Жорства – продукти вивітрювання гірських порід, що складаються з гострокутних незцементованих уламків порід або мінералів розміром 1-10 мм.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Пiдготувала ст.гр.ГР-12-4

Анікіна Катерина Олегівна

Викладач Смірнова Анна Ярославівна

А

Алю́вій- незцементовані відклади постійних водних потоків (річок, струмків), що складаються з уламків різного ступеню обкатаності і розмірів (валуни, галька, гравій,пісок, суглинок, глина)

Артезіа́нські во́ди — напорні підземні води, розташовані у водоносних шарах міжводонепроникними шарами.

Б

Базис ерозії-поверхня поздовжнього профілю водного потоку, на рівні якої потік (ріка, струмок) втрачає свою енергію і нижче якої не може поглибити (еродувати) своє ложе.

Батолі́ти (від грец. bathos глибина і lithos камінь) — форма залягання глибинних магматичних гірських порід; великі інтрузивні тіла.

Бісмаліт - подібний до лаколіта, який ускладнений циліндричними скидами. По ним у вигляді циліндричногоблока

припіднята його верхня частина.

Бокси́ти — осадова гірська порода, що складається в основному з оксидів і гідрооксидів алюмінію, а також оксиду заліза та різних домішок (глинистих частинок).

В

Валуни́ (англ. boulder, нім. Geschiebe, Geröll,рос. валун) — великі, різною мірою обкатані уламки гірських порід діаметром від 256 до 1024 мм. Осадова незцементована уламкова гірська порода.

Вапня́к (рос. известняк, англ. limestone, нім. Kalkstein) — осадова гірська порода, що складається головним чином зкальциту

з домішками глинистого матеріалу, кремнезему, оксидівзаліза та інших.

Водоносний комплекс — стратифікаційна гідрогеологічна одиниця, водоносна товща гірських порід, складова частина гідрогеологічної серії.

Водоносний пласт – пласт породи, що містить воду і є частиною водоносного горизонту.

 

Г     Г

 

Гідратація – оборотне приєднання води до речовин, що перебувають у розчиненому або вільному стані, з утворенням гідратів (кристалічні –кристалогідрати), де вона зберігає свою структурну цілість і здатна термічно або під дією дегідратуючих засобів відщеплюватися (процес дегідратації).

 

Гідрогеоло́гія — галузьгеології

, що вивчає підземні води, їхнє походження, фізичні властивості, хімічний і газовий склад, поширення в земній корі, а також використання їх та методи охорони від виснаження та забруднення.

 

Гідрогеологічна зйомка, рідше Гідрогеологічне знімання – комплекс польових досліджень, що проводяться для вивчення і картування підземних вод.

 

Гірські́ поро́ди (рос. горные породы, англ. rocks, нім. Gesteіпе) — природні агрегати однорідних або

різнихмінералів

, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.

Гніздо — мінеральне тіло невеликих розмірів, звичайно неправильної форми. Відносно невелике (до 1 м) локальне скупчення корисної копалини.

 

Гранулі́ти — вибухові сипкі суміші, до складу яких входять гранульована аміачна селітра, різні нафтопродукти та тверді горючі речовини, не чутливі до механічних впливів.

 

 

Д

 

Дайка — пластоподібне інтрузивне магматичне тіло з крутим падінням, обмежоване більш чи менш паралельними площинами. \

 

Денудація – сукупність процесів руйнування гірських порід водою, вітром,льодовиками

тощо і перенесення продуктів руйнування до нижчих ділянок (рівнів) земної поверхні.

 

Доломі́т — породоутворюючий мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію та осадовакарбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту(бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, інодi гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.

 

 

Е

 

Екзарація (від лат. exaratio) (рос. экзарация, англ. exaration, нім. Exaration f) — руйнування гірських порід сповзаючим глетчерним льодовиком.

 

Елювій(рос. элювий, англ. eluvium, нім. Eluvium n) - це продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи т. з. кору вивітрювання.

 

 

Ж

 

 

Карри (шрати) — форми поверхневого карсту, що мають вигляд канавки, борозни чи щілини глибиною від декількох сантиметрів до метра. Виникають на поверхні розчинних гірських порід внаслідок дії атмосферних вод.

Коло́їд — речовина, що складається з дуже маленьких часток матерії (дисперсна фаза), які присутні в іншому матеріалі.

 

Копа́льня —місце видобування рудних танерудних корисних копалинпідземним або відкритим способом.

Кор́исні копáлини — мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дозволяють ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва.

 

Пласт — геологічне тіло, що має плоску форму, при якій його товщина в багато разів менша за розмір площі його поширення, характеризується однорідними ознаками і обмежене паралельними поверхнями: верхньою — покрівлею та нижньою — підошвою.

 

Фація метаморфізму — сукупність метаморфічних гірських порід різного складу, але з однаковими умовами освіти; Комплекс гірських порід, що утворюються в суворо визначених фізико-географічних умовах і характеризується специфічними літологічних, палеонтологічними та іншими особливостями.

 

Фумарóли (від італ. Fumare — диміти) — невеликі отвори і тріщини в кратерах вулканів або лавових потоках, що застигають і покриваються кіркою, місця виділення газо- і пароподібних продуктів.

Х

 

Хондрит — найпоширеніший тип кам'яних метеоритів, що становить 90 % всіх кам'яних метеоритів.

 

 

 

Ш

 

 

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Пiдготувала ст.гр.ГР-12-4

Анікіна Катерина Олегівна

Викладач Смірнова Анна Ярославівна

А

Алю́вій- незцементовані відклади постійних водних потоків (річок, струмків), що складаються з уламків різного ступеню обкатаності і розмірів (валуни, галька, гравій,пісок, суглинок, глина)

Артезіа́нські во́ди — напорні підземні води, розташовані у водоносних шарах міжводонепроникними шарами.

Б

Базис ерозії-поверхня поздовжнього профілю водного потоку, на рівні якої потік (ріка, струмок) втрачає свою енергію і нижче якої не може поглибити (еродувати) своє ложе.

Батолі́ти (від грец. bathos глибина і lithos камінь) — форма залягання глибинних магматичних гірських порід; великі інтрузивні тіла.

Бісмаліт - подібний до лаколіта, який ускладнений циліндричними скидами. По ним у вигляді циліндричногоблока

припіднята його верхня частина.

Бокси́ти — осадова гірська порода, що складається в основному з оксидів і гідрооксидів алюмінію, а також оксиду заліза та різних домішок (глинистих частинок).

В

Валуни́ (англ. boulder, нім. Geschiebe, Geröll,рос. валун) — великі, різною мірою обкатані уламки гірських порід діаметром від 256 до 1024 мм. Осадова незцементована уламкова гірська порода.

Вапня́к (рос. известняк, англ. limestone, нім. Kalkstein) — осадова гірська порода, що складається головним чином зкальциту

з домішками глинистого матеріалу, кремнезему, оксидівзаліза та інших.

Водоносний комплекс — стратифікаційна гідрогеологічна одиниця, водоносна товща гірських порід, складова частина гідрогеологічної серії.

Водоносний пласт – пласт породи, що містить воду і є частиною водоносного горизонту.

 

Г     Г

 

Гідратація – оборотне приєднання води до речовин, що перебувають у розчиненому або вільному стані, з утворенням гідратів (кристалічні –кристалогідрати), де вона зберігає свою структурну цілість і здатна термічно або під дією дегідратуючих засобів відщеплюватися (процес дегідратації).

 

Гідрогеоло́гія — галузьгеології

, що вивчає підземні води, їхнє походження, фізичні властивості, хімічний і газовий склад, поширення в земній корі, а також використання їх та методи охорони від виснаження та забруднення.

 

Гідрогеологічна зйомка, рідше Гідрогеологічне знімання – комплекс польових досліджень, що проводяться для вивчення і картування підземних вод.

 

Гірські́ поро́ди (рос. горные породы, англ. rocks, нім. Gesteіпе) — природні агрегати однорідних або

різнихмінералів

, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.

Гніздо — мінеральне тіло невеликих розмірів, звичайно неправильної форми. Відносно невелике (до 1 м) локальне скупчення корисної копалини.

 

Гранулі́ти — вибухові сипкі суміші, до складу яких входять гранульована аміачна селітра, різні нафтопродукти та тверді горючі речовини, не чутливі до механічних впливів.

 

 

Д

 

Дайка — пластоподібне інтрузивне магматичне тіло з крутим падінням, обмежоване більш чи менш паралельними площинами. \

 

Денудація – сукупність процесів руйнування гірських порід водою, вітром,льодовиками

тощо і перенесення продуктів руйнування до нижчих ділянок (рівнів) земної поверхні.

 

Доломі́т — породоутворюючий мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію та осадовакарбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту(бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, інодi гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.

 

 

Е

 

Екзарація (від лат. exaratio) (рос. экзарация, англ. exaration, нім. Exaration f) — руйнування гірських порід сповзаючим глетчерним льодовиком.

 

Елювій(рос. элювий, англ. eluvium, нім. Eluvium n) - це продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи т. з. кору вивітрювання.

 

 

Ж

 

 

Жорства – продукти вивітрювання гірських порід, що складаються з гострокутних незцементованих уламків порід або мінералів розміром 1-10 мм.

 

З

 

 

За́ндри — хвилясті рівнини, утворені піщаними відкладами і галькою льодовикового, алювіального і прибережно-морського походження.

 

Зміщувач — площина (поверхня, зона) по якій виникло розчленування товщі порід на блоки й подальше їх відносне переміщення.

 

І