Роль бюджету у фінінсовій системі країни.

Бюджет є особливою формою перерозподільчих відносин, повязаних із вилученням частини національного доходк держави і вмкористанням її з метою задоволення потреб усього суспільства та окремих адміністративно- територіальних формувань.

За допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу (рідше нац. багатства) між окремими галузями народного господарства.Пропорції бюджетного перерозподілу вартості ВВП більшою мірою визначаються потребами розширеного відтворення.

Сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі бюджетних фінансів, що зумовлене ключовим значеннам бюджету порівняно з іншими ланками.

Призначення бюджету- задоволення потреб суспільства та його адміністративно- територіальних формувань.

60. Бюджет відіграє велику роль в соціально-економічному розвитку країни так як бюджет є особливою економічною формою перерозподільчих відносин, повязаних із вилученням частки національного доходу державою, і використання її з метою задоволення потреб усього суспільства. За допомогою бюджета відбувається перерозподіл національного доходу між окремими галузями народного господарства, сферами суспільної діяльності. А з переходом до ринкової економіки роль бюджету зросла ще більше, бо тепер треба більш раціональніше розприділяти фінанси. Бюджетна система потребує вдосконалення.

61. Бюджетний дефіцит – це явище коли видатки бюджету перевищують доходи. Причиною дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований. Відкритий – офіційно визнаний у законі про бюджет. Прихований офіційно не визнається. За причинами виникнення бюджетний дифіцит буває вимушеним і прихованим. Вимушений є наслідком низького виробництва ВВП. Свідомий визначається характером фінансової політики держави – вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. За напрямком дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетний дефіцити. Активний – це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП. Пасивний – покриття поточних витрат. Заходами можуть виступати: державні позики; грошова емісія; підвищення рівня оподаткування; зменшення видатків; додаткові податкові надходження, які отримує держава завдяки зростанню ВВП на основі інвестування позичених коштів;

62.Джерела фінансування бюджетного дефіциту, економічні наслідки їх застосування:

1)Державні позики. Використання державних позик вимагає:наявності тимчасово вілбних коштів у кредиторів держави., довіри з боку кредиторів держави, наявності реальних доходів від використання позичених грошових коштів. Джерелами погашення державної позики можуть бути: додаткові податкові надходження від зростання ВВП на основі інвестування позичених коштів,підвищення рівня оподаткування, зменшення видатків, випуск нових позик.

2) Грошова емісія може використовуватись тільки в умовах жорсткого контролю за використанням цих грошей. Вона полягаї в обмеженні відношення бюджетного дефіциту до ВВП в розмірі 2-3%.

Кредити Національного банку та комерційних банків.

Міжнародні позики.

В програму конкретних заходів по скороченню бюджетного дефіциту слід включити і послідовно проводити в життя такі заході, які, з однієї сторони стимулювали б притік грошових засобів в бюджетний фонд країни, аз іншої- сприяли б скороченню державних витрат. Економічними наслідками застосування цих джерел. В світовій практиці для зниження бюджетного дефіциту широко використовується така форма, як залучення в краіну іноземного капіталу.

63. Для виконання своїх функцій державні органи на всіх рівнях управління повинні мати у своєму розпорядженні відповідні фінансо­ві ресурси. З цією метою у державі створюється розгалужена мережа бюджетів, що забезпечують акумуляцію грошових коштів регіонів для фінансування їхнього господарства, соціальної сфери, благоуст­рою, утримання місцевих органів законодавчої та виконавчої влади тощо. Сукупність бюджетів окремих адміністративно-територіаль­них формувань, яка базується на економічних відносинах і правових нормах, представляє собою бюджетну систему.

Відповідно до закону “Про бюджетну систему” бюджетна система України включає:

-Державний бюджет;

-Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим;

-Місцеві бюджети.

В основі побудови бюджетної системи лежить адміністративно-територіальний поділ даної країни. При цьому виділення бюджету здійснюється за наявності відповідного органу управління.

Бюджетне регулювання представляє собою частковий перероз­поділ фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів. Основни­ми методами бюджетного регулювання є:

1) нормативи відрахувань до місцевих бюджетів від регулюючих загальнодержавних податків та обов'язкових платежів;

2) бюджетні дотації місцевим бюджетам нижчого рівня;

3) бюджетні субсидії і субвенції.

Бюджетне регулювання є складником бюджетного процесу, що представляє собою регламентований законом порядок складання, розгляду, затвердження і виконання державного й місцевих бюд­жетів. Права, якими згідно із Конституцією і законами України, що регулюють бюджетний процес, наділені органи законодавчої і ви­конавчої влади на всіх етапах бюджетного процесу, мають назву бюджетних прав. Складання і виконання бюджету є функцією органів виконавчої влади; розгляд, затвердження і контроль за виконан­ням бюджету — функцією Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів.