Розвиток емоційно-вольової сфери у юнацькому віці. Криза юнацького віку.

Емоційна сфера юнаків складна та різнобарвна. Вона стає більш насиченою та гнучкою порівняно із підлітком, зростає її керованість та контрольованість. Зменшується вміст афективних реакцій, емоційне життя є інтенсивним, хоча стає менш бурхливим і більш стабільним. Так, юнаки та дівчата, незалежно від типу нервової системи, значно стриманіші й врівноваженіші порівняно з підлітками (О. В. Кучменко).

В емоційному портреті юнака все більш помітними стають індивідуально-типологічні особливості. Дозрівання темпераменту зумовлює його вплив на процес емоційного життя. Серед школярів чітко вирізняються екстравертовані та інтравертовані типи. Перші відкрито і виразно демонструють свої переживання, другі - зовні малоемоційні, спостерігачу важко визначити їхні переживання.

У вольовій сфері зростає рівень свідомого самоконтролю, пов'язаного із прагненням відповідати вимогам групи. Водночас, рівень самоконтролю ще нестійкий і ситуативний. У різних ситуаціях один і той же старшокласник може повестись досить непередбачувано. Бракує юнаку і вміння докладати систематичні зусилля при подоланні перешкод, що виявляється як слабкість волі, залежність від зовнішніх впливів, безвідповідальність, ненадійність, схильність легко і безпричинно ображатися тощо. При нервово-психічних навантаженнях самоконтроль юнака значно знижується.

Серед юнаків найчастіше зустрічаються наступні акцентуації (К. Леонгард).

Застрявання - стан збудження поєднується з впертістю, недовірливістю, нетерпимістю до критики й заперечень.

Демонстративність - амбіційність, хизування, хвалькуватість, зухвалість, прагнення будь що підкреслити свою значущість, здатність непередбачуваних дій з метою привернення до себе уваги оточуючих.

Екзальтовані - легко збуджуються та піддаються навіюванню, схильні до афектів, до надміру яскравого виявлення емоцій захопленості, здивування, натхнення, суму, розпачу. Загострення цих рис призводить до нерозбірливості молодих людей у знайомствах, схильності до непродуманих, авантюрних вчинків

Тривожні - постійно очікують небезпеку, боязкі, сором'язливі, нерішучі, поступливі, властива реакція втечі, а не подолання скрутних обставин. Замкнутість "тривожних" старшокласників може перерости у хворобливу самоізоляцію або й почуття власної неповноцінності тощо.

Поряд з високою емоційною чутливістю та вразливістю старшокласників у них інтенсивно формуються способи психологічного захисту (І. С. Кон).

Криза юнацького віку

Криза юнацького віку. З точки зору Л. С. Виготського, він припадає на 17-18 років. Основа його пов'язана з протиріччям між бажаною для оволодіння професією і її реальними умовами придбання. Причини такого протиріччя кроятся у становленні професійного самовизначення людини в ранній юності, яке найчастіше не відповідає психофізіологічним і соціальних можливостей юнаків та дівчат, а значить, в реальності не можуть задовольнити їх бажання й інтереси. В результаті криза юності має наступні ознаки наявність дратівливості в спілкуванні, часта зміна настрою, розчарування у виборі шляху отримання професійної освіти, спустошеність і відчуття самотності, зниження самооцінки, поява тривожності, уподібнення нижчих потреб.

Рекомендації з подолання кризи юності можуть бути наступні:

= дорослим будувати спілкування з юнаками і дівчатами на повазі їхніх особистісних особливостей і в доброзичливому тоні;

= усвідомити мотиви вибору життєвого і професійного шляху, переглянути їх і зробити реалістичними (побачити для себе користь в ситуації, що склалася);

= вивчити власні психофізіологічні і соціальні можливості для самореалізації на обраному життєво- професійному шляху;

= здійснити аналіз переживань і їх причин на факт позитивних і негативних наслідків в конкретній ситуації («не заганяти себе в кут!");

= змінити або знайти, а потім захопитися видом діяльності для отримання позитивних емоцій (бути активним!);

= не звинувачувати себе і оточуючих, а раціонально визначити додаткові можливості для зміни хвилюючою ситуації.

Завершення кризи юності дозволяє юнакові і дівчині цілеспрямовано, самостійно і спокійно отримати професійну освіту, визначитися в цінностях життя і здійснити самореалізацію на подальшому життєвому шляху.