Місце розташування господарства

В цьому підрозділі автор коротко описує місце розташування господарства дає характеристику рельєфу.

 

Характеристика ґрунту

Користуючись картами, картограмами та іншими матеріалами обстеження ґрунтів вказати, які типи ґрунтів поширені у господарстві. У вигляді таблиці 2.1. подають агрохімічну характеристику ґрунтів господарства, оцінку ґрунтів за родючістю, виражену у балах [2].

Таблиця 2.1

Агрохімічна характеристика ґрунту

 

 

 

№ поля сівозміни	Глибина орного шару, см	Вміст гумусу, %	рН сольової витяжки	Вміст поживних речовин, мг/кг ґрунту
легко гідролізований азот (N)	рухомий фосфор (Р2О5)	обмінний калій (К2О)

 

Агрометеорологічні умови

У цьому підрозділі спочатку коротко інформують про природно-кліматичні умови зони, в якій проводились дослідження. Тобто, слід назвати цю зону, висвітлити питання про найтепліші і найхолодніші місяці року, глибину снігового покриву, суму активних температур, терміни останніх весняних і перших осінніх приморозків (за багаторічними даними), тривалість періоду вегетації, суму опадів, що припадає на вегетаційний період, тощо.

У вигляді таблиць (табл. 2.2 – 2.3) показати середньомісячні температури повітря, розподіл опадів протягом року (за даними найближчої метеостанції). Для оцінки умов зволоження вегетаційного періоду бажано розрахувати гідротермічний коефіцієнт Селянінова (ГТК) і результати подати у табл. 2.4.

Виходячи з даних цих таблиць, слід зробити висновки щодо агрометеорологічних умов у роки досліджень, чи відрізнялись від середніх багаторічних та наскільки позитивно або негативно впливали погодні умови на одержані результати досліджень. Проведений таким чином аналіз дає можливість обґрунтовано пояснити відхилення фактично одержаної врожайності від запланованої.

Таблиця 2.2

Середньомісячна температура повітря, °С

 

 

Рік	Місяць	Середньо-річна
Середня багаторічна
20...
20...
Відхилення від середньої багаторічної
20...
20...

 

Таблиця 2.3

Розподіл опадів

 

 

Рік	Місяць	Сума за рік
Кількість опадів, мм
Середня багаторічна
20...
20...
Відхилення від середньої багаторічної, %
20...
20...

 

Таблиця 2.4

Гідротермічні умови вегетаційного періоду (ГТК Селянінова)

Рік	Місяць	За вегетацій-ний період
Середньобагаторічний ГТК
20...
20...

2.4. Методика проведення спостережень та обліків при виконанні роботи (науково-дослідний напрям)

Методикою називають сукупність способів здійснення дій людини, спрямованих на досягнення визначеної мети. Тому в змісті методики у цьому розділі викладають перелік показників, за допомогою яких можна підтвердити досягнення мети, а також вказують способи їх одержання (із звітів чи інших документів, або власні спостереження, обліку урожаю і т.ін.).

Методику проведення наукових досліджень із підготовки випускних робіт визначають загальними та специфічними вимогами, що ставлять до наукових робіт із агрономії.

До спеціальних методів агрономічного дослідження належать: лабораторний, вегетаційний, лізиметричний, вегетаційно-польовий, польовий. Серед вказаних методів головним є дослід у полі.

Польовий дослід - це дослідження, яке проводиться в польових умовах на спеціально виділеній ділянці. Метою досліду є встановлення різниці між варіантами.

Методичні вимоги до польового досліду: типовість, принцип єдиної логічної відміни, проведення досліду на спеціально виділеній і вирівняній за родючістю ділянці, облік врожаю, достовірність досліду за сутністю.

Види польових дослідів: агротехнічні (однофакторні, багатофакторні, поодинокі і масові, короткострокові і тривалі, стаціонарні і тимчасові) та досліди з сортовипробування.

Вимоги до земельної ділянки, яку планують під дослід: типовість (репрезентативність), однорідність ґрунтового покриву, рельєф.

Під методикою польового досліду розуміють сукупність складових елементів: число варіантів; площа ділянок, їх форма та напрям; повторність; система розміщення ділянок, повторностей і варіантів на території; метод обліку врожаю і організація досліду в часі.

Дослідний варіант - це рослини, за якими вивчають сорт, умови вирощування, агротехнічний прийом або їх поєднання. Один або декілька варіантів, з якими порівнюють дослідні варіанти, називають контролем або стандартом. Сукупність дослідних і контрольних варіантів складає схему досліду, об'єднану однією ідеєю.

Повторення - це частина площі досліду з повним набором усіх варіантів згідно зі схемою досліду [5, 12].

Умови та методика проведення дослідів – зазначають місце проведення досліджень, територіальне розташування.

Подають методику проведення досліджень із обов'язковим зазначенням всіх її основних елементів: схема досліду, розміри облікових і захисних частин дослідних ділянок, форми ділянок і їх просторові орієнтації, кількість дерев або дослідних кущів у плодівництві, повторності досліду, методи розміщення варіантів та повторень, методика проведення обліків і спостережень.

Серед обліків і спостережень за польовими й овочевими рослинами обов'язковими мають бути: фенологічні спостереження, поява сходів, облік густоти посівів, поява справжнього листка, початок цвітіння, початок і кінець плодоношення, загальна площа листкової поверхні, облік урожаю і його якість.

У дослідах з плодовими культурами в садах і на ягідниках основними є метеорологічні і фенологічні спостереження, облік росту рослин і їх плодоношення, облік урожаю і його якість. Крім того, вивчають хімічний склад рослин, вологість ґрунту і вміст у ньому поживних речовин.

Подаються методи проведення досліджень (визначення показників, облік урожаю, статистичні методи обробки експериментальних даних тощо).

 

 

Розділ 3
Агроекономічна та організаційна характеристика господарства

3.1. Структура земельних угідь, посівних площ
та системи сівозмін в господарстві

Виконуючи агроекономічний аналіз системи землеробства, вивчають дві її основні ознаки:

1. Структуру сільськогосподарських угідь (табл.3.1) та посівних площ господарства (табл.3.2);

2. Комплекс агротехнічних і меліоративних заходів відтворення родючості ґрунту.

Наприкінці аналізу дають оцінку господарської та економічної ефективності системи, і визначають за вказаними ознаками її назву.

Даний аналіз служить підставою для визначення назви системи землеробства та оцінки існуючого в господарстві чергування культур у сівозмінах. Потім наводять обговорення її змісту з оцінкою відповідності нормам зональних систем землеробства.

 

 

Таблиця 3.1

Структура сільськогосподарських угідь господарства

	Рік
Площа
га	%	га	%
Загальна земельна площа
Всього сільськогосподарських угідь
з них рілля
багаторічні насадження
сінокоси та пасовища

 

 

Таблиця 3.2

Структура посівних площ господарства

	Рік
Площа
га	%	га	%
Всього рілля
1. Зернові (всього)
з них озимі
ярі
2. Технічні (всього)
з них.........
.........
3. Овочеві (всього)
з них.........
.........
4. Трави (всього)
з них багаторічні
однорічні
5. Пари

 

Таким способом потрібно навести також інформацію про всі існуючі в господарстві сівозміни. Після цього провести коротке обговорення правильності чергування культур у сівозмінах та стану їх освоєння. З наведеного прикладу слід зробити висновок, що чергування культур у сівозміні відповідає агрономічним нормам, чи ні. Матеріали до виконання цього підрозділу слід шукати в книзі історії полів або інших агрономічних звітах про сівозміни господарства. Оцінюючи систему сівозмін, студент вносить у дипломну роботу свої пропозиції щодо поліпшення сівозмін у господарстві.

При оцінюванні попередників необхідно враховувати посів усіх культур за останні 2-3 роки, а також їх агротехніку, види і дози внесення добрив, ступінь забрудненості наявність шкідників і збудників хвороб в ґрунті, на його поверхні або на залишках культур, які раніше вирощувались. Добрива, а також зрошення, мають особливий вплив на попередників, тому їх треба враховувати при аналізі сівозмін у господарстві [7, 19].