Іі. Мотивація навчальної діяльності

Клас Уроки 1-35

№1 Неповторність кожної людини

Мета: дати учням уявлення про неповторність кожної людини (зовнішність, поведінка, здібності, характер); розвивати вміння висловлювати свою думку; виховувати почуття гідності.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель демонструє фотографію класу.

— Погляньте на фотографію. Це — наш клас, у якому живуть 32 «Я», але кожен із вас по-своєму унікальний і неповторний.

— Як ви розумієте слова «неповторність людини»?

 

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про неповторність кожної людини.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Завдання кожній групі — стати за зростом, потім — за кольором волосся (наприклад, від темніших до світліших), за кольором очей (тільки з карими очима).

— Чи є в класі два абсолютно однакових учня? (Можуть виникнути труднощі з близнюками, але можна розповісти про їхні відмінності — як психологічні, так і фізіологічні.)

— А кожна людина — це неповторна особистість. На цілій планеті немає двох однакових людей; навіть близнята, котрі зовні дуже схожі, насправді — різні, бо у кожного є свої відчуття, своє бачення подій, власне життя.

А тепер кожен розгляньте уважно лінії своїх долонь. (Необхідно зазначити, що в різних людей різні відбитки пальців тощо.)

— Чим ви схожі? (Ми всі навчаємося в одному класі; живемо неподалік від школи; нас навчають одні й ті самі вчителі; ми всі живемо в сім’ях; нас лікують дитячі лікарі; країна, у якій ми живемо,— це Україна.)

— А в чому полягають ваші відмінності? (Є хлопчики, є дівчатка; у нас різна зовнішність; ми по-різному навчаємося; нам подобаються різні уроки; любимо різні ігри; маємо різний стан здоров’я; різні за характером; кожен має свою улюблену страву; не всі мають батьків, у декого немає тата.)

— Діти відрізняються одне від одного бажаннями, діями, творчістю, мріями.

Кожна людина має багато спільного з іншими людьми: це й однакова будова тіла, і спеціальні потреби та інтереси, і неможливість жити без інших людей, і прагнення свободи, і багато інших особливостей, які називаються загальнолюдськими. Кожен із нас наділений рисами, які властиві певному співтовариству людей.

Отже, у людей багато схожого, і водночас кожен із нас унікальний. Якщо гончар зробить 10 000 абсолютно однакових за розміром, за формою, за малюнком ваз, то ціна кожної такої вази буде не надто високою. Але якщо майстер зробить вазу неперевершеної краси, форми й стилю, нанесе на неї унікальний малюнок — її ціна буде набагато вищою. Кожен із нас схожий на таку особливу, унікальну вазу, створену за особливим задумом. Ваша особистість є дорогоцінною, насамперед, тому, що не існує на світі нікого, хто повторював би вас до дрібниць. Отже, кожен має властиві тільки йому індивідуальні риси. Відрізняються й наші характери. Як у природі кожна квітка має свою красу, так і кожна людина неповторна.

Висновок. Кожна людина (дитина) є індивідуальною, унікальною та непо- вторною. Це поєднання зовнішності, поведінки, характеру та здібностей людини.

Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки — раз!

На носках стоїть весь клас,

Два — присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Раз! — і вгору,

Два! — і вниз,

На сусіда не дивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз — присіли, два — піднялись.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Три малюнки»

— Візьміть набір кольорових олівців та намалюйте себе тричі. На першому автопортреті зобразіть себе таким, яким уявляєте самі. На другому — таким, яким бачать вас оточуючі. А на третьому — таким, яким би ви хотіли бути насправді.

Після виконання завдання вчитель звертає увагу на кольори олівців, які використовували учні. Психологи стверджують, що синій колір указує на брак дружніх стосунків; зелений — на потребу в самоствердженні; червоний свідчить про бажання досягти успіху; жовтий колір використовують оптимісти або люди, які прагнуть життєвих змін.

Гра «Так чи ні?»

· У різних людей однакові відбитки пальців. Так чи ні?

· Деякі люди є особливими і неповторними. Так чи ні?

· Неповторність полягає лише у зовнішності. Так чи ні?

· Ми відрізняємося одне від одного бажаннями, діями, творчістю, мріями. Так чи ні?

· Кожна людина не має нічого спільного з іншими людьми. Так чи ні?

· На цілій планеті немає двох однакових людей. Так чи ні?

· Кожна людина у світі неповторна. Так чи ні?

Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 3–6).

Дослідницький проект «Я — неповторний»

Підготуйте розповідь про себе (твої захоплення, інтереси, досягнення, про що мрієте...). Доведіть, що кожен з вас — неповторний.

 

№2 Життя людини — найвища цінність

Мета: дати учням поняття про те, що життя має найбільшу цінність; розвивати вміння жити в мирі і злагоді; виховувати бажання вести активний спосіб життя.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Фронтальне опитування

— Як довести, що люди — різні й неповторні?

— Що для вас є найціннішим? Чому?

— Доберіть прикметники до слова життя. (Щасливе, веселе, цікаве, творче, важке, безрадісне)

— Що, на вашу думку, може зробити життя щасливим?

— Розмістіть слова за порядком їхньої значущості у вашому житті.

Дружна сім’я, великий будинок, добре оплачувана робота, здоров’я, освіта, надійні друзі, гроші, любов, гарна зовнішність, впевненість у собі, працьовитість, самостійність.

— Які чинники негативно впливають на людське життя? (Лінь, злість, егоїзм, жадібність, заздрість, шкідливі звички тощо)

— Звісно, є чимало цінностей, але найголовніша — це життя. Його не стане,— і все втратить сенс.

Повідомлення вчителя

— Епіграфом до уроку будуть слова Леонардо да Вінчі: «Пам’ятай, життя — це подарунок; і той, хто його не цінує, на цей подарунок не заслуговує».

Ви повинні знати, що життя — це найвища цінність. Воно дається нам один раз, і його треба гідно прожити. А для цього не потрібно набувати шкідливих звичок, які призводять до втрати найдорожчого — життя. Які ви знаєте шкідливі звички? (Відповіді учнів.) Так, шкідливих звичок є багато: паління, пияцтво, наркоманія, вдихання отруйних парів і газів і т. ін. Як ви гадаєте, для чого діти починають це робити? (Відповіді учнів.) Так, спочатку наслідують дорослих, щоб хизуватися перед іншими дітьми й виглядати дорослими. А ще

тому, що не розуміють, якої шкоди завдають ці звички здоров’ю молодого організму. Діти не усвідомлюють того, що цих звичок неможливо позбутися, і стають їхніми рабами. Щоб не бути залежними від них, не слід їх набувати. Тоді життя буде цікавим і радісним, бо у світі є ще чимало непізнаного. Воно чекає саме на вас, щоб ви зробили відкриття. Можливо, хтось із вас повинен це відкриття зробити, а якщо ви цього не зробите, людство не зможе рухатися вперед, щоб жити краще. Тепер ви розумієте, яке важливе завдання чекає на вас, тому не піддавайтеся поганому впливові вулиці, не набувайте поганих звичок. Пригадайте, що необхідно знати, щоб уберегти своє життя в повсякденних ситуаціях. (Відповіді учнів.) Ще потрібно знати і виконувати Правила дорожнього руху, протипожежної безпеки, вміти поводитися в екстремальних ситуаціях і не демонструвати «безглуздого геройства», яке може призвести до трагічних наслідків. А що таке «безглузде геройство»? (Відповіді учнів.) Це нерозумні вчинки деяких дітей, коли дитина вважає, що вона — «герой». Наприклад, коли вилазить на височезне дерево просто так, щоб показати, що не боїться висоти, а потім зривається і падає. Або лізе на дах будинку, в підвал чи перебігає дорогу перед самісінькою машиною або перед потягом, вирушає на будівництво, де складені будматеріали. Або пірнає у невідомих місцях, а потім ламає шию. Скажіть, кому таке «геройство» потрібне? Це свідчить про те, що дитина не розуміє того, що життя — найвища цінність, і ніщо не може зрівнятися із ним.

У світі зараз неспокійно: палають війни, гинуть люди. Людське життя втрачає цінність, бо на перше місце ставляться нафта, газ, золото для збагачення незначної групи людей, а інші гинуть. Від того, що люди не завжди вміють домовитися між собою, від того, що не навчилися жити у злагоді, вони втрачають мир і спокій.

Отже, ви зрозуміли, що життя — це найвища цінність для людини. Коли його втрачають, то назад уже ніхто не поверне.

Фізкультхвилинка

Робота в парах

— Доповніть прислів’я, поясніть їх зміст.

Мудрим ніхто не вродився, а...

Що посієш, те й...

Хто терпеливий, той...

Добру людину бджола не...

Слова для довідок: навчився, пожнеш, щасливий, жалить.

Малюнок «Радісний портрет»

— Спробуйте намалювати портрет найрадіснішої людини когось із ваших товаришів.

За малюнками одне одного діти вгадують, хто зображений. Організують виставку: «Ми радіємо життю».

Вправа «Мікрофон»

— Як ви вважаєте, чому діти часто радіють життю більше за дорослих?

— Чи може радість зцілити людину?

Гра «Так чи ні?»

· Життя має бути важким. Так чи ні?

· На світі немає нічого більш цінного, ніж життя і здоров’я. Так чи ні?

· Робота негативно впливає на життя людини. Так чи ні?

· Потрібно жити так, щоб не завдавати страждань рідним і близьким. Так чи ні?

· Найголовніша цінність — це самостійність. Так чи ні?

· Слід піклуватися про себе, адже, коли людина здорова, вона може подолати всі труднощі життя. Так чи ні?

Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 7–10)

 

№3 Людське «Я»

Мета: продовжити формувати уявлення учнів про людські достоїнства і недоліки; розвивати активне пізнавальне ставлення до соціального оточення; виховувати у дитини власне «Я», віру у свої сили, талант, здібності.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Мозковий штурм»

— Прочитайте прикметники до слова життя. Яке життя обрали би ви?

Щасливе, активне, нудне, легке, важке, цікаве, чесне, творче, бездіяльне, трудове, безрадісне, солодке.

Слухання легенди

— Послухайте легенду.

Було в одного батька три сини. Виросли вони та роз’їхалися у різні місця.

Один з них учив людей, другий лікував, а третій вирощував хліб. Якось приїхали вони до батька на гостину. За вечерею стали вони сперечатися між собою:

— Я найважливіший на Землі, адже я навчаю людей.

— Ні, я,— заперечив другий,— адже я лікую людей, щоб вони були здорові.

— Ні, я,— сказав третій,— адже я вирощую хліб, щоб люди мали що їсти.

Довго вони сперечалися і вирішили піти до старого мудреця. Вислухав їх мудрець, усміхнувся і сказав:

— Погляньте в цю скриньку, там у чарівному дзеркальці ви побачите найважливішу людину.

Подивилися брати в дзеркало і побачили у ньому всіх трьох. Здивувалися брати, а мудрець сказав:

— Це правда. Кожен із вас найважливіший на Землі. Адже кожен із вас дбає про те, щоб життя на Землі було краще.

Зрозуміли брати, що чим краще вони виконуватимуть свою справу, тим кращою і веселішою буде наша планета...

— А що ви робите, щоб наша планета була кращою? А що можна ще зробити?

— Діти, кожен з вас хоче зробити добру справу. Хто ж із вас найважливіший?

Бесіда

— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що зовнішність людини належить до людського «Я»?

— Чи можна лише за зовнішнім виглядом говорити про людське «Я»?

Фізкультхвилинка

Гра «Обручка краси»

Учень розповідає, що у нього є обручка краси. Варто спрямувати обручку на будь-яку людину, як у ній зразу ж стає видно все найкрасивіше. Діти утворюють коло і витягають складені долоньки вперед. Педагог непомітно вкладає обручку кому-небудь у долоньки. Потім діти хором промовляють: «Колечко, колечко, вийди на крилечко». Той, хто одержав колечко, вибігає на середину кола. Він має торкнутися до своїх друзів колечком, побачити в кожному щось красиве і розказати про це. Той, хто більше за всіх побачив красивого у своїх друзях, одержує право носити колечко краси цього дня.

Бесіда

— Які справи і вчинки, на ваш погляд, можна назвати красивими? Чи можуть красиві справи прикрасити зовнішній вигляд людини? Чи можуть, навпаки, погані вчинки зіпсувати зовнішній вигляд людини?

— Чи варто шукати прекрасне в самому собі? Як ви вважаєте, що у вас най- прекрасніше?

— Якщо людина не вміє шукати прекрасне у собі, чи зможе вона знаходити прекрасне в людях?

— Що в людині найпрекрасніше?

— Яка якість людини вам здається найкрасивішою, і чому?

Робота в парах

Кожна пара мала скласти невелику сценку-діалог про те, що важливе для долі людини: краса зовнішності чи краса душі, і дійти якогось загального рішення.

Далі доцільно прочитати або заздалегідь підготувати учнів, які розіграють діалог двох казкових персонажів, з питання, що обговорюється.

Маленький Принц. Внутрішня краса? Чому вона внутрішня? І якщо вона десь усередині, то як же її можна бачити?

Василина Прекрасна. Внутрішня краса всередині душі, і її дуже добре можна бачити. Для цього необхідно відповісти на питання:

· Увічлива ця людина або груба?

· Добра або зла?

· Правдива або брехлива?

· Смілива або боягуз?

І так далі. Чим більше у людини хороших якостей, тим вона красивіша.

Я маю на увазі її внутрішню красу.

Маленький Принц. Значить, внутрішня краса людини виявляється у ввічливості, доброті, правдивості та інших чеснотах?

Василина Прекрасна. Так, саме так вона і виявляється.

Маленький Принц передає уявний мікрофон учням і пропонує дати відповіді на запитання:

— Назви різні людські якості, через які виявляється внутрішня краса.

Поміркуй, чи є у тебе зараз ці якості? Можливо, тобі певних якостей бракує?

Можливо, тобі слід виховувати в собі ці якості?

Маленький Принц. Я ось замислився, і у мене з’явилося питання: що головніше — краса зовнішнього вигляду чи внутрішня краса? Я розумію, що добре б і виглядати красивим, і бути добрим, правдивим, чесним. Але, всетаки, яка людина краща, красивіша — та, яка зовні неприваблива, проте добра і душевна, або ж та, що красива, але при цьому зла і безсердечна? Ось Сніжна королева з відомої казки Г. К. Андерсена. На вигляд вона прекрасна, але безсердечна і холодна. А Чудовисько з казки на вигляд страховище, проте добре і сердечне, а головне, душевне. Так хто ж із них найкрасивіший?

А як вважаєте ви?

Учні обговорювали це питання у попередній вправі, тому відповідають на запитання Маленького Принца, підсумовуючи сказане.

Висновок. Людське «Я» залежить від вихованості.

Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 11–15).

Урок 4

СПРАВЖНЯ ОСОБИСТІСТЬ

Мета: ознайомити учнів з біографіями відомих людей, яких уважають справжніми особистостями; заохочувати школярів висловлювати власну думку, вчити враховувати думку товаришів; виховувати працьовитість.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 16–20).

Записати всі свої мрії в дві колонки: матеріальні і нематеріальні. Обрати найважливішу для себе мрію і написати, що необхідно зробити для її виконання.

 

Урок 5

МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ

Мета: розповісти учням про можливості людини; прищеплювати прагнення жити активно; виховувати бажання бути працьовитими і наполегливими.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування

— Назвіть свої мрії. Які з них матеріальні, а які — нематеріальні? Яку найважливішу для себе мрію ви обрали? Що необхідно зробити для її виконання?

— Чи варто жити надією, і чому?

— Як людині навчитися сподіватися?

— Які надії і мрії допомагають людині стати кращою?

— Чи є у людей спільні мрії і надії? Назвіть, які надії є у членів вашої сім’ї, учнів вашого класу, людей, що живуть у вашому місті або країні, всіх людей планети.

— Які якості допомагають людині не втрачати надію?

— Що означає вислів: «Надія вмирає останньою»?

— Що означає виправдовувати чиїсь надії?

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про те, які можливості є у людини.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда

— Як ви вважаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно? (Людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, обрати шлях її реалізації. Усе залежить від характеру людини, її вольових зусиль. Щоб жити так, як хочеш, необхідно вміти долати перешкоди, труднощі. Замало одного лише бажання хотіти, потрібна ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти...)

— А що складніше й важливіше — будувати життя чи пристосовуватися до нього? (Звісно, складніше й важливіше будувати життя, а пристосуватися — легше та простіше, але це нецікаво...)

— Чи хочете ви стати «видатною людиною», «зіркою», «жити щасливо»? (Напевне, кожному із нас хочеться жити щасливо. Тому дуже часто, вітаючи одне одного з тим чи іншим святом, ми бажаємо найперше здоров’я та великого щастя.)

— А який зміст ви вкладаєте в поняття «жити щасливо»? (Жити щасливо — це коли тебе поважають люди, коли в тебе є вірні друзі, коли на землі панують любов і злагода між людьми...)

2. Робота за підручником (с. 21–24)

Учні виконують завдання рубрики «Повтори те, що знаєш».

Робота в парах

Учні виконують завдання рубрики «Поділися своїми думками».

Потім читають текст рубрики «Я хочу дізнатися».

Працюють за рубрикою «Ознайомся з думкою інших людей».

Вправа «Мікрофон»

Учні виконують завдання на с. 24.

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 24. (Я дізнався, що... Я прагну...)

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Гра «Мета життя»

Учитель пропонує назвати різні цілі в житті людини. Наприклад: стати відомим, мати цікаву професію, мати вірного друга, щасливу сім’ю, знати багато мов, мати вмілі руки, ніколи не хворіти тощо. Всі цілі записують на дошці під номерами. На підлозі крейдою креслять коло діаметром 1–2 м. Коло ділять на сектори за кількістю цілей, записаних на дошці. На кожному секторі пишуть номер. Діти по черзі із заплющеними очима кидають м’яч у коло. М’яч потрапляє в сектор під тим або іншим номером. Дитина читає на дошці мету життя під цим номером і розповідає, що можна зробити вже сьогодні, щоб швидше досягти цієї мети в майбутньому.

— Як ви вважаєте, чи потрібно мати мету у своєму житті? Чи є мета життя у вас?

— Якщо у людини є мета, їй важче або легше живеться?

— Що означає висока мета?

— Чи є серед ваших друзів люди, які знають мету свого життя і прагнуть її досягти?

— Як ви вважаєте, у якому віці людина повинна замислюватися про мету в житті?

— Які книги, фільми або події допомогли вам замислитися про свою життєву мету?

— Чи може людина мати багато цілей у житті?

2. Гра «Врятуй дерево життя»

На дошці зображене квітуче, розлоге дерево життя, на яке напали шкідники (лінь, злість, ненажерливість, егоїзм, скупість, заздрість, наркоманія, тютюнопаління тощо). Під час бесіди дітям пропонують очистити дерево, знявши шкідників.

3. Читання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського

Читання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського

ТОМУ ЩО Я — ЛЮДИНА

Вечоріло. Дорогою йшли двоє подорожніх: батько і семирічний син. Посеред дороги лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Йому боляче. Крекчучи, він обійшов камінь і, узявши за руку дитину, пішов далі.

Другого дня батько із сином йшли тією самою дорогою назад. Батько знову не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.

Третього дня батько і син знову йшли тією самою дорогою. До каменя ще було далеко. Батько сказав сину:

— Дивися уважно, сину. Треба обійти камінь.

Ось і те місце, де батько двічі спіткнувся і забив ногу. Батько з сином уповільнили крок, але каменя вже не було. На узбіччі дороги сидів сивий старий.

— Дідусю,— запитав хлопчик,— ви не бачили тут каменя?

— Я прибрав його з дороги.

— Ви теж спіткнулися і забили ногу?

— Ні, я не спіткнувся і не забив ногу.

— Чому ж ви прибрали камінь?

— Тому що я — людина.

Хлопчик зупинився в роздумі.

— Тато,— запитав він, а хіба ви не людина?

— На твоєму людському шляху — камені, які ти повинен прибрати, щоб

тим, які йдуть за тобою, було легше. Якщо за своє життя ти не побачив жодного каменя і не прибрав його — ти не людина.

— Що сталося б, коли б людина робила лише те, що їй заманеться? Чи могла б людина бути щасливою? Чи змогло б узагалі існувати людське суспільство?

— Лише той, хто втратив зір, по-справжньому розуміє, що таке зір. Найвища мудрість життя полягає в тому, щоб не втратити щастя, розуміти, що таке щастя.

4. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Як слід працювати, щоб досягти своєї мрії?

— Про яких видатних людей ви прочитали? Чому вони стали знаменитими?

— Що найголовніше для людини?

— Коли життя людини щасливе?

— Продовжіть речення: «Життя людини — найцінніший скарб, якщо...».

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 21–24).

Розказати біографію людини, відомої в усьому світі.

 

Урок 6

ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ

Мета: розширити уявлення учнів про умови успіху; про значення знань, освіти, працьовитості в житті людини, у досягненні успіхів; навчити учнів аналізувати, узагальнювати інформацію, використовувати набуті знання у житті; розвивати уяву, творчість, мислення, віру в свої сили; виховувати якості, необхідні для досягнення успіху: працьовитість, допитливість, уважність, організованість.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Слухання розповідей учнів про відомих людей, які прагнули мети і досягли її

— Як ви вважаєте, ці люди досягли успіху?

— Завдяки чому вони досягли успіху?

— Вам, напевно, доводилося бачити дітей, які живуть в одному будинку, одного віку, вчаться в одному класі, але в них різні характери, поведінка, досягнення у навчанні.

Усі люди чогось прагнуть. Хтось мріє стати лікарем, хтось — художником, хтось — учителем. Мрія надихає людину, дає сили для досягнення мети.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми спробуємо зрозуміти, чому одні люди успішні, а інші — ні, як досягти успіху.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського

ЯК МИКИТА СТАВ ПРАЦЬОВИТИМ

Микита був дуже ледачим. Не хотів як слід працювати та й отримав з граматики двійку.

Дали Микиті роботу на літо. Поклав він на столі підручник та й зітхнув тяжко. Треба виконати двісті вправ. Хіба ж таку роботу зробиш!

Минув день, минув другий, минув третій. Ось і тиждень минає, а Микита щодня тільки гляне на книжку та й зітхне тяжко-тяжко. Утомився хлопець від неробства. Сидить, дивиться у вікно. А за вікном під водостічною трубою стоїть порожнє відро. І в нього з труби капає вода — крапля за краплею. Нічого робити Микиті, сидить біля вікна цілий день та все дивиться, як вода капає.

А ввечері вийшов, дивиться, а вже піввідра накапало. Наступного ранку було повне відро.

Здивувався Микита: виходить, із маленьких краплинок може назбиратися повне відро води!

Зітхнув тяжко та й відкрив граматику, і зошит відкрив.

— Яким був Микита?

— Чи зрозумів він свою помилку? З чого це видно?

— То які ж риси характеру є ворогами успіху? (Байдужість, лінь)

Висновок. Працьовитість — запорука успіху. Випадкових перемог не буває. Успіх приходить до тих, хто багато працює. Народна мудрість говорить: «Хочеш бути щасливим — не будь лінивим». Бо все у світі здобувається людською працею: зводяться будинки, будуються мости, вирощується хліб і до хліба. І все це для людини, щоб вона була сита, здорова, весела і щаслива, а «без труда нема плода».

А яка головна ваша праця?

Часто не хочеться сісти за уроки, вивчити правило, вірш. Результат — відставання у навчанні. А надолужити — важко. Тому намагайтеся працювати щодня, не відкладаючи на завтра те, що можна зробити сьогодні.

2. Робота за підручником (с. 25–28)

Учні виконують завдання рубрики «Повтори те, що знаєш».

Потім читають текст рубрики «Я хочу дізнатися».

Робота в групах

Учні працюють за рубрикою «Ознайомся з думкою інших людей», відповідають на запитання.

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 28. (Я дізнався, що... Я прагну...)

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота в парах

— Доберіть синоніми до слова успіх. (Удача, перемога, досягнення)

— Доберіть антоніми. (Поразка, невдача, програш)

2. Робота в групах

— Позначте лише ті поради для учня, що допоможуть досягти успіху в навчанні.

ПОРАДИ

Завжди уважно слухай учителя.

Намагайся самостійно виконувати всі домашні завдання.

Якомога частіше грай у комп’ютер.

Відкладай на потім справи, які не хочеш робити.

Читай якомога більше книжок.

Намагайся бути організованим і наполегливим.

Не бійся своїх мрій.

Будь готовий прийняти допомогу і допомогти іншим.

Не бійся помилок і вчися на них.

Відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

— Прислухайтеся до поради В. О. Сухомлинського: «Не йди найлегшим шляхом. Обирай завжди шлях найважчий. Подолання труднощів підносить людину. Той, кому нестерпно важко і хто подолав трудність, схожий на альпініста, який досяг найвищої вершини».

3. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Що таке успіх?

— Якщо ви добре заспівали пісню, і вам зааплодували — це успіх?

— Якщо грали в якусь гру і перемогли — це успіх?

— Якщо ви чогось прагнули і досягли мети — це успіх?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 25–28).

 

Урок 7

Урок 8

Урок 9

КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ

Мета: формувати навички культурної поведінки; виховувати повагу до однолітків, людей старшого віку; вчити доречно вживати слова етикету; виховувати бажання дотримувати встановлених норм та правил етикету.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в парах

Учні ставлять складені запитання за темою попереднього уроку.

2. Гра «Незакінчене речення»

- Коли вітаються зранку, говорять...

- Дякуючи, людина каже...

- Коли звертаємося із проханням, говоримо...

— Серед багатьох наук, без яких людям не обійтися, є дуже особлива і необхідна для всіх — наука спілкування з людьми, наука поваги одне до одного, вміння поводитися таким чином, щоб оточуючим було з нами приємно, зручно.

Без цієї науки неможливо жити, працювати і відпочивати разом. Дуже важливо знайти правильну лінію поведінки. І ось на допомогу цьому ще століття і тисячоліття тому прийшли загальноприйняті правила, які обов’язково повинен знати кожен з нас.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про правила культурної поведінки.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення вчителя

— Говорять, що поведінка — це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя.

— Які правила культурної поведінки вам відомі?

— Таких правил безліч, але коли ви з ними ознайомилися, то зрозуміли, що майже всі ви виконуєте, бо і мама з татом удома, і вчителі у школі вимагають одного і того самого — правильної поведінки, щоб ви змалку привчилися до порядку, а далі все буде просто.

Кажуть, якщо ти хочеш, щоб до тебе добре ставилися, то й сам повинен ставитися до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Нескладна думка сама по собі, але дуже точна. Вимагати від іншого можна тільки те, що ти здатний йому дати і даєш сам. Забувати цю істину не слід ніде і ніколи.

2. Робота за підручником (с. 37–41)

Учні виконують завдання рубрики «Повтори те, що знаєш».

Вправа «Мікрофон»

Учні виконують завдання рубрики «Поділися своїми думками».

Робота в парах

Учні читають оповідання В. Сухомлинського «Наїлися, встали і пішли», відповідають на запитання за змістом прочитаного.

— Як зустріла хлопчиків бабуся?

— Як повелися хлопці?

— Чи можна сказати, що герої цього оповідання відповіли добром на добро?

— Що б ти зробив на їхньому місці?

— Чи траплялося щось подібне з тобою або твоїми знайомими?

Учні читають текст рубрики «Я хочу дізнатися».

Опрацьовують матеріали рубрики «Ознайомся з думкою інших людей».

Робота в парах

Учитель пропонує учням розповісти за схемою, з чого складається культура поведінки.

Далі учні читають уривок із книги Дмитра Ліхачова «Листи про добре та прекрасне» та відповідають на запитання.

Учитель пропонує учням доповнити схему «Вихована людина», скориставшись змістом листа «Про виховання», та відповісти на запитання на с. 41.

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 41. (Я дізнався, що... Я прагну...)

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота за індивідуальними картками

1. Запізнившись до школи, потрібно:

а) швидко пройти на своє місце;

б) привітатися;

в) вибачитися.

2. Ідучи до їдальні, необхідно:

а) іти організовано;

б) швидко бігти разом з друзями;

в) не поспішати.

3. В їдальні необхідно:

а) сідати, де хочеться;

б) мати постійне місце.

4. На перерві можна:

а) бігати, де хочеш;

б) зайнятися цікавими справами;

в) відпочивати.

5. На уроці необхідно:

а) слухати пояснення вчителя;

б) гратися сторонніми предметами;

в) розмовляти без дозволу.

6. Перебуваючи в автобусі, треба:

а) сидіти, не звертаючи ні на кого уваги,

б) звільнити місце стареньким.

2. Читання й обговорення казки Н. Красоткіної

КАЗКА ПРО МИХАЙЛИКА ТА ГОРЕ-ЛИХО

(Казка про правила поведінки)

Йдуть уроки, в школі тиша,

Всі за партами сидять,

Та порушив тишу Міша,

Бо спізнивсь хвилин на п’ять.

І урок перериває,

Двері різко відчиня.

Дітям дуже заважає

Хлопець мало не щодня.

А зайшов, не привітався,

Через клас увесь побрів.

Хоч би що! Ще й усміхався,

А тоді за парту сів.

На уроці розмовляє,

То він булочку жує,

То записки розкидає,

То дівчаток часом б’є.

І не може посидіти

Він спокійно п’ять хвилин.

Я скажу вам щиро, діти,

Добре, що такий один.

А, як дзвоник залунає,

На перерву час іти,

Він на партах вже стрибає,

Почина когось трясти.

То потягне за косичку,

То з перил по сходах мчить,

То розбризкає водичку

Й стрімголов кудись летить.

То він дошку розмалює,

То вазони поскида.

Каже він, що так жартує,

Ну, не хлопець, а біда!

То книжки порозкидає,

Дітям зошити порве,

То стілець візьме зламає —

Так у школі він живе.

Принесе у школу карти,

То із кактуса шпички,

То ножем поріже парту,

Порозв’язує стрічки.

То він крейду розкидає,

То стрибне на когось вмить.

Неспокійну вдачу має,

П’ять хвилин не посидить!

Косинцем когось штрикає,

А лінійка в нього — спис!

То він циркуля виймає,

З ним біжить кудись униз.

Приладдя шкільне ламає,

Б’є й штрикає ним усіх.

Він таке заняття має:

Комусь — горе,

Хлопцю ж — сміх!

І не думає хлопчина,

Що скалічить він когось.

Ох, погана він дитина,

Плакать би не довелось...

Як з таким хлопчиськом

жити?

Збунтувались діти враз.

Хто захоче з ним дружити?

Всі стомились від образ.

Перестали розмовляти,

Мов Михасика й нема.

Хоче слово він сказати,

А кругом — стіна німа.

Він до того, він до цього

Підійде поговорить,

Та тікають всі від нього,

Не бажають з ним дружить.

Та не журиться хлопчина,

Він ще бігає, кричить.

Але ж є якась причина,

Що не хочуть говорить?

«Ой, ці мамочкіни діти,

Що не хочуть гратись з ним!

Відвертаються сердито,

Він покаже їм усім!

Зараз він їх розштовхає,

Гей! Ану з дороги! Брись!»

Але хто це піднімає

Хлопчака й несе увись?

Що з’явились в нього крила?

Та ніяких крил нема...

Це якась незрима сила

Підняла його й трима.

Раптом в школі стало тихо,

Діти всі завмерли вмить.

Величезне Горе-Лихо

З хлопчиком малим стоїть.

В щупальцях його тримає,

Аж під стелю підняло

І назад не відпускає,

Потім враз як загуло!

«Ти чого тут бешкетуєш?

Що у світі ти один?

Ти чого дітей травмуєш,

Чий такий поганий син?

Заберу тебе з собою,

В ріг баранячий скручу!

Або розтопчу ногою,

Або правил я навчу!».

Діти всі стояли тихо,

Охопив усіх їх жах.

Здоровезне ж Горе-Лихо

Виростив малий хлопчак.

Раптом все як закрутилось,

Полетіло сторчака,

Горе-Лихо підхопило

Й дуже стисло хлопчака.

Діти злякано дрижали,

Бо не знали, що робить.

Всі, як вкопані,стояли,

Але ось, дзвінок дзвенить,

Всіх до класу закликає...

Діти тихо розійшлись.

Горе-Лихо десь літає

І несе Михася ввись.

Вже й уроки закінчились,

Всі розбіглись по хатах.

І затихли в школі кроки,

Та лишився жити страх.

А, як зовсім споночіло,

Спати все живе лягло,

Горе-Лихо прилетіло

Й хлопця в школу принесло.

Стало, бідного, лякати,

Грати в піжмурки взялось.

Правил почало навчати —

Треба ж з ним робити щось!

Хлопець звівся з переляку,

Сам не знає, що робить.

От би виламать гілляку

Й Горе-Лихо те прибить...

А воно його лякає,

Так, що хлопець ледь не вмер.

Горе-Лишенько кусає

Ще й питає: «Як тепер?

Що, подобається, друже,

Як тебе лякають, б’ють?

Щось веселий ти не дуже,

А тебе вже й вдома ждуть...

Але поки не прозрієш

І не станеш мудрим ти,

Й правил всіх не зрозумієш...

Не пущу тебе, прости...»

І взялося знов лякати,

Підкидати вгору, вниз,

Гострим кактусом штрикати

І чіпляти за карниз.

Колобком його котити,

Терти хлопцем по стіні...

Він же мусить зрозуміти

Всі ці правила шкільні!

А саме тряслось від сміху,

Як і хлопець теж, колись.

«Ой, спинися, Горе-Лихе,

Я благаю, зупинись!

Зрозумів свою провину,

Вивчу правила шкільні.

Чуєш? Ні одну дитину

Я в житті не скривджу! Ні!».

Горе-Лихо зупинилось

І схилилось, мов в журбі...

Ніби й менше враз зробилось:

«Що ж, повірю я тобі...

Вчи, а я тут почекаю

І від тебе — ні на крок!

Бо таких, як ти, я знаю —

Це вже пройдений урок!

Вчи. А як усе розкажеш,

То додому відпущу.

Ти зайдеш і тихо ляжеш...

А як — ні, то знов провчу!

Бо твоє я Горе-Лихо,

Ти щодня ростив мене.

І поводься в школі тихо,