Заповніть таблицю на тему: «Культурні сценарії навчання»

Культурний сценарій навчання	Його зміст
Демонстраційне навчання	Ця форма навчання сформувалася внаслідок ускладнення завдань навчання. Цей вид навчання організовується як особливий процес взаємодії вчителя й учня: вчитель показує, що і як потрібно робити, учень копіює дії вчителя. Вчитель демонструє учневі способи діяльності не під час виконання своїх основних трудових завдань, а спеціально для учня. Сценарій демонстраційного навчання вимагає певних педагогічних навичок і методичних прийомів: добору завдань, відповідно до рівня підготовки учня, послідовного переходу від простих до більш складних завдань. Головним навчальним фактором стає метод повторення. Учневі не стільки пояснюють суть справи, скільки «вчать» прийомів виконання. Він лише повинен точно повторювати дії вчителя, а не розуміти те, що і як потрібно робити. За такої форми навчання учень займає позицію пасивного об’єкта. Індивідуальні риси особистості учня суттєвого значення для дій вчителя не мали. Педагог мав продемонструвати знання і вміння, а як їх усвідомить учень – це вже справа самого учня. Учитель і учень тут, на відміну від буденно-практичного навчання, відчужені один від одного, протиставлені один одному як активний суб’єкт і пасивний об’єкт.
Розвиваюче навчання	Ця форма навчання виникла у Новий час на основі класичної педагогіки Яна Каменського. Розвиваюче навчання пов’язане з розробкою спеціальних дидактичних прийомів, які збуджують активність учнів. Сценарій навчального процесу орієнтує вчителя не лише на показ, а й на пояснення, а учня – не просто на повторення і запам’ятовування, а й на розуміння матеріалу і самостійне виконання вправ, які сприяють його засвоєнню. Особливу увагу у навчанні приділяють самостійній роботі учня, тому він більше не займає пасивної позиції. Залишаючись для вчителя об’єктом педагогічного впливу, учень одночасно отримує можливість виявити себе як активний суб’єкт діяльності. Учитель тут повинен ставитися до учня як до особистості, з притаманними їй індивідуальними психологічними особливостями, і враховувати їх для досягнення максимального навчального ефекту: добирати посильні саме для учня завдання, які дають йому можливість переходити до успішного виконання більш складних завдань; підтримувати в ньому бажання навчатися, оцінювати його роботу так, щоб стримувати навчальну діяльність. Сценарій розвиваючого навчання, на відміну від демонстраційного, передбачає, що вчитель не просто вчить, не просто подає істину – справжній вчитель навчає її виявляти.
Креативне навчання	Сценарій креативного навчання передбачає особистісно орієнтовану діяльність педагога й учнів. У системі освітніх парадигм креативне навчання відносять до феноменологічної моделі освіти (А. Маслоу, А. Комбе, К. Роджерс), яке передбачає персональний характер навчання з урахуванням особистісно-психологічних особливостей учнів, дбайливе ставлення до їхніх інтересів і потреб. Представники креативного навчання відкидають погляд на школу як на «освітній конвейер». Освіту вони розглядають як гуманістичну в тому сенсі, що вона найбільш повно й адекватно відповідає неповторній природі людини, допомогає їй виявити те, що в ній уже закладено природою, а не, «відливати» у відповідну форму, вигадану кимось заздалегідь, апріорі. Педагоги цієї орієнтації створюють умови для самопізнання і підтримки унікального розвитку кожного учня відповідно до успадкованої ним природи, дають якомога більше свободи вибору й умов для реалізації людиною своїх природних потенціалів. Прихильники цього напряму обстоюють право індивіда на автономію розвитку і освіти. Головним чинником креативного навчання є ініціатива учнів. Учень перестає бути об’єктом впливу і стає повноправним суб’єктом спілкування. Він відповідає за свою роботу так само, як учитель – за свою. У креативному навчанні навчальний процес перетворюється на спільну роботу вчителя й учня, живого людського контакту, повноправних партнерів, зацікавлених один одним і справою, якою вони разом займаються. Учитель – авторитетна особистість, яка має більший обсяг знань і вмінь, ніж учень, і тому може давати поради й рекомендації учню. Відносини між учителем і учнем набувають характеру неформального, особистісного спілкування. За умов такого спілкування відбувається двосторонній обмін інформацією. У ньому особистість учня задіяна в цілому – не тільки інтелект, але й емоції, воля, моральні й соціальні відчуття. Учитель не просто «виконує обов’язки», а входить у духовний світ учня як близької йому людини. Навчання у цій формі – самонавчання, яке кожен учень разом з учителем організовує з урахуванням психологічних особливостей своєї особистості. Креативне навчання – навчання творчості, і саме воно є творчою діяльністю. При цьому важливого значення набуває особистість педагога. Він має бути яскравою, талановитою, творчою особистістю. Саме творчий педагог може навчити творчості.

3. Дайте відповіді на тестові питання:

1. Укажіть ряд, де зафіксовані норми, цінності, правила, традиції, властивості, притаманні усім культурам незалежно від географічного розташування й історичного часу:

А Артефакти культури. В Культурний ареал.

Б Культурні універсалії. Г Культурний простір.

2. Процес розвитку людського суспільства від стану дикунства до стану цивілізації - це:

А соціальний прогрес; В соціальна депресія;

Б соціальний регрес; Г соціальна реформа.

3.Центром формування української нації стали:

А Закарпаття В Переяслав

Б Київщина Г Чернігово-Сіверщина

4. Не є вагомою рисою ментально-психічного складу українського етносу:

А емоціалізм; Г містицизм;

Б толерантність; Д кардоцентризм;

В демократизм; Ж індивідуалізм.

5. Богом сонця у стародавніх слов'ян був:

А Перун; В Даждьбог;

Б Велес; Г Ярило.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

1. Дати визначення поняттям:

Тема: Феномен культури.

Культура, соціалізація, культурні універсалії, культурний релятивізм, культурний етноцентризм, масова культура, традиційна культура, морфологія культури, національна культура, концепція, цивілізація.