Тема 16. Публічне адміністрування галузі закордонних справ.

Семінарські заняття – 2 год.

 

План семінару

1. Загальна характеристика та основні напрями зовнішньої політики України.

2. Організація публічного адміністрування галузі закордонних справ. Суб’єкти публічного адміністрування цієї сфери.

3. Нормативно-правове регулювання галузі закордонних справ.

4. Державний контроль у сфері закордонних справ.

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері закордонних справ.

2. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері закордонних справ.

 

Теми рефератів, доповідей

1. Дипломатична служба України.

2. Адміністративно-правовий захист трудових мігрантів.

3. Реадмісія: за і проти.

 

Тема 17. Публічне адміністрування галузі внутрішніх справ.

Семінарські заняття – 2 год.

План семінару

1. Загальна характеристика та організаційно-правові основи публічного адміністрування сфери внутрішніх справ.

2. Класифікація суб’єктів у сфері внутрішніх справ.

3. Міністерства внутрішніх справ України: статус, структура.

4. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Державна службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ.

2. Загальна характеристика Закону України «Про міліцію».

Теми рефератів, доповідей

1. Органи внутрішніх справ як суб’єкти адміністративно-правової юрисдикції.

2. Міліція громадської безпеки. Організаційно-правові основи публічного адміністрування міліції.

3. Дільничний інспектор в системі органів внутрішніх справ.

 

Підготовка до участі в конференціях та олімпіадах

По бажанню в відповідності до тематичного плану курсу виберіть та підготуйте наукову роботу заздалегідь порадившись з викладачем.

ПІДГОТОВКА КУРСОВИХ РОБІТ

Курсові роботи є складовою здійснення навчального процесу студентів.

Метою підготовки письмових робіт є:

- закріплення, узагальнення, поглиблення та вдосконалення знань, отриманих слухачами та студентами з відповідних навчальних дисциплін під час навчально-екзаменаційної сесії та самостійної підготовки студентів;

- вироблення творчого мислення, набуття вмінь самостійно працювати з літературою та нормативно-правовими актами, правильно аналізувати та узагальнювати матеріали;

- набуття вмінь і навичок застосування отриманих знань на практиці;

- прищеплення навичок наукового дослідження тощо.

Тематика курсових робіт і вимоги щодо їх підготовки визначаються кафедрою.

Варіант теми курсової роботи обирається студентом відповідно до останньої цифри номера його залікової книжки.

Перед написанням курсової роботи студент має уважно ознайомитися з темою і планом, запропонованим кафедрою для її розкриття. Після цього необхідно вивчити методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи, нормативний матеріал і літературу з питань обраної теми. Потрібно врахувати, що наведений перелік літератури до тем є орієнтовним і може бути доповнений студентом самостійно. Використання матеріалів практики та емпіричних досліджень є однією з передумов позитивної оцінки виконаної роботи.

За структурою курсова робота складається із: титульного аркуша, змісту (плану), переліку умовних позначень (при необхідності), вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел, додатків (при необхідності). Наявність змісту (плану) основної частини та списку використаних джерел (літератури) є обов’язковою складовою роботи.

Так, титульний аркуш курсової роботи повинен складатися і таких реквізитів:

• найменування міністерства (Міністерство внутрішніх справ України),
вищого навчального закладу (Київський національний університет внутрішніх справ), назва інституту, факультету (регіонального відділення) та кафедри;

• назва письмової роботи (курсова робота);

• назва навчальної дисципліни, з якої викопується робота, номер та
назва теми;

• прізвище, ім'я та по батькові слухача (студента), номер навчальної
групи та курсу, номер залікової книжки, домашня адреса;

• місце знаходження КНУВС (Київ) та рік підготовки роботи.

Після титульного аркуша розташовується:

• зміст (план) курсової роботи, який містить найменування та
номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів, що мають
заголовок, зокрема вступу, основної частини, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (літератури), додатків;

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
(за необхідності), який розміщується перед вступом і складається з двох
колонок: у лівій колонні за абеткою наводяться умовні позначення, скорочення тощо, а у правій - їх детальна розшифровка. Якщо в роботі умовні позначення повторюються менше ніж тричі, перелік не складається, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі письмової роботи розкривається значення теми (теоретичний та практичний аспект), сутність і етап розробки наукової проблеми (завдання), її теоретична та практична значущість, актуальність на сучасному стані, підстави і вихідні дані для розробки теми, рівень теоретичного дослідження, аналіз проблеми та попереднього досвіду її вивчення, здійснюється методологічне обтрушування та логіко-історичний аналіз проблеми, оцінюється ступінь інноваційної, теоретичної та практичної значущості курсової роботи, обґрунтовується актуальність та необхідність проведення дослідження, зокрема:

• актуальність теми, яка розкривається шляхом аналізу та порівняння з відомими дослідженнями, присвяченими вибраній проблемі, визначенням необхідності та доцільності дослідження для розвитку відповідної галузі;

• зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами вищого навчального закладу, а також з галузевими та державними планами, програмами;

• мета і завдання дослідження;

• наукова новизна одержаних результатів, тобто дається анотація нових наукових положень (рішень), запропонованих у курсовій роботі визначається їх відмінність під відомих раніше, описується сутність новизни (вперше одержано, вдосконалено, дістало подальший розвиток);

• практичне значеним одержаних результатні - подаються відомості про наукове та практичне використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, інформація щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання, впровадження результатів досліджень із зазначенням назв органів (організацій, установ), в яких здійснена реалізація форм реалізації та реквізитів відповідних документів;

• апробація результатів дослідження, зокрема, вказується, на яких науково-практичних конференціях, конкурсах, олімпіадах, симпозіумах, парадах оприлюднені результати дослідження;

• публікації, тобто вказується, у яких монографіях, статях, поданих у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій тощо опубліковані результати дослідження.

Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно викопувати па завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

Основна частина письмової роботи, як правило, складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Розділи (глави, параграфи) роботи за своєю назвою, структурою, змістом повинні відповідати завданням дослідження поставленої проблеми. Окремі розділи (підрозділи) можуть мати практичну спрямованість і передбачати виконання завдань або розв'язання задач. Кожний розділ починається з нової сторінки його назвою. У розділах основної частими дається:

• огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень: окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за проблемою дослідження, висвітлюються нормативні, наукові та навчальні джерела, визначаються невирішені питання, обґрунтовується необхідність проведення досліджень у цій галузі;

• методи виконання завдань і їх порівняльні оцінки, загальні методики проведення дослідження;

• результати досліджень, оцінка повноти виконання поставлених завдань та достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних досліджень тощо.

Доцільно викладення матеріалу окремого розділу підпорядковувати певній провідній ідеї (положенню, принципу). Кожен розділ роботи завершується формулюванням висновків, у яких узагальнено та стисло викладаються наведені у розділі наукові та практичні результати. При підготовні роботи необхідно звернути увагу і на таке питання, як поділ тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, висловлену однією чи кількома фразами або реченнями. При написанні письмової роботи пошиті даватися посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, питання, завдання, задачі. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в роботі. Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, необхідно наводити точно та аргументовано, з посиланням на відповідні джерела чи власні обчислення.

У висновках письмової роботи описуються найбільш важливі наукові та практичні результати роботи, зокрема, формулювання наукової проблеми (завдання), методи її дослідження, значення для науки і практики, рекомендації щодо практичного використання результатів для вдосконалення наукового знання та практики, обґрунтування їх достовірності тощо.

Список використаних джерел (літератури) розміщується після
основного тексту роботи в порядку згадування джерел у тексті за їх
наскрізною нумерацією, його обсяг не перевищує 5% обсягу роботи. Джерела
в списку вказуються мовою оригіналу. У цей список рекомендується
включати основну та спеціальну літературу з теми, яка досліджується і на яку в роботі є посилання або з якою автор ознайомився, хоч на неї і немає посилань. Розміщувати матеріали бібліографічного опису в списку літератури доцільно в такій послідовності:

Державні документи і матеріали:

• Конституція України;

• законодавчі акти Верховної Ради,

• укази Президента України;

• постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

• тематичні збірники державних документів України.

Документи і матеріали міністерств та відомств, органів публічного адміністрування та місцевого самоврядування.

Джерела: неопубліковані (групуються за архівами) та опубліковані
(документи, літописи, спогади, листи, щоденники, статистика).

Література: вітчизняні видання (книги, статті), в тому числі
переклади, в алфавітному порядку; зарубіжні видання (книги, етапі
іноземними мовами). Використані періодичні видання та бібліографічні довідники тощо.

У додатках розміщують допоміжний матеріал, необхідний для
повноти розкриття курсової роботи: статистичні дані, результати аналізу
літератури, проекти нормативно-правових актів, описання приватних методик та результатів дослідження, ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Правила оформлення роботи: робота виконується на комп'ютері, дотримуючись таких вимог: шрифт -, Times New Roman, розміром 14 кеглів, інтервал - 1,5; поля: зліва - 30 мм, справа - 10 мм, зверху та знизу - 25 мм.

Загальний обсяг курсової роботи має становити до 25-35 сторінок друкованого тексту тощо.

Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ (ПЛАН), ВСТУП, РОЗДІЛИ та їх назви, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкуються великими літерами по центру. Заголовки параграфів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапки в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, вони розділяються крапкою. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами з абзацного підступу, але в розбивку та підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2 - 3 інтервали.

Кожна із зазначених структурних частин роботи починається з нової сторінки.

В окремих випадках дозволяється виконання роботи шляхом її власноручного написання.

Усі сторінки роботи підлягають суцільній нумерації. Номер сторінки проставляється в правому верхньому її куті. Першого сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації, але на ньому номер сторінки не проставляється.

Такі структурні частини роботи, як зміст (план), вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера. Номер розділу в тексті ставиться після слова «Розділ» (після номера крапка не ставиться), потім з нового рядка друкується заголовок розділу. Параграфи (підрозділи) нумеруються в межах розділу. Потім у тому ж рядку наводиться заголовок параграфу. Пункт нумеруються в межах параграфу. Пункти можуть не мати заголовка.

Ілюстрації (рисунки) та таблиці подаються після тексту, де вони згадані вперше, чи на наступній сторінці. Наведені ілюстрації та таблиці обов'язково аналізуються.

Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються в межах розділу (номер складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка). Номер ілюстрації та її назва розміщуються під ілюстрацією.

Таблиці, відповідно, позначаються: Таблиця 1.2. і розміщуються в правому куті над назвою таблиці, яка розміщується по центру. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку вказують: Продовж, табл. 1.2.

При написанні письмової роботи слухач (студент) має посилатися на джерела, матеріали або результати, з яких вони наводяться. Посилання в тексті на джерела зазначаються їх порядковим номером у списку використаних джерел, який позначається у квадратних дужках, наприклад [1]. Коли наводиться у тексті цитата чи якісь конкретні дані з джерела, то вказується відповідна сторінка, наприклад: [5, с. 257].

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06 липня 2005 p., № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України – 2005 p., № 5, (№№ 35-36, 37). – Ст. 446.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 07 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.

Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 90-р від 15 лютого 2006 р. // Офіційний вісник України від 01 березня 2006 р. – 2006 p. – № 7. – Ст. 376.

Про біженців Закон України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. – 2001. – № 47. – Ст. 250.

Про військовий обов'язок і військову службу від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 385.

Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

Про дипломатичну службу: Закон України від 20 вересня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 5. – Ст. 29.

Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 245.

Про засади запобігання та протидії корупції: Закон України від 11 червня 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. - № 45. – Ст. 691.

Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України № 810 від 22 липня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 943.

Про Кабінет Міністрів України: Закон України 16 травня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 25. – Ст. 241.

Про затвердження Стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 № 1156. // Офіційний вісник України – 2003 р. – № 31. – Ст. 1613.

Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – 20-21. – Ст. 190.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.

Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.

Про оборону України: Закон України від 6 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 106.

Про організацію особистого прийому громадян у Кабінеті Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2003 р. № 1447 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 38. – Ст. 2026.

Про органи самоорганізації населення: Закон України від 11 липня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – №32. – Ст. 1449.

Про перелік урядових комітетів та їх посадовий склад: Розпорядження Кабінету Міністрів України N 195-р від 30 січня 2008р. // Офіційний вісник України. – 2008 р. – № 9. – Ст. 222.

Про правовий статус іноземців: Закон України від 04 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. –Ст. 161.

Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.

Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 // Офіційний вісник України. – 1999 р. – № 50. – Ст. 8.

Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 7 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07 червня 2001 р. // Офіційний вісник України від 13 липня 2001 р. – № 26. – Ст. 1151.

Про столицю України – місто-герой Київ: Закон України від 15 січня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999 р. – № 11. – Ст. 79.

Про спрямування і координацію діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2006 р. № 207 // Офіційний вісник України. – 2006 р. –№ 8. – Ст. 458.

Про туризм: Закон України від 15 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241.

Про фізичну культуру і спорт Закон України від 24 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – Ст. 80.

Основи законодавства України про культуру: Закон України від 14.02.1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 294.

Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №4. – Ст. 19.

Перелік центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2006 р. №207 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 20. –Ст. 1480.

Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України: Указ Президента України від 16.06.2005 № 1446/2005 // Офіційний вісник Президента України. – № 23. – Ст. 742.

Питання Секретаріату Президента України: Указ Президента України вiд 18 листопада 2009 № 934/2009 // Офіційний вісник Президента України вiд 05.12.2009 – 2009 р. – № 35. – Ст. 1173.

Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. №1640 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 47. – Ст. 3133.

Положення про Державний комітет рибного господарства України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. № 42 // Офіційний вісник України. – 2007 р. – № 6. – Ст. 219.

Положення про Державний комітет України у справах національностей та релігій // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 201 // Офіційний вісник України. – 2000 р. – № 46. – Ст. 1986.

Положення про Міністерство аграрної політики України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2006 р. №1541 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 2999.

Положення про Міністерство вугільної промисловості України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. №1527 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 44. – Ст. 2952.

Положення про Міністерство закордонних справ України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 960 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 28. – Ст. 2022.

Положення про Міністерство культури і туризму України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1566 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 3010.

Положення про Міністерство оборони України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1080 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 31. – Ст. 2237.

Положення про Міністерство освіти і науки України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 р. № 1757 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 51. – Ст. 3410.

Положення про Міністерство охорони здоров'я України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. №1542 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 3000.

Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. №1524 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 44. – Ст. 2949.

Положення про Міністерство палива та енергетики України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. №1540 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 2998.

Положення про Міністерство праці та соціальної політики України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. №1543 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 3001

Положення про Міністерство промислової політики України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. №1538 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 2996.

Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 р. №789 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 23. – Ст. 1716.

Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. №1539 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 2997.

Положення про Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1573 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 3017.

Положення про Міністерство фінансів України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1837 // Офіційний вісник України. – 2007 р. – № 1. – Ст. 26.

Положення про Міністерство юстиції України // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. № 1577 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 45. – Ст. 3020.

Положення про Міністра у зв'язках з Верховною Радою України та іншими органами державної влади // Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2006 р. №1283 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 36. – Ст. 2503.

Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні // Указ Президента України від 20.02.2006 №140/2006 // Офіційний вісник України. – - 2006 р. – № 8. – Ст. 421.

Положення про Національну раду з питань науки, інновацій та сталого розвитку України: Указ Президента Українивiд 21.08.2009 № 664/2009 // Офіційний вісник Президента України. – 2009 р. – № 26. – Ст. 863.

Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 // Офіційний вісник України. – 1997 р. – № 16. – Ст. 85.

Схема організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади: Додаток до Указу Президента України від 15 грудня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 2005 р. – № 51. – Ст. 3182.

Адміністративне право України. Академічний курс: у 2 т. / [гол. ред. кол. В. Б. Авер’янов. – К.: Юрид. думка, 2004. –. –

Т. 1: Загальна частина. – 2004. – 584 с.

Т.2: Особлива частина. – К.: Юридична думка, 2009. – 600 с.

Авер'янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П., Голосніченко І. П., Ківалов С. В. Адміністративне право України: академ. курс: підруч. для студ. юрид. спец. ВНЗ / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Авер'янов В. Б. (відп.ред.). – К.: Юридична думка, 2007. Т. 1: Загальна частина. – 591 с.

Авер'янов В. Б., Дерець В. А., Ославський М. І., Писаренко Г. М., Пухтецька А. А. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / В. Б. Авер'янов (заг.ред.). – К.: Юстиніан, 2007. – 288c.

Адміністративне право України: підручник / Т. О. Коломоєць (заг. ред.). – К.: Істина, 2009. – 475 с.

Адміністративне право України: підручник / За заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2006. – 896 с.

Адміністративна процедура та адміністративні послуги: Зарубіжний досвід і пропозиції для України / І. Б. Коліушко (відп. ред.). – К.: Факт, 2003. – 495 с.

Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування: навч. посіб. / Курінний Є. В. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2002. – 92 c.

Адміністративне судочинство: підручник / Т. О. Коломоєць (заг. ред.). – К.: Істина, 2009. – 344 с.

Адміністративне судочинство України: підручник / О. М. Пасенюк (кер. авт. кол.), О. Н. Панченко, В. Б. Авер’янов [та ін.]; за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.

Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади / Чемерис А. О., Лесечко М. Д., Ліпенцев А. В., Каляев А. О., Ципук В. М. – Д.: ЛРІДУ НАДУ, 2004. – 148 с.

Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: навч. посіб. / За заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні / За ред. В. В. Кравченка, М. О. Баймуратова, О. В. Батанова. – К.: Атіка, 2007. – 864 с.

Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади – К.: Наукова думка, 2004. – 304 с.

Андрійцьо В. Особливості провадження адміністративних справ, пов’язаних із порушенням виборчого процесу // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 1. – С. 27-33.

Анпілогов О. В. Захист прав та свобод громадянина прокурором в адміністративному судочинстві: монографія. – К.: Ін Юре, 2008. – 167 с.

Банчук О. А., Куйбіда Р. О. Вимоги до Конвенції про захист прав людини та основних свобод до процедури здійснення судочинства / О. А. Банчук, Р. О. Куйбіда. – К.: "ІКЦ "Леста", 2005. – 116 с.

Бахрах Д. Н. Действие норм права во времени – М.: Норма, 2004. – 224 с.

Бевзенко В. М. Адміністративні суди України: навч. посіб. для курсантів та студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Херсонський юридичний ін-т Харківського національного ун-ту внутрішніх справ. – К.: Алерта, 2006. – 272с.

Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади – X.: Право, 2005. – 304 с.

Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В., Зима О. Т., Зуй В. В. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк (ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

Блажівська Н. Процедура розгляду справ про оскарження нормативно-правових актів потребує вдосконалення // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 1. – С. 64-77.

Ведєрніков Ю. А., Шкарупа В. К. Адміністративне право України: навч. посіб. / М–во освіти і науки України. МВС України. Юрид. акад. – Київ: ЦНЛ, 2005. – 334 с.

Весельська Т. Адміністративні процедури та їх індивідуально регламентуючий характер // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 2. – С. 25-31.

Відповідальність за адміністративні правопорушення / авт.-упоряд.: Е. Ф. Демський, О. С. Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 416 с.

Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2007. – 668 с.

Гончарук С. Т. Основи адміністративного права України: навч. посібник. – К.: Аванпост-Прим. – 2004. – 199 с.

Горбунова Л. М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 240 с.

Грибок І. О. Оскарження рішень органів виконавчої влади в адміністративному порядку: Автореф. дис.... канд. юрид. наук (12.00.07) // НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – Київ: 2006 р. – 19 с.

Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / Н. Р. Нижник (заг.ред.) – Хмельницький: ХУУП, 2007. – 236 с.

Гусаров С. Особливості адміністративної юрисдикції та реалізації відповідних повноважень органами державного управління та посадовими особами // Право України. –2009. – № 2. – С. 80-88.

Гуржій Т. Актуальні проблеми законодавчого регулювання адміністративно-деліктних відносин у сфері безпеки дорожнього руху // Право України. – 2009. – № 4. – С. 90-95.

Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 495 с.

Демський Е. Ф. Особливості перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення// Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 1. – С. 53-60.

Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. – К., 2003. – 384 с.

Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські – К.: Юридична думка, 2007. – 180 с.

Елистратов А. И. Основные начала административного права – Симферополь: Оригинал, 2007. – 512 с.

Єлістратов А. І. Адміністративне право: лекції – Херсон: ВАТ "ХМД", 2007. – 268 с.

Ємельянова В. Автоматизована система електронного документообігу «Діловодство суду» – ще один крок до відкритості судів для громадян // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 2. – С. 43-49.

Ківалов С. В., Біла Л. Р. Адміністративне право України: навч.-метод. посібник / Одеська національна юридична академія. — 3. вид., перероб. і доп. — О.: Юридична література, 2006. – 488 с.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: науково-практичний коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін.; – 2-ге вид. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 655 с.

Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256с.

Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник., – 3-є видання, доповнене – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.

Колпаков В. К. Адмшістративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.

Колпаков В. К., Гордєєв В. В. Докази і доказування в адміністративному судочинстві: Монографія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. – 128 с.

Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

Комзюк А. Т., Бевзенко В. М., Мельник Р.С. Адміністративний процес в Україні: навч. посіб. – К: Прецедент, 2007. – 531 с.

Контроль в органах виконавчої влади в сучасних умовах: Розмаїття, спільні риси та зміни / Кристофер... Гуд (упоряд.). – К.: К.І.С., 2006. – 274с.

Конопльов В. В. Управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ: сутність та організаційно-правові питання підготовки і прийняття / Харківський національний ун-т внутрішніх справ. – Сімф.: Видавництво Кримського юридичного ін-ту ХНУВС, 2006. – 356с.

Конюшко К. Застосування положень про нікчемні правочини в практиці розгляду адміністративними судами, що виникають з податкових відносин // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 2. – С. 14-25.

Корж І. Добір кандидатів на державну службу: порівняльний аналіз // Право України. – 2007. – № 4. – С. 84-89.

Кравченко С. О. Державно-управлінські реформи: теоретико-методологічне обґрунтування та напрями впровадження: Монографія. – К.: НАДУ, 2008. – 296 с.

Кравчук О. Інститут адміністративної відповідальності: деякі проблеми сучасного розвитку (на прикладі відповідальності власників транспортних засобів за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 3. – С. 63-71.

Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: навч. посіб. – К.: Атіка, 2007. – 156 с.

Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 352 с.

Кузьмишин В. Перспективи впровадження процедури медіації в адміністративному судочинстві України // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 3. – С. 45-49.

Куйбіда М. С., Росенко М. І. Організація влади у містах із спеціальним статусом: Монографія. – Л.: "Львівська політехніка", 2008. – 226 с.

Куйбіда М. С. Проблеми адміністративного договору у доктрині, законодавстві, на практиці // Право України. –2009. – № 4. – С. 76-86.

Лагода О. Основні помилки у застосуванні дискримінаційних повноважень посадовими особами адміністративних органів // Право України. –2009. – № 3. – С. 86-90.

Лазор О. Д., Лазор О. Л. Державна служба в Україні: навч. посіб. – К.: Дакор, 2009. – 560 с.

Липа В. Строки як забезпечення законодавчих прав, інтересів та свобод громадян // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 1. – С. 73-77.

Мельник Р., Бевзенко В. Адміністративне судочинство Німеччини та України через призму соціологічного дослідження // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 2. – С. 59-70.

Мельник Р. Етапи становлення адміністративного судочинства в Україні // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 1. – С. 77-82.

Мішина Н. В. Органи самоорганізації населення: минуле, сучасне, перспективи: Монографія. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2008. – 240 с.

Мосьондз С. О. Адміністративне право України у визначеннях та схемах: навч. посіб. – К.: Процедент, 2006 р.– 543 с.

Огородник А. Особливості доказування в адміністративних справах, пов’язаних з виборчим процесом // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 1. – С. 33-41.