ТОП 10:

Кримінально-правова характеристика та класифікація хуліганства.



РОЗДІЛ І

Кримінально-правова, криміналогічна та криміналістична характеристики хуліганства, їх класифікація та елементи.

РОЗДІЛ 2

Методика розслідування хуліганства .

 

Першочергові слідчі дії.

Огляд місця події. Огляд місця події в справах про хуліганство повинен проводитись негайно після отримання інформації про нього. Сліди хуліганських дій (рук, ніг, запаху, різних виділень, мікрочастин, плям крові, волосся і т.п.) обов'язково є на місці події, однак вони погано зберігаються. При огляді слід розширювати зону пошуку, старанно дослідити шлях, яким зникли злочинці, використовувати службово-розшукову собаку для переслідування ‘по гарячих слідах’.

При скоєнні хуліганства з застосуванням фізичної сили і знарядь рекомендується уважно дослідити територію для знаходження слідів боротьби (плям крові, волосся, знарядь і т.п.), оскільки потерпілі нерідко вчиняють опір.

При огляді пошкоджених об'єктів (розбитих вікон, поламаних автоматів, нецензурних та ображаючих написів і т.п.) передусім слід вилучати запахові сліди з місць, яких торкалися злочинці. Шукати невидимі і маловидимі сліди рук, потожирові мазки, фіксувати зліпками сліди злому, а також можливо, слід їх вилучати з предметом. Сліди фарбників, якщо неможливо вилучити предмет, зішкрібають, попередньо сфотографувавши їх. Іноді написи використовують для ідентифікації особи за почерком. Консультацію про це дає спеціаліст-криміналіст.

Знаряддям хуліганських дій можуть бути палка, камінь і т.п. Зруйнована ними перешкода або предмет в місцях контакту зберігають мікрочастинки, які дозволяють встановити вид і матеріал знаряддя.

Своєчасна, повна фіксація матеріальних слідів на місці події є запорукою успішного розкриття злочину та викриття хуліганів.

Огляд предметів. По справах про хуліганство частіше усього припадає оглядати предмети, що служили знаряддями вчинення злочину. Крім того, об’єктами огляду можуть бути одяг і взуття злочинців, одяг потерпілих, недокурки і залишки їжи,виявлені на місці події, транспортні засоби, на яких пересувалися злочинці, і т.д.

Якщо одяг потерпілих звичайно оглядають з метою виявлення на ній яких-небудь ушкоджень або слідів-накладень різноманітних речовин, то одяг підозрюваних, крім того,- для встановлення її приналежності визначеній особі; треба мати на увазі, що потерпілі можуть не завжди запам'ятати зовнішність окремих осіб - частіше усього вони запам'ятовують прикмети одягу, у якому був одягнений хуліган. Оскільки при вчиненні хуліганства злочинець і потерпілий, як правило, знаходяться на близькій відстані друг від друга, можливо влучення слідів крові або інших об’єктів біологічного походження.

Огляд одягу потерпілого доцільно проводити одночасно з освідуванням, що передбачає виявлення не тільки слідів злочину, але й інших слідів, що мають відношення до справи ( рідних плям, татуїровок, шрамів на тілі і т.д.). Освідування не рекомендується відкладати, тому що багато слідів у виді подряпин, синців можуть безвісти зникнути.

Затримання й особистий обшук.Одним із невідкладних слідчих дій по справах про хуліганство є затримка хуліганів. Фактична затримка звичайно оформляється рапортом робітника міліції, де, крім настановних даних хулігана й обставин події, повинні знайти свідчення про поводження особи в момент затримки, а також анкетні дані очевидців події.

Вибір тактики затримки залежить від того, чи намагаються хулігани сховатися або чинити опір. По справах аналізованої категорії вкрай рідко вдасться заздалегідь підготувати і старанно спланувати затримку, тому від оперативного робітника потрібно знання обстановки й уміння діяти рішуче, щоб забезпечити затримку усіх або більшої частини хуліганів. Особлива увага повинна бути виділена забезпеченню безпеки осіб, що роблять затримку, оскільки з боку хуліганів не виключено застосування зброї проти затримуючих.

Часто, прибувши на місце пригоди, наряд патрульно-постової служби знаходить там лише постраждалого, а хуліган устигає сховатися. У таких випадках робітники міліції діють у відповідності з інструкціями про розшук злочинця по горячим слідам. Але і потерпілі, що знаходяться на місці пригоди, можуть бути учасниками хуліганських дій, тому треба вживати заходів до встановлення їхньої особистості і доставлянню в міліцію.

При надходженні повідомлення про вчинення хуліганства в квартирі необхідно бути особливо обережні, тому що в подібних випадках хулігани найбільше часто чинять опір. У першу чергу треба з'ясувати обстановку в квартирі, наявність сторонніх осіб, кількість хуліганів, їхній стан, можливе поводження родичів, сусідів. Проводити затримку слід тільки при кількісній перевазі затримуючих.

Обшук може бути проведений як за місцем проживання, так і за місцем роботи. Пошуку і вилученню підлягають: знаряддя злочину; об’єкти , що свідчать про те, що особа, що учинила хулігансво, вчинила й інші злочини; предмети, що розкривають характер взаємовідносин між підозрюваним і потерпілим, а також указують на можливе місцезнаходження хулігана, який укривається від слідства і суду.

Хулігани рідко влаштовують схованки для збереження тих або інших предметів. Зокрема, ножі, кастети вони як правило, бережуть вікрито або ховають у таких місцях, відкіля їх можна легко і швидко дістати ( в одязі, у столі ). Кийки, ланцюги інші подібні предмети нерідко зберігаються в сараях, на горищах, у підсобних помешканнях.

 

Обшук може бути проведений як за місцем проживання, так і за місцем роботи. Пошуку і вилученню підлягають: знаряддя злочину; об’єкти , що свідчать про те, що особа, що учинила хулігансво, вчинила й інші злочини; предмети, що розкривають характер взаємовідносин між підозрюваним і потерпілим, а також указують на можливе місцезнаходження хулігана, який укривається від слідства і суду.

Хулігани рідко влаштовують схованки для збереження тих або інших предметів. Зокрема, ножі, кастети вони як правило, бережуть вікрито або ховають у таких місцях, відкіля їх можна легко і швидко дістати ( в одязі, у столі ). Кийки, ланцюги інші подібні предмети нерідко зберігаються в сараях, на горищах, у підсобних помешканнях.

Допит потерпілого. При хуліганстві потерпілими, як правило є родичі, сусіди, знайомі хуліганов, а також сторонні особи, які приймали участь безпосередньо в затриманні хуліганов

В процесі допиту слід вияснити:

· чи знає потерпілий хуліганів, які в нього з ними взаємовідносини;

· час та місце скоєння хуліганських дій, в чому конкретно вони проявились, що стало приводом для хуліганства, які предмети хулігани використовували для нападу;

· в чому виразився опір, який потерпілий вчинив хуліганам;

· які сліди могли залишитись на тілі або одязі останнього, які пошкодження є на тілі або одязі потерпілого;

· якої матеріальної шкоди завдано діями хуліганів; які прикмети нападників, в чому вони були одягнуті;

· чи були свідки хуліганства, хто з цих свідків міг би підтвердити його показання.

Якщо потерпілий знаходиться в медачному закладі, його допит проводиться тільки з дозволу лікаря.

Допит свідків, їх показання дають можливість об'єктивно виявити всі обставини злочину. В ході догопу свідків в справах про хуліганство доводиться зустрічатися зі свідками, які знають підозрюваних по спільній праці або проживанню, свідками, які не мають ніякого відношення до підозрюваних, і, нарешті, особами, які в якійсь мірі самі являлись учасниками подаї. У свідків виясняють наступні питання:

· чи знає він підозрюваних, потерпілого і в яких стосунках з ними знаходиться, при яких обставинах та в якій формі скоїлись хуліганські дії; які знаряддя при цьому застосовувались;

· що робив свідок на місці події;

· кого він може назвати із інших осіб, які були присутні на місці події;

· хто припинив хуліганські дії і чи вчинили хулігани при цьому опір;

· якщо хулігани зникли, то які їхні прикмети зовнішності, в що вони були одягнуті і чи зможе свідок впізнати підозрюваних;

· якщо свідок знайомий з підозрюваними і потерпілим, як він може охарактеризувати їх.

В процесі допиту свідка важливо встановити, яка була поведінка потерпілого чи потерпілих, а конкретно, чи не спровокували вони хуліганські дії своєю поведінкою.

В якості свідків допитуються не тільки очевидці злочину, але й особи, які знають будь-які факти, що стосуються обставин, які піддягають доказуванню. До числа таких свідків відносяться особи, які знають підозрюваних по спільній роботі або проживають з ними. У них можна вияснити обставини, які передували хуліганству, а також встановити факти, що стосуються тих обставин, які сприяли скоєнню злочину.

Іноді досить важко встановити дійсну роль кожного із злочинців при вчиненні групового хуліганства, тобто об'єктивну сторону даного злочину. Тому, при розслідуванні цієї категорії кримінальних справ, при проведенні таких слідчих дій як допити, відтворення обстановки і обставин події потрібно застосовувати відеозапис, складати схеми і креслення. Так, в протоколах допиту потрібно:

· записати прикмети кожного із злочинців, помітивши його відповідним номером, вияснивши всі його дії, які відносяться до об'єктивної сторони вчиненого злочину як в часі так і в просторі;

· для цього на схемі місця вчинення злочину потрібно зробити відповідні відмітки розташування кожного із злочинців, потерпілих та свідків;

· однакових схем може бути декілька, на кожній із яких послідовно, як це відбувалось в часі, вказуються переміщення на місці злочину кожного із злочинців, а в протоколі допиту фіксуються дії кожного із них в цей момент.

Однотипні схеми місця події в реальному масштабі слідчий повинен виготовити самостійно, до початку допиту.

Аналогічним чином проводиться і відтворення обстановки та обставин події з застосуванням відеозапису та складанням відповіднихсхем.

Це дозволить встановити істину по справі та перевірити показання учасників процесу.

Важливим елементом процесу доказування по справах про групові хуліганства є аналіз доказів, в тому числі і співставлення їх один з одним. З цією метою слідчий може складати схеми аналізу показань учасників процесу, який дозволить йому при плануванні та проведенні послідуючих слідчих дій, направлених на встановлення дійсних обставин справи, винності кожного з підозрюваних (обвинувачених), наявності між ними злочинної змови, розмежування причинених тілесних ушкоджень та інше.

 

РОЗДІЛ І

Кримінально-правова, криміналогічна та криміналістична характеристики хуліганства, їх класифікація та елементи.

Кримінально-правова характеристика та класифікація хуліганства.

Кримінальне законодавство визначає хуліганство – умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, супроводжуюче застосуванням насилля до громадян або погрозою його застосування, а також пошкодженням чужого майна.

Злістним визнається хуліганство, якщо воно скоєно групою осіб за попереднім зговором або організованною групою, пов’язано з опіром представнику влади або іншій особі, виконуючому обов’язки по охороні громадського порядку, особою раніше засудженою за хуліганство.

Особливо злістним визначаються хуліганські дії, скоєні з застосуванням знаряддя або предметів, які використовуються як знаряддя.

Визначення складу злочину шляхом встановлення в законі його об'єктивних і суб'єктивних ознак є однією з важливих гарантій обгрунтованого притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Заведення кримінальної справи може мати місце в тому разі, якщо є достатні підстави вважати, що в тих чи інших діях є ознаки складу злочину. Правильне встановлення складу злочину в діях обвинуваченого відіграє виключну роль у всій слідчій, прокурорській і судовій роботі.

З цього приводу В.Н.Кудрявцев правильно зауважив; „Для того. Щоб притягнути винного до кримінальної відповідальності і застосувати міру покарання, необхідно точно вказати, який закон ним порушений, який злочин вчинено. Це завдання і виконуються за допомогою кваліфікації злочину.*

В той же час кваліфікація злочину, передбаченого кримінальним законом, здійснюється шляхом характеристики чотирьох основних елементів суспільне небезпечного діяння, тобто об'єкта, об'єктивної сторони злочину, суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину.

Об'єкт хуліганства. Об'єктом злочину прийнято вважати те, на що посягає злочин. В науковому розумінні об'єктом злочину є суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом. Відповісти на питання, що є об'єктом хуліганства, значить встановити ті конкретні суспільні відносини, яким хуліганські дії наносять шкоду.

Об'єктом хуліганства - є громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов суспільне корисної діяльності, побуту і відпочину людей. При вчиненні особливо злісного хуліганства (ч. З СТ.206 КК України) об'єктом є також здоров'я потерпілого.

Що слід розуміти під громадським порядком? Передусім необхідно зазначити, що питання про поняття громадського порядку відноситься до тих проблем, які ще недостатньо досліджені в юридичній літературі. Детальний аналіз поняття громадського порядку вимагає глибокого самостійного вивчення, що виходить за межі цієї роботи. Тому ми зупинимось лише на тих аспектах цього поняття, які мають відношення до розглядуваного нами питання.

*Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений.М.,1972,с.ІО.

 

Загальновідомо, що переважна кількість злочинів може порушити не одне, а декілька суспільних відносин. Хуліганство наносить шкоду не тільки громадському порядку, але і здоров'ю, честі та гідності окремих осіб, а також державній, громадській або особистій власності, але із цього не можна робити висновку, що всякі суспільні відносини, яким злочин може наносити шкоду, повинні розглядатись як об'єкт злочину.

З цього приводу вірно пишуть автори курсу кримінального права, що безпосереднім об'єктом є перш за все ті відносини , які даним злочином завжди порушуються або ставляться в небезпеку порушення, та що при хуліганстві завжди порушується громадський порядок, а здоров'ю громадян, власності та іншим відносинам шкода може бути і не нанесена. Тому дані автори роблять висновок, що безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок, а не інші відносини.

На сучасному етапі, майже всі криміналісти згодні з тим, що об'єктом хуліганства є громадський порядок. Таке розуміння об'єкта хуліганства є правильним, воно спирається на закон, тобто позицію ст. 206 КК України, із тексту якої видно, що хуліганство це дії, що грубо порушують громадський порядок.

Найбільш правильну, з моєї точки зору, позицію займають ті автори, які пропонують розглядати поняття громадського порядку в широкому і вузькому розумінні.

Громадський порядок в широкому розумінні - це регульована юридичними нормами і правилами співжиття сукупність суспільних відносин, що склались в державі і мають своїм завданням подальший розвиток і зміцнення цих відносин.

Кримінальне законодавство і, зокрема глава 10 Особливої частини КК України мають на увазі більш вузьку сферу суспільних відносин, у зв'язку з чим і слід говорити про громадський порядок у вузькому розумінні.

Під громадським порядком у вузькому значенні необхідно розуміти регульовану юридичними нормами і правилами суспільного співжиття сукупність лише тих суспільних відносин, які покликані забезпечити нормальне функціонування державних і громадських установ, підприємств і організацій, цілісність особистого майна громадян, безпеку, недоторканість, честь і гідність людей, а так само нормальні умови для їх праці, побуту і відпочинку.

Громадський порядок передбачає неухильне дотримання кожним громадянином правил поведінки, в основі яких лежать такі конституційні обов'язки, як додержання Конституції України та законів України, не посягаючи на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Порушення цих конституційних обов'язків тягне за собою застосування заходів адміністративного чи громадського впливу до винних. І лише найнебезпечніші порушення, що полягають у злочинному- посяганні на громадський порядок, тягнуть за собою застосування заходів кримінального покарання.

Об'єктивна сторона хуліганства. Об'єктивна сторона злочину як характеристика зовнішніх ознак діяння є актом поведінки людини, що викликає суспільне небезпечні зміни в реальній дійсності.

З об'єктивної сторони злочин є суспільне небезпечним і протиправним посяганням на інтереси, які охороняються законом, це посягання розглядається законом з його зовнішнього боку, в аспекті послідовного розвитку подій і явищ, які починаються зі злочинної дії або бездіяльності винного і закінчуються настанням злочинного результату.

Знання ознак, які характеризують об'єктиву сторону хуліганства, має велике значення для розуміння суті, правильної кваліфікації вчиненого, для розмежування кримінальне караного хуліганства і хуліганства як адміністративного правопорушення і т. ін.

З об'єктивної сторони хуліганство полягає у вчиненні суспільне небезпечних дій, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства. Хуліганство за своїм характером є тим злочином, який пояснюеться тільки шляхом дії, тобто активної поведінки і не може бути заподіяний шляхом бездіяльності.

Проте ст. 206 КК України, розглядаючи хуліганство як дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, дає хоч і в загальній формі досить чітку характеристику хуліганських дій, в той же час не розкриваючи конкретних ознак їх зовнішнього прояву, тобто в цій статті не має вказівок щодо можливих форм і способів учинення хуліганських дій, і це не випадково. Адже дії. за допомогою яких чиниться хуліганство, - найрізноманітніші, і дати в законі якийсь вичерпний їх перелік просто неможливо.

Наприклад, найбільш поширена форма хуліганства - уявне (надумане) незадоволення поведінкою першого зустрічного перехожого , навмисний виклик його на конфлікт з послідуючим побиттям потерпілого. Таким способом “розважаються” окремі п'яні компанії молодих людей. Звичайно вони просять у перехожого сірники або сигарети, кидають провокуючі репліки, задають недоречні запитання. Отримавши, з їх точки зору, “образливу” відповідь, хулігани побива громадянина.

Хуліганством вважаються такі дії: співання непристойних пісень, чіпляння до громадян на вулиці, скверах і парках; розбивання вікон, вітрин, вуличних ламп; зривання афіш, плакатів чи об'яв; шум і крик в театрі, кіно, клубі чи просто на вулиці; навмисне забруднення води, місць відпочинку громадян; фальшивий виклик швидкої медичної допомоги, пожежних команд, працівників похоронного бюро тощо.

В кримінально-правовій літературі за змістом і способом вчинення хуліганські дії класифікують на дві або три групи в залежності від того, який критерій береться за основу такої класифікації,

Найбільш просту і вдалу класифікацію, на мій погляд, запропонував П.І.Гришаєв.*

До першої групи він відносить такі хуліганські дії, які грубо порушують громадський порядок, але не пов'язані з безпосереднім посяганням на особу або майно.

Це, наприклад, нецензурна лайка в громадському місці, співання непристойних пісень, влаштування фіктивної пожежної тривоги і т.

До другої групи П.І.Гришаєв відносить такі види хуліганських дій, які супроводжуються посяганням на особу або майно. Такими є, наприклад, образа громадян, нанесення їм тілесних ушкоджень, побоїв, знищення або псування майна.

Як показує судово-слідча практика, найбільш поширеними є хуліганські дії

*Гришаев П.И. Преступления против порядка управления, общественной безопасности й общественного порядка.М.,1957,с.бО.

другої групи, тобто ті, які пов'язані з застосуванням насильства до осіб, знищенням чи пошкодженням майна.

Звичайно, вище приведена класифікація до деякої міри має умовний характер. Адже ж хуліганські дії нерідко являють собою поєднання дій, які належать і до першої і до другої групи, однак вона корисна тим, що у значній мірі допомагає визначити суть хуліганства, його суспільну небезпеку, правильно характеризувати дії винного і призначати справедливе покарання, розмежовує хуліганство і деякі суміжні з ним склади злочинів і т. п.

Але наскільки хуліганські дії між собою б не різнились, якого б ступеня суспільної небезпеки вони не досягли, всім їм властива така спільна ознака - вони неодмінно грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства.

Взятий ізольовано факт грубого порушення громадського порядку, якою б важливою об'єктивною ознакою кримінальне караного хуліганства не був, ще не утворює складу делікту. Для його наявності необхідно, щоб у грубому порушенні громадського порядку проявлялась явна неповага до суспільства. В найбільш загальному розумінні цього слова, вчинення будь-якого злочину, свідчить про неповагу до суспільства з боку винного.

Явною, тобто для всіх (як для винного, так і для навколишніх) очевидною, безсумнівною неповагою до суспільства вважаються зневажливе ставлення до правил суспільного співжиття, моралі, до законів, протиставлення своєї особи громадськості, дії, які супроводжуються безчинством і принижуючим ставленням до оточуючих.

Явна неповага до суспільства має місце там, де вчинок виходить за рамки особистих взаємовідносин і стає очевидним для всіх.

Лише ці дві ознаки, взяті в їх сукупності, утворюють кримінальне каране хуліганство, розкривають його суть та відрізняють хуліганство від інших злочинів. Тому поява на вулиці дуже п'яної людини хоч і виражає явну неповагу до суспільства, але кримінальне караного хуліганства ще не утворює, якщо це не пов'язано одночасно з грубим порушенням громадського порядку.

В ряді випадків хуліганство - це послідовні дії однієї або групи осіб протягом певного часу. Кожен з самостійних актів грубого порушення громадського порядку має ознаки окремого, закінченого, одного і того ж складу злочину тоді, коли вони посягають на один об'єкт, охоплюються єдиним умислом та єдиним остаточним злочинним результатом. Це так звані, продовжувані злочини. Такі дії повинні розглядатись за ознаками єдиного, продовжуваного хуліганства, і хоча наявність їх не впливає на кваліфікацію заподіяного, вони повинні враховуватись судом при визначенні винному відповідної міри покарання.

Діюче кримінальне законодавство не дає жодних вказівок щодо місця вчинення хуліганства.

Як показує судово-слідча практика, хуліганство частіше зустрічається в громадських місцях, але воно нерідко трапляється і в відлюдних місцях, особливо тоді, коли винний думає таким чином уникнути викриття і покарання.

Хуліганські дії можуть бути вчинені як публічно, так і не публічно. Зрозуміло, що такі дії, як нецензурна лайка, співання непристойних пісень, вважаються хуліганськими лише тоді, коли вони вчинені публічно, бо тільки при цій умові вони є викликом суспільству, але такі дії, як, наприклад, малювання порнографічних малюнків на парканах, знищення або пошкодження майна громадян із хуліганських мотивів і т.п., можуть бути вчинені публічно.

Сказане вище дає підставу прийти до висновку, що ні місце вчинення хуліганських дій, ні їх публічність не є обов'язковими ознаками об'єктивної сторони цього складу злочину.

Не менше значення для більш повної характеристики об'єктивної сторони злочину мають і обставини його вчинення. Саме вони утворюють сукупність конкретних умов, в яких може бути вчинено даний злочин, саме вони складають об'єктиву можливість його вчинення.

Як свідчать факти, сприятливі умови для діяльності такого роду злочинців нерідко створює байдуже ставлення до хуліганства з боку громадськості, іноді мовчазне заохочування “бешкетництва”, часом позиція невтручання, яку займають офіціальні особи або деякі громадяни.

Більшість криміналістів відносить хуліганство до так званих формальних злочинів, не звертаючи уваги на те, що хуліганство має специфічний характер. Грубе порушення громадського порядку є наслідком хуліганських дій. І.М.Даньшин. маючи на увазі саме цю особливість хуліганства, невипадково підкреслює, що наслідки тут є невід'ємною частиною дії, що вони утворюють начебто складову частину розглядуваної дії. Мова йде в даному- випадку, - продовжує І.М.Даньшин,-“не тільки розбіх дії і наслідків в часі, але і про своєрідну зрощування процесу і результату дії”.*

В деяких випадках такі дії можуть утворювати сукупність хуліганства і відповідного злочину, наприклад, ст. 101 КК України.

* Даньшин И.Н. Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву. Х., 1971, с. 59.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.45.196 (0.015 с.)