Прислів’я, приказки та афоризми про мову

 

Хто мови своєї цурається, той сам себе стидається.

Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

Слово до слова – зложиться мова.

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ).

Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена

(Франсуа Вольтер).

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає (Хосе-Марія Арце).

Без знання української мови українські устремління виявляться збудованими на піску (Олександр Потебня).

Мова – духовне багатство народу (Василь Сухомлинський).

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (Максим Рильський).

Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом (Олесь Гончар).

Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства (Олександр Пономарів).

Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж інших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії (Ольга Федик).

Рідна мова, немов цемент, зв’язує людей. Вона дає їм найкращий спосіб розуміти один одного, однією думкою жити (Анатолій Пашкевич).

Народна мова – скринька золота (Григорій Фалькович).

Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова (Ілля Рєпін).

Додаток 2

 

Зразки словникових статей

 

відсталий – передовий // прогресивний;

відстоювати – звинувачувати;

короткочасність – тривалість.

ОБЕРІГАТИ, берегти, охороняти, захищати, пильнувати.

СКАСОВУВАТИ, відміняти, анулювати, (дію чогось) припиняти.

ТОРІШНІЙ, тогорічний, минулорічний.

Особистий – особовий.

Особистий – який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи: особисті речі, особиста охорона, особисті уподобання.

Особовий – який стосується особи; відкритий на окрему особу: особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.

Повноваження – уповноваження.

Повноваження – право, надане зазначеній особі на проведення певних дій (заходів): здійснювати свої повноваження.

Уповноваження – надання певній особі дозволу (прав) говорити (діяти) від іншої особи: за уповноваженням керівництва.

Рація¹ – радіостанція. Військова радіостанція.

Рація² – обґрунтування чого-небудь. Маєш рацію.

Титул¹ – почесне дворянське звання. Імператорський, княжий титул.

Титул² – перша сторінка книги. Оформити титул книги.

Цар звірів – лев;

чорне золото – вугілля;

легені планети – ліси;

очі небес – зірки;

брат сонця – соняшник.

Додаток 3

 

Зразки стилів

Еліта як така прагне і має прагнути до лідерства, до влади, проте саме це її прагнення було б неможливе без припущення деякої надвлади, деякого подавача владних прерогатив, що й визначає, сказати б, траєкторію її гонитви за лідером – принциповий напрям її змагань. Інтелігенція ж, незмінно залишаючись за бар’єром подібних перегонів, у свою чергу виступає як суб’єкт і оформлювач відповідальних рішень, що стосуються радше не об’єктивних здобутків владних та державних інституцій, тактичних чи стратегічних питань тощо, а духовної долі нації, її визначальних цінностей (Віктор Малахов «Еліта та інтелігенція у сучасному українському суспільстві»).

Відповідно до пункту 21 Порядку прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю «Державна служба» галузі знань «Державне управління» та працевлаштування випускників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 789, Національне агентство України з питань державної служби погоджує зарахування 24 осіб (Лист-підтвердження).

− Він має втрати…

− Брехня!

− Сам підраховував книги, − вірте!

− Певно, той одбира, таранкуватий?

− Хто його зна? По книгах чисто, а все втрати, збитки… Страшенні розходи!

− Скажіть!

− Управляючий претендує, що перший персонаж бере по чотири свічки при газі…

− Скажи тому чорту рябому, щоб він до сцени не плутавсь, бо я його і з паном ковтну! (Михайло Старицький «Талан»).

Додаток 4