Зміст лінгвістичної підготовки

Зразок тесту

Тести мають теоретичний і практичний характер. Вони передбачають вибір однієї правильної відповіді з-поміж двох або чотирьох (завдання закритого типу) або свій варіант відповіді ‑ завдання відкритого типу.

Теоретичні завдання передбачають:

· опис терміну (завдання відкритого типу): Синергетика – это …;

· визначення терміну по дефініції (завдання закритого типу), наприклад:

Звуковой гармонизм – это:

а) явление, при котором очередная стихотворная строка начинается теми же гласными, которыми заканчивалась предыдущая;

б) повтор в ударной позиции одного или двух одинаковых звуков;

в) повтор конечных одинаковых или похожих согласных ряда слов текста;

г) повтор похожих согласных;

· завдання з вибором однієї неправильної відповіді на теоретичне питання (викреслити зайве):

К жанрам публицистики не относится:

a) рассказ;

б) фельетон;

в) очерк;

г) интервью;

· альтернативний вибір: студент повинен відповісти «та чи ні» на теоретичне питання:

Может ли неблагозвучие стать стилистическим приемом?

а) да;

б) нет

Багато завдань до тестів носить практичний характер і передбачає аналіз стилістичних явищ різного рівню:

· фонетичного: Какой тип фонетизма представлен в данном высказывании?

Люда-джан, муха встал на стэнка, убэй.

Люда пытается поправить:

- Муха женского рода, надо говорить “муха встала, тьфу, села на стенку.

Пауза.

- Эээ, ахпырь (глупый, дурак)! Пачыму сэл? а? он што шопом сэл? Он нА нага встал!

а) солецизм;

б) шибболет;

в) граффон;

г) макароническая речь.

· лексичного: Какое слово не является архаизмом? Найдите лишнее.

Душа – когда ее края

Исполнит солнечная сила,

– Глубокий полдень затая,

Не знает действенного пыла...

Безбрачной волей красоты

Кто пьян, как оный нищий скряга,

Почий, как в чаше полноты

Миры объемлющая влага (Вяч. Иванов)

а) оный;

б) почий;

в) объемлющая;

г) безбрачной.

· фразеологічного: Какой фразеологизм не свойствен публицистическому стилю?

а) позитивные перемены,

б) безответственное заявление,

в) лексическое значение

г) грязные избирательные технологии.

· граматичного: Какой способ словообразования послужил для создания авторских неологизмов?

А после ты любишь, а, может быть, нет,

а после не любишь, а, может быть, любишь,

и листья, и лунность меняешь на людность,

на липкий от водки и “Тетры” паркет (Е. Евтушенко)

а) суффиксальный;

б) префиксальный;

в) префиксально-суффиксальный;

г) сложение основ.

Передбачається аналіз тропів та фігур, наприклад:

(Батюшков ‑ Гнедичу): Пиши мне хотя бы для того, что я в отчизне галушек, вареников, волов, мазанок и чубов. Какой художественный приём использует автор для обозначения Украины?

а) метафора;

б) перифраза;

в) гипербола;

г) синекдоха.

4.2. Зміст теоретичних питань (усна частина)

1. Основні поняття та категорії стилістики: стилістична структура мови, стиль, стилістичне забарвлення, стилістична конотація, стилістична парадигма.

2. Стилістична норма та стилістична помилка. Відміна стилістичних помилок від структурно-мовленнєвих.

3. Поняття про функціональний стиль. Основи класифікації функціональних стилей. Про мовну системність функціональних стилей. Диференціація функціональних стилей.

4. Особливості власно-наукового функціонального стилю. Різновиди даного підстилю.

5. Екстралінгвістичні, жанрові та власно мовні особливості науково-популярного та навчально-наукового функціонального підстилей. Жанри.

6. Основні субтексти наукового стилю. Мовні особливості (лексичні, словотвірні, граматичні) вираження онтологічного субтексту.

7. Категорія антропоцентричності наукового стилю. Засоби вираження методологічного, оцінного та рефлексивно-комунікативного метатекстів.

8. Офіційно-діловой стиль: екстралінгвістичні фактори, підстилі, основні жанри.

9. Мовні особливості офіційно-ділового стилю – канцелярського підстилю (лексичні, словотвірні, граматичні).

10. Публіцистичний стиль: загальна характеристика, форми, основні функції, підстилі, основні жанри.

11. Інформаційні жанри публіцистичного стилю. Різновиди. Мовні особливості.

12. Аналітичні жанри публіцистики. Відміна від інформаційних. Структурно-композиційні та мовні особливості.

13. Художньо-публіцистичні жанри публіцистики. Структурно-композиційні та мовні особливості.

14. Жанри публічної політичної мови. Структурно-композиційні та мовні особливості.

15. Основні ознаки рекламного тексту. Функції. Жанрові різновиди реклами.

16. Мовні особливості рекламного тексту.

17. Вербальні прийоми маніпуляції у рекламі.

18. Сфера розмовної мови. Поняття про фатичну комунікацію. Екстралінгвістичні ознаки розмовної мови. Основні жанри.

19. Письмовий різновид розмовного стилю. Мова СМС, інтернет-форумів, блогів та чатів.

20. Лінгвістичні характеристики розмовного стилю: фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні.

21. Стиль художньої літератури. Основні функції. Поняття образотворчої художньої мови. Класифікація словесних образів.

22. Фоніка. Засоби створення звукопису.

23. Тропи та фігури мови: схожість та відміна. Класифікація тропів.

24. Перифраза та її види.

25. Метонімія та її види.

26. Метафора та її види.

27. Антифразис та його види. Граматичні тропи (алеотети).

28. Семантичні фігури: антитеза і корекція, градація та її види, порівняння.

29. Поняття про «мовну гру». Широке (Л. Вітгенштейн) та вузьке (Т.А. Грідіна) розуміння мовної гри. Фонетичні, словотвірні та граматичні прийоми мовної гри.

30. Лексичні (лексико-синтаксичні) прийоми мовної гри.

31. Синтаксичні фігури та їх види. Фігури додавання. Поняття про ампліфікацію. Синтаксичний паралелизм та його види.

32. Анафора, епіфора, анадиплосис, симплока, епанод, гемінація.

33. Період.

34. Зевгма, сілепсис. Полісиндетон, гомеологія.

35. Фігури зменшування: асіндетон, еліпсис, апосиопеза.

36. Фігури розміщення: парцеляція, тмезис, парентеза.

37. Фігури перестановки: інверсія та гістеронпротерон.

38. Системи російського віршування: тонічна, сілабічна, сілабо-тонічна. Ріма та її види. Поняття про метр. Стопа та її види (основні віршові розміри). Переходні форми: логаед, дольник, тактовик.

39. Строфа та її види.

40. Фразеологізми як засіб створення «ефекту обманутого чекання».

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ТА ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ НА ІСПИТІ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ НА ІСПИТІ

 

Рівень навчальних досягнень студентів оцінюється за 100-бальною шкалою.

Оцінювання навчальних досягнень студентів складається з суми балів, отриманих ним за змістові модулі впродовж семестру (максимальна кількість балів – 60) і суми балів, отриманих ним на іспиті (максимальна кількість балів – 40).

Оцінка за змістовий модуль дорівнює сумі балів контрольних точок (КТ) та контрольних робіт змістового модуля (КРЗМ) з урахуванням коефіцієнта. Упродовж навчального семестру студенти виконують 4 КТ і 2 КРЗМ. Коефіцієнт КТ – 0,08. Коефіцієнт КРЗМ – 0,14