Основи розмежування доходів і видатків між різними ланками бюдж. с-ми.

Бюдж. с-ма-заснована на економічних відносинах і юридичних нормах сукупність усіх видів бюджетів країни. До складу Б.С. Ук-ни входять Держ. б-т У., республіканський б-т Авт. р-ки Крим і місцеві б-ти. Доходи і видатки між різними ланками бюдж. с-ми розмежовуються різним чином. Доходи Держ. б-ту -це ч-на централізованих фін. рес-сів дер-ви, які врегульовані відпов. нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи б-ту відображають екон. відносини дер-ви з підприємствами, установами, орг-ми,фіз. особами, які виникають в процесі стягнення бюдж. платежів. Доходи б-ту Ук-ни мають 2 чітких рівні-Державний та місцевий. Головним джерелом доходів б-ту є нац. доход. Основними методами,які використовуються органами держ. влади для перерозподілу нац. доходу і утвореня бюдж. доходів є податки, збори, неподаткові платежі, позики, емісія грошей. Як окрема екон. категорія, доходи місцевих б-тів виражають сферу екон. відносин сусп-ва, яка пов’язана з форм-ням, розподілом і використанням фін. рес-сів регіонального рівня, використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону. Доходи місцевих б-тів мають певну законодавчу базу- Конст-я У., З-ни У. "Про бюдж. с-му У.", "Про податкову с-му У.", "Про місцеве самоврядування в У."та ін. нормативні акти. Але незважаючи на наявність відпов. нормативної бази, до цього часу не напрацьовано чіткого мех-му перерозподілу бюдж. надходжень як у Держ., так і всередині місцевих б-тів. В з-ні "Про місцеве самоврядування в У."передбачено, що доходи місцевих б-тів формуються за рах. власних, визначених з-ном, джерел та закріплених у встановленому з-ном порядку загальнодерж. податків, зборів та ін. обов’язк. платежів. Доходи місцевих б-тів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами. Видатки б-ту як складова ч-на фін. категорії-б-ту є виразником витрат дер-ви на загальнодерж. рівні, необхідних для виконання дер-вою своїх функцій. Витрати виражають екон. відносини, на основі яких здійснюється процес використання ценралізованих коштів за напрямками, визначеними з-ном. Напрямки використання бюдж. видатків обумовлюються цілим рядом рядом факторів, основними з яких є:-утримання держ. установ;-функції дер-ви;-рівень розв-ку регіонів дер-ви;-зв’язки видатків із загальнодерж. б-ту і видатками із місцевих б-тів;-інші, які можуть мати вагоме значення в залежності від конкретної екон. і політ. ситуації в дер-ві. Видатки держ. б-ту регламентуються відповідною законодавчою та нормативною базою-З-ми У."Про бюдж. с-му У.", "Про Держ. б-т на поточний рік", Бюдж. класифікацією, поточними постановами ВРУ, Указами Пр-та У.,рішеннями Кабміну У. Ст.18 З-ну У."Про бюдж. с-му У."поділяє всі видатки б-тів всіх рівнів на 2 групи-поточні видатки та видатки розвитку. Поточні видатки-це витрати б-тів на фінансування мереж підприємств, орг-цій, установ та органів, які діють на початок бюдж. року, а також на фінансування заходів щодо соц. захисту н-ня та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. В склад поточних видатків окремо виділяють вмдатки б-ту, зумовлені зростанням мережі перелічених вище об’єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків. Видатки розвитку-це витрати б-тів на фінансування інвестиц. д-ті, зокрема:фінансування капіт. вкладень виробничого-невиробничого призначення;фінансування структурної перебудови нар. госп-ва;субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням. Видатки місцевих б-тів відображають ті ж самі соц.-екон. відносини, що і видатки Держ. б-ту, але на місцевому рівні і з врахуванням регіональних особливостей. Видатки місцевих б-тів базуються на тих же законодавчих аактах, що і їхні доходи.

93. Держ. кредит -це сук-ть ек. відносин між дер-вою в особі її органіввлади з одндго боку та юр. і фіз. особами з другого боку. При цьому дер-ва виступає або в ролі позичальника або позикодавця по відношенню до приватних осіб, фін. і кред. установ, урядів інш. дер-в. Кр. того, дер-ва може виступати в ролі гаранта по кредитам, які видаються місцевим органам влади, держ.п-вам, іноз. позичальникам. При держ. кредиті взяті в борг кошти поступають у розпорядж. дер-ви, перетворюючись у її додаткові фін. рес-си. При цьому джерелом погашення держ. позик і виплати % по ним виступають держ. кошти.ерж. кредит являє собою доволі специфічну ланку держ. фінансов-сів. Він не має ні окремого фонду фін. рес-сів(кошти, що мобізуються за його допомогою, проходять, як пр., через бюджет), ні обособленого органу управління. Разом з тим, він характеризує особливу форму фін. відносин дер-ви і тому виділяється в окрему ланку. Держ. кр. безпосередньо зв’язаний з бюджетним дефіцитом, виступаючи джерелом його покриття. В окремих випадках за його допомогою можуть мобілізуватися кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти.Відмінності між банківським і держ. кредитом: - позиковий фонд дер-ви кредитує господарюючих суб’єктів; банівський кредит виділяється під будь-яку мету;

-банк дає кредити тільки під забезпечення;

-при держ. кредиті позикодавці фіз. і юр. особи, а при банк. кредиті позичають юр. і фіз. особи.

Функції державного кредиту.

Дер-ва для фінансування своїх потреб може мобілізовувати фін. ресурси у формі держ. кредиту.У цьому разі вона є позичальником, а н-ня і підприємницькі стр-ри, тобто фіз. і юр.особи,-кредитодавцями. Держ. кредит має строк повернення і ціеу в формі процента. Д.к. буває внутрішнім і зовнішнім. У сфері міжнар. екон. відносин. дер-ва виступає в ролі як кредитора так і позичальника. За своєю економічною сутністю держ. кредит-це форма вторинного перерозподілу ВВП. Його джерелом є вільні кошти н-ня, підприємстві установ.Використання держ. кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження дер-ви. Їхня доцільність при покритті дефіциту б-ту зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища дер-ви, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії.