Основні етапи виконання курсової роботи за курсом «Інформатика»

№ етапу	Найменування етапу	Терміни виконання (неділя)
1.	Одержання і з'ясування індивідуального завдання
2.	Знайомство з методом рішення задачі	1 – 2
3.	Складання блок-схеми алгоритму рішення задачі	2 – 3
4.	Виконання розрахунків, отримання графіків залежностей	4 – 5
5.	Написання програми для рішення задачі	5 – 9
6.	Аналіз отриманих результатів
7.	Оформлення пояснювальної записки і здача її на перевірку керівникові роботи	10 – 15
8.	Захист курсової роботи

 

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Результати виконання курсової роботи оформляються кожним студентом у виді пояснювальної записки, що містить наступні матеріали:

титульний лист типової форми (див. додаток А);

індивідуальне завдання на типовому бланку;

реферат (див. додаток Б);

зміст (див. додаток В);

вступ;

основна частина;

висновки;

список використаних джерел (за ДСТ 7.1-84);

додаток А (диск з програмою та розрахунками).

Загальні вимоги по оформленню пояснювальної записки відповідають ДСТ 7.32-81.

Пояснювальна записка виконується українською мовою. Текст пояснювальної записки виконується на стандартних аркушах формату А4 з дотриманням полів: верхнє, ліве і нижнє – 20 мм, праве – 10 -15 мм. Шрифт написання Times New Roman, 14 пт, міжстроковий інтервал – 1,5, абзацний отступ – 1,25 см. Щільність тексту роботи – однакова.

Текст курсової роботи прийнято викладати знеособлено (наприклад, вважається, було з'ясовано, проаналізовано, розглянуто, розраховано, обгрунтовано і т.п.).

Курсову роботу поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин курсової роботи («РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ») друкують великими літерами симетрично тексту.

В загальний обсяг курсової роботи не входять титульний лист, реферат, зміст, додатки та список використаних джерел, але вони підлягають суцільній нумерації.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи.

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, наведених у додатках).

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділені крапкою. Наприклад, «Таблиця 2.1» - перша таблиця другого розділу. Слово «Таблиця» і її номер розміщують над таблицею праворуч, далі ставиться тире, а назва таблиці друкують з нового рядка жирним шрифтом симетрично тексту. Назва повинна бути стислою і відображати зміст таблиці.

При перенесенні таблиці на іншу сторінку, праворуч пишуть слова «Продовження таблиці» і вказують номер таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з маленької, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, які мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Після кожної таблиці дається узагальнення наведеного матеріалу, яке слід починати зі слів: «Таблиця 2.1 дає можливість зробити висновок про те, що...», «З даних, наведених в табл. 2.1 видно, що...» і т.п.

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст - ілюстрації (креслення, малюнок, графік, схема, діаграма, фотознімок). Для цього вони розміщуються в роботі безпосередньо після тексту, де на них посилаються або на наступній сторінці. Ілюстрації доцільно розташовувати на одній сторінці.

Усі ілюстрації в курсовій роботі повинні бути пронумеровані. Нумерація ілюстрацій - наскрізна в межах розділу. Наприклад, «Рисунок 1.2».

В тексті на ілюстрації робляться посилання, які містять порядкові номери, під якими ілюстрації поміщені в курсовій роботі. У тому місці, де знаходиться ілюстрація, поміщають посилання у вигляді обороту типу: «Як видно на рис. 1.3,...» і т.п.

Кожну ілюстрацію необхідно супроводжувати підписом, яка повинна відповідати основному тексту і самої ілюстрації. Основними видами ілюстративного матеріалу в курсовій роботі є: рисунок, схема, діаграма і графік.

Рисунки використовуються в курсових роботах, коли необхідно зобразити предмет таким, яким він сприймається, але без зайвих деталей і подробиць. За допомогою рисунка можна з великим ступенем наочності зобразити форму, структуру і розташування предметів. Він допомагає легко усунути все непотрібне, що заважає зрозуміти суть справи і виділити основні частини зображуваного.

Схема - це зображення, яке передає за допомогою умовних позначок і без дотримання масштабу основну ідею будь-якого пристрою, предмета, споруди або процесу і показує взаємозв'язок їх головних елементів. В деяких курсових роботах просторові схеми різних систем зображуються у вигляді прямокутників з простими зв'язками-лініями. Такі схеми називають блок-схемами (див. табл. 4.1).

Діаграма - один із засобів наочності зображення та аналізу масиву даних.

Результати обробки числових даних можна надати у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин та їх співвідношень через геометричні фігури, точки і лінії. Графіки використовуються як для аналізу, так і для підвищення наочності викладеного матеріалу.

У табл. 4.1 представлені основні оператори блок-схем і їхні розміри.

Таблиця 4.1 –