Ознайомлення з громадянськими обов’язками

Мета: розширити уявлення учнів про обов’язки людини; розвивати мислення; прищеплювати бажання виконувати свої обов’язки.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Фронтальне опитування

— Продовжіть думку: «Щоб життя моїх близьких і друзів стало кращим, а країна, у якій ми народилися і живемо, стала багатою і процвітаючою, щоб у нашій державі постійно був добробут і порядок, необхідно...» (Дотримувати законів, певних правил дорожнього руху, правил пішоходів, поведінки у громадських місцях, у гостях, удома, школі; усі повинні виконувати свої обов’язки на роботі, у сім’ї.)

— Потрібні, насамперед, зусилля кожного з нас — громадян держави Україна. І від того, як ви навчитеся бути її добрими громадянами, залежить і ваше майбутнє.

2. Презентація плакатів учнів «Усі діти мають права»

3. Гра «Добрі і погані вчинки»

— Я читатиму твердження. Якщо так учиняє добра людина, плескайте в долоні, а якщо невихована, то сидіть спокійно.

-y Допомагати мамі мити посуд.

- Робити комусь зле, якщо він цього не бачить.

- Не вмиватися.

- Берегти рідну природу та охороняти її.

- Шанувати працю інших людей.

- Галасувати, коли хтось відпочиває.

- Бути вихованою, стриманою дитиною.

- Обманювати, хвалитися.

- Насміхатися з чужого горя.

- Добре вчитися, багато читати.

- Не слухати батьків.

- Допомагати друзям у біді.

- Ділитися тим, що є в тебе.

- Ображати інших.

- Захищати слабкого.

- Спати на уроках.

- Красти.

- Любити своїх батьків.

- Ображати тварин.

- Сваритися.

— Чи погоджуєтесь ви з думкою, що кожна людина має свої почуття, здібності, характер? Як же зробити, щоб такі різні, не схожі між собою люди жили в мирі та злагоді?

Для цього існують правила, що визначають стосунки між людьми. Життя змусило людей установити багато різних правил, і ми повсякчас з ними маємо справу.

— З якими правилами людського співжиття ви вже ознайомилися?

— Ви прийшли до школи й одразу ознайомилися із правилами для учнів, щоб легше було вчителям навчати, а вам — учитися.

Сідаєш у трамвай, автобус чи потяг — перед тобою інші правила — правила для пасажирів.

Заходиш у кінотеатр — і тут свої правила, яких повинні дотримувати глядачі.

Коли ти йдеш вулицею, ти — пішохід, і зобов’язаний виконувати правила дорожнього руху.

Але існують правила, обов’язкові для всіх громадян країни, ким би вони не були — дорослі чи діти, вчителі чи учні, люди різних професій, різного матеріального достатку, і якщо цих правил усі дотримують, тоді в такій державі все до ладу.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про громадянські обов’язки.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення вчителя

— У Конституції України спочатку перелічені особисті права,

потім — політичні, а потім — соціально-економічні і культурні. Якщо ми говоримо «право», то завжди маємо на увазі «обов’язок», і навпаки. Ми — громадяни України, і у нас є обов’язки перед Вітчизною, перед своїм народом, перед іншими людьми, перед своїми рідними і близькими. Головний обов’язок — поважати права інших! А ще обов’язки описані у статтях: ст. 51— піклуватися батькам про дітей, а дорослим дітям — про непрацездатних батьків; ст. 65 — захищати Вітчизну; ст. 66 — охороняти природу; ст. 67 — платити податки.

— А які обов’язки мають люди? (Ст. 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності

України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Ст. 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.

Ст. 68. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України...)

Метод «Мозковий штурм»

— Що ви повинні сьогодні робити, щоб виконати обов’язки, записані в Конституції?

Висновок. Люди повинні наполегливо трудитися, щоб Україна стала процвітаючою державою. Кожен громадянин зобов’язаний захищати свою Вітчизну. Діти повинні старанно вчитися, щоб у майбутньому здобути професію і працювати на благо України.

2. Робота за підручником (с. 69–71)

Учні виконують завдання рубрики «Повтори те, що знаєш».

Вправа «Мікрофон»

Учні виконують завдання рубрики «Поділися своїми думками».

Потім читають текст рубрики «Я хочу дізнатися».

Опрацьовують матеріали рубрики «Ознайомся з думкою інших людей» та виконують завдання на с. 70–71.

— Прочитайте та запам’ятайте висновки на с. 71. (Я дізнався, що... Я прагну...)

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

1-ша група. Якими є обов’язки дітей щодо навчання в школі?

2-га група. Якими є обов’язки дітей щодо правил поведінки в школі?

3-тя група. Якими є обов’язки дітей щодо поводження на вулиці?

4-та група. Якими є обов’язки дітей щодо старших, здоров’я, природи?

Презентація виконаної групами роботи.

2. Тестування

1. Який документ про права дітей прийнятий у 1989 році?

а) Декларація прав дитини;

б) Закон України про охорону дитинства.

2. Як називається основний Закон України, де записані всі права та обов’язки?

а) Декларація прав дитини;

б) Конвенція прав дитини;

в) Конституція України.

3. Те, що ти повинен робити, щоб бути корисним собі та іншим,— це:

а) право;

б) обов’язок.

4. Те, що ти можеш робити,— це:

а) обов’язок;

б) право.

3. Гра «Права та обов’язки»

— Сигналізуйте відповідними картками: «права», «обов’язки».

- Берегти книги;

- дотримувати правила руху;

- старанно вчитися;

- навчатися;

- ігри, відпочинок, розваги;

- піклуватися про життя, здоров’я;

- користуватися бібліотекою, спортивною залою;

- охороняти природу;

- дотримувати правил поведінки.

4. Гра «Так чи ні?»

- Кожна людина має своє ім’я.

- Можна бити дитину.

- Не можна відвідувати лікарів.

- Усі діти рівні між собою.

- Не можна ходити до школи.

- Можна примушувати дитину тяжко працювати.

- Можна ображати дітей.

- Треба жити в злагоді і мирі.

- Поважати своїх батьків.

5. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового дізналися на уроці?

— Які ваші обов’язки в школі, у родині?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 69–71).

Виконати малюнок «Мої обов’язки».

 

Урок 17

ОСНОВНІ СИМВОЛИ ДЕРЖАВИ

Мета: поглибити знання учнів про основні символи держави; розвивати мовлення, пам’ять, мислення; виховувати патріотизм, повагу до державних символів України.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Презентація малюнків «Мої обов’язки»

2. Тестування «Права та обов’язки громадян»

1. Права й обов’язки громадян України записані в:

а) Конституції України

б) указах Президента;

в) Кримінальному Кодексі України.

2. Громадяни України мають право на:

а) життя;

б) освіту;

в) образу інших;

г) відпочинок;

д) привласнення чужого майна.

3. Усі громадяни мають:

а) рівні права;

б) різні права;

в) особливі права.

4. Громадяни України зобов’язані:

а) дотримувати Конституції України;

б) не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;

в) самостійно чинити правосуддя;

г) оберігати природу;

д) сплачувати податки.

5. Право на охорону здоров’я мають:

а) окремі люди;

б) тільки діти;

в) усі громадяни України.

— Кожний народ намагається виявити себе і свою суть у державних символах. Наша Україна теж має державну символіку. У Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб і Гімн».

Методом роботи «Коло» з’ясовують, що учні знають з цього питання.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про основні символи держави.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення вчителя

— Державний символ — знак, зображення або мелодія, що відображають деякі суттєві прикмети певної держави.

Основними носіями національної символіки держави є герб, прапор і гімн. Вони втілюють у собі провідну національну ідею соборності українських земель, їхньої багатовікової державної традиції і демократичного ладу. 19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Державний Герб України», якою було затверджено як малий герб держави тризуб золотої барви на синьому щиті. Походження цього символу дуже давнє. Цей знак зустрічався в археологічних знахідках з Перещепинського та Мартинівського городищ VІ–VІІІ ст. на Полтавщині та Київщині. Тризубці з давніх поселень засвідчують, що задовго до появи Рюриковичів вони були знаками родових старійшин у слов’ян. Перша згадка про тризуб у літописах належить до X ст. У ті часи він ушановувався як своєрідний оберіг. За часів Київської Русі тризуб стає великокняжим знаком. Його зображують на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Відомо, що київський князь Володимир Святославович (980–1015) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався його портрет, а з другого — тризуб з написом «Володимир на столі,

а це його серебро». Цей самий знак було знайдено й на монетах князя Ярослава Мудрого, а також у гербі його доньки Анни Ярославівни — королеви Франції.

Але з часом тризуб поступово витісняється з життя Київської держави, а потім і майже зовсім зникає на наших землях. Повернення його як українського символу відбувається лише в 1918 році, після проголошення Української Народної Республіки. У 20–30-х рр. XX ст. символіку з тризубом використовували різні політичні організації Західної України та Північної Буковини. Сьогодні як малий герб України він зображений у назвах установ, на грамотах, печатках, грошових знаках тощо. Став тризуб і складовою частиною проекту Великого Герба держави, який було створено в 1997 році. Цей проект успадковує ще два історичних символи, що були притаманні українським землям різної доби. Перший з них — «козак з мушкетом» — служив емблемою Війська Запорізького. Другою складовою частиною Великого Герба України, за художнім проектом, є зображення коронованого лева. Це один із традиційних і найдавніших геральдичних знаків. На українських землях він з’явився спочатку на печатках галицьких князів. Згодом цей знак став територіально-династичним. У ХІV ст., у період найбільшого розквіту Галицько-Волинської держави, зображення лева набуває значення державного герба.

Водночас воно є гербом міста Львова.

Усі ці складові частини Великого Герба України має поєднати вінець княжої доби. Він указує на першоджерело української державності — Київську Русь — і є символом суверенітету та вікових державних традицій. До речі, той самий вінець Володимира зображений на сучасних грошових одиницях

України — купюрі номіналом одна гривня.

Композицію Великого Герба України пропонують прикрасити стрічкою національних барв з написом «Воля. Злагода. Добро» та зображенням загальновизнаних рослинних символів країни — кетягів калини у сполученні із пшеничним колоссям. Вони є ознакою щедрості й багатства української землі, добробуту, миролюбного характеру її народу. Загалом Герб поєднує в собі головні етапи становлення й розвитку нашої державності.

Державним Прапором України з 28 січня 1992 року визнаний прямокутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхня — синього, а нижня — жовтого кольорів. Ці барви були символічними для Київської Русі ще до прийняття християнства. Після хрещення держави вони були освячені

образом животворного Хреста. За добу татаро-монгольської навали ця символіка зникла. Але згодом вона відродилася в церковних оздобах та гербах українських міст. Майже всі вони були облямовані жовтолакитними кольорами.

З XVІІІ ст. з блакитного полотнища виготовлялися всі полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорізького. Жовтою фарбою на них наносили хрест, зорі, зброю або постаті святих. Вибір українцями жовто-блакитних кольорів був умотивований тим, що символами країни є чисте небо (синій колір) та пше-

нична нива (жовтий колір).

Давня символіка українців відродилася знову в гербі й прапорі Української Народної Республіки, що були ухвалені Центральною Радою 1918 року. Але ненадовго. За часів радянської влади національними барвами Української РСР вважали червоний та блакитний. Лише 4 вересня 1991 року, після проголошення Україною незалежності, синьо-жовтий прапор знову був піднятий над

будівлею Верховної Ради.

В основу Державного Гімну України був покладений національний гімн, створений 1803 року на музику західноукраїнського композитора і диригента Михайла Вербицького. Текстом до нього став відомий вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Текст Гімну затвердив парламент України у січні 2001 року, внісши деякі зміни до першого рядка. Мелодія гімну звучить під час урочистих заходів, відзначення державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Павло Платонович Чубинський (1839–1884) — відомий український поет, етнограф та фольклорист, юрист за фахом. Серед його науково-літературної спадщини багато робіт-досліджень побуту, звичаїв, пісень, говірок та народних вірувань українців, поетичні збірки. Але чи не найбільшу популярність Чубинському приніс вірш «Ще не вмерла Україна» (1862). Цей сповнений патріотизму твір швидко поширився серед народу, студентської молоді та інтелігенції. Він так подобався читачам, що його авторство навіть приписували Т. Шевченкові.

За різних часів національними українськими гімнами вважали також «Заповіт» Т. Шевченка та «Вічний революціонер» І. Франка на музику Д. Січинського. На Галичині співали «Мир вам, браття» та церковний гімн «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни» на слова О. Кониського і музику М. Лисенка.

2. Робота за підручником (с. 72–75)

Учні виконують завдання рубрики «Повтори те, що знаєш».

Вправа «Мікрофон»

Учні виконують завдання рубрики «Поділися своїми думками».

Потім читають текст рубрики «Я хочу дізнатися».

Робота в парах

Учні виконують завдання на с. 72.

Опрацьовують матеріали рубрики «Ознайомся з думкою інших людей».

— Назвіть державні символи України. Як пишуть назви всіх державних символів України?

— Що нового ви дізналися про Державний Герб України? Символом чого він являється?

— Що ви дізналися з вірша Наталки Поклад про Державний Прапор України?

— Як потрібно ставитися до державних символів України?

— Де записано цей обов’язок усіх громадян України?

— Які державні свята, пов’язані із державними символами України, вам відомі?

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 75. (Я дізнався, що... Я прагну...)

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Розгадування кросворда «Символи держави»

Розгадування кросворда «Символи держави»

У

1 К

2 Р

3 А

4 Ї

5 Н

6 А

1. Установлене державною владою загальне, для всіх обов’язкове правило, що має найвищу силу. (Закон)

2. Символічний знак держави, міста чи роду, зображуваний на прапорі, монетах, печатках. (Герб)

3. Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, організації. (Прапор)

4. Назва головного міста нашої держави, де містяться уряд і урядові установи. (Київ)

5. Урочиста пісня, що є символом державної єдності. (Гімн)

6. Місцевість, де людина народилася, рідний край. (Батьківщина)

2. Робота в парах

— З’єднайте частини прислів’їв.

Де рідний край,..... не так світить і сонце.

У чужій сторонці...... умій за неї постояти.

Навіть у птахів...... немає народу.

Батьківщина — мати...... там і під ялинкою рай.

Кожна рослина...... є батьківщина.

Без мови...... на своєму корені росте.

3. Гра «Закінчи речення»

- Наша Батьківщина —... (Україна).

- Державними символами України є... (гімн, прапор, герб).

- Прапор України двоколірний —... (жовтий, синій).

- Гімн України — це пісня... («Ще не вмерла України...»).

- Слова гімну написав... (Павло Чубинський).

- Музику до гімну створив... (Михайло Вербицький).

- Герб України —... (тризуб).

— Свої національні символи люди повинні шанувати й берегти. Про це записано у Конституції України: «Захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності; шанування її державних символів є обов’язком громадян України».

Не забувайте, що ви — діти землі, що зветься Україна. Ви повинні любити свою Батьківщину, вона у вас — єдина!

4. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Про що ви вперше почули на уроці?

— Що було для вас цікавим?

— Чи пишаєтеся ви своєю Батьківщиною? Чому?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 72–75).

Дізнатися про герб і прапор місцевості, у якій проживають учні.

Про герб і прапор Харкова

Атрибутами влади (офіційними її доказами) міста є власні герб та прапор. Свій сучасний герб Харків успадкував з 1781 року. Кожен елемент цих символів міста має особливе значення. Зелене поле нагадує про те, що Харків — частина Слобожанщини — квітучого краю з різноманітною багатою природою. Ріг достатку з плодами і квітами символізує одвічну родючість нашої землі та ті плоди, якими вона щедро годує працьовитих людей. Навхрест рогу достатку знаходиться кадуцей (жезл) — палиця античного бога Меркурія, який, за міфологією, є покровителем торгівлі, ремесел, підприємництва, заповзятливості охоронців законів і правопорядку.

 

Урок 18