Інженерно-геодезичні вишукування

Згідно з ДБН А.2.1-1-2008 [5] інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні забезпечувати отримання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф місцевості (у тому числі про дно водотоків, водойм і акваторій), розташування й характеристики наявних будівель і споруд (наземних, підземних і надземних) та інших елементів планування (у цифровій та графічній формах), необхідних для комплексного оцінювання природних і техногенних умов території (акваторії) будівництва й обґрунтування можливості проектування, створення та ведення дер­жавних кадастрів, забезпечення управління територією і ризиками надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру тощо.

Метою інженерно-геодезичних вишукувань згідно ДБН [5] є:

- отримання інженерно-топографічних планів для розроблення проектів будівель і споруд;

- побудова або реконструкція інженерно-геодезичної мережі для визначення просторового положення і габаритів об'єктів (зокрема і підземних) та їх змін;

- отримання даних для побудови геологічних, гідрогеологічних, архітектур­них, екологічних, археологічних та інших картографічних моделей;

- отримання даних про геодинамічні процеси.

При виконанні інженерно-геодезичних вишукувань виконують:

- спеціальні інженерно-геодезичні й топографічні зйомки в масштабах 1:5 000, 1:2 000, 1:1 000, 1:500, 1:200 і точніше, в тому числі і зйомки для отримання просторових цифрових моделей ситуації і рельєфу;

- трасувальні та інженерно-гідрографічні роботи;

геодезичні стаціонарні спостереження за геодинамічними процесами;

- інші спеціальні роботи,

За результатами цих робіт створюють:

- опорні геодезичної мережі, включаючи і мережі спеціального призначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд;

- топографічні плани, профілі та інші топографо-геодезичні матеріали у гра­фічній та цифровій формах для розроблення проектів будівництва будівель і споруд, оцінки техногенного навантаження, проектування заходів з інженерної підготовки та захисту територій;

- геоінформаційні системи населених пунктів і проммайданчиків, державного містобудівного та земельного кадастрів для створення й оновлення тематичних карт, планів, атласів тощо;

- інженерно-топографічну та інформаційну основу для виконання інших видів інженерних вишукувань: геотехнічного контролю, обстеження ґрунтів під осно­вами та фундаментами будівель і споруд, захисту і моніторингу територій, рекон­струкції підземних інженерних мереж, спостереження за деформаціями будівель і споруд та їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.

Інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:

- підготовчий (отримання технічного завдання замовника, збирання та аналіз матеріалів вишуку­вань минулих років, рекогностувальне обстеження території, складання програ­ми вишукувань);

- польовий (виконання комплексу польових вимірювань і поперед­нє опрацювання даних для забезпечення їх якості, повноти і точності);

- камераль­ний (остаточне опрацювання даних польових вимірів з оцінкою точності резуль­татів, складання і передача замовнику звіту, а також звітних матеріалів до держав­ного картографічно-геодезичного фонду).

Технічне завдання на виконання робіт складається генеральним проектувальником за участю виконавця і має включати таку інформацію:

- цільове призначення роботи;

- характеристику об'єкта і вимоги до детальності, повноти і точності (масштаб) відобра­ження ситуації об'єкта і рельєфу місцевості;

- межі ділянки вишукувань;

- спеціальні вимоги;

- відомості про наявність матеріалів вишукувань минулих років, тощо.

Обов’язкова форма та склад технічного завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань наведена в додатку В ДБН [5].

Програму виконання інженерно-геодезичних вишукувань розробляє викона­вець відповідно до вимог технічного завдання, положень нормативних документів, результатів вивчення фондових матеріалів і детального польового рекогностування. У ній зазначають можливість використання матеріалів вишукувань минулих років, види та обсяги наступних робіт; обґрунтовують види, обсяги і технології виконання робіт (у випадку нестандартних рішень дається попередній розрахунок точності можливих результатів); вказують форму та склад звітних матеріалів тощо. До програми виконання робіт додають графічні матеріали, що відображають і деталізують її зміст. До початку робіт програму погоджують із замовником, а при виконанні спеціальних видів робіт - із генеральним проектувальником.

Основні види робіт при інженерно-геодезичних вишукуваннях на різних стадіях проектування:

- збір та аналіз топографо-геодезичних матеріалів минулих років;

- створення або реконструкція опорної геодезичної мережі;

- побудова планово-висотної знімальної мережі;

- топографічне знімання місцевості або оновлення топографічних план інженерно-геодезичне забезпечення різних видів вишукувань (інженерно - геологічних, гідрогеологічних, гідрологічних тощо);

- складання і тиражування планів різних масштабів.

Під час збирання, аналізу й систематизації матеріалів вишукувань минулих років отримують відомості про систему координат і висот карт матеріалів та геодезичних пунктів, типи їх центрів і зовнішніх знаків, час та методи виконання топографічних знімань, їх масштаби і висоту перерізу рельєфу, наявність на тери­торії підземних комунікацій.

Масштаби топографічних знімань і висоти перерізу рельєфу на стадії робо­чого проектування наведено у табл. 1.1. Знімання територій проводять відповідно до Інструкції [7] із врахуванням технічного завдання на побудову опорної та знімальної геодезичних мереж, вибору типів геодезичних знаків, допусків на точ­ність вимірювань тощо. Як розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж так і топографічну зйомку незалежно від масштабу виконують за дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері геодезичної, картографічної і кадастрової діяльності і звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичного фонду, якщо площа зйомки перевищує 50 га. Всі плани масштабу 1:1000 і 1: 500 незалежно від площі передають до територіального фонду.

У процесі топографічного знімання території для проектування нових об'єк­тів, особливо для реконструкції і технічного переоснащення діючих підприємств, на стадії робочого проектування ведеться координування капітальних будинків та споруд, визначення їх зовнішніх розмірів; координування колодязів і камер підземних комунікацій, опор повітряних ліній, знімання під’їзд них автошляхів та залізниць з координуван­ням центрів стрілових переводів і центрів хрестовин, точок перетину колій.

Зйомку інженерних комунікацій виконують за відсутності достовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки. Підземні комунікації знімають за допомогою приладів пошуку, рідше шурфуванням за обов’язкової присутності представника експлуатуючої організації. В окремих випадках для підземних комунікацій складають обмірні креслення у масштабі 1:500-1:50, а за даними детального обстеження комунікацій - ескізи колодязів і камер у масштабі 1:50 (1:20) і типових опор у масштабі 1:100-1:20 або їх фотографії з обмірними даними.

Для складання кошторисів на виконання топографо-геодезичних вишукувань у ДБН А.2.1-1 -2008 визначено п'ять уніфікованих категорій складності топографіч­них умов залежно від ухилу місцевості (до 0,01; 0,01-

 

Таблиця 1.1- Масштаби топографічного знімання для вишукувань інженерних споруд

№		М	Висота
Характеристика ділянки знімання	пере-різу, м
	Капітальна забудова (реконструкція та розширення	1:500	1; 0,5
	з надземними і підземними комунікаціями)
	Міські райони і квартали, містобудівний комплекс, група громадських споруд	1:2000 1:1000	1; 0,5
	Малоповерхова забудова, мало забудована або незабудована територія	1:1000 1:500	1; 0,5
	Траси автошляхів і залізниць у рівнинній місцевості, міських комунікацій на незабудованій території, ЛЕП, магістральних каналів, кабелів електрозабезпечення та зв'язку,	1:50001:2000	2; 1; 0,5
	магістральних трубопроводів у складних умовах
	Траси автошляхів і залізниць у горбистій та гірській місцевостях, магістральних каналів у складних умовах, підходів ЛЕП та електрокабелів до станцій та підстанцій; зближення трас, їх перетин з транспортними та іншими спорудами	1:20001:1000	2; 1; 0,5
	Траси лінійних споруд на забудованій території міст,	1:1000	1; 0,5
	Переходи через водотоки (мости, трубопроводи, кабелі та інше) залежно від ширини річки	1:500 1:5000 - 1:500	2; 1; 0,5

 

0,025; 0,025-0,035; 0,035-0,070 і понад 0,070), наявності забудови, підземних комунікацій, рослинного покриву тощо.

За результатами інженерно-геодезичних вишукувань складається технічний звіт на весь комплекс завершених робіт, який включає текстову частину і додатки.

У текстовій частині подаються:

- загальні відомості;

- коротка фізико-географічна характеристика району робіт;

- топографо-геодезична вивченість району робіт (забезпеченість території топографічними картами, інженерно-топографічними планами, абро - і космофото - планами, земле - і лісовпорядними, кадастровими та іншими планами відповідних масштабів, час і методи їхнього створення, масштаб і висота перерізу рельєфу, система координат і висот тощо)

- опорні та знімальні геодезичні мережі (технологія і прилади для їх ство­рення або реконструкції, характеристика та аналіз точності тощо);

- топографічні знімання або оновлення планів, включаючи і знімання підзем­них і надземних споруд (технологія створення (оновлення) інженерно-топографічних і кадастрових планів у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах, коорди­нування основних елементів і зовнішні обмірювання будинків та споруд тощо);

- знімання автошляхів та залізниць для реконструкції;

- інженерно-геодезичні вишукування трас лінійних споруд;

- геодезичне забезпечення інших видів вишукувань (гідрогеологічні, геоло­гічні тощо);

- технічний контроль якості та приймання робіт;

- перелік матеріалів, які передаються замовникові та іншим організаціям;

- висновки.

У додатках до технічного звіту поміщають:

- копії технічного завдання і дозволу на виконання робіт;

- схеми планової та висотної опорної і знімальної геодезичних мереж;

- відомість обстеження вихідних геодезичних пунктів;

- абриси установлених постійних пунктів геодезичних мереж;

- відомість координат і висот закріплених постійних геодезичних пунктів;

- зведену відомість виміряних горизонтальних напрямків, зенітних кутів та віддалей;

- картограму розташування ділянок топографічних знімань з розграфленням аркушів планів;

- відомість координат і висот інженерно-геологічних виробок та інших точок (шурфи, відслонення тощо);

- копії інженерно-топографічних планів;

- копії метрологічної атестації геодезичних приладів;

- акт приймання матеріалів завершених робіт.

За додатковою вимогою подають:

- відомості координат рогів будинків та споруд;

- обмірні креслення будинків та споруд;

- каталоги колодязів (камер) підземних споруд;

- схеми підземних і надземних споруд;

- ескізи колодязів (камер) і опор надземних споруд;

- плани і поздовжні та поперечні профілі під'їзних колій, автошляхів тощо.

Повнота, достовірність та якість матеріалів повинні задовольняти вимоги технічного завдання замовника і програми вишукувань, відповідати відомчим нормативним документам, системі управління якістю на основі міжнародних стан­дартів ISO та стандартів галузі.

 

 

1.3 Контрольні питання.

 

1.1 Якими питаннями займається розділ геодезичної науки - інженерна геодезія?

1.2 Хто автор першого підручника з інженерної геодезії українською мовою?

1.3 На основі яких нормативних документів розробляють методики інженерно-геодезичних вишукувань?

1.4 У чому суть інженерних вишукувань?

1.5 Який нормативний документ встановлює основні вимоги до виконання інженерних вишукувань?

1.6 На яких стадіях підготовки проектної документації виконують інженерні вишукування?

1.7 Які види робіт виконують при інженерно-геологічних вишукуваннях?

1.8 З якою точністю координують точки геологічних виробок та розташування геофізичної апаратури?

1.9 В чому суть геотехнічних вишукувань?

1.10 З якою метою виконують геофізичні роботи при інженерних вишукуваннях?

1.11 Яка мета гідрогеологічних вишукувань?

1.12 Які спеціальні види робіт виконують при гідрогеологічних вишукуваннях?

1.13 Які завдання розв’язують при геодезичних спостереженнях за карстами і суфозією?

1.14 Які методики спостережень використовують при спостереженнях за карстами і суфозією?

1.15 Які характеристики території визначають при інженерно-метеорологічних вишукуваннях?

1.16 Які роботи включають інженерно-гідрологічні вишукування?

1.17 Які рекомендації розробляються на основі вишукувань для раціонального використання та охорони довкілля?

1.18 У чому суть спеціалізованих вишукувань?

1.19 У чому полягає мета інженерно-геодезичних вишукувань?

1.20 Які роботи виконують при інженерно-геодезичних вишукуваннях?

1.21 Які матеріали створюють за матеріалами інженерно-геодезичних вишукувань?

1.22 Що поміщають у текстовій частині звіту за результатами інженерно-геодезичних вишукувань?

1.23 Які додатки поміщають до технічного звіту за результатами інженерно-геодезичних вишукувань?