Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Енергетика хімічних процесів.Содержание книги Поиск на нашем сайте
Взаємний перехід різних форм енергії у процесах, енергетику будь-якого процесу вивчає термодинаміка. Енергетичні зміни у хімічних системах (хімічні реакції, фазові переходи, адсорбція та ін.) вивчає хімічна термодинаміка. У більшості випадків ці зміни супроводжуються виділенням (екзотермічні процеси) або поглинанням (ендотермічні процеси) теплоти. Хімічна термодинаміка вивчає системи, які характеризуються параметрами: тиск (Р), температура (Т), об’єм (V); властивостями (функціями): внутрішня енергія (U), ентальпія (Н), ентропія (S), енергія Гіббса (G), які зумовлюються кінцевими і початковими станами системи і не залежать від шляху переходу. Енергетичний ефект виникає за рахунок зміни внутрішньої енергії ∆U і ентальпії ∆Н. Теплота Q, що поглинається системою витрачається на зміну внутрішньої енергії (∆U = U2 – U1) і здійснення роботи А. Тобто Q=∆U+A. При постійному об`ємі, в ізохорних процесах Q(V) = ∆U При постійному тиску в ізобарних процесах Q(P) = ∆U + A; A = P∆V; Q(P) = ∆U+ P∆V. Сума U + PV має назву ентальпії (Н). Отже теплота реакції при ізобарному процесі дорівнює зміні ентальпії Q(P) = ∆H. В екзотермічних процесах ∆H < 0; в ендотермічних процесах ∆H> 0. В термохімічних рівняннях вказаний фазовий стан речовин, тепловий ефект і коефіцієнти, які можуть бути дробовими числами. Н2 (г)+1/2О2 (г) = Н2О(р); ∆Hр-ції = -285,8 (кДж/моль) Теплоти утворення речовин за стандартних умов: Т = 298 К, Р = 101,325 кПа, табличні данні - ∆H0298(утв) або ∆H0f 298 (f – утворення, від англ. formation). (Додаток Б). Згідно закону Гесса тепловий ефект хімічної реакції ∆ Hр-ції= Σn∆H0f прод. р-ції - Σn∆H0f вихід. реч.:кДж/моль (n – коефіцієнти рівняння). ∆H0f298 простих речовин, стійких у стандартному стані = 0. Більшість процесів ґрунтується на двох явищах, які відбуваються одночасно: зміні упорядкування системи і передаванні енергії. Мірою невпорядкованості системи є ентропія (S). S зростає при розчиненні речовин, плавленні, випаровуванні, при ослабленні або розриві зв’язків між атомами, тощо. S зменшується з упорядкуванням системи: при конденсації, кристалізації, полімеризації, зміцненні зв’язків, тощо. Зміна ентропії хімічної реакції: ∆Sр-ції.=ΣnS0прод. р-ції – Σn S0вихід. реч.; S0=Дж/моль·К Рушійна сила процесу складається з одночасної дії ентальпійного та ентропійного факторів. За умов: P-const і T-const, сумарний ефект цих факторів характеризується зміною енергії Гіббса ∆G – (ізобарно-ізотермічний або ізобарний потенціал) ∆G=∆H-T∆S ∆Gр-ції=Σn∆G0f прод. р-ції - Σn∆G0f вихід. реч. (кДж/моль) ∆Gр-ції визначає ймовірність самодовільного перебігу хімічних процесів. ∆G<0 – ймовірний, чим менше значення ∆G – тим сильніше прагнення даної реакції до перебігу. ∆G=0 – стан рівноваги і ∆H=T∆S.
Основи хімічної кінетики Вчення про швидкість і механізм хімічних реакцій називається хімічною кінетикою. Для гомогенних процесів (система складається з однієї фази) що відбуваються без зміни об’єму, швидкість хімічної реакції (Vр-ції) визначають як зміну концентрації (∆С) реагуючих речовин, або продуктів реакції в одиницю часу (∆τ). Vр-ції = ∆С/∆τ (моль/л·с) Для гетерогенних процесів (система складається з двох або більше фаз) – швидкість хімічних реакцій характеризує інтенсивність хімічного процесу тобто число елементарних актів взаємодії або розкладання за одиницю часу на одиницю поверхні поділу фаз. Швидкість хімічної реакції залежить від: 1) концентрації реагуючих речовин: згідно закону діючих мас (М.М. Бекєтов, К. Гульдберг, П. Вааге) швидкість хімічної реакції прямопропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин у ступенях, які дорівнюють коефіцієнтам. Для рівняння , швидкість хімічної реакції дорівнює: Vр-ції = САa · СВb , де – константа швидкості, чисельно дорівнює Vр-ції, якщо (С -концентрація, моль/л), , - рівноважні концентрації реагентів, моль/л. 2) температури: підвищення температури реагуючих речовин внаслідок збільшення швидкості молекул зумовлює зростання загальної енергії системи, збільшення відносного вмісту активних молекул, що рівнозначно зростанню Vр-ції . Залежність швидкості хімічної реакції від температури виражається правилом Вант-Гоффа: підвищення температури на кожні 10 градусів збільшує швидкість реакції в 2 - 4 рази. γ – температурний коефіцієнт (γ = 2 - 4) 3) використання спеціальних речовин, які змінюють Vр-ції, цей процес називається каталізом; речовини які збільшують Vр-ції називаються каталізаторами, а які зменшують Vр-ції – інгібіторами. 4) природи реагуючих речовин – будови атомів, будови молекул, міцності хімічних зв’язків. 5) інших факторів: освітлення, опромінювання тощо.
Хімічна рівновага Стан хімічної системи, коли швидкість прямої і зворотної реакцій однакові, називається хімічною рівновагою. пряма зворотна Vпр. р-ції = k1САа· СВb, або при хімічній рівновазі: = k2ССс· СDd або при хімічній рівновазі: Kp – константа рівноваги У випадку хімічної реакції між газоподібними речовинами Кр процесу можна виразити за допомогою парціальних тисків (Р) газів, що беруть участь у реакції: Напрям зміщення хімічної рівноваги при зміні концентрації реагуючих речовин температури і тиску (для газових реакцій) якісно визначається принципом Ле-Шательє: якщо на систему, що перебуває у стані рівноваги, чиниться який-небудь зовнішній вплив (змінюється С, Т, Р), то він сприяє перебігу тієї з двох протилежних реакцій, яка послаблює цей вплив. Розглянемо реакцію синтезу амоніаку: , Щоб змістити рівновагу в сторону прямої реакції утворення NH3 необхідно: а) збільшити концентрацію N2 або Н2; б) оскільки пряма реакція екзотермічна, необхідно знизити температуру: в) збільшити тиск тому, що реакція супроводжується утворенням меншої кількості газоподібних молекул.
Завдання для самостійного розв’язання 4.2.1. Відповісти на запитання 1. Як можна теоретично розрахувати та експериментально визначити: а) тепловий ефект хімічної реакції; б) швидкість хімічної реакції? 2. Привести приклади рівнянь необоротних реакцій, що протікають з утворенням слабких електролітів, газоподібних речовин; оборотних реакцій. 3. Охарактеризувати фактори та закономірності протікання хімічних процесів. Розв’язати задачі 1. Визначити, за якої температури реакція: С(графіт) + H2O(г) → CO(г) + H2(г) ∆G298 стає термодинамічно можливою (G298<0) (980 К) 2. Визначити початкову швидкість реакції із константою швидкості прямої реакції k у розчині, отриманому змішуванням 2л 0,6М розчину CH3COOH і 3л 1М розчину NH4OH. (0,144) 3. У скільки разів збільшиться швидкість реакції при збільшенні температури від 50 С до 90 С? Температурний коефіцієнт реакції дорівнює 2,5. (39,06) 4. Як треба змінити температуру, тиск, концентрацію, щоб змістити хімічну рівновагу даних реакцій в сторону прямої реакції: а) H2(г)+I2(г)↔2HI; ∆H298>0 б) 2H2S(г)↔2H2(г)+2S(тв.); ∆H298>0 в) PCl5(г) ↔PCl3(г)+Cl2(г); ∆H298<0 4.2.3 Виконати завдання Визначити стандартну зміну ізобарного потенціалу за стандартних умов та температури Т, користуючись таблицями термодинамічних величин (Додаток Б) для процесів:
Реактиви та обладнання 1. Розчини: хлоридна кислота (1М) або нітратна кислота (1М), натрій гідроксид (1М) або калій гідроксид (1М), натрій тіосульфат (2%), сульфатна кислота (2%), ферум (ІІІ) хлорид, амоній роданід, амоній хлорид кристалічний. 2. Обладнання: калориметр з термометром, хімічні склянки пробірки, секундомір. Вказівки до техніки безпеки Дотримуватися правил роботи з розчинами кислот, лугів, солей, хімічним скляним посудом.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-10; просмотров: 347; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.71.13 (0.008 с.) |