими покупець грошей зобов’язаний повернути одержану суму і сплатити по ній дохід (депозитні зобов’язання; позичкові зобов’язання (кредитні угоди, облігації, векселі).

Інструменти грошового ринку, самі набувають певної вартості і можуть бути предметом купівлі-продажу у формі ЦП.

Ціна на грошовому ринку також має умовний характер. Ціна грошей має форму процента (процентного доходу) на позичені чи залучені кошти, що істотно відрізняє її від звичайної ціни на товарних ринках. Розмір процента визначається не величиною цінності, яку містять у собі куплені (позичені чи залучені) гроші, а їх здатністю приносити покупцеві додатковий дохід чи блага, необхідні для задоволення особистих чи виробничих потреб. Чим більшою буде ця здатність і чим довше покупець користуватиметься одержаними грошима, тим більшою буде його сума процентних платежів.

Незважаючи на істотні відмінності основних елементів грошового і товарного ринків, механізм їх взаємодії, зокрема попиту, пропозиції і ціни, на цих ринках однаковий.

На грошовому ринку, як і на товарному діють сили попиту і пропозиції, а механізм їх урівноваження забезпечує стабільність процента як ціни грошей.

Це й дало підстави назвати грошовим ринком ту специфічну сферу грошових відносин, де здійснюється переміщення грошових коштів на безеквівалентній, але зворотній основі.

Для розуміння сутності грошового ринку важливе значення має визначення його суб’єктів.

Суб’єктами цього ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей.

Усі ці операції можна розділити на три групи:

- з продажу грошей,

- з купівлі грошей

- посередницькі.

В операціях з продажу грошей беруть участь сімейні господарства, фірми і структури державного управління, в операціях, з купівлі грошей – ті самі економічні суб’єкти: фірми, сімейні господарства, структури державного управління.

У посередницьких операціях ключовими суб’єктами є так звані фінансові посередники – банки, інвестиційні та фінансові компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства тощо. Усі вони спочатку акумулюють у себе грошові кошти, купуючи їх у продавців, а потім від свого імені розміщують їх, пропонуючи покупцям. Особливе місце серед суб’єктів грошового ринку займають центральні банки. Будучи банками банків, вони можуть обслуговувати міжбанківські відносини на грошовому ринку, наприклад здійснювати операції рефінансування, регулювати міжбанківські операції, валютні операції тощо.

 

Структура грошового ринку

 

Грошовий ринок має складний механізм функціонування, який включає різноманітні інструменти та методи управління грошовими потоками.

Структуризація грошового ринку залежить від критеріїв.

1. Грошовий ринок за видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців які поділяють на:

- ринок позичкових капіталів;

- ринок цінних паперів;

- валютний ринок.

Ринок позичкових капіталів – ринок, на якому грошові кошти надаються у вигляді позик на умовах зворотності,строковості і платності.

Об’єктом операцій є не самі гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами.

Ринок цінних паперів – ринок, на якому позиковий капітал приводиться в рух за допомогою ЦП (акції, облігації, векселі, сертифікати).

Валютний ринок – ринок, на якому об’єктом купівлі –продажу є валюта та валютні цінності.

2. За економічним призначенням купівлі грошей – грошовий ринок поділяють на два сектори:

· ринок грошей;

· ринок капіталів.

 

На ринку грошей продаються ікупуються грошові кошти у вигляді короткострокових кредитів та фінансових зобов’язань на короткий строк (до одного року). Ці кошти використовуються в обороті позичальника (покупця) як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору.

Ринок грошей характерний тим, що він дуже чутливий до будь-яких змін в економіці та у фінансовій сфері. Тому попит і пропозиція тут надто мінливі, а процент як ціна грошей часто змінюються під їх впливом. Через це він є найбільш реальним індикатором кон’юнктури грошового ринку взагалі і слугує базою формування процентної політики в країні. Це дає підстави розглядати механізм формування попиту і пропозиції на грошовому ринку тільки на підставі ринку грошей.

На ринку капіталів купуються і продаються грошові кошти на тривалий (більше одного року) термін. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капіталів, зайнятих в обороті позичальників.

Класичними операціями ринку капіталів є операції з фондовими інструментами – акціями, середньо- та довгостроковими облігаціями, купленими для зберігання, довгострокові депозити та позички комерційних банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній тощо.

Характерною особливістю ринку капіталів є те, що попит і пропозиція тут є менш рухливими, рівень процентної ставки залишається більш стабільним, не так чутливо реагує на зміну кон’юнктури, як на ринку грошей. Це повинні враховувати банки у своїй процентній політиці, з тим щоб створити сприятливі умови для інвестування економіки.

Розмежування грошового ринку на ринок грошей і ринок капіталів має досить умовний характер.

Ринок грошей

Ринок капіталів

Валютний ринок

Ринок корот-кострокових банківських кредитів

Ринок цінних паперів

Ринок середньо- та довгостроко-вих банківських кредитів

Ринок корот-кострокових фінансових активів

 

Рис. Структура грошового ринку

 

1. Попит на ринку грошей

 

Центральне місце у структурі грошового ринку займає ринок грошей, в механізмі якого основну роль відіграє попит на гроші.

На відміну від звичайного попиту на товарному ринку, який формується як потік куплених товарів за певний період,