Предметні каталоги містять картки з назвами творів з конкретних проблем і питань одного змісту.

Щоб користуватись каталогами, потрібно добре знати принцип їх побудови.

Провідне місце належить алфавітним каталогам. По них можна встановити, які твори того чи іншого автора є в бібліотеці. Картки каталогу розставлені за першим словом бібліографічного опису книги: прізвища автора або назви книги, яка не має автора. Якщо перші слова співпадають, картки розставляються за другим словом. Картки авторів з однаковим прізвищем - за алфавітом їх ініціалів тощо.

В систематичних каталогах картки згруповані в логічному порядку за галузями знань. Послідовність розміщення карток відповідає визначеній бібліографічній класифікації - УДК чи ББК.

Довідкова систематичного каталогу включає посилання, відправлення, довідкові картки та алфавітно-предметний покажчик. Посилання вказує, де знаходиться література з близького чи суміжного питання («див. також»), відправні картонки («див.») показують в якому відділі знаходиться література з даного питання.

Предметний каталог концентрує близькі за змістом матеріали в одному місці, що дуже зручно для дослідника.

Ключем до каталогів бібліотеки є бібліографічні покажчики. Вони можуть бути різними за своїм завданням, змістом і формою. Для визначення стану вивченості теми потрібно звернутись до інформаційних видань, які випускають інститути та служби науково-технічної інформації, центри інформації, бібліотеки і охоплюють всі галузі народного господарства. Тут можна ознайомитись не лише з відомостями про надруковані праці, а й з вміщеними ідеями та фактами. їх характеризує новизна поданої інформації, повнота охоплення джерел і наявність довідкового апарату, що полегшує пошук і систематизацію літератури.

Збір та обробку цих матеріалів в Україні здійснюють Книжкова палата України, Український інститут науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ), Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського та інші бібліотечно-інформаціпні установи загальнодержавного або регіонального рівня.

Основна маса видань названих установ поділяється натри види:

- бібліографічні:

- реферативні;

- оглядові.

Бібліографічні видання показують, що видано з питання, яке цікавить дослідника; часто це сигнальні покажчики без анотацій і рефератів. Цінність їх - у оперативній інформації про вихід у світ вітчизняної і зарубіжної літератури.

Реферативні видання містять публікації рефератів з коротким викладом змісту первинного документа, фактичними даними і висновками (експрес інформаційні, реферативні журнали, збірники та ін.), наприклад: РЖ «Економіка. Економічні науки». Виданням Книжкової палати України є бібліографічні покажчики: «Літопис книг», «Літопис газетних статей», «Нові видання України» тощо.

Методика обробки інформації

Для того, щоб ефективно обробити відібрану інформацію, необхідно освоїти деякі способи роботи з інформацією, такі як складання плану, виписування, цитування, конспектування, тези.

План – це «скелет» тексту, він компактно відображає послідовність викладу матеріалу. План як форма запису звичайно значно більш детально передає зміст частин тексту, чим зміст. Він знаходить непослідовність думки, виявляє повторення, прискорює переробку матеріалу, допомагає вести самоконтроль. Складаючи план при читанні тексту, перш за все, необхідно визначити межі думок. Ці місця в книзі негайно ж відзначити, використовуючи вкладні листки. Вибраним уривкам дати заголовки, формулюючи відповідний пункт плану. Необхідно, щоб заголовки-пункти плану найбільш повно розкривали думки автора. Запис плану повинен бути зроблений так, щоб її легко можна було охопити одним поглядом. Вдало складений план говорить про уміння аналізувати текст, про ступінь засвоєння його змісту