Приклад оцінки хімічної обстановки

На хімічно- небезпечному об’єкті внаслідок аварії зруйновано ємкість, в якій містилось 20т хлору. Ємність не обвалована. На відстані 7 км від ХНО по азимуту 120⁰С знаходиться підприємство харчової промисловості. На підприємстві працює 80 осіб, забезпеченість протигазами – 90%. Час від початку аварії – 1 год.

Метеорологічні умови: суцільна хмарність, швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру (азимут) 315⁰С, температура повітря +20⁰С.

Визначити:

- Тривалість дії фактора зараження;

- Повну глибину та площу зони хімічного зараження;

- Час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта харчової промисловості;

- Можливі втрати виробничого персоналу.

Нанести на схему зони хімічного зараження.

1. За додатком 1 знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери. Вдень за суцільної хмарності та швидкості вітру 2 м/с – це буде ізотермія.

2. Визначаємо еквівалентну кількість хлору Q_e1 у первинній хмарі:

Q_e1 =K₁∙K₃∙ K₅ ∙K₇ ∙Q₀

Q_e1 = 0,18 1,0 0,23 = 0,8 т

3. Визначаємо час випаровування хлору з поверхні при вільному розливі:

Т = = 1,16 год 70 хв

4. Визначаємо еквівалентну кількість хлору Qe₂ у вторинній хмарі:

Оскільки N<Т, то К₆=Т^0.8 = 1,16^0,08 1,13:

Qe₂ = (1-K₁)∙K₂∙K₃∙ K₄ ∙ K₅ ∙K₆ ∙K₇ ∙ Q₀ / h d,

Qe₂ = (1- 0,18) 0,052 1,0 1,33 1,0 1,13 1,0 = 14,3 т

5. Маючи величину Q_e1 = 0,8 т за додатком 2 знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою. Оскільки для маси 0,8 т даних немає, то значення Г₁ знаходимо інтерполяцією:

Г₁ = 1,92+ () 0,3 2,5 км

6. Маючи величину Q_e2 = 14,3 т за додатком 2 знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою. Оскільки для маси 14,3 т даних немає, то значення Г₂ знаходимо знову інтерполяцією:

Г₂ = 10,83 + () 4,3 13,2 км

7. Знаходимо повну глибину зони зараження:

Г = Г₁₍₂₎ + 0.5 ∙ Г_2(1),

Г = 13,2 = 0,5 2,5 = 14,5 км

Одержаний результат порівнюємо з максимально можливим значенням глибини

переносу повітряних мас Г_п, на даний час, яке визначаємо за формулою:

Г_П = t ·

Г_П = 1,0 12 = 12 км. Остаточно розрахунковою глибиною зони зараження слід вважати менше із двох порівнюваних між собою значень, тобто в даному випадку – це 12 км.

8. Визначення площі зони хімічного зараження:

S_СДОР =

S_СДОР = = 113 км²

9. Визначаємо час підходу зараженого повітря від ХНО до об’єкта харчової промисловості:

t = x: _П

t = = 0,58 год 35 хв

10. З додатку 6 знаходимо, що при забезпеченості протигазами 90% на відкритій місцевості втрати персоналу становитимуть 18%, тобто:

В = 80 = 14 осіб,

Структура втрат може розподілятися за такими даними:

- Зі смертельними наслідками (до 35%, що складає 5 чоловік) 14 0,35 = 5 осіб

- ураження середнього і важкого ступеня(до 40%, що складає до 6 чоловік) – 14

- ураження легкого ступеня(до 25%, що складає 3 чоловіка)

14 (див. примітку до додатку 6)

 

II. ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК

Зона можливого зараження хмарою СДОР на карту і схему наноситься у вигляді кола, півкола або сектора, який має кутові розміри φ і радіус, рівний глибині зони хімічного зараження Г (рис.2.1), чи Г_ЗХЗ (рис.2.3)

а) при швидкості вітру за прогнозом < 0.5 м/с, то зона зараження має вигляд кола, у центрі якого розміщене:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

- φ=360°;

- радіус кола рівний Г_п (глибині зараження).

б) при швидкості вітру за прогнозом від 0.6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

- φ=180°(бісектриса кута);

- радіус півкола рівний Г_п ;

- бісектриса кола співпадає з віссю забрудненої хмари і орієнтована за напрямом вітру.

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1м/с зона має вигляд сектора:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

г) φ=90° при швидкості вітру за прогнозом від 1.1 до 2 м/с (рис. 2.1), і φ=45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;(зона має вигляд ¼ кола)

- радіус сектора рівний Г_п ;

- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.

д) Якщо швидкість вітру за прогнозом понад 2 м/с, то зона має вигляд 1/8 частини кола.

Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається у зону можливого зараження і орієнтована по азимуту вітру в даний момент часу (рис.2.2).

На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд (рис. 2.3).

 

Таблиця 3

Швидкість вітру, м/с	до 1		від 1 до 2	понад 2
Вигляд зони хімічного зараження

 

Рис. 2.1 Кутові розміри зони можливого зараження НХР

Рис. 2.2 Можливі напрями вітру (азимути)