Порядок укладання г.дог.:конкурентні та неконк. способи.

Види г.дог-в.

За предметною ознакою та видом госп. діяльності:
дог. на передачу майна у власність (повне господарське відання, оперативне управління);
дог. які укладаються при виробництві та реалізації товарів;
дог. на виконання робіт, надання послуг.
За суб’єктним складом:
двосторонні;багатосторонні (договір перевезення - перевізник, вантажовідправник, вантажоодержувач, страхувальник).
За критерієм обов’язковості:
планові: державні контракти;
регульовані: укладаються на основі вільного волевиявлення сторін

За взаємним розташуванням сторін:
вертикальні (державні контракти);
горизонтальні (на підставі вільного волевиявлення сторін).
За способом оферти:
на підставі вільного волевиявлення сторін (сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови дог., що не суперечать законодавству);
примірні (рекомендовані органом управління, суб'-м господ-ня для викор-ня при укладенні ними дог, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст);
типові (затверджені КМУ, чи у випадках, передб-х законом, іншим орг. держ-ї влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового дог., але мають право конкретизувати його умови);
дог.приєднання (запропоновані однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту);

державні контракти.
За терміном дії:
довгострокові (більше 5 років);
середньострокові (від 1 до 5 років);
короткострокові (до 1 року);
разові (на одну господарську операцію).

 

Функції госп. дог.

1. Регулятивна функція –госп. дог. регулює відн. між сторонами на підставі закону, але з урах-м специфіки конкретного госп. зв’язку доповнюючи прогалини закону.

Обумовлена двома основними чинниками: а) госп. договір є індивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення складних і різноманітних господарських зв'язків; б) складність і різноманітність цих зв'язків з необхідністю вимагає належного пристосування загальних вказівок закону до змісту і середовища функціонування певного господарського зв'язку: характеру конкретної господарської операції, економічних інтересів і технічних можливостей сторін, їх фінансового становища, перспектив розвитку.

2. Координаційна функція проявляється в тому, що сторони господарського договору розробляють умови цього договору шляхом узгодження своїх позицій щодо змісту договору.

3. Контрольно-інформаційна функція проявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання.

4. Охоронна-у разі порушення передб. відповідальність.

5. Є інструментом планування- плануючи свою діяльн. суб господ-ня передусім орієнтується на попит щодо рез. своєї діяльності.

 

Зміст госп. дог.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін. До них належать:

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до ч. З ст. 180 ГК України істотними є предмет, ціна та строк дії договору.

Звичайними є такі умови господарського договору, які є характерними для певного його виду, але відсутність яких у договорі не впливає на його юридичну силу (наприклад, умови договору поставки щодо асортименту, номенклатури товарів, що включаються в договір зазвичай за згодою сторін - ч. 2 ст. 266 ГК України).

До випадкових слід віднести ті умови господарського договору, що віддзеркалюють специфіку договірного зв'язку між його сторонами, але не впливають на юридичну силу договору і навіть не є характерними для того виду договору, до складу якого вони включені (наприклад, умови про забезпечення працівників підрядника харчуванням і помешканням на час виконання робіт за договором підряду на капітальне будівництво).

 

Форма г.дог.

Господарський договір укладається, як правило, в письмовій формі.

повна письмова форма господарського договору - єдиний документ, підписанний сторонами (ч. 1 ст. 181 ГК, ч. 2 ст. 207 ЦК), до якого додаються супроводжуючі процес його укладання документи; підписаний сторонами текст договору з усіма додатками, протокол розбіжностей (якщо він мав місце), протокол узгодження розбіжностей (якщо розбіжності узгоджувалися і між сторонами було досягнуто компромісу щодо спірних умов договору), судове рішення (якщо спір передавався та розгляд суду);

скорочена письмова форма у вигляді комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення договірного зв'язку (ч. 1 ст. 181 ГК, ч. 1 ст. 207 ЦК), якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін встановити договірний зв'язок та істотні умови договору; застосування такої форми забороняється при укладенні організаційно господарських договорів (ст. 186 ГК);

Спеціальна письмова – уніфікована стандартна форма дог-х док.,щодо яких діють спеціальні правила їх складання (зазвичай, на транспорті. Автомоб. –товаротранспортна накладна).

 

Неукладений госп.дог.

За змістом ч. 2 ст. 180 ГК У договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) - ст. 181 ГК У.
Відсутність згоди між сторонами з умов, що належать до істотних (незалежно від причин), і є головною правовою підставою для визнання договору неукладеним. На практиці здебільшого йдеться про такі ситуації: 1) з наявних документів неможливо зрозуміти, про що саме домовились сторони; 2) досягнуті домовленості неможливо виконати саме через невизначеність умов і вимог до виконавця.

Також до підстав визнання дог. неуклад. є: недотримання обов’язкової письмової форми та недотримання порядку та строків укладання госп. дог.

Правові наслідки визнання г.дог. неукладеними:

1. На стадії укладання г.дог. – визнання наявності або відсутності прав.

2. Під час здійснення фактичних дій щодо виконання неукладеного госп.дог:1)повернення безпідставно набутого майна із чужого незаконного володіння. 2)відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання.

 

Недійсність госп. дог.

Дійсність г.дог. -визнач-ся як здатність госп.дог. при дотриманні норм законод. породжувати той пр-й результат якого прагнули уч. госп-договірних відносин.

Умови дійсності - вимоги встановлені законод-м для госп.дог., дотримання яких надає госп. дог. юр. силу, тобто юр. забезпеченість(забезпечує примусове викон-я зобов’яз-х правовідносин та їх захист.

Критерії дійсності - якісні складові юр-го факту угоди сторін госп.дог. від яких саме залежить правоутворюючий ефект юр. факту дог.,тобто його дійсність.

Отже, недійсність г.дог. - заперечення,невизнання правом юр. наслідків угоди сторін госп. дог., на які була спрямована воля сторін у наслідок тих чи ін.. недоліків які мали місце в момент укладання угоди і відмова у наданні йому юр. забезпечення.

Види недійсності:

1.Неправоздатні-дог. в яких відсутній елем., який має знач. для існув. дог. та його індивідуалізації.Відсутність такого ел. робить дог. марним не здатним досягти бажаного рез. в повному обсязі(відсут-ть істотної умови).

2.Неправозгідні-невідповідність певній пр.-й нормі закону.

Критерії недійсності:1) абсолютна – (нікчемний дог за ГК) момент недійсності встан-ся законодавчо, у момент уклад. дог. 2) відносна(оспорюваність) – момент недійсності встан-ся за зворотною силою у часі суд. рішенням із моменту укладення.

 

Види недійсності.

1.Неправоздатні-дог. в яких відсутній елем., який має знач. для існув. дог. та його індивідуалізації.Відсутність такого ел. робить дог. марним не здатним досягти бажаного рез. в повному обсязі(відсут-ть істотної умови).

2.Неправозгідні-невідповідність певній пр.-й нормі закону.

 

 

Критерії недійсності.

1) абсолютна – (нікчемний дог за ГК) момент недійсності встан-ся законодавчо, у момент уклад. дог. 2) відносна(оспорюваність) – момент недійсності встан-ся за зворотною силою у часі суд. рішенням із моменту укладення.

 

 

Інкотермс 2010.

Правила Incoterms © (Інкотермс) представляють скорочені за першими трьома літерами торгівельні терміни, які відображають підприємницьку практику в договорах міжнародної купівлі-продажу товарів. Правила Інкотермс визначають в основному обов'язки, вартість і ризики, що виникають при доставці товару від продавців до покупців.

 

 

Форвардний контракт

Це стандартний док.(затв-ся біржею) який засвідчує зобов‘язання особи придбати або продати реальну продукцію у визначений час і на визначених умоваху майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час уклад. форвардного контракту. (майбутнє від 30 до 360 кал. днів – рахується на момент укладання).

Відмовитися від такого контракту 1 сторона може лише за згодою іншої.

Сторони:Продавець(емітент) і покупець.

претензії щодо виконання або ненал. викон. форвардного контр. можуть пред’являтися виключно емітенту такого контракта. Продавець не може передати, продати зобов’язання за цим контр. ін.. особам без згоди покупця форв. контракту. А покупець форв. контракту має право без погодж. з ін.. стороною від контр. до закінчення строку дії форв. контракту продати такий контр-т б-я ін. особі включаючи продавця такого форв. контр.

 

38. Ф‘ючерсний контракт

Ф'ючерсний контракт – це біржова угода про доставку стандартної кількості певного товару у певний час в майбутньому за узгодженою ціною.Ф'ючерсний контракт має дві сторони: покупець – сторона, яка має довгу позицію; продавець – сторона, яка має коротку позицію.Кожний ф'ючерсний контракт має стандартну, встановлену біржею кількість товару, яка називається одиницею контракту.

 

Опціон.

Станд-й док., який характерний поступкою права і засвідчує право придбати або продати на визнач. умовах у майб. з фіксацією ціни на час укладання такого опціону або на час придбання за ріш. сторін.

Перший продавець опціону(емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов‘язання щодо продажу тов.,грош. коштів на умовах опціонного укладеного контракту.

Б-я покупець опціону може відмовитисяя у б-я момент від придбання тов., цінних паперів з опціону.

Притензії щодо неналежн. виккон. або невикон. опціонного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту опціону.

Опціон може б. проданий ін.. особам протягом строку його дії без жодних обмежень.

 

 

Пр-ва хар-ка дог. лізингу.

Лізинг-госп.діяльн. спрямована на інвестування власних чи залучених фін. коштів, яка полягає в наданні за дог. лізингу 1стороною(лізингодавцем) у виключне користування 2стороні(лізингоодержувачу на визначений строк майна, майна що належить лізингодавцеві або наб-ся ним у власність чи госп. відання за дорученням чи погодженням лізингоодержувачем у відповідного постач. майна за умови сплати лізингоод. відповідних періодичних лізинг.платежів.Види:1.оперативний.2.фінансовий.Розрізняють лізинг прямий і непрямий.
При прямому лізингу сторонами є лізингодавець і лізингоодержувач.
На відміну від договорів найму та оренди, де присутні дві сторони — наймодавець та наймач, в договорі непрямого лізингу в лізингових операціях беруть участь три учасники:
- виробник (продавець) устаткування, який укладає договір купівлі-продажу з лізинговою компанією;
- лізингодавець (лізингова компанія), який за дорученням майбутнього лізингоодержувача укладає договір купівлі-продажу з виробником і стає власником устаткування;
- лізингоодержувач, який замовляє певне устаткування лізингодавцю.Привабливість лізингу полягає в тому, що лізингоодержувачі без значних капіталовкладень можуть отримувати в користування новітню техніку, електронне та комунікаційне устаткування. Лізингодавці в свою чергу, за рахунок лізингових платежів не лише компенсують витрати, пов'язані із придбанням предмета лізингу, а й отримують проценти на вкладений капітал. 47.Договір оперативного лізингу. Оперативний лізинг -госп. операція ф. або ю.о.,що передбачає передачу орендарю основного фонду придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах ін.. ніж ті, що пердб-ся фін.лізингом.За договором оперативного лізингу лізингоодержувач користується одержаним за договором з лізингодавцем майном протягом строку, який є коротшим від строку амортизації цього майна. По закінченні строку дії договору майно, як правило, повертається лізингодавцеві, який його здає в оренду іншому лізингоодержувачу. Тобто лізингодавець не розраховує на амортизацію всіх витрат за рахунок надходжень від одного орендаря і строки дії договору не охоплюють терміну фактичного зносу майна. Ризик псування або втрати майна несе в основному лізингодавець. В іноземній літературі оперативний лізинг називають лізингом з неповною окупністю. 48.Дог. фін. лізингу. Фін.лізинг – госп. операція ф. або ю.о. і передбачає передачу орендарю майна яке є основним засобом і придбано або виготовлено орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу. Умови: 1.Обєкт лізингу перед-ся на строк протягом якого амортизується не менше як 75% його первісної вартості, а орендар зобов‘яз. придбати об’єкт лізингу у власність протягом строку дії лізин-го дог. або в мом. його закінч. за ціною визначеною дог. 2.Балансова залишкова вартість об’єкту лізингу на мом.закінч. дії дог. стан. не більше 25% первісної вартості об. лізингу. 3.Сума ліз-х платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об. лізингу або перевищує його.4. Майно що перд-ся за дог. виготовлено за замовл. лізингоотримувача. Істотні умови: 1)предмет лізингу; 2)строк дії; 3)розмір лізингових платежів; 4)ін..Право лізингоод. відмовитися від дог. лізингу виникає протягом 30кал. днів. 49.пр-ва хар-ка г. дог підряду.

Види г.дог-в.

За предметною ознакою та видом госп. діяльності:
дог. на передачу майна у власність (повне господарське відання, оперативне управління);
дог. які укладаються при виробництві та реалізації товарів;
дог. на виконання робіт, надання послуг.
За суб’єктним складом:
двосторонні;багатосторонні (договір перевезення - перевізник, вантажовідправник, вантажоодержувач, страхувальник).
За критерієм обов’язковості:
планові: державні контракти;
регульовані: укладаються на основі вільного волевиявлення сторін

За взаємним розташуванням сторін:
вертикальні (державні контракти);
горизонтальні (на підставі вільного волевиявлення сторін).
За способом оферти:
на підставі вільного волевиявлення сторін (сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови дог., що не суперечать законодавству);
примірні (рекомендовані органом управління, суб'-м господ-ня для викор-ня при укладенні ними дог, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст);
типові (затверджені КМУ, чи у випадках, передб-х законом, іншим орг. держ-ї влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового дог., але мають право конкретизувати його умови);
дог.приєднання (запропоновані однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту);

державні контракти.
За терміном дії:
довгострокові (більше 5 років);
середньострокові (від 1 до 5 років);
короткострокові (до 1 року);
разові (на одну господарську операцію).

 

Функції госп. дог.

1. Регулятивна функція –госп. дог. регулює відн. між сторонами на підставі закону, але з урах-м специфіки конкретного госп. зв’язку доповнюючи прогалини закону.

Обумовлена двома основними чинниками: а) госп. договір є індивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення складних і різноманітних господарських зв'язків; б) складність і різноманітність цих зв'язків з необхідністю вимагає належного пристосування загальних вказівок закону до змісту і середовища функціонування певного господарського зв'язку: характеру конкретної господарської операції, економічних інтересів і технічних можливостей сторін, їх фінансового становища, перспектив розвитку.

2. Координаційна функція проявляється в тому, що сторони господарського договору розробляють умови цього договору шляхом узгодження своїх позицій щодо змісту договору.

3. Контрольно-інформаційна функція проявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання.

4. Охоронна-у разі порушення передб. відповідальність.

5. Є інструментом планування- плануючи свою діяльн. суб господ-ня передусім орієнтується на попит щодо рез. своєї діяльності.

 

Зміст госп. дог.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін. До них належать:

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до ч. З ст. 180 ГК України істотними є предмет, ціна та строк дії договору.

Звичайними є такі умови господарського договору, які є характерними для певного його виду, але відсутність яких у договорі не впливає на його юридичну силу (наприклад, умови договору поставки щодо асортименту, номенклатури товарів, що включаються в договір зазвичай за згодою сторін - ч. 2 ст. 266 ГК України).

До випадкових слід віднести ті умови господарського договору, що віддзеркалюють специфіку договірного зв'язку між його сторонами, але не впливають на юридичну силу договору і навіть не є характерними для того виду договору, до складу якого вони включені (наприклад, умови про забезпечення працівників підрядника харчуванням і помешканням на час виконання робіт за договором підряду на капітальне будівництво).

 

Форма г.дог.

Господарський договір укладається, як правило, в письмовій формі.

повна письмова форма господарського договору - єдиний документ, підписанний сторонами (ч. 1 ст. 181 ГК, ч. 2 ст. 207 ЦК), до якого додаються супроводжуючі процес його укладання документи; підписаний сторонами текст договору з усіма додатками, протокол розбіжностей (якщо він мав місце), протокол узгодження розбіжностей (якщо розбіжності узгоджувалися і між сторонами було досягнуто компромісу щодо спірних умов договору), судове рішення (якщо спір передавався та розгляд суду);

скорочена письмова форма у вигляді комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення договірного зв'язку (ч. 1 ст. 181 ГК, ч. 1 ст. 207 ЦК), якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін встановити договірний зв'язок та істотні умови договору; застосування такої форми забороняється при укладенні організаційно господарських договорів (ст. 186 ГК);

Спеціальна письмова – уніфікована стандартна форма дог-х док.,щодо яких діють спеціальні правила їх складання (зазвичай, на транспорті. Автомоб. –товаротранспортна накладна).

 

Порядок укладання г.дог.:конкурентні та неконк. способи.

Процес укладання – нормативно закріп-і взаємні дії госп. організацій спрямовані на встан-ня госп-договірних відносин та визначення змісту дог-го зобов’язання.

Неконкурентний спосіб: надсилання оферти(письмова форма листа, і 2 підписані примірники дог.) –прийняття пропоз укласти дог.(акцепт) протягом 20 днів –або 1)оформлення дог. або2)складання протоколу розбіжностей(20 дн).Якщо 2, то теж два варіанти:1.врегулювання розбіжн.(20 дн)-уклад.дог.2.Суд.розгляд переддоговірного спору;і судове ріш. щодо уклад. дог.

Конкурентні способи:

1. Торги (аукціони, тендери(ДВС)). Торги на реалізацію майна, робіт, послуг, уклад-ся з тим із уч-в, що запроп-в найвищу ціну. А на придбання м,р,п, - з тим, що запроп-в найнижчу ціну.

2. Конкурси. Дог. уклад-ся з тим із виконавців, який запропонував найкращий, найефективніший спосіб його виконання(прив’язки до ціни немає).

3. Конкурентні переговори або двустепеневі торги. Етапи:1)запрошують виконавців для переговорів, які надають пропоз. щодо викон-я дог.2)надання остаточних пропоз. із зазначення ціни.

4. Процедура запиту цін-х пропоз. (котирування) застос-ся для закупівель уже готових для вжитку тов-в.Перед-ся конкуренція виконавців якнайменше їх може б. 3.Переможець той виконавець який подав пропоз-ю із найнижчою ціною.