Дощування, як основний спосіб зрошення сільськогосподарських культур

Останні роки в Україні поряд з вітчизняною дощувальною технікою використовують сучасні зарубіжні багатоопорні дощувальні машини, дощувальні машини барабанного типу, комплекти іригаційного обладнання та дизельні насосні агрегати для розподілення і подачі води для зрошення.

Використання сучасної дощувальної техніки дозволило значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур і ефективність та рентабельність зрошення, незважаючи на значні капітальні витрати. Але використання зарубіжної техніки на існуючих зрошувальних системах не відповідає сучасним вимогам по економії енергії, втратам води і екологічної безпеки ґрунту. Це пояснюється тим, що при комплектації і виборі типорозмірів дощувальних машин та їх водорозподільних пристроїв не в повній мірі враховуються конкретні природно-господарчі умови використання машин. Технічна документація, яка надається фірмами при постачанні дощувальної техніки, включає тільки основні параметри і не має техніко-експлуатаційних показників дощувальної машини, тому що ці показники можуть бути визначені тільки в процесі її роботи в конкретних природно-господарчих умовах. Фірми, які постачають дощувальну техніку проводять її вибір із умов зрошення заданих видів сільськогосподарських культур, конфігурації і рельєфу поля. Але такі, змінні протягом поливного сезону, фактори як якість води, робочий напір, температура повітря, швидкість і напрям вітру, тип і стан ґрунту не враховуються. При визначенні поливної норми ці фактори повинні враховуватись, тому що вони в значній мірі впливають на якість і енергоємність зрошення, на екологічну безпеку ґрунту.

Донедавна поверхневий спосіб поливу переважав навіть у США. Сьогодні площі поливу дощуванням у США вже перевищують площі поверхневого поливу. У зв'язку із зазначеними обмеженнями щодо застосування, площі поверхневих поливів у світі постійно зменшуються, уступаючи поливу дощуванням (за винятком площ, на яких вирощується рис).

Іншим способом поливу, що інтенсивно розвивається в останні два десятиліття, є мікрозрошення - краплинне зрошення й мікродощування. Цей спосіб поливу дуже позитивно зарекомендував себе при зрошенні овочевих культур, садів і виноградників, а також окремих культур суцільної сівби. Разом з тим, за такими показниками, як питомі витрати праці на гектарополив, енергоємність і капіталоємність краплинне зрошення уступає дощуванню сучасними машинами. У зв'язку із цим, у розвинених країнах Миру, основним способом зрошення є дощування.

Сьогодні загальноприйнятим є твердження про те, що безсумнівними перевагами дощування є його наближеність до природного дощу (який є найбільш звичним видом вологи для більшості рослин під час вегетації), високий ступінь механізації й автоматизації, невелика питома вартість при зрошенні значних площ. Проведене в США порівняння різних способів поливу показало, що найнижчі питомі витрати мають дощувальні системи із широкозахватними дощувальними машинами кругової дії із забором води із закритої мережі (2,2 тис. дол./га), а найбільші - сезонно-стаціонарні дощувальні системи - 4,1 тис. дол./га (табл. 1.1). При цьому витрата енергії на водоподачу найменша на системах із багатоопорними дощувальними машинами, а найбільший - у розбірних дощувальних установок і сезонно-стаціонарних дощувальних систем. Під терміном «сезонно-стаціонарні системи» розуміються системи, які протягом зрошувального сезону використовують на конкретних полях мобільну дощувальну техніку, наприклад, машини барабанного типу.

 

Таблиця 1.1

Питомі витрати на зрошення при різних способах поливу

(за даними джерел США)

Види витрат, дол/га	Забір води багатоопорними дощ. машинами	Розбірні і переносні установки	Сезонно-стаціон. дощ. системи	Полив по борознах	Краплинне зрошення
із каналів	із закритої мережі
Водоподача
Капітальні
Експлуатаційні - підготовка площі	-	-	-	-	49.40	-
- оплата праці	11,1	11,1	133,4	22,2	111,1	44,5
- енергія на водоподачу	-	40,6	131,2	131,2	75,6	94,1
- дизпаливо	62,7	-	-	-	-	-
- ремонт	20,2	17,8	36,3	62,2	4,9	84,5
Усього експлуатаційних витрат	134,6	184,2	3000,9	215,6	241,0	223,1
Усього витрат	2764,8	2201,0	2636,5	4100,7	2821,2	3394,7

 

Урожаї більшості с.-г. культур на зрошуваних землях були в кілька разів вище, ніж на богарних. У таблиці 1.2 наведені дані Інституту зрошуваного землеробства про вплив зрошення на врожайність сільськогосподарських культур у різні по природній вологозабезпеченості роки.

Розпад Радянського Союзу й значні соціально-економічні зміни, що відбулися в країні в 90-і роки минулого століття, дуже негативно відбилися на стані меліоративних систем аридної зони. Передача невеликим сільгосптоваровиробникам зрошуваних земель, при якій вони були розділені на ділянки площею 2...5 га, значно ускладнило використання на них зрошувальної техніки, що була розрахована на зрошення полів площею 50... 120 га.

 

Таблиця 1.2

Вплив зрошення на врожайність с.-г. культур у роки

50-ти, 75-ти та 95-ти процентної природної водозабезпеченості

Культура	Водозапеспеченність року Р, %
Урожай, ц/га
зро-шення	Богара	При-бавка	зро-шення	Бoгapa	При-бавка	зро-шення	Бoгapa	При-бавка
Озима пшениця	66,2	26.7	39.5	59,2	22.8	36.4	55.0	14.1	40.9
Озимий ячмінь					17.5	35.5
Соняшник	40.7	26.8	13.9	39.7	23.5	16.2
Озимий рапс			15.0
Кукурудза на зерно	113.1	42.8	70.3	99.2	9.7	89.5	69.2		69.2
Кукурудза на силос

 

Це, у свою чергу привело до руйнування як зрошувальних систем у цілому, так і їхніх окремих елементів (насосних станцій, трубопровідної мережі й дощувальної техніки). Разом з тим, спостерігається й багаторазове падіння врожайності основних сільськогосподарських культур на раніше зрошуваних землях. Це ще раз підтверджує необхідність відродження й розвитку дощування як об'єктивної й необхідної умови одержання високих і сталих врожаїв різних с.-г. культур. Сьогодні в зонах недостатнього й нестійкого природного зволоження альтернативи дощуванню основних зернових, технічних і кормових культур не існує, існує лише можливість вибору різної дощувальної техніки. Цей вибір залежить від багатьох факторів: виду зрошувальної культури, ґрунтових і рельєфних умов, планованої врожайності, економічних можливостей і багатьох інших.