Структура та зміст дипломного (курсового) проекту

Структура пояснювальної записки

 

Пояснювальна записка дипломного (курсового) проекту повинна місти­ти наступні структурні елементи у такому порядку:

- титульний аркуш;

- технічне завдання на дипломне (курсове) проектування;

- зміст;

- вступ;

- загальна частина;

- пояснювально - розрахункова частина;

- спеціальна частина;

- розділ з охорони праці;

- економічна частина;

- перелік посилань;

- додатки (при наявності);

- графічна частина.

Пояснювальна записка повинна виконуватись державною мовою або іншою мовою за погодженням з навчальною частиною.

Усі матеріали в пояснювальній записці розміщують тільки на одній сто­роні сторінки (виняток - бланк завдання) з дотриманням наступних параметрів сторінки: відступ зверху (знизу) від рамки не менше 10 мм, зліва від рамки до основного тексту не менше 5 мм, справа - не менше 3 мм, абзацний відступ – 15-17мм. Відстань між рядками складає 1,5 інтервала.

Пояснювальну записку оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм) з основним написом згідно ДСТУ ГОСТ 2.104:2006. За необхідністю допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).

Пояснювальну записку друкують на принтері через півтора інтервали висотою літер і цифр не менш, ніж 2,5 мм. Рекомендується використовувати стандарт­ний шрифт Тіmes New Roman, розмір 14 пт.

Під час виконання пояснювальної записки необхідно дотримуватись рів­номірної щільності, контрастності і чіткості зображення впродовж усього до­кументу.

Формули у текст вписуються за допомогою редактора формул.

Рекомендується використовувати редактор формул Microsoft Word.

Якщо є необхідність вписати окремі слова, формули, знаки, їх вписують у надрукований текст. Вони мають бути чорного кольору. Щільність вписаного тексту має максимально наближатись до щільності основного тексту.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчи­щенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення принтерним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору. Необхідно, щоб число виправлень на сторінці було мінімальним. При наявності на сторінці більше 4-5 виправлень вона передруковується заново.

Кожен розділ пояснювальної записки повинен починатися з нової сторінки. Заголовки розділів і підрозділів друкуються з абзаца з прописної літери без крапки, переноси не допускаються.

Розділи і підрозділи повинні мати порядкові номери в межах всього документу, позначені арабськими цифрами без крапки після цифри і записані з абзацевого відступу. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу та підрозділу, розділені крапкою. В кінці номера крапка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Розділи та підрозділи можуть складатись з одного або декількох пунктів. Пункти і підпункти повинні мати заголовки. Відстань від заголовків пунктів та підпунктів до тексту повинна складати 15 мм. Відстань між заголовками розділу та підрозділу 8 мм (2 інтервала).

Усередині пунктів або підпунктів можуть бути приведені перерахування. Перед кожною позицією перерахування слід ставити дефіс або, при необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, рядкову літеру, після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис виконується з абзацного відступу, як показано в прикладі. Текст перерахувань починається з рядкової літери і закінчується крапкою з комою. В кінці перерахувань ставиться крапка.

Приклад:

а) ______________

б) ______________

1) ______________

2) ______________

в) ______________

Кожен пункт, підпункт і перерахування записують з абзацного відступу.

Слова «Зміст», «Вступ», «Перелік посилань» записуються у вигляді заголовка (симетрично тексту) з прописної літери та не нумеруються.

Сторінки пояснювальної записки та додатки нумеруються арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у відповідній графі основного напису без крапки в кінці.

Титульний аркуш, технічне завдання на дипломне (курсове) проектування включаються в загальну нумерацію, але номери на них не ставляться.

Ілюстрації і таблиці, що розміщені на окремих сторінках, включають до зага­льної нумерації сторінок.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) можуть бути розміщені безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або в кінці документа. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення викладеного тексту. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у пояснюваль­ній записці, мають відповідати вимогам ЄСКД та ЄСПД.

Фотознімки, розміром менші ніж формат А4, мають бути наклеєні на арку­ші білого паперу формату А4.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необ­хідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом “Рисунок ”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних. Рисунки повинні мати наскрізну нумерацію, наприклад, “Рисунок 3 - Схема роз­міщення обладнання”, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Якщо у документі вміщено тільки одну ілюстрацію, її також нумерують.

Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 1.

 

Таблиця 1 - Назва таблиці

 

Головка ®
Боковик¯	Рядок ®	Стовпчик ¯

 

Рисунок 1 - Ілюстрація загального вигляду таблиці

 

Назва таблиці, при її наявності, повинна відображати її вміст, бути точною, короткою. Назву слід розміщувати над таблицею в лівому верхньому кутку. При перенесенні частини таблиці на ту ж, або інші сторінки назву розміщують лише над першою частиною таблиці.

Таблиця містить головку, боковик, рядки та стовпчики. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм. Відстань від тексту до таблиці -10мм.

Таблиці, за виключенням таблиць додатків, нумерують арабськими цифрами з наскрізною нумерацією в межах документу.

 

Наприклад: Таблиця 1 – Назва таблиці

 

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що ма­ють самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаго­ловків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Якщо в кінці сторінки таблиця уривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять. Перенесену частину таблиці позначають «Продовження таблиці» з зазначенням номера, назви граф та рядків повторюють, або допускається заміювати назви на їх номер. Номер позначається арабськими цифрами. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таб­лицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускаєть­ся її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нуме­руючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Цифрові величини, що поміщаються в таблицю, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Дробові числа наводять у вигляді десяткових дро­бів. Одиниці виміру величин вказують в підзаголовках граф через кому.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згаду­ються, посередині сторінки. Формули (за винятком формул, наведених у додат­ках) повинні мати наскрізну нумерацію в межах документу. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому поло­женні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до фор­мули та рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовно­сті, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення по­чинають з абзацу словом “де” без двокрапки.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знаковій операції множення, засто­совують знак “х”.

Якщо у тексті тільки одна формула чи рівняння, її також нумерують.

Приклад

Струм ділянки кола І, А, обчислюють за формулою 1

 

 

I=U/R, (1)

 

де U - напруга, В;

R - опір, Ом.

 

Посилання в тексті на джерела надають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра - номеру сторінки. Наприклад, [32, с. 85].

Посилання на підрозділи, пункти, таблиці та ілюстрації джерел не допускається, за винятком підрозділів, пунктів, таблиць та ілюстрацій даного документу.

Перелік посилань розміщують в кінці пояснювальної записки перед додатками. Список складають в порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки або в алфавітному порядку. У список включають тільки ті джерела, на які є по­силання в тексті. Бібліографічний опис літературних джерел має відповідати вимогам чинного міждержавного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

Додатки до пояснювальної записки оформляють у вигляді окремого роз­ділу, який розташовують після переліку посилань. Він повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно те­ксту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої ве­ликої повинно бути надруковано слово “Додаток ” і велика літера (кирилицею), що позна­чає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2. – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.