Державне управління малими та середніми підприємствами: об’єкти, суб’єкти, завдання, інструменти та методи.

Основні функції державного регулювання підприємництва такі:

1) підтримка пропорційності виробництва та споживання, антициклічне регулювання;

2) підтримка та розвиток конкуренції, антимонопольні заходи;

3) перерозподіл доходів та соціальний захист підприємців і споживачів.

До інструментів, або методів державного регулювання підприємництва, належать:

- податково-бюджетна система (фіскальна);- цінове регулювання;- кредитно-грошове регулювання;- зовнішньоекономічне регулювання (митні збори, ліцензії, квоти).

Основними завданнями державної політики розвитку малого підприємництва є:

- забезпечення зростання внутрішнього валового продукту за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва;- залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному і регіональному рівнях; - удосконалення структури малого підприємництва; - створення конкурентного середовища; - підвищення технологічного рівня виробництва малих підприємств; - заохочення розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку; - створення нових робочих місць, зменшення безробіття; - сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності; - формування соціального прошарку власників і підприємців.

До суб'єктів малого підприємництва слід відносити зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб — підприємців, які займаються підприємницькою діяльністю, а також юридичних осіб — малі підприємства будь-якої організаційно-правової форми (крім акціонерних товариств та об'єднань підприємців).

Конституційні засади безпеки життєдіяльності людини

Національна безпека – сукупність зв’язків і відносин, що характеризують стан особи, соціальної групи, суспільства та держави в цілому, коли гарантується їх стійке стабільне існування, здатність до саморозвитку і прогресу, ефективного протистояння внутрішнім та зовнішнім загрозам. Відповідно до ст.17 Конституції України, забезпечення економічної безпеки є найважливішою функцією держави. Складовою економічної безпеки є продовольча безпека, підтримання та гарантування якої покладається згідно з чинним законодавством на органи державної влади.

Головними об’єктами НБ є:

- громадянин та його права і свободи; - суспільство- його духовні та матеріальні цінності;

- держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і економічна незалежність;

Основні принципи забезпечення НБ:

пріоритет прав людини; верховенства права; пріоритет договірних (мирних) засобів у розвязанні конфліктів; адекватність заходів захисту національних інтересівреальним іпотенційним загрозам; демократичний цивільний контроль за військовою сферою; дотримання балансу інтересів особи, суспільства і держави; їх взаємна відповідальність; чітке розмежування повноважень органів державної влади.

Завдання забезпечення НБ: оцінка, вимір і моніторинг загроз; оцінка макроекономічного середовища і вимір економічної безпеки; вимір екологічної безпеки; оцінка соціальної архітектоніки та вимір соціальної напруги

Суб'єкти гарантування національної безпеки охоплює:
а) орган законодавчої влади — Верховна Рада і органи державного управління загальної компетенції — Кабінет Міністрів, місцеві державні адміністрації;
б) органи державного управління спеціальної компетенції — Міністерство внутрішніх справ; Служба безпеки; Міністерство оборони;

в) правоохоронні органи – органи прокуратури; суди загальної юрисдикції; Конституційний Суд; адвокатура;

г) громадські структури – адвокатура; Товариство сприяння обороні України; пункти охорони громадського порядку.