Політичні конфлікти та кризи

1.Сутність і види політичних конфліктів.

2.Типи політичних конфліктів.

3.Різновиди політичної кризи.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова.– Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 226-243; 245-255.

2.Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология. Учебник. – М.: Юрист, 2000. – С. 201-220.

3.Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. Учебник для студентов высших учебных заведений. – М., 1999. – С. 182-250; 270-290.

ДОДАТКОВА ЛИТЕРАТУРА

1.Страны мира и международные организации. / Под ред. В.Н. Филатова. – М.: УНИИНТЕХ, 2004. – 131 с.

2.Колесников А.И. Первый украинский: записки с передовой. – К.: Нац. книжный проект, 2005. – 412 с.

3.Корені трави: участь громадськості у формуванні політики. / Упор. Г. Усатенко, О. Боронь.- К.: Фонд “Європа ХХІ”, 2004. – 303 с.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1.Політичний тероризм: сутність, типи, причини виникнення і засоби боротьби з ним.

2.Основні фактори і причини політичного протесту.

3.Політична участь і проблема стабільності.

4.Внутрішньополітична криза, етапи її визрівання і прояву.

5.Конфлікт як фактор стабільності суспільства (на прикладі теорії конфлікту Р. Дарендорфа).

6.Криза політичної участі: способи і шляхи її подолання.

7.Паблик рілейшнз у діяльності політичних партій.

8.Маніпулювання суспільною думкою у виборчих кампаніях.

9.ХХІ століття в політичних прогнозах.

10.Політичний маркетинг як частина виборчої кампанії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Які природа, джерела, форми протікання і способи вирішення політичних конфліктів?

2.У якому співвідношенні знаходяться політична культура і політичні конфлікти? Чим вони зумовлені?

3.Чи можливе безконфліктне політичне життя? Чи можна направити політичний конфлікт так, щоб суспільство не руйнувалося і могло створювати свою життєздатну форму, відтворюючи при цьому політику як непередбачений наслідок своїх взаємодій? Свої відповіді аргументуйте.

4.Яка сутність конфлікту? Які типи і види конфліктів ви знаєте? У чому специфіка політичного конфлікту?

5.Чи можна уникнути конфлікту? Які його джерела, об'єкти? Які сили суспільства можуть входити до складу учасників політичного конфлікту?

ТЕМА 9

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ПОЛІТИКА

1.Поняття і політичні функції ЗМІ.

2.Особливості політичного впливу ЗМІ.

3.Політичне маніпулювання і шляхи його обмеження.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова.– Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 226-243; 245-255.

2.Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. Учебник для студентов высших учебных заведений. – М., 1999. – С. 182-250; 270-290.

3.Політологія: історія та методологія. / За ред. Ф.М. Кирилюка. – К., 2000. – С. 270-309; 320-334.

ДОДАТКОВА ЛИТЕРАТУРА

1.Врублевський В. Український шлях. Начерки. Геополітичне становище та національні інтереси України. – К.: “Дем. Україна”, 1997. – 420 с.

2.Козловский В.В., Уткин А.И., Федотова В.Г. Модернизация: от равенства к свободе. – СПб., 1995.

3.Україна – НАТО: майбутнє в руках минулого. / Центр Разумкова. – К.: Заповіт, 2004. – 176 с.

4.Многоликая глобализация. / Под ред. П.Бергера и С.Хантингтона. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 379 с.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1.Політична модернізація і соціальні конфлікти.

2.Критерії політичного розвитку.

3.Концепції політичної модернізації.

4.Критерії і характерні риси глобальних проблем сучасності.

5.Предмет політичної глобалістики.

6.Проблеми забезпечення екологічної безпеки.

7.Міжнародна безпека і глобальний політичний процес.

8.Проблеми стійкого розвитку.

9.Функції засобів політичної комунікації.

10.Свобода слова в Україні: політичний аспект.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Який вплив аполітичних настроїв громадян на трансформацію українського політичного режиму? Спробуйте сформулювати свій прогноз щодо зміни цих настроїв.

2.Хто є суб'єктом нинішніх перетворень в Україні?

3.Який комплекс законів і інститутів здатний направити суперечливі інтереси українського суспільства в мирне і демократичне русло?

4.Як ви розумієте політичний афоризм С.Е. Леца «Герб волі – знак питання» і його взаємозв'язок з Україною?

5.Суверенна і незалежна Україна: твердження, установка, міф або керівництво до дії?

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

1. Самостійна робота студента є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни, її зміст визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами, методичними вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студентів. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Самостійна робота над навчальною дисципліною для студентів може включати:

· опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

· вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

· підготовка до виступу на семінарському занятті;

· підготовка до проведення практичних робіт;

· переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

· розв’язання і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт;

· виконання домашніх завдань;

· підготовка до проведення контрольних заходів (складання змістових модулів, модульного контролю).

Самостійна робота є важливим елементом всієї системи підготовки у вищому навчальному закладі і сприяє кращому засвоєнню та ефективному опануванню навчального матеріалу. До самостійної роботи належать такі види робіт, які студенти виконують під час підготовки до всіх аудиторних занять, у процесі підготовки індивідуальних завдань, навчально-пошукової або науково-дослідної діяльності. Це не залежить від того, здійснюється робота за умов консультування викладачем, або без його участі; поза розкладом, або за розкладом, що регламентує самостійну підготовку.

Самостійна робота студентів є основною формою оволодіння знаннями у вільний від аудиторних занять час.

З дисципліни «Політологія » рекомендуються такі види самостійної роботи:

- самостійне вивчення й поглиблене опрацювання певних розділів дисципліни та окремих питань;

- вивчення матеріалу лекцій за конспектами, підручниками і спеціальною літературою;

- підготовка до семінарських занять;

- виконання індивідуальних завдань;

- виконання творчих завдань;

- підготовка до контрольних робіт та модульного тестування;

- написання рефератів;

- підготовка доповідей на студентські наукові конференції.

Курс «Політологія » покликаний сформувати навички самостійного і неупередженого вивчення впливу подій в економіці та політиці на суспільне життя; вміння із знанням справи брати участь у політичному процесі, формулювати і висловлювати свою думку про ті чи інші соціально-політичні події. Перш за все слід зважити на те, що мова сучасної політики потребує відповідної серйозної роботи і опанування. Це вимагає від студента ґрунтовно ознайомитися із існуючими словниками, що містять основний об’єм сучасного політичного лексикону.

Оберіть з наведеного нижче списку зручний для Вас посібник (підручник), ознайомтеся із його змістом, продивіться усі теми. Більш уважно прочитайте розділи, де безпосередньо йдеться про теми, внесені до програми курсу. Намагайтеся фіксувати ключові слова і словосполучення, через посередництво яких Ви будете розкривати тему. Скажімо, неможливо розповісти про стосунки у суспільно-політичній сфері, не використовуючи і не розуміючи таких понять, як “виборча кампанія”, “політична підтримка”, “електоральні переваги” та ін.

Продивіться питання, які виносяться на академічний контроль. Спробуйте відповісти на них, не звертаючись до посібника або записів.

У разі, якщо у Вас виникають запитання, на які Ви не знаходите (не знайшли) відповіді – зверніться за консультацією до викладача кафедри соціології управління (корпус 6, ауд. 205, телефон [phone]).

У підготовці до модульного контролю (і в цілому для кращого опанування курсу) рекомендується звернутися до додаткової літератури. Це, зокрема, стосується періодичної печаті (газети, журнали). Не обминіть увагою такі відомі видання, як часописи “Бизнес”, “Комментарии:”, “Зеркало недели” и т.д..

Вивчення курсу ставить на меті сформувати стійкий інтерес до проявів громадського життя, проблем ставлення суспільства до економічної та соціальної політики; сприяти Вашому свідомому самовизначенню як суб’єкта власного життя. Не уникайте можливості викласти власну думку, своє бачення тієї чи іншої складної проблеми, - адже політологія пропонує тільки певне (і багато в чому обмежене) бачення соціального світу і ставлення до нього. Навіть якщо Ви свідомо намагаєтесь уникнути публічності, це краще зробити із знанням справи.

Курс політології покликаний сформувати інтерес до сфери політичного, навички самостійного і неупередженого вивчення політичного життя, вміння із знанням справи брати участь у політичному процесі, формулювати і виражати свою думку про ті чи інші політичні події. Перш за все слід зважити на те, що мова сучасної політики потребує відповідної серйозної роботи і опанування. Це вимагає від студента ґрунтовно ознайомитися із існуючими словниками, що містять основний об’єм сучасного політичного лексикону. Можна порадити перш за все звернути увагу на невеликий за обсягом, але змістовний словник-довідник С.Г.Рябова “Політологія: Словник термінів і понять” (К.: Тандем, 1996), або більш нове і доповнене видання цієї ж роботи (К., Видавничий дім «КМ Академія», 2001).

В бібліотеці ДонДУУ в достатній кількості наявний «Політологічний енциклопедичний словник» (К., 1997), до якого слід звернутися, якщо треба більш докладно зрозуміти те чи інше слово з лексикону політики. У Москві під редакцією проф. Г. Семігіна у 1999 р. вийшла «Политическая энциклопедия» у 2 – х тт.

Радимо також звернути увагу на глосарій, вміщений наприкінці книги «Основи демократії» (К., 2002). Книга також наявна у бібліотеці ДонДУУ.

Політологічний словник розміщений також у навчально-методичному посібнику “Политология”(ДонДУУ, 2006).

Слід мати на увазі, що досить прості і усім знайомі слова в рамках політичної науки набувають чіткого змісту, який треба правильно розуміти (скажімо, “влада”, “політика”, “цінність”,). Не покладайтеся на свою спроможність усе пояснити “своїми словами”, - їх, як правило, не вистачає.

Зверніть увагу на взаємозв’язок понять між собою, на їхню взаємну залежність.

Спробуйте окреслити коло найбільш фундаментальних понять політичної науки (скажімо, 15 – 20), із допомогою яких можна описати і в основному пояснити (наскільки це буде можливо) соціально – політичну реальність..Складіть таблицю “Основні етапи розвитку політичної думки” (діячі, напрямки наукової теорії, основні праці, внесок у становлення і розвиток політичної думки).

 

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ