Збирання, обробка інформації та її аналіз

 

Для написання курсової роботи дуже важливим є збирання у досить повному обсязі необхідної інформації, бо її нестача не дасть змоги дослідити на належному рівні обрану тему, зробити обґрунтовані висновки і відповідні рекомендації.

Занадто значний обсяг інформації, неправильна методика її збирання, відсутність чіткого взаємозв'язку між ціллю та завданнями дослідження, з одного боку, і показниками зібраної інформації - з іншого, можуть також призвести до негативних наслідків, а саме: до порушення передбачених термінів виконання курсової роботи, недостатньої глибини аналізу окремих питань, перевантаження рекомендацій первинним інформативним матеріалом і т. ін.

Курсова робота має ґрунтуватися на законодавчих, нормативно-правових документах, які безпосередньо стосуються досліджуваної теми. Необхідно широко використовувати спеціальну літературу, в тому числі періодичні видання (журнали - "Вісник КНТЕУ", "Діловий вісник", "Бизнес Информ", "Маркетинг в Україні", "Маркетинг і реклама", "Риск", "Реклама", "Практика реклами", "Тара и упаковка" та ін.; газети - "Урядовий кур'єр", "Бизнес", "Посредник" та ін.), де висвітлюються проблеми маркетингової діяльності, вітчизняний та зарубіжний досвід їх розв'язання. Обов'язковим є також використання різних статистичних збірників Держкомстату України та інших організацій, інформація яких дасть змогу визначити вплив зовнішнього середовища на діяльність конкретного підприємства і зробити ґрунтовніші висновки. Дуже важливим є збирання інформації безпосередньо на підприємстві, за матеріалами якого виконується курсова робота. Визначивши теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, опрацювавши потрібні літературні джерела, студент має визначити перелік показників та інших матеріалів, які слід зібрати на підприємстві. У переліку показників з кожного досліджуваного питання належить розмежувати показники вихідної інформації й аналітичні показники. Потім складається зведений перелік усіх вихідних показників з теми. При цьому вихідні показники, які потрібні при виконанні окремих питань, підлягають логічному аналізу під кутом зору повторення, взаємозв'язку можливості одержання на їх підставі аналітичних показників.

Слід також визначити джерела інформації з кожного вихідного показника, а також розробити методику їх одержання.

Для однієї групи показників, що містяться у статистичній звітності і в документах бухгалтерського та оперативного обліку підприємства, визначають структурний підрозділ, який має відповідну інформацію, назву або номер форми звітності чи книги обліку, період, за який потрібно зібрати інформацію, одиниці виміру.

Другу групу показників можна одержані шляхом "натурального" обстеження підприємства. Наприклад, у магазині до таких показників належать тип будівлі, кількість поверхів, конфігурація торговельної зали, система розташування торговельного обладнання, організація розрахункового вузла та ін.

Третю групу показників одержують шляхом спеціального обстеження на підприємстві. При цьому, основою розробки методики одержання показників є: визначення шляхів збирання показників (хронометражні виміри, фотографія робочого дня, анкетне опитування, кіно- або фотозйомка), чітка класифікація досліджуваних процесів, визначення кількості спостережень, які дають достовірне уявлення про кожний процес чи досліджуване питання. Наприклад, затрати часу покупців на очікування обслуговування в магазині, можна оцінити хронометражними вимірами. Для цього слід класифікувати основні види витрат часу таким чином: очікування консультації, розрахунок (від підходу до каси до початку розрахунку за придбаний товар), одержання товару (від підходу до столу видачі товару або до продавця за товарним чеком на одержання покупки).

Зібраний матеріал має підлягати ретельній обробці. Насамперед, слід впорядкувати зібраний матеріал, тобто перечитати і скомпонувати його відповідно до плану курсової роботи. Потім йогопотрібно впорядкувати з точки зору можливості і доцільності використання під час проведення аналізу і розробки рекомендацій.

У процесі обробки зібраних матеріалів складаються таблиці, графіки, діаграми, розраховуються відносні і середні показники, проводяться групування, ранжирування показників та ін. Під час обробки одержаної інформації слід використовувати ПЕОМ.

Після обробки інформації слід обміркувати не лише основні положення, а й деякі деталі написання роботи, дати думкам визріти і укластися у певну схему викладання.

Існує три різновиди аналізу:

ü діагностичний - укрупнений аналіз досліджуваного явища, процесу і подій, який дає змогу у загальних рисах виявити не лише недоліки, а й позитивне, а також виділити ті елементи дослідження, які потребують поглибленого аналізу;

ü детальний - більш поглиблений аналіз окремих аспектів процесу що вивчається, явища і подій;

ü прогностичний - пряма протилежність діагностичному, тобто потрібно не виявляти позитивне і негативне, а встановлювати тенденції розвитку досліджуваної проблеми і формувати підґрунтя для визначення перспектив розвитку.

Аналіз дає змогу відповісти на такі запитання:

ü що позитивне і негативне стосовно досліджуваної теми має місце на підприємстві, які проблеми виникли, виходячи із ситуації, що склалася на практиці;

ü які проблеми, в яких структурах чи підрозділах, на яких етапах технологічного процесу заслуговують на аналіз;

ü які причини чи фактори зумовили такий стан на підприємстві;

ü які резерви і можливі напрями розв'язання досліджуваних проблем.