НАЦІОНАЛЬНИЙ ШЛЯХ ДО ЕКОЛОГО-ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

НАЦІОНАЛЬНИЙ ШЛЯХ ДО ЕКОЛОГО-ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ



Природа — це простір душі.

Будьмо ж чутливими до його засіву й проростання,

до кореня і пелюстки, до стовбура і крони,

до голосу і помаху крила,

до зеленого світу поезії і животвору.

М. Ф. Сингаївський,

український поет

Головні підсумки XX століття

Е

кологічна криза в Україні продовжує розрос­татися й поглиблюватись, охоплюючи дедалі більші території. Як і раніше, бракує асигнувань на серйозні природоохоронні заходи в усіх сферах виробництва, фактич­но відсутній контроль за діяльністю, що завдає шкоди природі, через застарілість обладнання й технологій на виробництвах зростають кількість і сила техногенних аварій, ефективність очисних споруд дуже низька або їх узагалі немає, не створено ефективної системи державного контролю за станом довкілля й управління всією природоохоронною діяльністю, а також банку еколого-територіальних даних. Рівень екологічної освіти населен­ня вкрай низький.

На екологічний стан України найближчим часом негативно впливатимуть також зміни структури палива, приватизація землі та підприємств. Очікуються труднощі під час впровадження ефективних ресурсозберігаючих і природоохоронних технологій. Імовірними залишаються як різке погіршення екологічного стану країни загалом, так і необоротна деградація окремих природних об'єктів і районів.

382


Глава 10 Національний шлях до еколого-збалансованого розвитку

Проте є й позитивні фактори:

• нагромаджено багато об'єктивних даних про екологічний стан
геосистем України;

• визначено основні причини й динаміку розвитку екологічної
кризи;

• на основі цих знань розроблено програму заходів для
розв'язання екологічних проблем.

Ці заходи спрямовані передусім на стабілізацію, а в подаль­шому — на зменшення масштабів забруднення довкілля, на припинення процесів, що ведуть до деградації ландшафтів та екосистем, на відновлення порушених природних комплексів, на раціональне використання й охорону природних ресурсів.

Обов'язок учених в усіх галузях як природничих, так і гуманітарних наук — організувати суспільну самосвідомість людей, щоб вони діяли разом у вирішенні екологічних проблем на всій нашій земній кулі.

П. Л. Капиця,

російський фізик,

лауреат Нобелівської премії

За умов особливо небезпечного загострення в 90-х роках екологічної кризи теперішня орієнтація України на природоохоронну й ресурсозберігаючу політику, на входження в загальноєвропейську та світову системи екологічної безпеки, на ефективне вирішення численних екологічних проблем має не тільки національне, а й міжнародне значення.

Здобуття Україною незалежності дає змогу змінити державну політику природокористування, планувати й розвивати в майбутньому своє господарство так, щоб це не суперечило збереженню й поліпшенню якості навколишнього природного середовища.

Україна має надзвичайно вигідне географічне положення, ще досить багатий природний, економічний і людський потенціал, великі трудові ресурси, потужні наукові сили, розвинену транспортну мережу, доволі високий рівень виробництва енергії. Ці фактори мають сприяти тому, щоб найближчим часом наша країна вийшла з тяжкої еколого-економічної кризи й піднеслася до рівня розвинених європейських держав.

Останніми роками (1999—2003) активізувався процес переходу до еколого-збалансованого розвитку держави. Попередні роки

383


 


 
 

Розділ

Екологічні проблеми України

можна схарактеризувати лише як етап підготовки до цього переходу, для якого нині є значний національний потенціал:

наша країна має висококласних спеціалістів і достатні можли­
вості для розвитку освіти (зокрема екологічної) населення для
сприйняття ідей і принципів збалансованого розвитку. Необ­
хідно лише організувати широке інформування загалу й на­
вчання управлінського персоналу за спеціальними програмами
зі стійкого розвитку;

• Україна продемонструвала можливості економічного зростання
попри застарілі основні фонди виробництва;

• Україна досягла значних успіхів у здійсненні екологічної
політики;

• в Україні вже накопичилася «критична маса» для здійснення
реформ, особливо в аграрному секторі, аби забезпечити незво­
ротність вибраного курсу подальшого розвитку й утвердження
держави.

На сьогодні головне завдання керівництва держави, суспіль­ства полягає в переорієнтації національної політики й стратегії на ідеї та принципи гармонійного розвитку й забезпеченні (законодавчому, інституційному, освітньому, фінансовому) їх реалізації.

Програма переходу України § 10.2.^і до збалансованого розвитку

о;

основою подальшого розвитку країни визнано 'європейський вибір, відданість України загально­людським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії, визнання людини, її прав і свобод — найвищою цінністю циві-лізаційного прогресу.

Основною метою здійснюваних в Україні реформ є соціальна переорієнтація економічної політики. Визначено стратегічні пріоритети сталого розвитку країни.

В економічній сфері:

• утвердження механізмів, які мають забезпечити надійні гарантії не лише остаточної стабілізації економіки, а й утворення необхідних передумов її прискореного зростання;

384


Глава 10 Національний шлях до еколого-збалансованого розвитку

впровадження науково-технологічних інновацій та опанування інноваційного шляху поступу як головного фактора збалансо­ваного економічного розвитку; активне здійснення аграрної політики;

зміцнення економічних засад для глибокої перебудови соціальної сфери.

В соціоііьній сфері:

підвищення інтелектуального потенціалу нації, всебічний розвиток освіти, особливо екологічної;

зміни в соціальній сфері для запобігання зубожінню населен­ня — реформування системи оплати праці, зменшення безро­біття, вдосконалення механізмів надання державної соціальної допомоги, запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального страхування; поліпшення становища дітей, молоді, жінок, сім'ї; здійснення скоординованих кроків, спрямованих на поліпшен­ня охорони здоров'я населення, зниження смертності та збільшення тривалості життя; зміцнення позицій середнього класу.

В екологічній сфері:

гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіа­ційного захисту населення й довкілля, зведення до мінімуму негативного впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

поліпшення екологічного стану річок України, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;

стабілізація й поліпшення екологічного стану в містах і про­мислових центрах Донецько-Придніпровського регіону; будівництво нових і реконструкція діючих комунальних очис­них каналізаційних споруд;

запобігання забрудненню Чорного й Азовського морів і поліпшення їхнього екологічного стану;

формування збалансованої системи природокористування та екологізація промисловості, енергетики, будівництва, сіль­ського господарства, транспорту;

збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розви­ток заповідної справи.

385


Розділ II Екологічні проблеми України

Передбачається прискорене виведення економіки на траєк­торію стійкого зростання через глибокі структурні зміни та поглиблення курсу ринкових реформ, активну й послідовну соціальну політику. В цій формулі — не лише переконаність у можливості позитивних зрушень, реальних і відчутних змін уже в найближчій перспективі, а й сподівання на зміцнення нашої держави, її прилучення до надбань сучасного європейського і світового иивілізаційного розвитку. Україна має все необхідне для того, щоб такі сподівання стали реальністю.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.122.9 (0.005 с.)