Визнання , оцінка та облік поточних фінансових інвестицій

Поточні фінансові інвестиції-інвестиції на строк, що не перевищує одного року,. Які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент(крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Облік ведеться на рахх 35.придбання відображається по Дт рах в кореспонденції з кт рах 162,18,30,31,36,37 надходження в погашення дебіторської заборгованості, 46одержання фінансової інвестиції інвестиції в я якості внеску до СК, 63 придбання в кредит.

Витрати, понесені при придбанні фін інвестицій, якіі включаються в первісну вартість цих інвестицій, від обр за Дт 35 та по кт рахунків розрахунків з кредиторами і бюджетом.

Погашення фін інвестицій грошовими коштами від обр по дт 35 і кредиту рахунку грошових коштів. Для обліку операцій по рах 35 призначений журнал 4 і відомість 4.2.

Оцінка Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів. Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід". Фінансові інвестиції на дату балансу відображаються за справедливою вартістю. Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції. Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій. Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка, що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі

 

 

Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

 

8. планування аудиторської діяльності

Аудиторська фірма — це суб'єкт підприємницької діяльності, тому її роботі притаманні загальноприйняті методологія, методика і техніка планування. Методологія планування охоплює сукупність теоретичних висновків, загальних закономірностей, наукових принципів розробки планів, що відповідають сучасним вимогам ринку і перевірені практикою. Методика планування характеризує склад застосовуваних на тому чи іншому підприємстві методів, способів і прийомів обґрунтування конкретних планових показників, а також зміст, форму, структуру і порядок розробки плану. Технологія планування — регламентація строків, необхідного змісту, вимог до послідовності процедур складання різних розділів плану, а також регулювання механізму взаємодії виробничих підрозділів, функціональних органів і планових служб при складанні плану. Виділяють два підходи в плануванні: формальний та інтуїтивний. Інтуїція — це здатність безпосереднього пізнання істини без обґрунтувань та доказів. Для прийняття управлінських рішень на інтуїтивному рівні необхідно добре розуміти стан ринкових відносин на сучасному етапі, складну взаємодію елементів, які управляють процесом попиту і пропозиції. При цьому треба враховувати, що клієнти аудиторських фірм досить різні, сам ринок аудиторських послуг неоднорідний, характеризується сезонністю роботи Під формальним плануванням зазвичай мається на увазі свідомо організоване планування, яке дає змогу за допомогою особливих методів одержати досить точні показники для прийняття управлінських рішень. Формальне планування базується на чітких розрахунках із використанням нормативної бази. Нормативна база фірми складається із системи норм і нормативів, що регламентують різні сторони аудиторської діяльності: норми трудовитрат при наданні різних аудиторських послуг; норми витрат часу; розцінки на аудиторські послуги тощо. Дослідні норми і нормативи встановлюються на основі аналізу експериментальних даних з урахуванням досягнутих передових методів і всебічного аналізу резервів фірми.

Звітно-статистичні методи розроблення нормативів і норм формуються на основі звітно-статистичних даних за минулий період. Вони не відображають планових досягнень науково-технічного прогресу, не стимулюють використання резервів фірми і застосовуються лише в тих випадках, коли неможливо визначити норму більш обґрунтованими методами.Очевидно, що на рівні розробки стратегічного плану, враховуючи високий ступінь невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища, доцільним буде поєднання інтуїтивного і формального планування з пріоритетом першого. При розробленні поточного (річного) плану перевагу треба віддати формальному плануванню, що дає змогу досить точно (принцип точності) визначити витрати фірми, потребу в матеріальних і трудових ресурсах.