Пріоритети зовнішньої політики України на перспективу

Основним базовим національним інтересом, ґеополітичним пріоритетом і стратегічним завданням України є її виживання і розвиток як незалежної суверенної держави сучасного світу за умов збереження її національних цінностей, захисту економічного та політичного суверенітету, власної соціально-культурної ідентичности. Цей інтерес сьогодні стає загальновизнаним як серед правлячої еліти, так і в масовій свідомості. Його реалізація є головною передумовою забезпечення добробуту, безпеки, соціального і культурного розвитку всіх громадян України.

Зміцнення державного суверенітету України в зовнішньополітичній площині означає реальне її повернення у світовий цивілізаційний простір як повноцінного й активного суб’єкта ґеополітики.

Це, зокрема, передбачає формування й активне втілення в життя суверенного зовнішньополітичного курсу, заснованого на національних інтересах і пріоритетах, рішучу протидію неконтрольованому іноземному економічному, інформаційному, культурному та політичному проникненню в цілісний простір держави. Неприпустимою є поява будь-яких форм “критичної” залежности України від інших держав.

Збереження та зміцнення державного суверенітету не означає самоізоляції країни від міжнародного співтовариства, а навпаки – створює сприятливі передумови для динамічного розвитку її відносин зі світом згідно із загальновизнаними нормами міжнародного права та власним розумінням своїх національних інтересів, на засадах взаємовигідного співробітництва і безпеки.

Основні пріоритети ґеополітичної стратегії України:

1. Відродження европейської ідентичности, інтеґрація до европейських і евроатлантичних політичних структур, посилення економічного й політичного потенціалу України, укладання двосторонніх і багатосторонніх договорів, з отримання відповідних гарантій безпеки тощо; пріоритетна орієнтація на інтеґрацію до Европейського Союзу,

2. Політика активного нейтралітету. За такої стратегії формально нейтральна Україна підвищить рівень своєї кооперації з НАТО в рамках Ради евроатлантичного партнерства, програми “Партнерство заради миру” і відносин “особливого партнерства”.

3. Зміцнення і розвиток стратегічного партнерства із США. Сьогодні ця країна – єдина у світі наддержава, яка реально здатна здійснювати і здійснює багатосторонній прямий і непрямий вплив на Україну. США стають головним чинником і гарантом процесів інтеґрації України до евроатлантичної спільноти. Стратегічне партнерство із США має стати головним пріоритетом зовнішньої політики України.

4. Розвиток рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією. Принципово помилковими є спроби розглядати відносини з РФ як полярну альтернативу: або співдружність, політична й економічна кооперація, або конфронтація і конкуренція. Більш правильним є підхід до вищезгаданих відносин як до складного багатовимірного комплексу, що має як сфери співробітництва, так і, водночас, сфери конкуренції чи навіть прямої конфронтації (зовсім не обов’язково військової).

Обидві держави проводять власну внутрішню і зовнішню політику, обирають статус нейтральности чи позаблоковости, входять до економічних, політичних чи військових союзів, створюють альянси та блоки, виходячи зі своїх національних інтересів і національної безпеки.

5. Сильна реґіональна політика. Україні потрібен курс на альтернативне лідерство на терені колишнього СРСР, активна кооперація з тими країнами, які вбачають в Україні надійного рівноправного партнера. Посилення економічного, політичного, військового та культурного співробітництва з новими незалежними державами сприятиме не тільки взаємовигідній торгівлі, а й створить у перспективі нову ситуацію у сфері безпеки України, оскільки формуватиметься певна противага російській телурократії в межах пострадянського простору.

6. Зміцнення особливих відносин із стратегічно важливими сусідами. Насамперед ідеться про Польщу, Туреччину, країни Балтії, Центральної та Південно-Східної Европи, Транскавказький реґіон. Важливо сприяти формуванню “поясу стабільности” і реґіональних структур безпеки від Балтійського і Чорного морів до Прикаспію. Тісна кооперація і співробітництво з країнами Центральної Европи (ЦЕ) і Балто-Чорноморського реґіону у галузях як економіки, так і політики та безпеки повинні розглядатися як важливий перехідний етап інтеґрації України в Европу.

7. Формування стратегічного трикутника Польща – Україна – Туреччина з можливою участю інших стратегічно важливих країн. Ця ґеополітична конфігурація може бути основою реґіональної стабільности Балто-Чорноморського паска і ЦЕ в цілому. Спираючись на фланґах на дві країни НАТО і відчуваючи підтримку Брюсселя і Вашинґтона, Україна справді могла б виконувати роль ключової ланки нової архітектури европейської безпеки.

8. Активна участь у створенні европейських і евразійських транспортних коридорів. Створення і використання нових систем транспортних та енергетичних комунікацій як по “Балто-Чорноморсько-Близькосхідній” вісі, так і по вісі “Західна Европа – Україна – Транскавказзя – Центральна Азія – Китай” на сьогодні стає чи не найважливішим питанням економічної безпеки держави.

Питання диверсифікації джерел постачання енергії і стратегічної сировини мають бути віднесені до життєво важливих проблем національної безпеки і поставлені під жорсткий державний контроль. Прискорена розбудова нафтогазових транспортних коридорів, що ведуть через Україну й інші країни Чорноморсько-Каспійського реґіону, створення умов їх безпечного функціонування – це одні з найпріоритетніших завдань зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної стратегії України в ХХI столітті.

- Розширення економічної (включаючи військово-економічну) та політичної присутности України на Близькому Сході, в Центральній та Південній Азії та країнах АТР. Одним з найважливіших завдань подолання економічної кризи і наступного розвитку України у ХХI ст. є її інтеґрація в систему міжнародного поділу праці. Істотною перешкодою тут залишається автаркія, фактична відокремленість української економіки від міжнародних ринків товарів, послуг, капіталів і технологій. Україні треба активно виборювати “нові економічні ніші” на світових ринках. Це полегшено тим, що за нею не тягнеться “хвіст” імперських і ґеополітичних амбіцій. Для країн, які з тих чи інших причин можуть бути ґеополітичними конкурентами США, Заходу чи РФ, співробітництво з Україною є привабливішим.

План практичного заняття

Практичне заняття 23

Глобальний контекст міжнародного співробітництва.

1. Глобалізація та регіоналізація – форми соціально-економічної інтернаціоналізації.

2. Сутність, основні етапи, форми та показники розвитку економічної глобалізації.

3. Сучасна геоекономічна модель розвитку України в міжнародному контексті.

Інформаційні джерела

4. С. 639-648; 762-768; 770-775.

Термінологічний словник

Акредитив — це угода, при якій банк за дорученням клієнта, повинен здійснити платіж третій особі (бенефіціару, на користь якого відкрито акредитив), або розпорядитися, щоб подібні платежі було здійснено, іншим банком проти обумовлених документів.

Анклавні зони – орієнтовані на зв’язки з зовнішнім ринком і передбачають створення додаткового митного кордону з іншою територією країни.

Асоційована компанія – юридично самостійна фірма, що пов’язана виробничо-господарськими зв’язками з материнською, та проводить з нею єдину корпоративну політику.

Банківсько-страхова(офшорна) зона – це зона, в якій запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів.

Бартерна операція – це обмін певного товару на інший товар без використання грошової форми розрахунків, відповідно до принципу вартісної еквівалентності обмінюваної продукції.

Брокер – посередник при укладанні угод між контрагентами щодо купівлі-продажу товарів. Цінних паперів, валютно-фінансових коштів, що діє за дорученням клієнта і не є стороною договору.

Валютний ринок є формою економічних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій (купівля, продаж, обмін) з іноземною валютою і платіжними доку­ментами (чеками, векселями, телеграфними та поштовими переказами, акредитивами).

Валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права влас­ності на валютні цінності (за ви­нятком операцій, що здійснюють­ся між резидентами у валюті Ук­раїни), з використанням валют­них цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу (з пе­реведенням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності), з вве­зенням, переказом і пересиланням на територію України та виве­зенням, переказом і пересилан­ням за її межі валютних ціннос­тей.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зо­бов'язання векселедавця оплати­ти при настанні строку певну суму грошей власнику векселя (векселевласнику).

Викуп застарілої продукції – вид товарообмінних операцій, за яких відбувається часткова компенсація вартості нових машин застарілими аналогами.

Відкритість економіки це економіч­ні відносини між державами на засадах визнання стандартів світового ринку, дотримання законів вільної конкуренції на засадах спільного економічного співробіт­ництва та ефективного використан­ня переваг національної економі­ки країн у міжнародному поділі праці та виробничому кооперуванні.

Вільна економічна зона - частина території держави, на якій ввезені товари розглядаються як товари, що знаходяться за межами митної території стосовно права імпорту і відповідним податкам, та не піддаються звичайному митному контролю.

Глобалізація — це процес поступового утворення універ­сального світового середовища ринкової діяльності завдяки зниженню та скасуванню країнами тарифних та нетарифних регуляторів зовнішньої торгівлі, лібералізації руху факто­рів виробництва та розвитку транснаціональних господарсь­ких структур.

Дочірня компанія – юридично самостійна фірма, заснована материнською компанією, та має затверджений нею статут та капітал.

Економічний регіоналізм – наслідок інтеграційних процесів, в результаті яких окремі групи країн створюють між собою більш сприятливі умови для торгівлі.

Економічний союз – процес, який передбачає разом з єдиним митним тарифом і вільним рухом факторів виробництва координацію макроекономічної політики та уніфікацію законодавства уключових сферах діяльності.

Єврорегіони — це міждержавні регіональні асоціації, які включають прикордонні області країн-учасниць та розвива­ються відповідно до погоджених комплексних програм соці­ально-економічного та культурно-гуманітарного характеру і загальноєвропейських критеріїв з метою спільного розв'язання соціально-економічних завдань.

Злиття – об’єднання двох чи більше компаній з метою підвищення ефективності господарської діяльності, заощадження на управлінських та маркетингових витратах усунення конкуренції між собою.

Зовнішньоторговельна зона – частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням.

Зона вільної торгівлі – інтеграційне угрупування країн, яке передбачає повне скасування митних тарифів за взаємної торгівлі зі збереженням національних митних тарифів щодо третіх країн.

Зона прикордонної торгівлі – частина території держави на кордонах із сусідніми кранами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.

Інжиніринг – це комплекс інженерно-консультаційних послуг, які пов’язані зі створенням об’єктів промисловості та с/г, а також забезпеченням діяльності підприємств широким спектром послуг та консультацій.

Інкасова форма розрахунків є дорученням експортера (креди­тора) своєму банку отримати від імпортера (платника) безпо­середньо, або через інші банки, визначену суму чи підтверд­ження того, що цю суму буде сплачено у встановлений строк.

Інновація – створення нового продукту, впровадження технологічного процесу, або методики, які є вираженням науково-технічного прогресу, вдосконаленням виробництва та спрямовані на поліпшення якості споживання.

Іноземний господарюючий суб’єкт - суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження чи проживання за межами України.

Інтеграційні ВЕЗ – діяльність яких направлена на взаємодію з поза зональною економікою.

Інформаційні послуги – це поширення чи передача певної інформації в будь-яких формі та виді, на основі інформаційних технологій та комп’ютерної техніки.

Комерційна компенсація – передбачає взаємну поставку товарів за рівну вартість.

Комплексна виробнича зона – частина державної території, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва.

Консалтинг – консультаційна діяльність, спрямована на підвищення ефективності здійснення підприємством певної ЗЕ операції.

Лізинг – форма довгострокової оренди, пов’язана з передачею у користування обладнання, транспорту, рухомого та нерухомого майна.

Ліцензійна угода передбачає передачу на певний строк прав, що випливають з інтелектуальної діяльності в області науки і техніки.

Маклер – посередник між контрагентами у торговельній операції, що стосується товару чи послуги.

Митний союз - інтеграційне угрупування країн, яке передбачає узгоджене скасування групою країн національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання щодо третіх країн.

Митно-тарифне регулювання - це перелік тарифних засобів, який є основною функцією митних органів держави, спрямований на регулювання і контроль зовнішнього ринку, стимулювання вітчизняного експорту.

Міграційне сальдо – різниця еміграції з країни та мміграції в країну.

Міжнародна валютна система - це форма організації валютних відносин у світовому господарстві. Її головними складовими є національні та колективні резервні валютні одиниці, механізм валютних курсів та паритетів, умови конвертованості валюти, форми міжнародних розрахунків, режим міжнародних валютних ринків, тощо.

Міжнародна економічна діяльність – це цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, або між утвореними ними суб’єктами господарської діяльності, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для них взаємозв’язки та реалізує інтереси, які пов’язані з використанням переваг економічного співробітництва та поділу праці.

Міжнародна міграція робочої сили - це постійне, або тимчасове переміщення працездатного населення з одних країн до інших, що обумовлюється як економічними так і неекономічними причинами.

Міжнародна фінансова сист ема - це міжна­родні економічні відносини, які обумовлюють формування, роз­поділ, перерозподіл та використання як централізованих, так і децент­ралізованих коштів з метою вико­ристання їх для розширеного відтворення, стимулювання життє­діяльності та виконання функцій накопичення грошових доходів у суб'єктів господарювання різних країн, а також забезпечення виконання кожною певною державою взятих на себе завдань.

Міжнародний поділ праці (МПП) - це така система (чи спосіб) організації взаємозалежно­го виробництва, при якій під­приємства різних країн спеціалізу­ються на виготовленні певних то­варів і послуг, а потім обмінюють­ся ними

Міжнародний рух технологій – переміщення через національні кордони науково-технічних досягнень (конструкторських рішень, систематичних знань та виробничого досвіду) на комерційній або безоплатній основі, з метою підвищення ефективності виробництва та максимізації прибутку.

Міжнародні інвестиції – це усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти різних видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток, чи досягається соціальний ефект.

Міжнародні товарообмінні операції – це експортно-імпортні операції, що доповнюються прийняттям партнерами зустрічних зобов’язань по закупівлі чи поставці обумовлених товарів та послуг, з метою досягнення експортно-імпортного балансу

Науково-технічна зона – ВЕЗ, спеціальний правовий режим якої орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу, досягнення нової якості економіки через стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень із подальшим впровадженням результатів наукових розробок у виробництво.

Необмежені ресурси - вважається ті з них, використан­ня яких людством не веде до їх вичерпування.

Непоновлювані ресурси - ті корисні копалини, які повністю використовуються протягом одного виробничого циклу.

Нерезиденти –це агенти МЕД, які умовно складаються з таких груп: фізичні особи; юридичні особи; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії

Обмежені ресурси - є такі, запаси яких знижуються в процесі використання.

Платіжний баланс - це результуюча сума усіх міжнародних грошових угод та платежів, які здійснюються між резидентами певної країни з відповідними агентами (резидентами) інших країн.

Поглинання – добровільна чи примусова купівля-продаж активів чи акцій однієї промислової чи фінансової компанії іншою.

Політичний союз - інтеграційне угрупування країн, яке передбачає передачу національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах з третіми країнами наддержавним органам.

Поновлювані ресурси - ті, які відносно швидко створюються та відтворюються згідно з природними законами

Портфельні інвестиції – це вкладення капіталу, якіне забезпечують контроль за об'єктом вкладення, а надають лише довгострокове право на доход, точніше кажучи, переважне право першочерговості в отриманні такого доходу.

Послуга — це цілеспрямована дія економічного змісту, ре­зультат якої виражається в термінах споживчої вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини.

Постійне місце проживання - місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, що не має постійного місця проживання на території інших держав.

Постійне місцезнаходження - місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління суб’єкту господарської діяльності.

Представництво іноземного господарюючого суб’єкта - це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це незалежно оформлені відповідні повноваження.

Промислово-компенсаційні – це поставки з однієї країни до іншої машин та обладнання, будівництво промислових об’єктів і передача технологій, які оплачуються зворотними поставками товарів, виготовленими з їх використанням.

Прямі інвестиції - це вкладенням капіталу заради отри­мання довгострокового інтересу, який забезпечують за до­помогою права власності чи вирішальних прав в управлінні.

Регіоналізація – це процес поступального формування спі­льного ринкового та відтворювального простору географічна, історично та культурно споріднених країн, який супроводжу­ється уніфікацією умов торговельно-економічної діяльності, зниженням та скасуванням взаємних обмежень з метою під­вищення економічної ефективності та розв'язання глобально-конкурентних завдань.

Резиденти - це агенти міжнародної економічної діяльності, які складаються з таких груп: фізичні особи; юридичні особи; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном.

Світове господарство - це сукупність націо­нальних економік, що знаходять­ся в тісній взаємодії і взаємоза­лежності, підпорядковуються об'єктивним законам ринкової економіки.

Світовий ринок робочої сили - це механізм, у якому су­купний міграційний оборот економічно активного населення між країнами і регіонами впливає на рівень, характер і розміщен­ня продуктивних сил у межах світової та національної економік.

Середня ставка ввізного мита - це відношення ставки на певний товар, помноженої на обсяг імпорту цього товару, до загального обсягу імпорту всіх товарів.

Спеціалізація являє собою фор­му суспільного поділу праці, яка полягає в розмежуванні старих і формуванні нових галузей, підгалузей, підприємств, виробництв.

Спільний ринок - інтеграційне угрупування країн,в якому країни домовляються про свободу пересування не тільки товарів та послуг, але й факторів виробництва.

Стокіст – дилерська фірма, що продає та купує товари за свій рахунок і від свого імені, використовуючи складські свої приміщення.

Страхові послуги – комерційні операції зі створення страхових фондів для відшкодування різного роду ризиків.

Страхування міжнародної економічної діяльності (як один з напрямків страхування) є міжнародними економічними відносинами стосовно захисту майнових інтересів суб'єктів господарювання різних форм власності протягом періоду, в якому відбуваються певні події (страхові випадки), за раху­нок майнових коштів, що формуються із сплачених ними внесків (страхових премій).

Територія приорітетного розвитку – територія в межах міста, району, де склалися несприятливі соціально-економічні умови, тому з метою створення нових робочих місць встановлюється спеціальний режим інвестиційної діяльності.

Технологія – конкретна ефективна модель виробництва або інтелектуально містка розробка, яка поліпшує якісні параметри виробництва.

Толлінг – це такі товарообмінні операції, за яких підприємство однієї країни переробляє давальницьку сировину постачальника з іншої країни та поставляє йому готову продукцію.

Торгові компенсаційні операції – це такий товарообмін, за якого сторони здійснюють взаємні поставки кількох товарів.

Транснаціоналізація – процес міжнародного об’єднання економічних потенціалів комерційних структур як за допомогою придбання власності, так і неакціонерним шляхом, з метою підвищення ефективності та прибутковості.

Транснаціоналізація економіки – це прихід ТНК у певну країну та вихід національних корпорацій на зовнішні товарні і фінансові ринки.

Транспортні послуги являють собою специфічний товар міжна­родної торгівлі, який продається на міжнародних транспортних рин­ках і забезпечує переміщення то­варів і людей.

Трансфер технології - придбання ліцензій, патентів, технічної документації, зразків машин, товар­них знаків промислових виробів, виробничо-технічного досвіду тощо.

Туристсько-рекреаційна зона – створюється в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності у сфері туристичного бізнесу.

Угода типу “світч” передбачає передачу експортером своїх зобов’язань щодо зустрічної торгівлі третій стороні

Факторинг - це фінансова опе­рація, з передачі клієнтом банку права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта).

Філія –самостійна структура у складі підприємства, яка контролюється материнською компанією.

Форфейтинг є формою коротко­строкового і середньострокового кредитування зовнішньо­економічних торговельних опе­рацій у формі придбання банком платіжних зобов'язань, поданих у формі векселів без права зворот­ної вимоги до продавця.

Франчайзинг – система безпосередньої передачі або продажу ліцензій на товарний знак чи технологію.

5. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання

До складу індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів в рамках навчальної дисципліни „Міжнародна економічна діяльність України” відносяться:

- підготовка рефератів, есе на статті зарубіжних та вітчизняних авторів;

- огляд літературних джерел, що стосуються тих чи інших питань курсу;

- виконання аналітичних завдань;

- підготовка доповідей на конференції.

Перелік тем рефератів:

Змістовий модуль 1. Сутність МЕДУ. Форми та рівні економічного співробітництва

Тема 1.Сутність і особливості міжнародної економічної діяльності (МЕД)

1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб'єкти.

2. Платіжний баланс як показник ступеню інтенсивності та ефективності розвитку міжнародної економічної діяльності

3. Інтернаціональне співробітництво: форми та рівні.

4. Міжнародні економічні зв'язки в українській історії: ретроспектива та сучасність.