III. Вивчення нового матеріалу

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Перевірка домашнього завдання

Історичний диктант

1. Як називали Івана І? Калита

2. Коли відбулася Куликовська битва? У 1380 р.

3. Хто очолював руські війська на Куликовому полі? Дмитрій Донський

4. Чим завершився похід хана Тохтамиша? Спаленням Москви

5. Хто одружився з племінницею останнього візантійського імператора — Софією Палеолог? Іван ІІІ

6. Яка подія завершила сплачування данини Орді? «Стояння» на річці Угрі

7. Який документ упорядкував законодавство Русі? Судебник Івана ІІІ

8. Що було гербом Московського князівства? Двоголовий орел

9. Як називався дорадчий орган у Московському князівстві? Боярська дума

10. Як називалася земля, яку надавали за службу на Русі? Помістя

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемне питання Чому кочові племена турків-сельджуків змогли завоювати Візантійську імперію?

Перші турецькі держави

Турки належать до тюркських племен, які ще в V ст. заснували державу кочових народів у Східному Сибіру. У Х ст. вони підкорили нинішню територію Туркменії, південну частину нинішнього Узбекистану й частину південного Казахстану, а на початку ХІ ст. поступово завоювали Іран та Афганістан.

У той самий час турки на чолі із султаном Сельджуком (звідси й виникає назва турки-сельджуки) захоплюють Багдадський халіфат (1055 р. — падіння Багдада) та частину Вірменії й виходять на межі Візантійської імперії. Вирішальна битва відбулася в 1071 р., де турки розгромили візантійську армію та захопили імператора (базилевса) в полон.

Протягом кількох наступних років вони підкорили практично всю Малу Азію, у Візантії залишилися тільки прибережні території, які не цікавили турків-кочовиків.

Під час Першого хрестового походу турки-сельджуки були витіснені з частини території Малої Азії, яку вони невдовзі повернули собі.

Поступово сельджуки починають переходити до осілого способу життя, приймають іслам і в 70-80 рр. ХІ ст. виникає могутня держава — Сельджуцький султанат, який стрімко розвивається.

На початку XII ст. столицею султанату стало місто Конья (звідси походить його друга назва — Конійський султанат). Проте в середині ХІІІ ст. воно було знищено ордою онука Чингісхана — Хулагу-хана, і в 1243 р. Сельджуцький султанат розпався на окремі князівства.

Піраміда влади в Османській імперії.

Султан
Вищі чиновники та духовенство (візир, муфтій та ін.) — диван
Судді, яничари, чиновники
Військовозобов’язані турки
Місцеве населення (селяни, ремісники, купці)
Раби

 

Додатковий матеріал

Тимур, Амір Тимур, у староруських літописах — Темір Аксак («залізний кульгавець»), також Тамерлан (чагатайською й монгольською мовами Тимур — «залізний») (1336-1405 рр.) — видатний полководець, державний діяч і політик, засновник династії Тимуридів. Він не був нащадком Чингісхана й усе життя правив через ханів-нащадків, які були маріонетками в його руках. Він сприяв розвитку науки й культури, особливо багато уваги приділяючи будівництву палаців, мечетей, мавзолеїв. Для досягнення своїх цілей він створив численну, дисципліновану й добре озброєну армію.

Тимур народився в селі Ходжа-Ільгар поблизу міста Кеш (відоме як «зелене місто», сучасний Шахрисабз), неподалік від міста Самарканд (Узбекистан), яке він зробив столицею своєї імперії. Він був сином вождя монгольського племені Барлас.

Досягши повноліття, він був і правителем Кеша, разом з еміром Самарканда підкоряв землі, а потім воював із ним. Під час цих воєн він дістав поранення в ногу, і від того часу кульгав (звідси й прізвисько — «залізний кульгавець»). У 1370 р. він став правителем Самарканда та почав створення власної імперії. Тимур прийняв титул «гурган», який чагатайською мовою означає «зять», тобто «зять дому Чингісхана».

Ставши правителем, він починає втручатися у справи монгольських держав, воює з Хорезмом. Тимур підтримав Тохтамиша, який скинув правителя Золотої Орди Мамая. У 1381 р. він починає підкорювати Персію. Протягом десятиліття він завоював Фарс, Ірак, Азербайджан та Вірменію. У 1394 р. Месопотамія та Грузія також перейшли під його владу. Одночасно Тимур продовжує воювати із Золотою Ордою, розбиває Тохтамиша та прямує в Поволжя та на Русь. Під час цього походу військо Тимура двічі вдиралося на територію сучасної України, дійшовши до Дніпра, а пізніше його війська рушили на Кримський півострів, де спустошили міста Солхат (Старий Крим) і Кафу (Феодосію).

У 1398 р. Тимур розпочав свій другий великий похід на Індію, у результаті якого індійські війська були розгромлені, а Делі практично знищено. Із великою здобиччю він повернувся до Самарканда.

Повернувшись з індійського походу, Тимур вирушив воювати проти Єгипту. Під час єгипетського походу він відновив свою владу в Азербайджані, захопив Дамаск і Багдад, розбив та полонив турецького султана Баязида. Розбивши єгипетського султана Мамелюка, Тимур знову повертається в Самарканд.
У 1405 р. під час експедиції в Китай Тимур помер від хвороби, його імперія була поділена між синами.

Робота з документом

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Перевірка домашнього завдання

Історичний диктант

1. Як називали Івана І? Калита

2. Коли відбулася Куликовська битва? У 1380 р.

3. Хто очолював руські війська на Куликовому полі? Дмитрій Донський

4. Чим завершився похід хана Тохтамиша? Спаленням Москви

5. Хто одружився з племінницею останнього візантійського імператора — Софією Палеолог? Іван ІІІ

6. Яка подія завершила сплачування данини Орді? «Стояння» на річці Угрі

7. Який документ упорядкував законодавство Русі? Судебник Івана ІІІ

8. Що було гербом Московського князівства? Двоголовий орел

9. Як називався дорадчий орган у Московському князівстві? Боярська дума

10. Як називалася земля, яку надавали за службу на Русі? Помістя

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемне питання Чому кочові племена турків-сельджуків змогли завоювати Візантійську імперію?

Перші турецькі держави

Турки належать до тюркських племен, які ще в V ст. заснували державу кочових народів у Східному Сибіру. У Х ст. вони підкорили нинішню територію Туркменії, південну частину нинішнього Узбекистану й частину південного Казахстану, а на початку ХІ ст. поступово завоювали Іран та Афганістан.

У той самий час турки на чолі із султаном Сельджуком (звідси й виникає назва турки-сельджуки) захоплюють Багдадський халіфат (1055 р. — падіння Багдада) та частину Вірменії й виходять на межі Візантійської імперії. Вирішальна битва відбулася в 1071 р., де турки розгромили візантійську армію та захопили імператора (базилевса) в полон.

Протягом кількох наступних років вони підкорили практично всю Малу Азію, у Візантії залишилися тільки прибережні території, які не цікавили турків-кочовиків.

Під час Першого хрестового походу турки-сельджуки були витіснені з частини території Малої Азії, яку вони невдовзі повернули собі.

Поступово сельджуки починають переходити до осілого способу життя, приймають іслам і в 70-80 рр. ХІ ст. виникає могутня держава — Сельджуцький султанат, який стрімко розвивається.

На початку XII ст. столицею султанату стало місто Конья (звідси походить його друга назва — Конійський султанат). Проте в середині ХІІІ ст. воно було знищено ордою онука Чингісхана — Хулагу-хана, і в 1243 р. Сельджуцький султанат розпався на окремі князівства.