Кафедра готельно-ресторанної справи

Кафедра готельно-ресторанної справи

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Щодо написання розділу дипломних робіт

«Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»

студентам-дипломникам денної та заочної форми навчання

 

Донецьк-2012

ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ 1 «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
1.1 «Аналіз охорони праці»
1.1.1 Вимоги до підрозділу «Аналіз охорони праці» в дипломній роботі
1.1.2 Завдання на переддипломну практику
1.1.3 Методичні вказівки до виконання підрозділу «Аналіз охорони праці»
1.1.4 Зміст підрозділу «Охорона праці в дипломній роботі»
1.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях
1.2.1 Мета розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях»
1.2.2 Завдання з розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях»
1.2.3 Вибір режиму роботи персоналу об’єкту житлово-комунального господарства в умовах радіоактивного зараження навколишнього середовища
1.2.4 Визначення дози опромінювання персоналу об’єкту житлово-комунального господарства при евакуації в умовах радіоактивного зараження
1.2.5 Прогнозування хімічної обстановки на об’єкті житлово-комунального господарства в випадку аварійного викиду хімічно небезпечної речовини (ХНР)

ВСТУП

 

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010р. №969/922/216 включено розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломну роботу для студентів-дипломників всіх форм навчання.

Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» складається з двох підрозділів:

1. Аналіз стану охорони праці на об’єкті.

2. Безпека в надзвичайних ситуаціях.

Змістом розділу є аналіз умов праці на робочому місці та способів і засобів захисту персоналу з попередження надзвичайної ситуації, а також розробка заходів, націлених на створення умов праці, що відповідають вимогам норм і стандартів з охорони праці, а також підвищення захисту персоналу з ліквідації наслідків потенційно можливих НС.

Перший підрозділ «Аналіз стану охорони праці на об’єкті» повинен складатися з аналізу умов праці (дотримання вимог, встановлених санітарними правилами і нормами для виробничих приміщень та робочих місць) і розробки заходів щодо підвищення стану охорони праці на об’єкті. При цьому необхідно виявити небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища і вказати джерела виділення шкідливих речовин у приміщенні та дати оцінку їх рівню. В підрозділі необхідно приділити увагу таким питанням, як компоновка робочого місця, раціональний режим праці та відпочинку і передбачити заходи, що попереджують нервові захворювання і підвищують працездатність персоналу, зайнятого розумовою працею.

Другий підрозділ «Безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен складатися з аналізу стану способів та засобів колективного та індивідуального захисту персоналу об’єкту від потенційно можливих НС, небезпечних та шкідливих факторів НС, що потенційно можливі в районі розташування об’єкту. При цьому студент вирішує ситуаційне завдання, що пов’язане з конкретною НС.

Кожний підрозділ має містити висновки та пропозиції.

Як "об’єкт" в розділі розуміється будь-який заклад, підприємство чи організація виробничої так і невиробничої сфери, що пов’язані з темою дипломної роботи, чи де студент збирав матеріал для диплому і проходив переддипломну практику.

 

Зміст підрозділу «Аналіз охорони праці» в дипломній роботі

Варіант І

1. Аналіз організації служби охорони праці на об’єкті

 

Система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність органів управління, які відповідно до комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність зі здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням.. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації.

Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. Під час управління охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.

На великих об’єктах службу охорони праці звичайно представляють відділи охорони праці (необхідно визначити кількісний склад служби охорони праці для того підприємства, яке є об'єктом розробки у дипломній роботі), на більш дрібних – інженери з охорони праці. Якщо підприємство має до 50 працівників, то функції служби охорони праці можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. Передбачають, що за відсутності спеціалістів відповідної кваліфікації можуть бути використані послуги асоціації спеціалістів з охорони праці.

Розрахунки кількісного складу служби охорони праці проводять відповідно до типового положення про службу охорони праці.

Рекомендований обсяг цього підрозділу 1-2 сторінки.

При написанні даного підрозділу студенти повинні чітко дотримуватись рекомендацій п.2 (варіант І) – характеризувати СУОП на конкретному підприємстві, а не викладати теоретичні питання.

 

2. Аналіз стану охорони праці

 

У цій частині підрозділу на основі зібраного на переддипломній практиці матеріалу студенти аналізують стан виробничого травматизму, стан умов праці; забезпеченість і використання колективних та індивідуальних засобів захисту.

Згідно зі змінами до статті 19 Закону «Про охорону праці» (Закон про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» (щодо штрафних санкцій) № 6134 від 05.06.2011р), компанії всіх форм власності, так само, як і індивідуальні підприємці, які наймають працівників, повинні витрачати не менше 0,5% от фонду оплати праці за попередній звітний рік для фінансування заходів щодо охорони праці.

Дослідження умов праці доцільно починати з аналізу виробничого травматизму. Користуючись матеріалами, зібраними в період переддипломної практики, студент аналізує статистичні дані, що характеризують стан охорони праці.

Всі ці дані студент отримує, працюючи з матеріалами статистичної звітності – форма 7-ТНВ, 1-ПВ (умови праці), форма звітності перед Держгірпромнаглядом за охороною праці (з 06.04.2011р перед Державною інспекцією України з питань праці (Держпраці) – Указ президента України № 386/2011) 1-УБ (безпека праці), а також з матеріалів первинної документації щодо нещасних випадків (журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві, акти за формою Н-1). При цьому можна дати кількісну оцінку стану травматизму за роками в абсолютних величинах або за статистичними показниками частоти й тяжкості травматизму.

Аналіз виробничого травматизму виконується по підприємству в цілому за останні 2-3 роки. Результати аналізу подаються у вигляді таблиць 1.1.1 та 1.1.2.

Таблиця 1.1.1 – Показники стану безпеки праці на.........................

Показник	Умовне позначення, розмірність	Рік
Середньооблікова чисельність працюючих	Р, чол..
Заплановані асигнування на охорону праці	тис. грн.
Кількість нещасних випадків	Т, шт.
Кількість днів непрацездатності	Д. днів
Коефіцієнт частоти травматизму	Кч
Коефіцієнт тяжкості травматизму	Кт
Коефіцієнт втрати робочого часу	Кв

 

Коли даних, що характеризують стан охорони праці достатньо, будують графіки, що відображують динаміку за роками.

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та тяжкості за формулами:

 

Пчт = 1000·А/Т, (1.1.1)

 

Птт = Д/А, (1.1.2)

 

де Пчт – показник частоти травматизму;

А –кількість випадків травматизму за звітний період;

Т – середньооблікова чисельність працівників;

Птт – показник тяжкості травматизму;

Д – кількість днів непрацездатності травмованих

Показник непрацездатності – це число людино-днів непрацездатності травмованих, що припадає на 1000 працівників:

 

Пнп = 1000·Д/Т (1.1.3)

Результати цих досліджень повинні бути проаналізовані та зроблені відповідні висновки (наприклад, динаміка зміни показників частоти, тяжкості травматизму та показника непрацездатності або зміна абсолютного числа травмованих за досліджений період часу.).

3. Аналіз умов праці

Аналіз умов праці виконується для виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях об’єктів. При цьому необхідно керуватися ГОСТ 12.0.003-74 “Небезпечні і шкідливі фактори. Класифікація”.

Для оцінки конкретних умов праці застосовують «Гігієнічну класифікацію умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», яка дозволяє виділити 4 класи умов праці.

Дані аналізу зводяться у таблицю 1.1.2, яка може бути складена як по ділянках, цехах, так і в цілому по підприємству.

Таблиця 1.1.2 – Аналіз умов праці на …………….

Найменування цехів, ділянок	Кількість робочих місць	Чисель- ність робіт-ників	Розподіл робітників за умовами праці
оптимальні	допустимі	шкідливі	небезпечні
чол.	%	чол.	%	чол.	%	чол.	%

 

Студент повинен звернути увагу на наявність на робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які виявляються шляхом атестації робочих місць. Працівники зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці мають право на безоплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додатково оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 450-р "Про нову гігієнічну класифікацію праці та показники, за якими надаються пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими та важкими умовами праці").

Указати конкретно, які пільги та компенсації мають працівники на досліджуваному об’єкті.

Варіант ІІ

1. Аналіз умов праці в одному з відділів (організації)

 

Аналіз умов праці містить кінцевий результат оцінки фактичних характеристик стану умов праці (оптимальні та допустимі) за нормативними вимогами діючих документів.

1.1. Студент наводить коротку характеристику одного з відділів (за узгодженням з консультантом) того підприємства, яке є об'єктом розробки у дипломній роботі.. При цьому він подає такі дані: розміри приміщення, вид освітлення і тип джерела світла, технічне оснащення відділу, кількість постійно працюючих співробітників у відділі, яка площа і об’єм приміщення приходиться на одного співробітника. Наводять також схему приміщення з розташуванням робочих місць.

Стан умов праці та охорони праці в цілому прямо або непрямо впливає на здоров'я працюючих, тому студент на підставі атестаційних карт на робочі місця або методом натурних досліджень виявляє небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть бути наявні в робочий зоні приміщення, і перевищувати або не задовольняти вимогам нормативних документів.

1.2. Ергономіка вивчає трудову діяльність людини в системі «людина-машина-середовище» з метою забезпечення її ефективності, безпеки та комфорту. Істотно зменшити ризик виникнення професійних захворювань від функціональної напруги можна за рахунок правильного конструювання робочого місця. При цьому необхідно забезпечити достатній робочий простір, який дозволить здійснювати усі необхідні рухи і переміщення під час експлуатації і при технічному обслуговуванні обладнання; оптимальне розташування обладнання у робочій зоні; раціональний розподіл рухів у процесі роботи.

1.3. Студент повинен розробити план раціонального розміщення робочих місць в приміщенні об’єкта досліджень, який має. задовольняти вимогам нормативних документів.

Аналіз електробезпеки

Електробезпека – заходи, що захищають працюючих від негативної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Студенту необхідно визначити клас приміщень за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом: звичайні, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні. Навести технічні та організаційні заходи та засоби захисту працівників при експлуатації електричних установок; способи та засоби захисту працівників від ураження електричним струмом під час дотику до струмоведучих частин електроустаткування

У варіанті 2 необхідно зазначити, що все обладнання ПЕОМ – це електричні прилади, які несуть потенційну безпеку. Необхідно запропонувати всі захисні засоби при роботі з ПЕОМ.

Аналіз пожежної безпеки

 

Аналіз і оцінку пожежної безпеки на об’єкті проводять відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку", «Правил пожежної безпеки в Україні» та інших нормативних документів.

Для виконання цього підрозділу студент наводить і аналізує такі дані:

- до якої категорії за ступенем пожежної небезпечності слід відносити об’єкт дослідження. Оцінюється пожежонебезпека оброблюваних або застосовуваних у технологічному процесі матеріалів і речовин (температура спалаху, самозапалювань, межі вибуховості), і на підставі цих даних установлюється категорія об'єкта по пожежо -та вибухонебезпечності.

- залежно від категорії об'єкта за пожежною небезпекою, керуючись нормативними документами, вибирається клас вогнестійкості об’єкта дослідження;

- наявність необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники – з вказівкою конкретних типів, пожежні щити та інші засоби), тип датчика та системи пожежної сигналізації.

- організація евакуації з приміщення чи з будівлі на випадок пожежі.

Студент може додати план евакуації з конкретного досліджуваного об’єкта.

Результатом аналізу є висновок про стан пожежної безпеки на об’єкті.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. – К., 1996. – 36 с.

2. Закон України «Про охорону праці». – К., 21.11.2002 р.

3. Закон України «Про пожежну безпеку». – К., 17.12.1993 р.

4.Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів в 4-х томах. – К., 2004.

5. НПАОП 0.01-1.01-95. Правила пожежної безпеки в Україні. –К.,1995.

6.НПАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

7. НПАОП 0.03-8.09-97. Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні: додаткові відпустки працівникам, зайнятих на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів.

8. ДБН В.07.005-2007. Визначення категорій приміщень будівель по вибуховопожежній і пожежній небезпеки (ОНТП 24-86).

9. ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення.

10. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

11. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

12. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

13. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.

14. ГОСТ 12.4.011-89. ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация.

15. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

16. ГОСТ 12.2.033-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.

17. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці Жидецький В.Ц., Джигирей

В.С., Мельников О.В. / –Львів, 2000. – 408 с.

18. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту від 24.03.2008 г., № 53.

19. Чміль А.І. Електробезпека на виробництві та в побуті: Навч. посібник. – К., 2000 – 6 с.

20. Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості. Додаток до журналу «Охорона праці», № 10, 2009. – 63 с.

 

Висновки і пропозиції

Даний розділ оформлюється у вигляді окремих пронумерованих пунктів, в яких відбиваються отримані розрахункові результати за вибором режиму роботи, а також робляться відповідні висновки і даються обґрунтовані пропозиції щодо захисту персоналу об'єкту від шкідливої дії радіації. Зміст пунктів цього розділу являє стислий план заходів ЦЗ, що проводяться при виникненні і загрозі радіоактивного зараження, тобто цей розділ повинен дати відповіді на наступні питання:

- який режим роботи персоналу необхідний в умовах радіаційної обстановки, що склалася (час початку роботи об'єкту і тривалість змін);

- чи потрібна йодна профілактика персоналу і якщо так, то коли і яким чином її слід проводити;

- чи необхідна герметизація приміщень об'єкту і якщо так, то який має бути порядок її проведення;

- де повинен знаходитися вільний від роботи персонал;

- чи необхідно персоналу використовувати які-небудь ЗІЗ органів дихання (респіратори або простіші ЗІЗ, тобто ватяно-марлеві пов'язки) і шкіри (захисно-фільтруючий одяг). Якщо це необхідно, то вказати що конкретно.

Приклад:1. В умовах радіаційної обстановки, що склалася, режим роботи персоналу................ має бути наступним:

- початок роботи 1-ої зміни через... год після аварії на АЕС;

- тривалість роботи 1-ої зміни... год;

- тривалість роботи 2-ої зміни... год;

- тривалість роботи 3-ої і наступних змін... год.

2. Якомога раніше (до початку радіоактивного зараження) почати і продовжувати протягом тижня йодну профілактику шляхом.............

3. Виконати роботи щодо додаткової герметизації робочих приміщень.

4. Вільний від роботи персонал повинен знаходитися......................

5. При необхідності виконання робіт зовні приміщень персонал має використовувати ЗІЗ органів дихання і шкіри, а саме...................

1.2.4 Визначення дози опромінювання персоналу.................. при евакуації в умовах радіоактивного зараження

Трагічний досвід більшості техногенних НС, у тому числі і Чорнобильської катастрофи, показує, що число жертв і матеріальні збитки в результаті таких подій могли бути багато разів меншими, якщо люди і, особливо, керівний склад були готові до дій в умовах НС. Звідси витікає, що до НС треба готуватися завчасно і займатися рішенням питань ЦЗ на всіх об'єктах економіки, у тому числі і системи ЖКГ, розробляючи наперед комплекс заходів щодо реагування на НС. Особливо складними умовами для роботи …………… є НС, що викликані забрудненням навколишнього середовища радіоактивними речовинами.

Постановка завдання: Район розташування............ в місті піддався радіоактивному зараженню в результаті аварії з викидом радіоактивних речовин на Курській АЕС (Росія). Оголошена загальна евакуація мешканців із зони лиха. Персонал разом з сім'ями повинен відбути в призначений безпечний район за маршрутом, що включає: проїзд на автобусі від об'єкту до залізничного вокзалу, проходження в пасажирському поїзді чотири зупинки, вихід на пункті висадки і далі рух пішки від пункту висадки до кінцевого пункту евакуації. Оскільки евакуація відбувається в умовах дії радіації, то необхідно обов’язково контролювати дозу опромінення людей. Однак безпосередній контроль дози опромінювання під час евакуації неможливий через відсутність індивідуальних дозиметрів. Проте на об'єкті є вимірник потужності експозиційної дози гамма-випромінювання ДП-5В, що дозволяє контролювати рівень радіації під час руху за маршрутом евакуації. Також для цього можуть використовуватися побутові дозиметричні прилади, що має особисто персонал.

Потрібно розрахунковим способом визначити сумарну дозу опромінювання персоналу за час евакуації за даними вимірювання рівня радіації на зупинках транспорту.

Початкові дані: значення рівнів радіації Р i(Р/ч) в початкових точках ділянок маршруту (починаючи з об'єкту), і час руху ti (хв.) за цими ділянками наведено в таблиці 1.2.2.

Таблиця 1.2.2 – Початкові дані для розрахунку сумарної дози опромінювання персоналу.

Рівень радіації Рi в початковій точці і -ої ділянки маршруту, Р/ч	Час руху по і -ої ділянці маршруту, хв.

Висновки і пропозиції

Розділ “Висновки і пропозиції” є підсумком роботи, де узагальнюються результати розрахунків і даються пропозиції (рекомендації) щодо радіаційного захисту персоналу об'єкту. При цьому студент повинен представити себе в ролі керівника об'єкту або особи, відповідальної за ЦЗ на цьому об'єкті, і, ґрунтуючись на результатах розрахунків і використовуючи знання, отримані при вивченні дисциплін ”БЖД” і ”ЦЗ”, запропонувати заходи щодо зниження риску поразки персоналу об'єкту від наслідків радіоактивного зараження навколишнього середовища.

Даний розділ оформлюється у вигляді окремих пронумерованих пунктів, в яких відбиваються значення отриманої персоналом сумарної дози опромінювання, а також пропонуються конкретні заходи щодо його захисту від радіації, як під час пересування в межах зони радіоактивного зараження, так і після виходу з неї і надалі. Зміст пунктів цього розділу являє стислий план заходів ЦЗ, що проводяться під час евакуації в умовах радіоактивного зараження, тобто цей розділ повинен дати відповіді на наступні питання:

- яку дозу опромінювання отримав персонал об'єкту за весь час евакуації;

- які ЗІЗ повинен використовувати персонал під час евакуації;

- чи потрібна йодна профілактика персоналу і якщо так, то коли і яким чином її слід проводити;

- які заходи захисту слід передбачити для запобігання внутрішньому опромінюванню персоналу;

- які обов'язкові заходи необхідно провести відразу при виході із зони радіоактивного зараження і згодом після прибуття в кінцевий пункт евакуації і в чому ці заходи повинні полягати.

Приклад:

1. За час евакуації персонал...... отримав дозу опромінювання.....Р.

2. Під час евакуації персонал повинен використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання (респіратори або ватяно-марлеві пов'язки), шкіри і волосся (полімерні накидки, плащі, головні убори).

3. Якомога раніше (до початку радіоактивного зараження) почати і в наступні дні протягом тижня проводити йодну профілактику шляхом прийому всередину препарату йодиду калію, а при його відсутності...............

4. З метою запобігання внутрішнього опромінення всі продукти харчування, що має персонал, необхідно упакувати в поліетиленові пакети.

5. При виході із зони зараження відразу провести.............................

6. Не пізніше години після прибуття в кінцевий пункт евакуації виконати повну............................

 

1.2.5 Прогнозування хімічної обстановки на................... в випадку аварійного викиду хімічно небезпечної речовини

 

У всьому світі безперервно росте число НС від небезпечних наслідків яких гинуть люди, має місце величезні матеріальні збитки. НС загрожують не тільки людям, але і є одним з факторів, що порушують стійке функціонування об'єктів економіки. На території України існує велика кількість потенційно-небезпечних об’єктів, тому техногенна небезпека є найбільш значною за питомою вагою серед загального кола небезпечних випадків. Найскладніші і скрутні умови для функціонування об’єктів ЖКГ створюються при виникненні техногенних НС, що пов'язані із зараженням навколишнього середовища небезпечними речовинами.

У світі використовують для різноманітних цілій майже 6 млн. речовин і сполук, яки в випадку потрапляння в навколишнє середовище можуть визвати отруєння людей. Із цей номенклатури 60 тис. речовин зберігаються у великих об’ємах, а біля 500 відносяться до групи хімічно небезпечних речовин (ХНР). На території України знаходиться більше тисячі хімічно небезпечних об’єктів (ХНО), а 135 міст вважаються хімічно небезпечними. Значна кількість ХНР переміщується за транспортними магістралями, у тому числі під високим тиском (до 40 аті.). В Донецькій області 180 ХНО, де знаходиться майже 40 тис. т ХНР, а 13 міст – хімічно небезпечні.

У цілому в Україні в потенційно небезпечних зонах можливого ураження ХНР мешкає 22 млн. громадян, а при виникненні НС з викидом ХНР безпосередньо можуть постраждати 2,5 млн. людей.

Постановка завдання:.................... розташований поблизу хімічно небезпечного об'єкту, на якому використовується ХНР типу (хлор чи аміак). Якщо припустити, що в результаті аварійного викиду ХНР на хімічно небезпечному об'єкті в повітрі утворилася заражена хмара, то за певних метеорологічних умов................ може потрапити в зону хімічного зараження, що створить небезпеку поразки персоналу.

Потрібно розрахунковим способом виконати прогноз хімічної обстановки, тобто визначити розміри зони хімічного зараження, а також час руху зараженої хмари до об’єкту і з урахуванням отриманих даних запропонувати заходи щодо захисту персоналу.

Початкові дані для розрахунку: тип ХНР (хлор чи аміак), кількість ХНР

у викиді - G,т; відстань від місця викиду ХНР до місця розміщення персоналу – R,км; швидкість приземного вітру – V,м/с (таблиця 1.2.3).

 

Таблиця 1.2.3 – Початкові дані для розрахунків

тип ХОВ	G,т	R,км;	V,м/с

Таблиця 1.2.5 - Поправочний коефіцієнт на швидкість приземного вітру

Ступінь стійкості атмосфери	Швидкість приземного вітру V (м/с)
Інверсія		0,6	0,45
Ізотермія		0,71	0,55
Конвекція		0,7	0,62

 

Ширина зони хімічного зараження Ш також залежить від вертикальної стійкості приземного шару атмосфери і для її визначення значення глибини зони Г необхідно помножити на коефіцієнт:

- 0,03 при інверсії;

- 0,15 при ізотермії;

- 0,8 при конвекції.

Оскільки швидкість окремих шарів повітря з висотою росте, то результативна швидкість руху зараженої хмари над землею перевищує швидкість приземного вітру. Цей ефект враховується через середню швидкість перенесення хмари повітряним потоком W (м/с), величина якої визначається за таблицею 1.2.6.

Таблиця 1.2.6 - Швидкість перенесення зараженої хмари W, м/с

Швидкість приземного вітру V (м/с)	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
		1,5	1,5
		4,5	4,5

 

Таким чином, час руху зараженої хмари Т від місця викиду до ОГД знаходиться за формулою:

 

Т = R/W (1.2.4)

 

Слід звернути увагу на відповідність розмірності величин, що входять у формулу (1.2.4).

Величина Т є дуже важливій показник для керівника об’єкту, тому що вона визначає фактичний резерв часу на проведення евакуаційних заходів.

Розміри зони хімічного зараження Г і Ш, а також час руху зараженої хмари Т мають бути визначені для всіх трьох станів атмосфери, тобто для інверсії, ізотермії і конвекції.

На рисунку 1.2.4 графічно показана хімічна обстановка, яка може скластися в результаті викиду ХНР в залежності від метеорологічних умов.

Рисунок 1.2.4 - Схема зон хімічного зараження при аварії з викидом.........

Вона представляє виконану на комп'ютері в будь-якому вибраному масштабі схему зон хімічного зараження у вигляді секторів з радіусом Гi і хордою Шi з вершиною в місці викиду. На схему наносяться умовні контури населеного пункту і хімічно небезпечного об'єкту. На бісектрисі зон позначається об'єкт, що захищається. Над хімічно небезпечним об'єктом указуються параметри викиду у вигляді дробу: у чисельнику – тип ХНР і його кількість, в знаменнику довільно – час і дата викиду. На схемі зображаються тільки ті зони, для яких Гi > R. Величину Шi на схемі допускається збільшити в порівнянні з розрахунковою (тобто збільшити кут сектора до 30°), але розмір її вказується той, що отриманий в розрахунках.

Висновки і пропозиції

Даний розділ оформляється у вигляді окремих пронумерованих пунктів, в яких відбиваються отримані результати прогнозу хімічної обстановки, робляться відповідні висновки і даються пропозиції щодо захисту персоналу об'єкту. Зміст пунктів цього розділу являє стислий план заходів ЦЗ, що проводяться при виникненні і загрозі хімічного зараження, тобто цей розділ повинен дати відповіді на наступні питання:

- що отримане в результаті розрахунку розмірів зон зараження для різних метеорологічних умов;

- що отримане в результаті розрахунку часу руху зараженого повітря до об'єкту для різних метеорологічних умов;

- чи опиниться об'єкт в зоні хімічного зараження і в який час доби це може відбутися;

- чи можлива екстрена евакуація до підходу хмари. Якщо вона можлива, яким способом її необхідно здійснити (пішки перпендикулярно напрямку вітру або з використанням якого-небудь транспорту в безпечний район);

- якщо евакуація через нестачу часу недоцільна, то необхідно передбачити інші заходи щодо захисту персоналу. Наприклад, завчасно побудувати на об'єкт захисну споруду, а якщо це скрутно, виділити одне з приміщень об'єкт під герметичне укриття, де персонал з використанням ЗІЗ або без них може перечекати час проходження зараженої хмари через район об'єкту;

- чи необхідні які-небудь ЗІЗ органів дихання (протигази або простіші ЗІЗ). Якщо так, то вказати їх типи. Від хлору надійно захищає будь-який протигаз (ГП-5 і тому подібне), а від аміаку - тільки промисловий протигаз, що має фільтруючо-поглинаючу коробку марки М (червоного кольору) або КД (сірого кольору). Кроме того, для этих целей могут использоваться также дополнительные патроны газовые ДПГ-1.В крайньому випадку можуть бути використані простіші ЗІЗ – ватяно-марлеві пов'язки, які при застосуванні зволожуються 10%-м розчином лимонної кислоти при захисті від аміаку і 2%-м розчином соди при захисті від хлору. Відзначити, чи потрібні ЗІЗ для всього персоналу або тільки для охорони, нічної зміни і тому подібне.

Приклад: 1. За наслідками розрахунків глибина і ширина зон хімічного зараження складуть відповідно:

- при інверсії...км. і.... км.;

- при изотермії...км. і.... км.;

- при конвекції....км і..км..

2. Час руху зараженої хмари до об'єкту складе відповідно:

- при інверсії...мін;

- при изотермії...мін;

- при конвекції...мін.

3................... може опинитися в зоні хімічного зараження лише в нічний час чи......................

4................................

5. Персонал необхідно забезпечити ЗІЗ органів дихання, а саме............

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Видавництво НУ «Львівська політехніка». Львів, 2004р.,-136с.

2. Демиденко Г.П. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Монография / Г.П. Демиденко и др. – К.: Выща шк. 1987. – 256 с.

3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. –К.: Знання, 2006. – 487 с.

4. Шоботов В.М. Цивільна оборона:Навчальний посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2004. – 439 с.

5. Закон України "О гражданской обороне Украины" // Відом. Верховної Ради України.- 1993. № 2974.

Кафедра готельно-ресторанної справи

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ