Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

 

Працівник зобов'язаний:

 

-дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і
здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи
під час перебування на території підприємства;

-знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони
праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням
та іншими засобами виробництва, користуватися засобами
колективного та індивідуального захисту;

-проходити у встановленому законодавством порядку попередні та
періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення
зазначених вимог.

 

Стаття 15. Служба охорони праці на підприємстві

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб
роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового
положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади
з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції
служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва
особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для
виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні
спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну
підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо
роботодавцю.

 

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю
посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і
спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень
охорони праці мають право:

- видавати керівникам структурних підрозділів підприємства
обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків,
одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з
питань охорони праці;

-вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли
передбачених законодавством медичного огляду, навчання,
інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних
робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони
праці;

-зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів,
устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які
створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

-надсилати роботодавцю подання про притягнення до
відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони
праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише
роботодавець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі
ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці
фізичною особою.

 

Стаття 16. Комісія з питань охорони праці підприємства

На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі
працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища за рішенням трудового колективу може
створюватися комісія з питань охорони праці.

Комісія складається з представників роботодавця та
професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками
особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб
підприємства відповідно до типового положення, що затверджується
центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Стаття 17. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних
оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок
позачерговий медичний огляд працівників:

-за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану
його здоров'я пов'язане з умовами праці;

-за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не
дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками
зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

 

Стаття 18. Навчання з питань охорони праці

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи
повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з
питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги
потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі
виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або
там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити
за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань
відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується
центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією
безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і
періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також
перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб
з питань охорони праці визначається типовим положенням, що
затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за
охороною праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові
особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з
охорони праці.

 

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб,
незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у
місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та
підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням
особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки
забезпечуються центральним органом виконавчої влади в галузі
освіти та науки в усіх навчальних закладах за програмами,
погодженими із центральним органом виконавчої влади з нагляду за
охороною праці.

Стаття 19. Фінансування охорони праці

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці,
виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм
поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища,
інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним
випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з
іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у
державному і місцевих бюджетах. (Дію частини другої статті 19
зупинено на 2005 рік в частині виділення видатків на охорону праці
окремим рядком згідно із Законом N 2285-IV (2285-15) від
23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV
(2505-15) від 25.03.2005)

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних
осіб, які відповідно до законодавства використовують найману
працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка
від фонду оплати праці за попередній рік.

{ Частина третя статті 19 в редакції Закону N 3458-VI (3458-17)
від 02.06.2011 }

(Дію частини четвертої статті 19 зупинено на 2004 рік згідно
із Законом N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003) На
підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на
охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і
становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат
юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства
використовує найману працю, визначаються згідно з переліком
заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом
Міністрів України (994-2003-п).

 

Стаття 20. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді

У колективному договорі, угоді сторони передбачають
забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони
праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх
обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених
нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища,
підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам
виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і
пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених
заходів.

Стаття 21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва

Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування,
транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва
(виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та
технологічні процеси повинні відповідати вимогам
нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових
технологій, засобів виробництва, засобів колективного та
індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з
урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається виготовлення
і впровадження нових для даного підприємства технологій і
зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або
робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам
з охорони праці. Фінансування цих робіт може провадитися лише
після одержання позитивних результатів експертизи. Експертиза
проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону
України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17).

{ Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1026-V (1026-16) від 16.05.2007, N 3038-VI (3038-17) від
17.02.2011 }

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт
підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин,
механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці та
його територіальні органи видають дозволи на безоплатній основі на
підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки
промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної
експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління
центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці,
або незалежними експертними організаціями, які забезпечують
науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової
безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів,
устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник
устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття
зобов'язань на постачання.

{ Частина статті 21 в редакції Законів N 1454-VI (1454-17) від
04.06.2009, N 3395-VI (3395-17) від 19.05.2011 }

 

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі,
переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним
органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його
територіальними органами, а також переліки видів робіт, машин,
механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або
експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та
граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони
праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання,
висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються
Кабінетом Міністрів України.

{ Частина статті 21 в редакції Закону N 3395-VI (3395-17) від
19.05.2011 }

 

Строк дії дозволу становить:

 

на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та
устаткування підвищеної небезпеки - п'ять років (з подальшим його
продовженням);

 

на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної
небезпеки - безстроково.

{ Частина статті 21 в редакції Закону N 3395-VI (3395-17) від
19.05.2011 }

 

Підставою для переоформлення документа дозвільного характеру є:

-зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи
або прізвища, імені та по батькові фізичної особи - підприємця;

- зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання.

{ Частина статті 21 в редакції Закону N 3395-VI (3395-17) від
19.05.2011 }

Підставою для відмови у переоформленні, видачі дубліката
дозволу є:

- подання роботодавцем неповного пакета документів, необхідних
для переоформлення, видачі дубліката дозволу згідно із
встановленим законодавством вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих роботодавцем, недостовірних
відомостей;

- зміна ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром
підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) юридичної особи або
реєстраційного номера облікової картки платника податків з
Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, зазначеного
у дозволі.

{ Частина статті 21 в редакції Закону N 3395-VI (3395-17) від
19.05.2011 }

Переоформлення, видача дубліката дозволу здійснюються на
безоплатній основі.

{ Частина статті 21 в редакції Закону N 3395-VI (3395-17) від
19.05.2011 }

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та
експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування
підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації
відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з
охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та
устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація
(застосування) яких може здійснюватися на підставі такої
декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2185-VI
(2185-17) від 13.05.2010; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3395-VI (3395-17) від 19.05.2011 }

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною
праці протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на
одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про
видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням
підстав, визначених цією статтею.

{ Частина статті 21 в редакції Закону N 1454-VI (1454-17) від
04.06.2009 }

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною
праці приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

-неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх
оформлення з порушенням встановлених вимог;

- подання недостовірних відомостей або висновку за результатами
експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня
подання заяви;

- встановлення згідно з висновком за результатами експертизи
невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших
нормативно-правових актів з охорони праці.

{ Частина статті 21 в редакції Закону N 1454-VI (1454-17) від
04.06.2009 }

Підставою для анулювання дозволу є:

-заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання
дозволу;

- припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ,
перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності
фізичною особою - підприємцем;

-виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних
відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або
експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на
які видано дозвіл;

-повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під
час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації
(застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано
дозвіл;

-виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в
акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало
недодержання вимог законодавства про охорону праці під час
виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації
(застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано
дозвіл;

-створення перешкод під час проведення посадовими особами
центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
або його територіального органу перевірки додержання вимог
законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної
небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної
небезпеки, на які видано дозвіл.

{ Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3395-VI
(3395-17) від 19.05.2011 }

Перелік підстав для анулювання дозволу, наведений у частині
дванадцятій цієї статті, є вичерпним.

{ Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3395-VI
(3395-17) від 19.05.2011

Про анулювання дозволу роботодавець повідомляється у
письмовій формі із зазначенням підстав щодо анулювання цього
дозволу протягом п'яти днів з дня прийняття рішення органом, який
видав дозвіл

{ Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3395-VI
(3395-17) від 19.05.2011 }

{ Частину статті 21 виключено на підставі Закону N 2367-VI
(2367-17) від 29.06.2010 }

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною
праці оприлюднює інформацію про всі видані та анульовані дозволи у
засобах масової інформації.

{ Частина статті 21 в редакції Закону N 1454-VI (1454-17) від
04.06.2009 }

Експертиза проектної та іншої документації на виготовлення і
впровадження нових технологій і засобів виробництва, засобів
колективного та індивідуального захисту, реєстрація, огляди,
випробування тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур
об'єктів соціально-культурного призначення провадяться у порядку
(687-2004-п), що визначається Кабінетом Міністрів України.

{ Частина статті 21 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3038-VI (3038-17) від 17.02.2011 }

У разі коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу,
місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування, за поданням центрального органу виконавчої влади з
нагляду за охороною праці, вживає заходів до скасування державної
реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за
умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків
роботодавець не провів належних заходів з їх усунення.

Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування,
транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша
небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в
експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи
на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що
чинні на території України.

{ Частину статті 21 виключено на підставі Закону N 3038-VI
(3038-17) від 17.02.2011 }

Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин
у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної
реєстрації.

Усі дозволи, передбачені цією статтею, при здійсненні
діяльності в межах території виключної (морської) економічної зони
України та на континентальному шельфі на умовах угоди про розподіл
продукції, укладеної відповідно до Закону України "Про угоди про
розподіл продукції" (1039-14), надаються інвестору в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 21 доповнено частиною згідно із Законом N 2562-VI
(2562-17) від 23.09.2010; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3395-VI (3395-17) від 19.05.2011 }

 

Стаття 22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести
облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів
України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного
захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою
формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому
або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту
закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок
чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються
посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці,
рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною
праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Стаття 23. Інформація та звітність про стан охорони праці

Роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб,
уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням
вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд
соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони
праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань
і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на
підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Працівникам та/або їхнім представникам забезпечується доступ
до інформації та документів, що містять результати атестації
робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи,
результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і
професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до
повідомлень, подань та приписів органів державного управління і
державного нагляду за охороною праці.

Органи державного управління охороною праці у встановленому
порядку інформують населення України, працівників про реалізацію
державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної,
галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і
причини аварійності, виробничого травматизму і професійних
захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та
здоров'я працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична
звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується
центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці,
професійними спілками та Фондом соціального страхування від
нещасних випадків.

 

Стаття 24. Добровільні об'єднання громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці

З метою об'єднання зусиль найманих працівників, учених,
спеціалістів з охорони праці та окремих громадян для поліпшення
охорони праці, захисту працівників від виробничого травматизму і
професійних захворювань можуть створюватись асоціації, товариства,
фонди та інші добровільні об'єднання громадян, що діють відповідно
до закону.

Розділ IV

 

СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Стаття 25. Економічне стимулювання охорони праці

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного
підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків,
за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня
або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок
здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може
бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру
страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної
захворюваності та неналежний стан охорони праці.