Тема 8. Звільнення від відбування покарань

Підстави звільнення від відбування покарання. Звільнення від відбування покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу.

Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від покарання та заміни не відбутої части­ни строку більш м'яким покаранням.

Звільнення за амністією та помилуванням.

Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлен­ня волі. Час звільнення. Документи, які оформляються на звільнюваного. Надання матеріальної допомоги.

Загальна характеристика процесу соціальної адаптації звільнених від відбування покарання.

Нагляд за особами, умовно-достроково звільненими від покарання.

 

 

Тема 9. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання

Правові підстави для встановлення адміністративного нагляду. Роль органів внутрішніх справ у виконанні адміністративного нагляду за особами звільненими з місць позбавлення волі. Категорії осіб, відносно яких встановлюється адміністративний нагляд. Обов’язки осіб, відносно яких встановлено адміністративний нагляд. Обмеження, які встановлюються для піднаглядних. Порядок продовження та припинення адміністративного нагляду.

Правові підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання. Ознаки ухилення особи від виконання покладених на неї судом обов’язків. Припинення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання.

 

 

 

 

ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ КУРСУ

„КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО УКРАЇНИ”

Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права. Предмет і система курсу. Кримінально-виконавче законодавство

1. Кримінально-виконавча політика — поняття та принципи.

2. Кримінально-виконавче право — галузь права. Наука кримінально-вико-навчого права.

3. Норми та джерела кримінально-виконавчого права.

4. Взаємодія органів виконання покарань з іншими правоохоронними орга-нами.

Теми рефератів

1. Реалізація принципів кримінально-виконавчого права України.

2. Історія розвитку кримінально-виконавчого права.

3. Органи і установи виконання покарань в історії України.

4. Реформування кримінально-виконавчої системи в незалежній Україні.

5. Вимоги міжнародних актів про підвищений соціально-правовий захист
персоналу органів і установ виконання покарань.

6. Нагляд та контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань.

Практичні завдання

Задача № 1. Частина 1 ст. 138 КВК України встановлює, що засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами утримання мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення; одержувати протягом року сім посилок (передач) і чотири бандеролі. Який характер цієї норми щодо форми вираження у вказівці? Обгрунтуйте свій висновок.

Задача № 2. Частина 1 ст. 118 КВК України встановлює, що засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції. Який характер цієї норми за характером встановлюваного правила поведінки засуджених і адміністрації установ виконання покарань? Обгрунтуйте свій висновок.

 

Задача № 3. Частина 4 ст. 108 КВК України встановлює, що засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання на важких роботах чи роботах зі шкідливими умовами праці, – п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати незалежно від відбутого строку покарання. Який характер цієї норми за формою вираження вказівки і характером встановлюваних правил поведінки адміністрації і засуджених? Аргументуйте cвій висновок.

Задача № 4. У відповідності з ч. 2 ст. 130 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Дайте аналіз цієї норми з точки зору її виду і структури.

 

Задача № 5. Борисюк засуджений судом м. Рівне за ч. 2 ст. 185КК України до трьох років позбавлення волі. З урахуванням попереднього взяття під варту початок відбування покарання Борисюком відраховується з 20 червня 2004 року. Вирок вступив у законну силу 25 серпня 2004 року. З якого моменту виникли кримінально-виконавчі правовідносини? Яким є за формою це правовідношення?