Начальник кафедри кримінального права та кримінології, к.політ.н., доцент,

Полковник міліції

В.Я. Конопельський

“ _____ ” _____________ 2013 р.

 

 

Плани семінарських занять та методичні рекомендації по їх проведенню

З навчальної дисципліни

„Кримінально-виконавче право України”

Для студентів денної форми навчання

навчально-наукового інституту

права.

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр.

Галузь знань 0304 “Право”.

Напрям підготовки: 6.030401 “Правознавство”.

 

Плани семінарських занять обговорено і схвалено на засіданні кафедри кримінального права та кримінології

“29” серпня 2013 р.

Протокол № 1

 

Одеса - 2012

Пояснювальна записка

Конституція України проголосила права людини найвищою соціальною цінністю, а їх гарантії – головним обов’язком держави. Ці конституційні положення повною мірою стосуються кримінально-виконавчої системи щодо забезпечення проголошених цінностей і гарантій у сфері виконання кримінальних покарань. Пріоритетним напрямком цієї діяльності має стати докорінна зміна існуючих соціально-правових відносин, орієнтованих на ресоціалізацію і виправлення засуджених, створення диференційованих умов їх тримання залежно від ступеня соціальної небезпеки, надання пріоритету заходам стимулювання над заходами, що є заборонними.

Саме з цією метою Україна як незалежна і демократична держава, член ООН і Ради Європи ратифікувала низку міжнародних угод щодо прав людини і правил поводження з в’язнями.

Виконання кримінального покарання, призначеного за вироком суду винній особі, є заключною стадією притягнення їх до кримінальної відповідальності, що здійснюється спеціально уповноваженими на те державними органами та установами. Порядок і умови виконання кримінальних покарань регулюються нормами кримінально-виконавчого законодавства, яке впродовж 1998-2003р. зазнало суттєвих змін. Так, 11 липня 2003 року був прийнятий Кримінально-виконавчий кодекс України, який набув чинності 1 січня 2004 року. Ці зміни зумовлені тим, що на теренах України, як демократичної, незалежної держави триває реформа кримінально-виконавчої системи, спрямовані на гуманізацію процесу виконання покарання та приведення кримінально-виконавчої системи України у відповідність із вимогами Ради Європи. Нині в Україні, як і в більшості демократичних держав, пенітенціарну систему виведено із підпорядкування Міністерства внутрішніх справ. Для цього Указом Президента України від 22 квітня 1998 року за №344/98 було утворено Державний Департамент України з питань виконання покарань і прийнято Положення від 31 липня 1998 року за №827/98 про цей департамент.

Cьогодні правонаступником Державного департаменту України з питань виконання покарань виступає Державна пенітенціарна служба України, утворена Указом Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Зміни, що відбулися в системі виконання покарань, є результатом реалізації нової кримінально-виконавчої політики, яка є історично самостійним видом і етапом загальної політики держави у боротьбі зі злочинністю, що синтезує в собі як традиції, так і протиріччя дореволюційної та радянської кримінально-виконавчої політики, а також особливі риси кримінально-виконавчої політики європейських держав.

 

Основною тенденцією розвитку кримінально-виконавчого права є реалізація принципів законності, гуманізації та демократизації виконання кримінальних покарань. Серед актуальних проблем кримінально-виконавчого права залишається реалізація міжнародних стандартів виконання покарань і поводження з ув'язненими.

Методичні рекомендації з курсу “Кримінально-виконавче право” складаються з тематичного плану, планів семінарських занять, а також питань до підготовки екзаменів.

Оволодіння учбовим матеріалом курсу кримінально-виконавчого права передбачає засвоєння поняття, сутності, призначення і особливостей даної галузі права.

Враховуючи незначний об’єм навчального часу, відведеного на вивчення даної дисципліни, необхідно вказати на наступне:

· успішне засвоєння студентами всього програмного курсу визначає в обов’язковому порядку систематичну самостійну роботу;

· особливого значення набуває вміле і своєчасне вивчення і використання публікацій в періодичних виданнях, наукових збірниках;

· студенти повинні самостійно і регулярно слідкувати за всіма змінами і доповненнями в законодавстві, оперативно вносити їх в текст вивчаємого матеріалу.

При підготовці до семінарського заняття необхідно ознайомитись з його планом і, користуючись рекомендаціями, використовуючи вказану літературу – підготуватися по всіх питаннях теми.