Визначення по чд функцій синхронізації тригерів

 

Виходячи із часової діаграми АСЛЧ (рис.3.1) дивимось чи співпадає установка і скидання одного тригера за часом із станами іншого тригера. Виділяючи загальні частини виразів, одержимо функції синхронізації АЛЧ:

 

Т₄ = 1

Т₃ = 1

Т₂ = Q₁

 

Побудова схеми асинхронного лічильника

 

Із отриманих вище функцій синхронізації АЛЧ будуємо схему асинхронного лічильника (див. додаток Б).

 

СИНТЕЗ РЕВЕРСИВНОГО СИНХРОННОГО ДЕСЯТКОВОГО ЛІЧИЛЬНИКА (ЩО ПРАЦЮЄ В КОДІ 5211)

 

Синтез реверсивних синхронних лічильників принципово нічим не відрізняється від синтезу простих синхронних лічильників. Різниця полягає тільки в кодованій таблиці переходів, яка в реверсивних лічильниках містить два ряди переходів: одна - для мікрооперації складання, друга - для мікрооперації віднімання.

 

Побудова кодованої таблиці переходів реверсивного лічильника

Кодована таблиця переходів (КТП) РСЛч (табл. 4.1) буде аналогічна кодованій таблиці переходів синхронного лічильника (табл. 2.2).

 

Таблиця 4.1 – КТП РСЛч

Десятичный Эквивалент	(0)	(1)	(3)	(5)	(7)	(8)	(9)	(11)	(13)	(15)
A   X	Q4
Q3
Q2
Q1
/ддв/	Q4
Q3
Q2
Q1
/вдм/	Q4
Q3
Q2
Q1

 

Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів для РСЛч

 

Кодована таблиця функцій збудження реверсивного СЛЧ на Т-тригерах, побудована згідно з КТП РСЛч (табл. 4.1) та за його УТП (табл. 2.1), наведена в табл. 4.2

 

Таблиця 4.2 – КТФЗ РСЛч

Десятичный Эквивалент	(0)	(1)	(3)	(5)	(7)	(8)	(9)	(11)	(13)	(15)
A   X	Q4
Q3
Q2
Q1
/ддв/	T4
T3
T2
T1
/вдм/	T4
T3
T2
T1

 

Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі

 

Неповністю визначені функції збудження тригерів, отримані з табл. 4.2, в досконалих формах, мають наступний вигляд:

T₄ = Ú (7,15,16,24) = & (0,1,3,5,8,9,11,13,17,19,21,23,25,27,29,31),

T₃ = Ú (3,7,11,15,16,21,24,29) = & (0,1,5,8,9,13,17,19,23,25,27,31),

T₂ = Ú (1,3,5,7,9,11,13,15,16,19,21,23,24,27,29,31) = & (0,8,17,25),

T₁ = Ú (0,7,8,15,16,17,24,25) = & (1,3,5,9,11,13,19,21,23,27,29,31).

 

Спільна мінімізація функцій збудження реверсивного лічильника

 

Сумісна мінімізація одержаних функцій виконується за допомогою чотирьох діаграм Вейча п’ятьох змінних

		X
Т4)
		-	-	-		-	-	-
		-	-	-		-	-	-

 

 

 

 

T3)		X
		-	-	-		-	-	-
		-	-	-		-	-	-

 

 

		X
T2)
		-	-	-		-	-	-
					1
		-	-	-		-	-	-

 

		X
T1)
		-	-	-	1	-	-	-
		-	-	-		-	-	-

 

 

 

 

Побудова часової діаграми роботи РСЛч

 

Виходячи із кодової таблиці переходів РСЛч (табл. 4.1) будуємо часову діаграму РСЛч. На рис. 4.2 побудована часова діаграма РСЛч, будується спочатку додавання, при х=0, а потім віднімання, при х=1.

 

 

Рисунок 4.2 – Часова діаграма РСЛч

 

Побудова схеми реверсивного лічильника

 

Із отриманих вище МДНФ функцій збудження РСЛч будуємо схему РСЛч (див. Додаток В).

ВИСНОВОК

 

Вивчили різноманітні схеми та засоби організації перенесень у лічильниках. Оволоділи методами синтезу синхронних, асинхронних та реверсивних лічильників. Набули навичок в складанні, налагодженні та експериментальному дослідженні різноманітних схем лічильників. Так в синхронних лічильниках перенесення здійснюється шляхом подачі на всі синхронізовані входи тригерів одиничного імпульсу (за допомогою ГОІ). У асинхронних лічильниках сигнал ГОІ подається лише в молодший розряд лічильника і звідти далі в ході роботи лічильника розповсюджується на всю решту тригерів. Тому в плані швидкодії вони сильно поступаються синхронним лічильникам, але мають перевагу в плані своєї простоти. Як правило, для синтезу всіх трьох типів лічильників достатньо синтезувати лише синхронний лічильник. Щоб одержати асинхронний лічильник достатньо досліджувати результати отримання синхронного, точніше тимчасову діаграму його роботи. Реверсивний лічильник виходить шляхом додавання в простій одній парафазній змінній. Спроектували синхронний і асинхронний двійково-десятковий лічильник на T-триггерах, використовуючи самодоповнювальний код 5211.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1.Каган Б.М., Сташин В.В. Основи проектування мікропроцесорних пристроїв автоматики. – 1987. - 304 с.: іл.

2.Майоров С.А., Новиков Г.І. Структура електронних вычислительных машин. – Л.: Машиностроения, 1979.

3.Препелиця Г.П. Схемотехніка ЕОМ. Практикум: навчальний посібник. – Одеса, 2008.

4.Самофалов Г.К. і ін. Цифровые електро-вычислительные машины. - К.: Вища шк., 1983. – 455.

5.Препелиця Г.П. Схемотехніка ЕОМ. Конспект лекцій. – Одеса, 2008.

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А – Схема принципова синхронного лічильника,
що працює в коді 5211

 

Додаток Б – Схема принципова асинхронного лічильника,
що працює в коді 5211

 

Додаток В – Схема принципова реверсивного лічильника,
що працює в коді 5211