Досвід і перспективи співпраці України і Міжнародного валютного фонду.

Україна стала членом Міжнародного валютного фонду після підписання міністром фінансів Г. П'ятаченком 3 вересня 1992 р. Статуту МВФ. Цій події передувала значна підготовча робота, виконана Міністерством фінансів та Національним банком згідно із Законом України від 03.06.1992 р. № 2402-ХІІ "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій".

Згідно із зазначеним законом Міністерство фінансів України визначено фінансовим агентом, а Національний банк України - банком-депозитарієм будь-яких сум МВФ на території України.

Україна почала користуватися кредитами МВФ з 1994 року в умовах наростання незбалансованості зовнішніх платежів і, на жаль, у значних розмірах.

Стосовно напрямів використання кредитів МВФ Україною слід зауважити, що значна частина цих коштів пішла на надання кредитів Міністерству фінансів і була використана для обслуговування зовнішнього боргу, фінансування дефіцитів платіжного і торговельного балансів, у тому числі - на закупівлю імпорту для багатьох сфер діяльності, включаючи паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство тощо.

Ще одним напрямом використання кредитів МВФ є формування валютних резервів. Допомога МВФ дала Україні змогу підтримувати стабільність національної валюти, успішно провести грошову реформу, запровадити конвертованість гривні за поточними операціями. Збільшення валютних резервів та їх високий рівень служать підтвердженням стабільності фінансової системи країни і підвищує рівень довіри до неї.

Співробітництво МВФ з Україною можна поділити на три основні етапи (табл.1).

Таблиця 1

Етапи співробітництва України з МВФ

 

Основні етапи кредитування	Підсумки співробітництва
Перший етап (1994-1995 рр.)	У цей період Україні було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики на суму 763,1 млн. дол. США для підтримки платіжного балансу
Другий етап (1995-1998 рр.)	Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1935 млн. дол. США за трьома річними програмами "Стенд-бай". Головна мета цих кредитів - підтримка курсу національної валюти фінансування дефіциту платіжного балансу
Третій етап (1998-2002 рр)	3 вересня 1998 р. Україна співпрацює з МВФ за трирічною програмою розширеного фінансування, якою передбачено надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США. У грудні 2000 р. термін дії програми продовжено до вересня 2002 р.
Четвертий етап (2003 - до теперішнього часу)	Питання вибору подальших форм співробітництва з МВФ має вирішуватись на основі нових підходів у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями, які передбачають поступове перенесення центру ваги у співпраці з МВФ у площину без кредитних відносин, узгодження головних параметрів економічної політики.

 

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке міжнародні валютно-кредитні установи та яке їх призначення?

2. Яка мета створення Міжнародного валютного фонду? Які його головні функції?

3. Розкрийте суть обов'язкових умов, що їх висуває МВФ до країн,які потребують кредитів МВФ?

4. Охарактеризуйте сучасний стан співробітництва України з МВФ.

 

Самостійна робота студента

Тема: Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною.

Студент повинен знати: суть, призначення міжнародних валютно-кредитних установ.

Студент повинен вміти: характеризувати основні напрями діяльності міжнародних валютно-кредитних установ.

Форми контролю: доповідь.

 

План

1. Світовий банк.

2. Регіональні фінансово-кредитні установи.

 

Література

1. Михайловська І.М., Каріонова К.Л. «Гроші та кредит»: Навчальний посібник – Львів: Новий світ 2000, 2006рік – с.349-377

2. Гроші, банки та кредит: у схемах та коментарях: Навчальний посібник – за редакцією Б.Л. Луціва - Львів: 1999рік с.118-130

3. Гроші та кредит: підручник за редакцією Б.С.Івасіва – Тернопіль: Карт бланш: 2000рік с.381-414

4. Гальчинський А. «Теорія грошей»:Навчальний посібник – Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001рік с.

5. http/ www.groshy.ua

Методичні рекомендації до самостійної роботи студента.

Світовий банк - багатостороння організація, яка складається з п'яти тісно пов'язаних між собою установ, тому досить часто їх називають Групою Світового банку. До неї входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ), Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) (рис 1).

Головним завданням Світового банку є сприяння сталому економічному зростанню, яке веде до скорочення бідності у країнах, що розвиваються, шляхом надання допомоги у зростанні виробництва через довгострокове фінансування проектів і програм розвитку.

Рис. 1. Склад Групи Світового банку.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Історично першою кредитною організацією Групи Світового банку став Міжнародний банк реконструкції і розвитку, міжнародний інвестиційний інститут, створений з метою:

Ø сприяння реконструкції і розвитку економіки країн-членів через надання їм довгострокових кредитів;

Ø заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь у позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;

Ø сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі і підтримці рівноваги платіжних балансів через заохочення міжнародних капіталовкладень з метою поліпшення умов праці і рівня життя країн-членів Світового Банку.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) - була створена в 1960 р. як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на більш привабливих умовах, ніж ті, що надає МБРР. Оскільки МАР має свій Статут і фінансову базу, то, здавалось би повинна бути незалежною, однак фактично вона виступає в ролі фонду ресурсів, яким керує МБРР.

Членами МАР є 160 країн, які поділяються на дві групи: до першої - належать 26 економічно розвинутих країн; до другої - 134 країни, що розвиваються і країни з перехідною економікою.

Для отримання кредитів від цієї міжнародної організації країна повинна відповідати таким критеріям:

1)річний дохід на душу населення повинен не перевищувати 135 дол. США;

2)надзвичайно великі труднощі з платіжним балансом і відсутність перспектив самостійного розв'язання проблеми;

3)достатня економічна, фінансова і політична стабільність у країні - для того, щоб, довгострокові кредити отримані на цілі розвитку виправдали свою мету використання;

4)необхідно, щоб країна сама передусім прагнула розвиватися і впроваджувала відповідну економічну політику.

Джерела фінансування МАР формуються із:

Ø переказів частини прибутку МБРР;

Ø внесків країн першої і частково другої груп;

Ø повернутих сум раніше наданих кредитів.

Переважно ресурси МАР формують за рахунок "донорів", країн першої групи. Частка "великої сімки" становить 80 % загальної суми внесків.

МАР так само, як МБРР, надає кредити урядам та приватним організаціям найбідніших країн, що розвиваються, під гарантії уряду. Кредити спрямовуються переважно в розвиток інфраструктури і в сільське господарство

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - була створена в 1956 році з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері. До складу МФК входить 174 країни.

Джерелами фінансування виступають:

Ø внески членів до статутного капіталу;

Ø кошти від повернення кредитів;

Ø кошти, залучені на міжнародних фінансових ринках;

Ø 20% коштів, позичених у МБРР.

МФК, як правило, кредитує тільки високорентабельні підприємства в індустріальних країнах. У слаборозвинутих країнах важче одержати кредит через високу кредитну ставку. Привабливою стороною цих кредитів є те, що вони спрямовані на реалізацію таких проектів, які не одержали коштів з інших джерел. Звичайно, МФК фінансує не більше як 20% загальної вартості проекту, решта коштів відшукуються за рахунок приватних компаній і комерційних банків.

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) - засновано в 1988 р. як організація групи Світового банку, юридично і фінансово незалежна від МБРР. Членом БАГІ може бути будь-яка країна-член МБРР і Швейцарія.

Метою створення цієї організації було сприяння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються. Основні цілі, які стоятимуть перед БАГІ:

1) сприяння збільшенню припливу інвестицій в країни, що розвиваються, через надання гарантій, у т. ч. страхування, за некомерційними ризиками;

2) здійснення досліджень, збір і поширення інформації для сприяння інвестуванню;

3) надання технічної допомоги країнам, проведення консультацій з інвестиційних питань.

У рамках БАГІ створена служба інвестиційного маркетингу для надання країнам-членам допомоги у маркетинговій діяльності для забезпечення інвесторів необхідною інформацією, здійснення заходів щодо залучення іноземних інвесторів.

Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) - заснований в 1966 році.

Головна мета створення - сприяння припливу іноземних капіталів шляхом створення умов для припинення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами.

Однак необхідно зазначити, що МЦВІС не є кредитною організацією у прямому розумінні слова. Центр виступає в ролі арбітра між інвестором й урядом країни в разі виникнення конфлікту. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення та арбітраж. Примирення досягається в тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішити конфлікт узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦВІС виносить аргументоване рішення на користь однієї зі сторін, така процедура має назву арбітражу. Сьогодні членами МЦВІС є 131 країна.