Групи препаратів, які застосовують для медикаментного лікування гострого глибокого карієсу.

1 група. Антибактеріальні пасти – пригнічують мікрофлору.

2 група. Одонтотропні – пластикостимулюючі, які стимулюють відкладання замісного дентину.

Антимікробні лікувальні пасти. Ці пасти містять антибіотики, сульфаніламідні препарати, антисептики, препарати срібла та їх комбінації. Більшу ефективність мають пасти, які містять антибіотики та протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин в комбінації із стептоміцином). Біологічна паста, яка містить антибіотики і кальцієвмісні препарати, одночасно впливає на мікрофлору і посилює пластикостимулюючу функцію пульпи. Підсилюють антибактеріальну дію антибіотиків сульфаніламідні препарати, які мають також одонтотропну дію.

Одонтотропні пасти. Це 5% тимолова і евгенол-тимолова пасти, йодоформна, 10% паста із сульфаніламідами, 0,7% фториста паста, 75% стронцієва паста. Слід пам’ятати, що застосування паст на основі евгенолу несумісне із застосуванням в подальшому композитних матеріалів (евгенол інгібує полімеризацію композитів).

Найбільш ефективними одонтопластичними пастами є пасти, які містять гідроксид кальцію. Висока лужна реакція гідроксиду кальцію нейтралізує кислу реакцію середовища, яка виникає при запаленні пульпи, чинить бактерицидну дію а також стимулює діяльність одонтобластів. Широке застосування отримали твердіючі пасти на основі гідроксиду кальцію – „Life” (Kerr); „Dycal” (Dentsply); „Calcipulp” (Septodont); „Calcimol” (VOCO), нетвердіючі суспензії – Hypocal, Calxyl, Calasept, лайнери – Hydroxyline, Tubulitec тощо.

Методики застосування. При односеансному методі лікування гострого глибокого карієса проводять повну екскавацію пошкодженого дентину, накладають на дно порожнини тонкий шар твердіючого препарату, що містить гідроксид кальцію, після чого наносять прокладку та основну пломбу. При двосеансному методі після проведення некротомії нетвердіючу лікувальну пасту рівномірно накладають на дно каріозної порожнини без надмірного тиску, після цього порожнину закривають тимчасовою пломбою на 4-12 тижнів. У тому випадку, коли скарги пацієнта відсутні, у друге відвідування знімають тимчасову пломбу, екскавують залишений розм’якшений дентин, формують каріозну порожнину. На дно порожнини накладають тонкий шар твердіючого засобу з Са(ОН)₂, ізолюючу прокладку і заповнюють її постійною пломбою.

Лікування хронічного глибокого карієсу проводиться в одне відвідування, препарати гідроксиду кальцію використовувати недоцільно, оскільки дно каріозної порожнини, як правило, є достатньо товстим. Особливістю оперативої тактики є потреба у створенні додаткової ретенції пломби внаслідок значного руйнування твердих тканин зуба. Окрім цього, доволі часто при значному руйнуванні тканин зуба внаслідок хронічного глибокого карієса доцільним є виготовлення вкладки чи відновної коронки.

 

 

Контрольні питання поточного матеріалу

1. Яка тканина межує з пульпою при глибокому карієсі?

2. Які морфологічні зміни в пульпі відмічаються при глибокому карієсі?

3. На який біль будуть скаржитись пацієнти при глибокому карієсі?

4. Охарактеризувати каріозну порожнину при гострому глибокому карієсі?

5. Про що що свідчить болюче зондування каріозної порожнини?

6. Які об’єктивні відмінності між каріозною порожниною при гострому і хронічному глибокому карієсі?

7. Чому зондування стінок і дна каріозної порожнини при глибокому хронічному карієсі буде безболісне?

8. З якими патологіями можна диференціювати глибокий карієс?

9. Про свідчить поява короткочасного самовільного болю?

10. Які додаткові методи діагностики слід застосувати для проведення диференційної діагностики карієсу?

11. Які особливості лікування гострого глибокого карієсу?

12. За допомогою яких препаратів можна стимулювати пластичну діяльність пульпи і на що буде спрямована їх дія?

13. Які особливості препарування слід застосувати при лікуванні глибокого карієсу?

14. Як поділяють групи препаратів для лікування глибокого карієсу?

15. Яка дія антимікробних лікувальних паст?

16. На що впливають одонтотропні пасти?

17. Методика застосування лікувальних прокладок.

18. Які відмінності у лікуванні гострого і хронічного глибокого карієсу?