Цільова призначеного реалізованих товарів - надходження в роздрібну торговельну мережу для подальшого продажу населенню.

Оптова торгівля являє собою галузь економіки і вид комерційної діяльності. Вона передує процесу роздрібної торгівлі як важливий і обов'язковий етап.

Учасниками оптової торгівлі виступають, перш за все, виробники товару. Інші важливі її учасники - оптові торговельні і посередницькі організації, що здійснюють різні види операцій з підготовки і просування товару. Кінцевими ланками виступають організації роздрібної торгівлі або індивідуальні торговельні підприємці.

Принципові відмінності є і у вимогах до предмета договору оптової купівлі-продажу в порівнянні з іншими реалізаційними договорами. Предметом договору оптової купівлі-продажу служать тільки ті речі, які: а) можуть пропонуватися до продажу в роздрібних торгових організаціях і б) в кінцевому рахунку призначені для продажу в роздрібній торговельній мережі. Якщо якийсь товар в принципі не може бути запропонований для продажу в магазинах громадянам, то на його реалізацію не можуть укладатися договори оптової купівлі-продажу. Якщо ж він може продаватися в роздрібній мережі і в кінцевому рахунку потрапляє на прилавок магазину, то договори, укладені будь-яким числом осіб по шляху руху цього товару, будуть договорами оптової купівлі-продажу.

Для визначення вимог до змісту договору необхідно проаналізувати зв'язок оптової торгівлі з роздрібної. Роздрібна торгівля призначена продавати товари громадянам. Відносини торговельних організацій з покупцями оформляються договором роздрібної купівлі-продажу.

За договором оптової купівлі-продажу продавець зобов'язується в узгоджений термін (або строки) передати у власність покупцю речі (товари), призначені для продажу населенню відповідно до вимог такого продажу, а покупець зобов'язується прийняти речі і оплатити їх вартість.

Продавець зобов'язаний доводити до покупця інформацію про виробника товару, місце знаходження виробника або уповноваженої ним організації, зобов'язаною приймати претензії від покупця, здійснювати гарантійний ремонт і сервісне обслуговування товару. Продавець повинен мати і пред'явити покупцеві оригінал сертифіката на товар або копію сертифіката, завірену продавцем, нотаріусом або органом сертифікації.

Товари побутового призначення повинні мати маркування на кожному виробі або ярлики із зазначенням найменування вироби, ціни, розмірів, зростання та інших відомостей. При виявленні недоброякісності товару покупець має право вимагати заміни, уцінки, або негайного безоплатного усунення недоліків товару. Інформацію про організації, які виконують ремонтні та відновлювальні роботи, продавець зобов'язаний довести до відома покупця при продажу товару.

У договорі оптової купівлі-продажу повинна бути визначена організація, яка за дорученням виробника буде здійснювати гарантійний ремонт і технічне обслуговування виробів. Зі свого боку виробник або оптовик зобов'язані укласти з такою організацією договір про гарантійний або сервісному обслуговуванні громадян, що купили відповідні товари. Назва та адреса цієї організації доводяться магазином до відома споживачів.

Можна назвати такі завдання, вирішення яких призначений договір оптової купівлі-продажу. Це:

1) забезпечення ритмічного та безперебійного надходження товарів у роздрібну торговельну мережу;

2) забезпечення наявності асортименту товарів, максимально задовольняє інтереси покупців, постійне оновлення і поліпшення асортименту;

3) надходження в магазини товарів високої якості, безпечних для життя і здоров'я громадян;

4) надходження товарів в упаковці і розфасовці, зручних для використання та зберігання;

5) забезпечення повноти інформації для покупців про характеристики товару, порядок користування та зберігання, термін придатності та ін;

6) забезпечення для покупців можливості заміни товару, його гарантійного ремонту та сервісного обслуговування.

.

Стаття 421 ЦК України дозволяє сторонам самим скласти договір оптової купівлі-продажу або відповідним чином доповнити договір поставки.

4. Договір постачання.

Поставка належить до найпоширеніших договорів у підприємницькій діяльності. Як поставку традиційно розглядають оптовий оборот товарів, відносини між професійними продавцями і покупцями.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діячьність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК).

Правове регулювання здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в § 3 гл. 54 ЦК, ГК, Законі України "Про поставки продукції для державних потреб", Положеннях про поставки продукції виробничо-технічного призначення та про поставки товарів народного споживання, а також іншими актами.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторони договору: постачальник (юридичні або фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю) та покупець (фізичні або юридичні, які набувають товар для здійснення підприємницької діяльності).

Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є товар, що покупець набуває для використання у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

До істотних умов традиційно відносять умови про ціну та строк поставки. Щодо ціни поставки, то застосовують загальні правила купівлі-продажу. А щодо строку поставки, то договір може бути укладено на 1 рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений домовленістю сторін. Однак строк не є істотною умовою, оскільки, якщо його не визначено, то договір вважається укладеним на 1 рік.

Форма договору — письмова. Він може оформлятися такими способами:

• складається один документ, який підписують сторони (класичний);

• обмін листами, телеграмами, телетайпами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає;

• прийняття до виконання замовлень.

Під час укладення договорів застосовують уніфіковані форми замовлень, протоколів розбіжностей, придатні для машинної обробки.

За загальним правилом, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК). Однак у Положеннях про поставки продукції передбачено випадки, коли покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору, попередивши про це контрагента за 1 місяць: а) у разі поставки продукції з відхиленнями за якістю від стандартів, технічних умов, іншої документації, а також зразків (еталонів); б) у разі визнання банком покупця неплатоспроможним; в) у разі завищення постачальником ціни на продукцію та в інших випадках, передбачених законодавством.