Структура та зміст дипломної (бакалаврської) роботи

Загальні вимоги до структури і тексту дипломної (бакалаврської) роботи

Дипломна (бакалаврська) робота виконується у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні, який містить результати оригінального теоретично-прикладного дослідження, що характеризується певною логікою побудови, послідовністю і завершеністю.

Структура дипломної (бакалаврської) роботи має містити такі елементи у вказаній послідовності:

– титульний аркуш дипломної роботи;

– зміст;

– вступ;

– основна частина, що складається з двох-чотирьох розділів, кожний з яких, у свою чергу, може вміщувати два-три підрозділи;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (за необхідності).

До дипломної (бакалаврської) роботи обов’язково додаються:

– відгук керівника дипломної (бакалаврської) роботи;

– рецензія на дипломну (бакалаврську) роботу;

– електронний варіант дипломної (бакалаврської) роботи та презентації її результатів на захисті.

Відгук і рецензія поміщаються у конверт, що приклеюється до внутрішньої сторони твердої обкладинки роботи. Електронний варіант передається лаборанту кафедри на зберігання.

Також до дипломної (бакалаврської можуть додаватися й інші документи, зміст яких підтверджує науково-практичне значення отриманих результатів роботи, наприклад, довідка про впровадження результатів дослідження, анотація для подання роботи на Всеукраїнський конкурс дипломних (бакалаврських) робіт, ксерокопії публікацій за темою дослідження тощо.

Загальні вимоги і рекомендації щодо тексту дипломної роботи:

1. Виклад і структура роботи повинні бути підпорядковані єдиній логіці реалізації мети і завданням, сформульованим у Вступі. У тексті не слід залишати нічого зайвого, що виходить за межі теми і задач роботи.

2. Матеріал повинен викладатись логічно, послідовно, аргументовано.

3. Особлива увага має приділятись стилю викладення матеріалу використаних джерел. При цитуванні в обов’язковому порядку необхідно посилатися на джерело. Використовування прямих цитат в роботі повинне бути помірним і обґрунтованим, оскільки надлишок прямих цитат в тексті справляє враження несамостійності автора. Доцільно чергувати пряме і непряме цитування. У деяких випадках можна обмежитися узагальненою згадкою в тексті про ту або іншу концепцію або теорію, з використанням посилання на відповідне джерело.

4. Необхідно дотримуватися культури викладу та наукового стилю мовлення, використовувати лексику і обороти, прийнятні для наукових текстів. Висловлювати матеріал в роботі рекомендується від першої особи, в множині (напр., «ми вважаємо...», «на нашу думку...», «ми підтримуємо...») або ж у безособовій формі (напр., «можна погодитися …», «варто використати концепцію …).

 

Титульний аркуш дипломної (бакалаврської) роботи

 

Заява про ухвалення теми дипломної роботи та призначення наукового керівника (див. Додаток А). Титульний аркуш дипломної (бакалаврської) роботи (див. Додаток Б) має містити таку інформацію:

- найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри;

- тему дипломної (бакалаврської) роботи;

- шифр напряму підготовки;

- прізвище, ім’я, по батькові студента, курс, номер навчальної групи;

- науковий ступінь, вчене звання, посаду, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника та рецензента (на титульному аркуші пояснювальної записки), наукового керівника та консультанта (на титульному аркуші дипломної (бакалаврської) роботи;

- місто, рік виконання.

Зміст дипломної (бакалаврської) роботи

 

Зміст включає номери сторінок, найменування всіх розділів і підрозділів роботи, зокрема – вступ, висновки, список використаних джерел, додатки (див. Додаток В).

Вступ

Вступ розкриває сутність і стан досліджуваної проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У Вступі має бути подана загальна характеристика дипломної (бакалаврської) роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Постановка проблеми передбачає коротке розкриття її сутності та обґрунтування потреби (з вказівкою на конкретні об’єктивні причини, соціальні фактори – наприклад, поява нових сфер чи видів туристичних відносин тощо) у проведенні дослідження у відповідному напрямку.

Актуальність теми. Обґрунтувавши важливість, теоретичне і практичне значення вибраної теми, автор шляхом аналізу і зіставлення з суміжними областями правового регулювання визначає актуальність і доцільність роботи, її роль для розвитку певної туристичної галузі, її прикладне значення.

Автор повинен висвітлити ступінь розробленості теми в туризмознавчій літературі. При цьому необхідно детально і повно охарактеризувати конкретний внесок різних науковців, туризмознавчих шкіл і напрямів в розробку досліджуваної теми, а також окреслити наявні прогалини.

У Вступі необхідно також сформулювати мету дослідження, поставити конкретні завдання і вказати питання, які необхідно висвітлити у дипломній роботі. Ці формулювання повинні бути короткими, чіткими, логічно послідовними, з бездоганним дотриманням принципу субординації мети і завдань. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Обов’язковою умовою є вказівка на конкретний об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Ступінь вирішення проблеми в дослідженні та практичне значення одержаних результатів.. Автор стисло описує ступінь вирішення проблеми та свій внесок у її дослідження, подає коротко сутність і зміст наукових положень та практичних рекомендацій, що стали результатом дипломної роботи, вказує на елементи наукової новизни.

Апробація результатів дипломної роботи. Вказується, на яких наукових конференціях, семінарах, круглих столах тощо оприлюднені результати дослідження, проведеного в рамках дипломної роботи, яким чином вони впроваджені або як можуть бути використані в практичній діяльності, навчальних або науково-теоретичних розробках, наводиться перелік публікацій за її темою. Наявність наукових публікацій є бажаною і враховується Державною екзаменаційною комісією при оцінюванні дипломної роботи. Науковий керівник дипломної роботи обов’язково повинен відобразити факт наявності чи відсутності наукових публікацій за темою дослідження у відгуку на роботу.

Завершується Вступ вказівкою на обсяг і структуру дипломної роботи. Слід вказати, з яких частин складається робота, кількість її сторінок, в тому числі основного тексту (без бібліографічного списку і додатків) та кількість джерел, використаних в роботі. Обсяг Вступу – 3-5 сторінок.

Основна частина

 

Перед початком безпосередньої роботи над текстом дослідження необхідно скласти план роботи з виділенням розділів і підрозділів. При цьому до структури роботи, відображеної в плані, пред’являється вимога логічної узгодженості та субординації теми всієї роботи і назв розділів і підрозділів. Так, тема роботи в цілому повинна бути в смисловому відношенні ширше за кожний з розділів, а найменування кожного розділу – ширше за кожний із його підрозділів. При визначенні назв розділів і підрозділів недопустимі повтори в назві розділу теми роботи, а назва підрозділу не може повторювати назви розділу.

Всі структурні елементи повинні представляти собою конкретні кроки ви розкритті теми. Обсяг кожного структурного елементу основної частини повинен знаходитися в правильній логічній пропорції з рештою елементів.

Основна частина дипломної складається з розділів. Їх кількість визначається залежно від теми і питань, які висвітлюватимуться (як правило, не менше двох і не більше п’яти). Кожен розділ необхідно починати з нової сторінки з вказівкою номеру і назви.

Розділи поділяються на підрозділи. Якщо розділ висвітлює окреме, самостійне питання теми, спрямоване на вирішення конкретного завдання, то підрозділ – це частина цього питання. Підрозділи нумеруються окремо в кожному розділі і розташовуються підряд по тексту з вказівкою номера підрозділу і заголовка. У кінці кожного розділу формулюються висновки з викладом отриманих теоретичних і практичних результатів.

Зміст першого розділу, як правило, має теоретико-методологічний характер. У цьому розділі визначається понятійний апарат, проводиться історичний аналіз проблеми, виявляються її соціальні і політичні передумови. Потім доцільно висвітлити основні етапи розвитку наукової думки щодо досліджуваної теми, джерельну базу дослідження, поставити питання, що залишилися невирішеними.

Загальний алгоритм викладу матеріалу наступний. Спочатку окреслюється основна проблема, показуються її історичні витоки, а потім розглядаються різні варіанти підходів до її вирішення, що групуються за принципом методологічної схожості. Зазначені підходи обов’язково самостійно оцінюються автором дипломної роботи. Далі висловлюються власні погляди автора на проблему і шляхи її вирішення. Вони аргументовано доводяться і обґрунтовуються теоретичними викладеннями з посиланнями на вітчизняних і зарубіжних авторів.

У другому розділі, як правило, обґрунтовується вибір напряму дослідження, проводиться аналіз проблеми, дається класифікація явищ, об’єктів, їх порівняльна характеристика.

Побудова і зміст другого розділу можуть розрізнятися залежно від характеру дипломної роботи. При теоретико-аналітичному характері роботи в цілому другий розділ служить продовженням теоретичного аналізу проблеми або переходом до нового ракурсу розгляду.

Якщо робота має прикладний характер, у ній проводиться аналіз змісту відповідних правових норм, механізму їх реалізації, співвідношення з іншими правовими актами.

У третьому розділі необхідно відобразити проблематику теми, співставити одержані результати з метою дослідження, вказати основні шляхи усунення проблем, недоліків у відповідному регулюванні. За певних умов третій розділ доцільно присвятити практичним аспектам вирішення поставлених завдань.

У цьому ж розділі бажано визначити основні перспективи, тенденції розвитку туризму у відповідній сфері з урахуванням пропонованих автором змін.

При викладі матеріалу необхідно прагнути до аналізу наявних у науковій літературі підходів, зіставлення, порівняння думок різних авторів щодо проблеми, мотивовано відстоюючи при цьому власну позицію.

Для підтвердження власних тез або при викладі думок інших авторів використовують цитування. Цитати наводяться в лапках з вказівкою у виносці вихідних даних використаного джерела. Допустимо відтворювати думку автора власними словами (наприклад, коротко резюмувати погляди дослідника, ні в якому разі їх не перекручуючи і не спотворюючи), але і тоді необхідна вказівка на джерело.

У завершенні розділу необхідно підвести підсумок викладеного матеріалу, сформулювати висновки, вказати невирішені питання, спірні проблеми, на вирішення яких спрямовані подальші частини роботи. Доцільно в кінці розділу чи підрозділу поставити задачу, обґрунтувати необхідність розгляду тієї або іншої проблеми в наступному розділі чи підрозділі. У такий спосіб забезпечується цілісність, логічність і послідовність викладу матеріалу дослідження.

Висновки

 

На завершення необхідно підвести підсумок проведеного дослідження, описати його результати. Спочатку потрібно дати коротку оцінку стану проблеми, а потім сформулювати висновки з усіх розглянутих питань, що базуються на матеріалах і висновках окремих розділів. У висновках доцільно вказати пропозиції щодо вдосконалення туристичної практики, поліпшення роботи органів та інших організацій у сфері туризму.

Рекомендується викладати висновки у формі пронумерованих тез, формулювання яких повинне бути гранично чітким, ясним і коротким.

Список використаних джерел

Бібліографія, або список використаних джерел, є обов’язковою частиною дипломної роботи. До нього включаються нормативні джерела (вітчизняні, зарубіжні, міжнародні документи, історичні матеріали), спеціальна література, матеріали практики. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дипломних робіт) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

Кількість використаних джерел обумовлюється характером і завданнями дослідження. Бібліографічний список повинен включати, як правило, від 50 до 100 джерел.

 

Додатки

 

Додаток є допоміжною частиною дипломної роботи. Як додатки до роботи можуть бути залучені різні матеріали, що свідчать про практичну цінність роботи: копії доповідних записок, направлені організаціями до відповідних органів за наслідками вивчення і узагальнення практики їх роботи; акти експертиз, проведених за участю дипломника; проекти нормативних актів, наказів, інструкцій, положень; статистичні таблиці та інші документи.

 

 

5. ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ (БАКАЛАВРСЬКОЇ) РОБОТИ