Загальна х- ка типу Кишковопорожнинні.

До типу Кишковопорожнинні належать нижчі багатоклітинні двошарові тварини, їх налічується близько 9 тис. видів. Це переважно морські організми, і лише небагато з них живе в прісних водах. Тіло

кишковопорожнинних схоже на мішок. Воно складається з двох добре

розвинених шарів — ектодерми і ентодерми. Між ними знаходиться тонкий, майже позбавлений клітин шар — мезоглея (зачаток третього зародкового листка), що виконує опорну функцію. Порожнина тіла цих тварин сполучена із зовнішнім середовищем ротовим отвором. Для більшості кишковопорожнинних спільною ознакою є наявність жалких клітин та променевої симетрії тіла, тобто радіальне розміщення частин

тіла і органів відносно осі тіла. Через тіло таких тварин можна провести

багато площин симетрії. Цих тварин названо так тому, що вони мають

кишкову, порожнину.

Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й

функціонально. Вперше у них з'являються залозисті, нервові,

епітеліальном'язові й статеві клітини, а також нервова система. Хоча кишковопорожнинні побудовані досить просто, зовні вони дуже

різноманітні. Багато з них утворюють колонії, а окремі їх особини мають

форму поліпа чи медузи. Поліпи — малорухливі або прикріплені тварини.

Часто вони утворюють колонії. Медузи — це поодинокі плаваючі організми, їхнє тіло має вигляд парасольки зі щупальцями по краях. Розміри різних видів кишковопорожнинних становлять від 1 мм до 2 м у діаметрі.

Тип Кишковопорожнинні поділяють на класи: Гідроїдні, Сцифоїдні і Коралові поліпи.

Клас Гідроїдні

Гідра — типовий представник класу — досягає 1 см завдовжки.

Форма її тіла циліндрична і має вигляд мішечка. На одному полюсі є рот,

оточений віночком із 6—12 щупальців. На протилежному кінці тіла знаходиться підошва, якою вона прикріплюється до водяних рослин, каміння чи інших предметів. Щупальці виконують не лише функцію дотику, а й тзахоплення поживи — різних дрібних водяних тварин.

В ектодермі гідри є жалкі, або кропив'яні, клітини, які виконують

функцію захисту і нападу.

Завдяки скороченню м'язових волокон цих клітин гідра пересувається, по черзі "ступаючи" то підошвою, то гідра пересувається, по черзі "ступаючи" то підошвою, то

щупальцями.

 

Тип будови нервової системи називають дифузним. Особливо багато нервових клітин розміщується в гідри навколо рота, на щупальцях і

підошві. Отже, у шковопорожнинних з'являється координація функцій.

Всі гідри — хижаки. Обхопивши щупальцями паралізовану здобич, гідра підтягує її до ротового отвору і посилає в травну, або кишкову,

порожнину, вистелену залозистими і епітеліальном'язовими клітинами

ентодерми. Травний сік виробляється залозистими клітинами. В ньому є

протеолітичні ферменти, які сприяють засвоєнню білків, їжа в кишковій

порожнині перетравлюється травними соками і розщеплюється на дрібні часточки. В клітинах ентодерми є по 2—5 джгутиків, які перемішують їжу в кишковій порожнині.

Для гідрозоїв характерна подразливість. У разі подразнення нервових клітин різними подразниками (механічними, хімічними тощо) збуджується

вся нервова система гідри.

Отже, у кишковопорожнинних вперше в органічному світі з'являються

рефлекси. Дихання й виділення здійснюються у гідри клітинами ектодерми і ентодерми

шляхом дифузії.

Усі гідроїдні розмножуються статевим і безстатевим способами.

Клас Сцифомедузи

Живуть сцифомедузи винятково в морях, їх відомо близько 200

видів. Вони зазвичай малих розмірів (декілька міліметрів). Як правило,

сцифоїдні медузи ведуть поодинокий спосіб життя, але є й колоніальні

форми. Найчастіше ці тварини позбавлені скелетних утворів, їхнє

драглисте тіло складається з парасольки й стебельця, або ніжки. По краю парасольки у багатьох видів медуз є віночок щупалець, що оточують рот. Кишкова порожнина видозмінена в систему каналів. Медузи — хижаки, вони

живляться іншими тваринами. Медузи пересуваються опуклою частиною парасольки вперед, викидаючи періодично воду, і дістають поштовх за принципом реактивного апарата. Парасолька скорочується добре розвиненими

м'язовими волокнами. Більшість сцифомедуз роздільностатеві.

Клас Коралові поліпи

Коралові поліпи також є винятково морськими тваринами, що

ведуть сидячий спосіб життя, їх налічується понад 6 тис. видів.Серед них є поодинокі форми (актинії). Більшість же цих кишковопорожнинних — колоніальні. Розмір коралових поліпів становить від кількох міліметрів до десятків сантиметрів; окремі види досягають 1 м.

 

Будова коралових поліпів подібна до будови гідроїдів і особливо

сцифоїдних медуз. Проте у коралових поліпів є деякі ускладнення

організації: під ектодермою утворюється м'язовий шар із м'язових клітин; вироблювана клітинами ектодерми рогова речовина або виділюваний вапняк утворюють зовнішній чи внутрішній скелет; ускладнюються нервова і травна

системи; внутрішня будова має двопроменеву симетрію.

Розмножуються коралові поліпи як безстатевим, так і статевим шляхом,

однак у них немає чергування поколінь.