Тема 10. Управління організаційним розвитком

Методичні рекомендації до самостійного опанування теми

Організація, так само як і індивід, росте, змінюється, розвивається, старіє, має свій цикл життя. Організації не є статичними, навпаки, вони постійно змінюються та розвиваються внаслідок впливу різноманітних як зовнішніх, так і внутрішніх чинників.

Серед зовнішніх чинників, що є джерелами організаційних змін та розвитку, слід особливо відзначити такі:

· конкуренти;

· клієнти;

· постачальники;

· робоча сила;

· економічна ситуація в країні;

· законодавче середовище.

Серед внутрішніх джерел організаційних змін та організаційного розвитку виділимо:

· цілі та стратегія компанії;

· падіння обсягів продажу, прибутків та інші ознаки кризової ситуації;

· зміни у ставленні працівників до своїх безпосередніх керівників чи до компенсаційного пакету;

· зниження продуктивності праці;

· зміни та перестановки персоналу;

· технологічний розвиток.

До змін та розвитку органічні організації пристосовані краще ніж механістичні, крім того, щоб підвищити здатність організації до змін та розвитку, вона має відмовитися від бюрократії як стилю управління.

Оптимальною до змін та розвитку є так звана «організація, здатна до самонавчання» — «Learning organization». Побудова такої організації потребує забезпечення здатності та мотивованості персоналу до постійних змін поведінки без втручання керівництва, консультантів тощо, тобто без інтервенцій «згори-униз».

Будь-які зміни в організації, як правило, зустрічають протидію (опір) з боку персоналу. Причинами опору можуть бути:

· протилежність інтересів, індивідуальна зацікавленість у збереженні існуючого стану речей;

· нерозуміння змін та недовіра;

· суперечлива оцінка змін;

· побоювання невизначеності, невідомості;

· непопулярність заходів, що здійснюються в процесі змін.

Щоб мінімізувати протидію змінам, необхідно забезпечити:

· урахування інтересів стейкхолдерів;

· залучення стейкхолдерів на етапі розроблення та планування змін;

· довіру до агента чи лідера змін — людини, що ініціює, керує, здійснює зміни в колективі;

· прозорість планів та відкритість менеджменту до питань та сумнівів. Відкритий діалог допоможе зняти сумніви та невизначеність, що є основними причинами опору;

· мотивування кожного працівника до змін.

При самостійному вивченні теми, присвяченої організаційному розвитку та змінам, важливо звернути особливу увагу на те, що зміни мають бути комплексними. Організація — це система, тому неможливо змінити лише один елемент організації, не заторкнувши чи не змінивши при цьому інші. Для успішного опанування теми дуже важливою є наближеність до практики бізнесу, тому рекомендується дослідити один-два приклади змін, що відбувалися в організації та проблем, що були з цим пов’язані.

Питання для самоперевірки:

1. Від чого залежить «тривалість життя підприємства»?

2. Чи можливо на практиці втілити концепцію «організації, здатної до самонавчання» (learning organization)? Чому? Що для цього потрібно?

3. Як можна залучити персонал до процесу управління певними змінами в організації?

4. Чому персонал підприємства практично завжди протидіє процесам організаційних змін?

5. Опір та протидія змінам розглядається як негативне явище. У чому полягають можливі вигоди від опору змінам в організації?

6. Чому організаційний розвиток є комплексним? Що можна отримати в результаті втілення кількох окремо розроблених змін в організації?

Питання для самостійного вивчення

1. Основні змінні підходу до організаційно-го розвитку, що був запропонований Р. Лайкертом

2. Джерела та чинники, що визначають організаційний розвиток

3. Тенденції та напрями організаційних змін

4. Чинники, що визначають успіх та про-вал змін в організації

5. Взаємопов’язані елементи організації, які зазнають зміни

6. Причини протидії змінам з боку персо-налу

7. Процес змін

8. Аналіз стейкхолдерів

9. Соціальна рекція на зміни

10. Модель залучення персоналу та про-тидії змінам

 

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте діяльність компанії, в якій ви працюєте (чи працює ваш знайомий). Які організаційні зміни відбувалися в цій компанії за останні 2 роки? Що було причиною цих змін? Які зміни, на ваш погляд, відбудуться в компанії в наступні 2—3 роки?

2. Хто є стейкхолдерами в прикладі, який ви аналізували в п.1? Проаналізуйте стейкхолдерів за наведеною схемою. Як необхідно було врахувати цих стейкхолдерів?

3. Що, на ваш погляд, необхідно зробити для побудови організації, здатної до самонавчання?

4. Подумайте, які причини змін є найактуальнішими для українських підприємств.

5. Проаналізуйте відомий вам приклад змін, що здійснювалися в організації. Чи були вони успішними? Що можна було зробити краще?

6. Тест для самооцінювання здатності до змін*:

7.

		Згоден		Не згоден
1.	Мені завжди подобається пробувати щось нове
2.	Мені подобається робота, що потребує постійного вироблення нових навичок
3.	Мені подобається все таким, яким воно є
4.	Життя для мене — це одна пригода за іншою
5.	Останні кілька років я відчуваю, що знаю, чого хочу від життя
6.	Кожна річ має лежати на своєму місці
7.	Ідеальна робота — це така, що має чіткі незмінні вимоги, у незмінності яких можна бути впевненим
8.	Мої друзі часто кажуть, що я шукаю пригод на свою голову
9.	Я досить часто роблю зміни у своїй кар’єрі
10.	Мені стає нудно, коли я роблю одне і те саме кілька разів

 

Ключ до тесту: чим менший результат, тим більша здатність до змін. Оптимальний результат: 10—20 балів.

8. Підготуйте текст повідомлення для персоналу компанії, в якій плануються зміни системи заробітної плати. Що має бути в такому повідомленні? Що важливо врахувати при розробленні та передачі такого повідомлення?

9. Ви — директор з персоналу великої торгівельної компанії. Перед вами було поставлене завдання — розробити та ввести в дію формальну систему атестації персоналу. Перелічіть десять найважливіших пунктів вашого плану дій. З чого ви почнете? Які дії є найголовнішими для вашого успіху?

 

Інформаційні джерела

4. Рудінська, О. В. Менеджмент. Теорія менеджменту. Організаційна поведінка. Корпоративний менеджмент [Текст]: навч. посіб. / О. В. Рудінська, С. А. Яроміч, І. О. Молоткова. — К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. — 335 с.

5. Організаційна поведінка: Навчально-методичний посібник / Л.М. Савчук, Н. Ю. Бутенко, А.М. Власова, Б.А. Жаліло. – К.: КНЕУ, 2001. – 249 с.

6. Бодди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента: Пер. с англ./ Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999. — 816 с.

Додаткова література:

2. Резник С.Д., Игошина И.А. - Организационное поведение практикум. - Инфра-М, 2010. – 256 с. // http://www.biznesbooks.com/2010-01-07-17-47-28/1171-2011-04-16-20-38-13

 

* Виберіть найкращу, на ваш погляд, відповідь на кожне запитання. Підсумуйте загальну кількість набраних вами балів.