Тема 8. Язикоглотковий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Конкретні цілі.

Навчити студентів топографії язикоглоткового нерва, вивчити його гілки, області іннервації.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез черепних нервів;

- для подальшого вивчення тем.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Назва, кількість, функцію та місце розташування ядер язикоглоткового нерва в речовині мозку?

2. Місце виходу нерва з речовини мозку?

3. Отвори черепа, з яких виходять гілки язикоглоткового нерва з порожнини черепа?

4. Хід та особливості топографії язикоглоткового нерва?

5. Ділянки іннервації язикоглоткового нерва?

6. Джерела іннервації великих слинних залоз?

7. Джерела іннервації язика?

 

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

Зміст теми заняття.

ІХ пара черепних нервів – язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus).

Ядра:

1) двояке ядро (соматомоторне)

2) нижнє слиновидільне ядро (парасимпатичне)

3) ядро одинокого шляху

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів

соматомоторного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля яремного отвору). Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації:

- рухові волокна формують гілки до шило-горлового м’яза (rami musculi stylopharyngei), які іннервують шило-горловий м’яз;

- чутливі волокна іннервують: горло (горлові гілки – rami pharingei), корінь язика - язикові гілки (rami lingvalis); мигдаликові гілки (rami tonsillaris); сонну пазуху (гілка сонної пазухи – ramus sinus carotici); середнє вухо (барабанний нерв – nervus tympanicus);

- парасимпатичні волокна йдуть разом з барабанним нервом, а потім виходять з барабанної порожнини у вигляді малого каменистого нерва (nervi petrosus minor). Малий камянистий нерв переривається в парасимпатичному вушному вузлі (ganglion oticum), який розміщений поблизу привушної слинної залози. Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують привушну слинну залозу.

Матеріали для самопідготовки.

Ситуаційні задачі.

1. У хворого спостерігається зниження тактильного та смакового відчуття слизової оболонки задньої третини спинки язика. З патологіює якого нерва це пов’язано?

A * Язикоглоткового.

B ІІІ гілкою трійчастого нерва.

C Лицевого.

D Під’язикового.

E ІІ гілки трійчастого нерва.

2. Під час прийому до клініки, обстежу­ючи хворого, виявлено, що у нього порушені смакові рецептори, що спри­ймають гірке, порушена тактильна чу­тливість задньої 1/3 язика. Який нерв залучено у патологічний процес?

A. Під'язиковий.

B. Язиковий.

C. *Язикоглотковий.

D. Лицьовий.

E. Трійчастий.

3. До клініки звернувся чоловік, 45 років, зі скаргами на втрату чутливості в ді­лянці задньої 1/3 язика. Функція якої пари черепних нервів порушена?

A. *IX

B. X

C. VII

D. V

Е. –

4. У хворого спостерігається порушення функції привушної слинної залози. Який нерв підсилює її секрецію?

A. N. auricularis major

B. N. petrosus major.

C. N. petrosus profundus

D. N. auricularis minor

E. *N. petrosus minor.

5. Хворий скаржиться на біль у корені язика і в ділянці піднебінних мигдали­ків. Який нерв іннервує ці ділянки?

A. Під'язиковий.

B. Додатковий нерв.

C. *Язикоглотковий нерв.

D. Трійчастий.

Е. Блоковий.

6. Виконуючи неврологічне обстеження пацієнта, 22 роки, лікар попросив його відкрити рот і вимовити звук "Аааа", при цьому оцінював, чи симетрично піднімається м'яке піднебіння. Потім лікар доторкнувся ватним тампоном до м'якого піднебіння і у відповідь виник блювотний рефлекс, що супроводить­ся рухом піднебіння та глотки. Які че­репні нерви досліджував лікар?

A. 10,11 і 12.

B. 5,7 і 9.

C. 7,8 і 9.

D.* 9 i 10.

Е.9 і 12.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.