Фінансове забезпечення функціонування основних фондів і оборотних коштів.

 

Матеріально-технічною основою процесу виробництва на підприємстві є основні виробничі фонди. В умовах ринкової економіки первинне формування основних фондів, їх функціонування і розширене відтворювання здійснюється при безпосередній участі фінансів, за допомогою яких формуються і використовуються фінансові ресурси необхідні для придбання, експлуатації і відтворювання засобів виробництва.

Первинне формування основних фондів на знов створених підприємствах проводиться за рахунок засобів статутного капіталу. Надалі, в міру участі основних фундацій у виробничому процесі, їх вартість роздвоюється: одна частина, яка дорівнює зносу, переноситься на готову продукцію, інша – відображає залишкову вартість наявних основних фундацій.

Економічний механізм поступового перенесення вартості на готовий продукт і формування фінансових ресурсів для заміни зношених об'єктів називається амортизацією.

Амортизація нараховується протягом нормативного терміну служби основних фондів. Найбільш широко застосовується метод рівномірного списання. Для нарахування амортизації основні фонди, згідно новій амортизаційній політиці, висловленій в положенні про порядок визначення амортизації і віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обіг), прийнятого в 1996 році, розділені на три групи по значущості. До першої відносяться будівлі, споруди, будови. До другої – транспортні засоби, включаючи вантажні і легкові автомобілі, меблі, конторське устаткування, побутові електромеханічні прилади і інструменти, електронно-обчислювальні і інші машини для автоматизованої обробки інформації. До третьої - основні фонди галузевої приналежності.

Метод рівномірного списання заснований на тому, що амортизація основних фондів рівномірно розподіляється протягом їх нормативного терміну служби. Нарахування амортизації проводиться із застосуванням норм амортизації. Норми амортизаційних відрахувань встановлюються законодавчим шляхом. Крім того, в результаті ухвалення Закону України «Про оподаткування прибутку», став повсюдно використовуватися і податковий метод, який відрізняється від попереднього базою обчислення, при рівномірному – за первинною вартістю, при податковому – по залишковій.

Нараховані амортизаційні відрахування, прибуток і інші надходження від реалізації майна складають джерела власних засобів для здійснення капітальних вкладень. Окрім власних джерел, при фінансуванні капітальних вкладень можуть притягуватися кредити, використовуватися бюджетні засоби.

Для забезпечення безперервності процесу виробництва, окрім основних фондів, підприємству необхідно мати свій в розпорядженні оборотні кошти. Грошовий вираз оборотних виробничих фондів і фондів обігу називаються оборотними коштами. Оборотні виробничі фонди є вартістю сировини, матеріалів, палива і інших запасів в різних формах, які чекають вступу до процесу виробництва, що знаходяться в процесі виробництва. А фонди обігу – засоби в розрахунках, залишки продукції, готової до реалізації і грошові кошти.

В ході обслуговування процесів виробництва і реалізації оборотні кошти послідовно змінюють свою форму від грошової до матеріальної, продуктивної, товарної і знов до грошової. Після закінчення кожного виробничого циклу оборотні кошти відновлюються в повному обсязі.

Оборотні кошти підрозділяються на нормовані і ненормовані.

До нормованих оборотних коштів належать засоби, які формують виробничі запаси, запаси МБП, запаси незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів, запаси готової продукції і товарів, а також грошові кошти в касі на невідкладні потреби.

До ненормованих оборотних коштів відносяться грошові кошти на рахунках в банку, засоби в розрахунках.

Джерела формування оборотних коштів підрозділяються на власні, позикові і привернуті.

До власних джерел формування оборотних коштів відносять: статутний капітал в частині оборотних коштів, прибуток, стійкі пасиви, бюджетні асигнування, надходження від вищестоящої організації.

До позикових відносяться: короткострокові банківські кредити, облігації.

До привернутих джерел відноситься кредиторська заборгованість.

Ефективність використовування оборотних коштів визначається показниками оборотності.

До показників оборотності відносяться: коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту, коефіцієнт закріплення засобів в обороті, сума вивільнених або залучених засобів в оборот.