Структура та порядок виконання роботи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Структура та порядок виконання роботи



СТРУКТУРА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Розрахунково-графічне завдання повинно бути подане викладачеві у такому вигляді:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Вступ (1-2 стор.).

4. Розділи основної частини (табл. 1.1)

5. Висновки (1-2 стор.).

6. Список використаних джерел.

При підготовці до розрахунково-графічного завдання необхідно врахувати трудомісткість її розділів, що наведена у табл.1.1.

Таблиця 1.1 - Трудомісткість розділів розрахунково-графічного завдання

Назва розділу Трудомісткість, %
1. Правові основи оцінювальної діяльності  
2. Загальна характеристика об’єкта оцінки  
3.Аналіз найкращого та найбільш ефективного використання об’єкта нерухомості  
4. Оцінка вартості об’єкта нерухомості (трьома методами)  
4.1. Оцінка вартості нерухомості порівняльним методом  
4.2. Оцінка вартості нерухомості витратним методом  
4.3. Оцінка вартості нерухомості доходним методом  
5. Узгодження результатів оцінки, що отримані трьома методами  
Усього:  

Розрахунково-графічне завдання виконують на основі вивчення законодавчих і нормативних актів і літератури, що рекомендується у цих методичних вказівках, а також нових видань, у тому числі періодичних, у галузі економіки та оцінки нерухомості.

У вступі обумовлюють актуальність роботи, виявляють мету, завдання та основні етапи виконання завдання.

У текстовій частині необхідно відобразити теоретичні аспекти, використовуючи ці вказівки й представлені вище джерела.

Наприкінці кожного розділу роботи, а також у загальних висновках треба дати основні висновки за темою, що відображають власну думку студента.

ПРАВОВІ ОСНОВИ НЕРУХОМОСТІ ТА ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У розділі „Правові основи нерухомості та оцінювальної діяльності” необхідно:

  • дати визначення нерухомому майну як об’єкту правовідносин та об’єкту оцінки;
  • дати визначення оцінювальної діяльності;
  • розглянути правові основи оцінювальної діяльності в Україні;
  • описати принципи оцінки нерухомості.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ОЦІНКИ

У даному розділі необхідно:

  • вибрати варіант об’єкта нерухомості з Додатку 1;
  • дати аналіз загального стану відповідного сегмента ринку нерухомості, на якому позиціонується об’єкт оцінки (аналіз попиту й пропозиції, ринкові величини орендних ставок та ціни продаж);
  • коротко описати нерухомість. що оцінюється згідно з варіантом (розташування, матеріал стін, площа, розрахована за формулою (1);
  • встановити самостійно, кому належать права на об’єкт нерухомості;
  • вказати дату оцінки нерухомості (згідно з датою виконання завдання);
  • описати мету оцінки об’єкта нерухомості (згідно з варіантом);
  • вказати вид вартості нерухомості, що відповідає меті оцінки;
  • відобразити інші умови, пов’язані з об’єктом оцінки.

Об’єктом оцінки, вартість якого необхідно визначити у процесі виконання розрахунково-графічної роботи, є нежитлове приміщення, площу якого розраховують за формулою (1).

S = 20 · N, (1)

де S – площа нежитлового приміщення, що оцінюється, м 2 ;

N - номер варіанта, що відповідає останній цифрі залікової книжки.

Нерухомість, що оцінюється, за вибором студента може бути окремо збудованою будівлею, частиною одноповерхової будівлі або одноповерховою прибудовою до багатоповерхової будівлі.

ОЦІНКА ВАРТОСТІ НЕРУХОМОСТІ

Згідно зі Стандартами оцінювальної діяльності для визначення вартості нерухомості використовується три методи оцінки: порівняльний, витратний, доходний. У результаті застосування цих методів отримуємо три різні величини вартості одного й того ж об’єкта, на основі яких визначається підсумкова величина вартості нерухомості.

Визначення величин поправок

Розрахунок поправок проводять у відносних показниках, при цьому треба дотримуватися наступного правила:

Якщо об’єкт оцінки краще аналога за якимось параметром (місце розташування, матеріал стін, стан приміщення), то поправка вноситься в ціну аналога і буде більшою за одиницю. І навпаки, якщо об’єкт оцінки гірше ніж аналог, то величина поправки буде менше за одиницю.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

СТРУКТУРА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Розрахунково-графічне завдання повинно бути подане викладачеві у такому вигляді:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Вступ (1-2 стор.).

4. Розділи основної частини (табл. 1.1)

5. Висновки (1-2 стор.).

6. Список використаних джерел.

При підготовці до розрахунково-графічного завдання необхідно врахувати трудомісткість її розділів, що наведена у табл.1.1.

Таблиця 1.1 - Трудомісткість розділів розрахунково-графічного завдання

Назва розділу Трудомісткість, %
1. Правові основи оцінювальної діяльності  
2. Загальна характеристика об’єкта оцінки  
3.Аналіз найкращого та найбільш ефективного використання об’єкта нерухомості  
4. Оцінка вартості об’єкта нерухомості (трьома методами)  
4.1. Оцінка вартості нерухомості порівняльним методом  
4.2. Оцінка вартості нерухомості витратним методом  
4.3. Оцінка вартості нерухомості доходним методом  
5. Узгодження результатів оцінки, що отримані трьома методами  
Усього:  

Розрахунково-графічне завдання виконують на основі вивчення законодавчих і нормативних актів і літератури, що рекомендується у цих методичних вказівках, а також нових видань, у тому числі періодичних, у галузі економіки та оцінки нерухомості.

У вступі обумовлюють актуальність роботи, виявляють мету, завдання та основні етапи виконання завдання.

У текстовій частині необхідно відобразити теоретичні аспекти, використовуючи ці вказівки й представлені вище джерела.

Наприкінці кожного розділу роботи, а також у загальних висновках треба дати основні висновки за темою, що відображають власну думку студента.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-28; просмотров: 187; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.81.21 (0.069 с.)