Тема 8. Звільнення від відбування покарання

1. Підстави звільнення від відбування покарання.

2. Звільнення у зв’язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду, а також відповідно до акту амністії чи помилування.

3. Звільнення у зв’язку зі скасуванням вироку і закриттям кримінальної спра-ви, а також із закінченням строків давності виконання обвинувального виро-ку.

4. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та звільнення на підставі хвороби.

5. Порядок звільнення з місця відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Документи, які оформляються на звільнюваного.

 

Теми рефератів

1. Правова природа адміністративного нагляду.

2. Роль соціальної адаптації у попереджені рецидиву.

Практичні завдання

Задача № 1. Сич був засуджений на 2,5 роки позбавлення волі. Строк відбування покарання починався 31 грудня 2003 р. Коли він закінчиться? Який порядок звільнення засуджених у зв'язку з відбуттям строку покарання?

Задача № 2. Засуджений Таран, строк покарання якого закінчується через 3 місяці, звернувся до адміністрації з проханням дозволити йому відростити волосся на голові, оскільки він бажає приїхати додому у тому вигляді, в якому його запам'ятали рідні та друзі. Що має відповісти адміністрація установи?

Задача № 3. На час звільнення з виховної колонії ніхто з родичів 15-річного Жолоба не приїхав до колонії зустріти його. Батьки Жолоба проживають в іншому місті, розташованому за 600 км від колонії. Як у такому випадку повинна діяти адміністрація колонії?

 

Змістовий модуль 1

ТЕМИ 1-4

Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права. Предмет і система курсу. Кримінально-виконавче законодавство.

Тема 2. Державні органи та установи, які виконують кримінальні покарання.

Тема 3. Засуджені – суб’єкти кримінально-виконавчого права.

Тема 4. Виконання покарання у вигляді позбавлення волі. Відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Контроль знань здійснюється у формі усних відповідей або самостійних письмових робіт за рішенням викладача, який проводить модульний контроль знань.

Змістовий модуль 2

ТЕМИ 5-9

Тема 5. Праця засуджених до позбавлення волі.

Тема 6. Відбування покарання у вигляді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми.

Тема 7. Порядок виконання покарань, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства.

Тема 8. Звільнення від відбування покарань.

Тема 9. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання.

Контроль знань здійснюється у формі усних відповідей або самостійних письмових робіт за рішенням викладача, який проводить модульний контроль знань.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

З КУРСУ „КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО УКРАЇНИ”

1. Виправно-трудове законодавство України та його завдання.

2. Поняття кримінально-виконавчої політики, її основні принципи.

3. Поняття кримінально-виконавчого права, його основні принципи.

4. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України.

5. Поняття і зміст норм кримінально-виконавчого права.

6. Джерела кримінально-виконавчого права.

7. Виправно-трудові правовідносини, їх особливості.

8. Характеристика соціально-економічних, політичних та особистих прав і обов’язків засуджених.

9. Види органів і установ виконання покарань.

10. Державна виконавча служба.

11. Кримінально-виконавча інспекція.

12. Військові частини, гауптвахти.

13. Арештні доми.

14. Виправні центри.

15. Дисциплінарний батальйон.

16. Виправні колонії.

17. Виховні колонії.

18. Застосування до засуджених заходів медичного характеру.

19. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань.

20. Відомчий контроль.

21. Відвідування установ з виконання покарань.

22. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених.

23. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час вико-нання кримінальних покарань.

24. Виконання покарання у вигляді штрафу.

25. Виконання покарання у вигляді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

26. Виконання покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні

посади або займатися певною діяльністю.

27. Виконання покарання у вигляді громадських робіт.

28. Виконання покарання у вигляді виправних робіт.

29. Виконання покарання у вигляді службових обмежень для військово-службовців.

30. Виконання покарання у вигляді конфіскації майна.

31. Виконання покарання у вигляді арешту.

32. Виконання покарання у вигляді обмеження волі.

33. Порядок і умови відбування покарання у вигляді обмеження волі.

34. Умови праці засуджених до обмеження волі.

35. Медичне обслуговування засуджених до обмеження волі.

36. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі.

37. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі.

38. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до обме-ження волі.

39. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі.

40. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, засуджених до обмеження волі.

41. Порядок виконання покарання у вигляді утримування в дисциплін-нарному батальйоні військовослужбовців.

42. Режим у дисциплінарному батальйоні.

43. Праця засуджених військовослужбовців.

44. Військове навчання засуджених військовослужбовців.

45. Соціально-виховна робота із засудженими військовослужбовцями.

46. Ради громадськості засуджених військовослужбовців.

47. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців.

48. Матеріально-побутове та медичне забезпечення засуджених військово-службовців.

49. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії та направлення засуджених до позбавлення волі для відбування покарання.

50. Переміщення засуджених до позбавлення волі.

51. Залишення у слідчому ізоляторі чи направлення до виправної колонії максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування.

52. Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі у виправні та виховні колонії.

53. Роздільне тримання засуджених до позбавлення волі у виправних і виховних колоніях.

54. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії.

55. Структурні дільниці виправних і виховних колоній.

56. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці карантину, діагностики і розподілу.

57. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці ресоціалізації.

58. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці посиленого контролю.

59. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної адаптації.

60. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної реабілітації.

61. Зміна умов утримування засуджених до позбавлення волі.

62. Переведення засуджених до позбавлення волі.

63. Режим у колоніях та його основні вимоги.

64. Технічні засоби нагляду і контролю.

65. Оперативно-розшукова діяльність у колоніях.

66. Режим особливих умов у колоніях.

67. Підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї.

68. Права і обов’язки засуджених до позбавлення волі.

69. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування, предметів першої необхідності, літератури та письмового приладдя.

70. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови.

71. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній.

72. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач) і бандеролей.

73. Листування засуджених до позбавлення волі.

74. Одержання і відправлення засудженими до позбавлення волі грошових переказів.

75. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі.

76. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі.

77. Виконання примусового лікування.

78. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці.

79. Умови праці засуджених до позбавлення волі.

80. Оплата праці засуджених до позбавлення волі.

81. Відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбав-лення волі.

82. Пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі.

83. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі.

84. Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі.

85. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі.

86. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі.

87. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях.

88. Вільний час засуджених до позбавлення волі.

89. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

90. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, позбавлених волі.

91. Злісний порушник установленого порядку відбування покарання.

92. Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі.

93. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, обсяг їх повноважень.

94. Підстави і розмір матеріальної відповідальності засуджених до позбавлення волі.

95. Порядок стягнення матеріальних збитків, заподіяних засудженими до позбавлення волі.

96. Виправні колонії мінімального рівня безпеки.

97. Виправні колонії середнього рівня безпеки.

98. Виправні колонії максимального рівня безпеки.

99. Відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років.

100. Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі, за межами виправної колонії.

101. Особливості відбування покарання у виправних колоніях.

102. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх.

103. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення до засуджених неповнолітніх, обсяг їх повноважень.

104. Переведення засуджених із виховної колонії до виправної.

105. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнад-цятирічного віку.

106. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх.

107. Порядок і умови виконання та відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

108. Підстави для звільнення від відбування покарання.

109. Припинення відбування покарання і порядок звільнення.

110. Порядок дострокового звільнення від відбування покарання.

111. Правовий статус осіб, які відбули покарання.

112. Допомога особам, які звільнені від відбування покарання.

113. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання.

114. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання.

115. Порядок здійснення громадського контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання.

116. Заходи громадського впливу стосовно осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання.

117. Органи, що здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

118. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

119. Обчислення іспитового строку.

120. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлен-ня волі.

 

 

Підсумковий контроль знань студентів

Підсумковий контроль знань студентів включає результати оціню­вання поточної роботи та семестрові заліки. Метою підсумкового конт­ролю знань є визначення дійсного рівня знань студентів з конкретної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності відповідно до моделі конкрет­ного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Підсумковий контроль знань з дисципліни проводиться у формі за­ліку за білетами, кожен з яких включає 2 питання, 1 практичне завдання. Питання, що включаються до білетів, є вузловими, узагальненими, комплексними, потребують творчого підходу під час побу­дови відповіді та уміння синтезувати отримані знання.

Питання до білетів відбираються в межах програмних питань, що становлять зміст навчальної дисципліни. Програмні питання студенти отримують на початку навчального семестру. Передумовою для скла­дання підсумкового заліку з дисципліни є поточна робота протягом се­местру.

Підсумкова оцінка з дисципліни є загальною і складається із суми балів за результатами оцінювання поточної роботи студента.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Конституція України (прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.). — К., 1996.

2. Кримінально-виконавчий кодекс України: Офіційний текст від 11 липня 2003 р. — К.: Атіка, 2003. Page 26.

3. Кримінальний кодекс України. — К.: Істина, 2001.

4. Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1 грудня 1994 р. // ВВР України. — 1994. — № 52. — Ст. 455.

5. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з утворенням Державного департаменту України з питань виконання покарань” від 11 грудня 1998 р. // ВВР України. — 1999. — № 4. — Ст. 35.

6. Закон України “Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 р. // ВВР України. — 1998. — № 36–37. — Ст. 243.

7. Закон України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 р. // ВВР України — 1991. — № 14. — Ст. 170.

8. Закон України “Про застосування амністії в Україні” від 1 жовтня 1998 р. // ВВР України. — 1996. — № 48. — Ст. 263.

9. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. // ВВР України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

10. Закон України “Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 р. // ВВР України. — 1993. — № 35. — Ст. 360.

11. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. // ВВР України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.

12. Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань: Указ Президента України від 22 квітня 1998 р. № 344/98 // Уряд. кур’єр. — 1998. — № 82–83. — 30 квіт.

13. Про виведення Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування Міністерству внутрішніх справ України: Указ Президента України від 12 березня 1999 р. № 248/99 // Офіц. вісн. України. — 1999. — № 11.

14. Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань: Затв. Указом Президента України від 31 липня 1998 р. № 827/98 // Уряд. кур’єр — 1998. — № 154–155. — 13 серп.

15. Положення про порядок здійснення помилування осіб, засуджених судами України: затв. Указом Президента України від 31 грудня 1991 р. № 22 // ВВР України. — 1992. — № 21. — Ст. 293.

16. Про затвердження граничної чисельності працівників центрального апарату Державного департаменту з питань виконання покарань: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 286 // Офіц. вісн. України. — 1999. — № 9.

Додаткова

17. Кримінально-виконавче право України. Загальна та Особлива частини: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

18. Семаков Г. С., Гель А. П. Кримінально-виконавче право України. — К.: МАУП, 2000.

19. Семаков Г. С., Гель А. П. Збірник законодавчих та нормативно-правових актів з кримінально-виконавчого права України. — К.: МАУП, 2000.

20. Трубников В. М. Уголовно-исполнительное право Украины. Общая часть: Учеб. пособие. — Харьков: Рубикон, 1998.

21. Уголовно-исполнительное законодательство Украины: Сб. нормат. актов / Сост. В. М. Трубников. — Харьков: Рубикон, 1998.

 

 

З М І С Т

 

Вступ______________________________________________________

Тематичний план курсу „Кримінально-виконавче право України”___

Принципи і види контролю знань студентів_______________________

Оцінювання поточної роботи студента___________________________

Навчальна програма курсу „Кримінально-виконавче право України”__

План семінарських (практичних) занять з курсу „Кримінально-виконавче право України” _______________________________________________

Підсумковий контроль знань студентів_________________________

Питання до заліку з курсу „Кримінально-виконавче право України”__

Література _________________________________________________

 

 

Навчальна програма курсу „Кримінально-виконавче право України” (для студентів юридичного факультету денної та заочної форм навчання)

 

Самойлович Артур Андрійович

 

Редактор О.М. Трегубова

Комп’ютерна верстка:

 

Здано до складання 3.03.2008. Підписано до друку___

Формат 60х311/16.Ум. др. арк.____.Тираж 50. Зам__. Ціна __.

Сектор оперативної поліграфії РВІКВ БНАУ.

09117, Біла Церква, Соборна площа, 8; тел. 3-11-01